А. Основні рішення та доповіді

1. Рішення Європейського суду з прав людини Рішення у справі Де Бекера від 27 березня 1962 р., серія А, т.4 (на заявника була накладена довічна заборона займатися в Бельгії професією журналіста або письменника); викреслено із списку справ, які підлягали слуханню.

Рішення у справі Енгеля та інших від 8 червня 1976 р., серія А, т.22 (накладання дисциплінарного стягнення на голландських військовослужбовців за публікацію статей, що підривають військову дисципліну); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Хендісайда від 7 грудня1976 р., серія А, т. 24 (заборона британської влади на книгу "Маленький червоний підручник" силою Закону про непристойні публікації); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі тижневика "Санді Таймс" (№1) від 26 квітня 1979 р., серія А, т. 30 (судовий наказ, який перешкоджає публікації статті, що стосується судового позову щодо ліків. Цей судовий наказ грунтувався на діючому на той час в Англії законодавстві про неповагу до суду); порушення статті 10.

Рішення у справі Бартольда від 25 березня 1985 р., серія А, т.90 (існування у ФРН заборони ветеринарам виступати з певними заявами у широкій пресі силою Закону про несумлінну конкуренцію і кодексу професійної етики); порушення статті 10.

Рішення у справі Лингенса від 8 липня 1986 р., серія А, т.103 (силою статті 111 Карного кодексу Австрії накладання на позивача штрафу за завдання шкоди честі та гідності австрійського політика через публікації у пресі); порушення статті 10.

Рішення у справі Глазенапа і Козьека від 28 серпня 1986 р., серія А, т.т.104, 105 відповідно (обовя’зок присягнутися на вірність Конституції, як умова для обіймання посади на державній службі у Німеччині); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Ліндера від 26 березня 1987 р., серія А, т.116 (відмова заявникові в дозволі на доступ до секретної, такої, що стосується його, інформації, яка зберігається шведською владою, котра посилалася на інтереси національної безпеки); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Мюллера та інших від 24 травня 1988 р., серія А, т.133 (конфіскація швейцарською владою картин, які виставив художник, та присуд художникові й іншим заявникам сплатити штраф за непристойні публікації); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Барфода від 22 лютого 1989 р., серія А, т. 149 (штраф, що накладений на позивача за публікацію у газеті статті, в якій завдана шкода честі двох суддів: стаття 71 Карного кодексу Гренландії); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Гаскіна від 7 липня 1989 р., серія А, т.160 (відмова відповідних адміністративних органів ознайомити позивача із особистою справою, що була заведена на нього місцевою владою, під чий нагляд він був переданий на час неповноліття); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Маркт Інтерн Ферлаг ГмбХ і Клауса Бірмана від 20 листопаду 1989 р., серія А, т. 165 (силою німецького закону про несумлінну конкуренцію заборона видавництву повторювати у своїх публікаціях деякі заяви, що з’явилися у спеціалізованому інформаційному бюлетені, де критикували комерційну практику однієї з фірм, що продавала товар через пошту); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Гроппера Радіо АГ та інших від 28 березня 1990 р., серія А, т. 173 (заборона, що винесена у Швейцарії на адресу фірми, власника ліцензії на експлуатацію колективної антени, ретранслювати через кабель радіопередачі з Італії); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Вебера від 22 травня 1990 р., серія А, т. 177 (судовий розгляд, що проходив у Швейцарії за зачиненими дверима і це призвело до засудження журналіста за порушення таємниці слідства, скоєне ним під час прес-конференції з приводу наступного слухання справи про наклеп); порушення статті 10.

Рішення у справі Аутроник АГ від 22 травня 1990 р., серія А, т. 178 (відмова Поштово-телеграфної служби Швейцарії без згоди держави-передавача надати фірмі, що спеціалізується на побутовій електротехніці, дозвіл приймати при допомозі приватної параболічної антени незакодовані телевізійні програми, призначені для широкої публіки, що передаються з радянського супутника зв’язку); порушення статті 10.

Рішення у справі Обершлика (№1) від 23 травня 1991 р., серія А, т. 204 (судове переслідування за наклеп, порушене проти позивача австрійським політиком, та засудження позивача); порушення статті 10.

Рішення у справі газет "Обсервер" і "Гардіан" від 26 листопаду 1991 р., серія А, т. 216 (заборона розголошувати або публікувати подробиці з мемуарів, написаних без дозволу, які розповідають про нібито незаконну діяльність Британських секретних служб. А також де розголошувалися відомості, отримані від автора, колишнього співробітника цих служб; заборона, що підтверджена судовим рішенням в липні 1987 р., після того, як книга була опублікована у США і стала доступною у Великій Британії, та яка залишилася чинною до судового процесу, що закінчився у жовтні 1988 р.); порушення під час другого строку (липень 1987 р.-жовтень 1988 р.), але не під час першого строку (липень 1986 р.-липень 1987 р.).

Рішення у справі "Санді Таймс" і А.Нейла (№2) від 26 листопаду 1991 р.. серія А, т. 217 (заборона розголошувати або публіковати уривки із написаної без дозволу книги спогадів, де приписується протизаконна поведінка Британським секретним службам, а також розголошувати відомості, отримані від автора колишнього співробітника цих служб); порушення статті 10.

Рішення у справі Кастеллса від 23 квітня 1992 р., серія А, т.236 (засудження політика і активіста баскського руху за публікацію антиурядової статті); порушення статті 10.

Рішення у справі Торгєра Торгєйрсона від 25 липня 1992 р., серія А, т.239 (присуд до штрафу за публікацію у щоденній газеті двох статей, у яких розповідалося про жорстокість поліції); порушення статті 10.

Рішення у справі Швабе від 28 серпня 1992 р., серія А, т.242-Б (засудження позивача за наклеп, після того, як він звинуватив особу у скоєнні карного злочину, за яке вона вже відбула покарання); порушення статті 10.

Рішення у справі Херцегфалві від 24 вересня 1992 р., серія А, т.244 (порушення права позивача стосовно недоторканності листування і його права на отримання інформації під час його примусового психіатричного лікування); порушення статті 10.

Рішення у справі Опен Дор Канселлінг Лтд. і Даблін Велл Вумен від 29 жовтня 1992 р., серія А, т.246 (судовий наказ Верховного Суду Ірландії, виданий у березні 1988 р., що серед іншого наказує позивачам (консультативним агенствам) утриматися від надання вагітним жінкам інформації стосовно можливостей зробити аборт за кордоном); порушення статті 10.

Рішення у справі Хаджианастассіу від 16 грудня 1992 р., серія А, т.252 (винесення військовим судом обвинувачувального вироку офіцерові, що разголосив інформацію, яка не мала істотного значення, але була класифікована як таємна); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Калмана від 28 червня 1993 р., серія А, т. 258-Д (Генеральна Медицинська рада наклала обмеження на право приватних лікарів рекламувати свої послуги); викреслено із списку справ.

Рішення у справі Хорхера від 25 серпня 1993 р., серія А, т.266-Б (арешт, ув’язнення і засудження позивача за порушення громадського порядку після його відмови припинити розповсюдження листівок та демонстрацію плакатів під час проведення військового параду в Австрії); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Інформаціонсферайн Лентіа та інших від 24 листопада 1993 р., серія А, т.276 (неможливість створювати та експлуатувати приватні радіо- і телестанції через монополію Австрійської корпорації мовлення); порушення статті 10.

Рішення у справі Касадо Кока від 24 лютого 1994 р., серія А, т.285 (накладення на іспанського адвоката дисциплінарних санкцій за розповсюдження реклами про професійні послуги, які він надає); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Якубовські від 23 червня 1994 р., серія А, т.291-А (заборона журналістові широко розголошувати зміст листа, що вміщував критику на адресу агенства новин у Німеччині); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Інституту Отто Премінгера від 20 вересня 1994 р., серія А, т.295-А (арешт та конфіскація фільму, який Австрійська судова влада вважала богохульством); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Джерсілда від 23 вересня 1994 р., серія А, т.298 (засудження тележурналіста за надання допомоги у редагуванні та розповсюдженні расистських висловлювань); порушення статті 10.

Рішення у справі Фераїнігунг Демократішер Золдатен Остеррайх та Губі від 19 грудня 1994 р., серія А, т.302 (заборона на розповсюдження військової газети в австрійських казармах); порушення статті 10.

Рішення у справі Фераїнігінг Уїблед Блаф! від 9 лютого 1995 р., серія А, т. 306-А (арешт та вилучення із обігу примірників журналу, який видавався асоціацією-позивачем, через те, що в ньому опублікована конфіденційна інформація про діяльність Служби внутрішньої безпеки); порушення статті 10.

Рішення у справі Прагера та Обершлика від 26 квітня 1995 р., серія А, т.313 (засудження за діфамацію, засновану на критичних висловлюваньх на адресу декількох суддів і конфіскація накладу видання); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі П’єрмона від 27 квітня 1995 р., серія А, т. 314 (висилка із французької Полінезії члена Європейського парламента від Німеччині та заборона на ії повернення туди і в’їзд до Нової Каледонії після того, як вона взяла участь у демонстрації); порушення статті 10.

Рішення у справі Толстого-Мілославського від 13 липня 1995 р., серія А, т. 316-Б (позивач отримав припис сплатити велику суму на відшкодування втрат, які заподіяні службовцю системи освіти, звинуваченого у скоєних у минулому військових злочинів); порушення статті 10.

Рішення у справі Фогта від 26 вересня 1995 р., серія А, т.323 (звільнення шкільного вчителя з громадської служби через його політичну діяльність у Комуністичній партії Німеччині); порушення статті 10.

Рішення у справі Гудвіна від 27 березня 1996 р., Звіт про рішення та постанови судової практики, 1996 р. (судовий наказ, що вимагав від позивача, журналіста, розкрити свої джерела інформації); порушення статті 10.

Рішення у справі Ахмета Садіка від 15 листопада 1996 р., Звіт про рішення та постанови судової практики, 1996 р. (засудження за порушення громадського порядку політичним діячем що розповсюджував під час виборчої кампанії листівки, в яких він називав турками мусульманське населення Західної Фракії); не вичерпані усі засоби правового захисту.

Рішення у справі Уїнгрова від 25 листопаду 1996 р., Звіт про рішення та постанови судової практики, 1996 р. (відмова Британського управління з класіфікації фільмів видати реєстраційне посвідчення фільму, який воно вважало за богохульство); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Де Аес та Жизельс від 24 лютого 1997 р., Звіт про рішення та постанови судової практики, 1997 р. (суд забов’язав двох журналістів відшкодувати втрати за діфамацію стосовно декількох суддів); порушення статті 10.

Рішення у справі Телесистем Тіроль Кабельтелевізіон від 9 червня 1997 р. Звіт про рішення та постанови судової практики, 1997-111 (відмова надати компанії-позивачу право передавати свої програми через місцеву кабельну мережу); справа викреслена зі списків.

Рішення у справі Обершлика (№ 2) від 1 липня 1997 р. Звіт про рішення та постанови судової практики, 1997-1V (засудження за образу політика); порушення статті 10.

Рішення у справі Ворма від 29 серпня 1997 р., Звіт про рішення та постанови судової практики, 1997 (засудження журналіста за шкідливий вплив на результат кримінальної справи); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Радіо АВС від 20 жовтня 1997 р., Звіт про рішення та постанови судової практики, 1997 (відмова дозволити створення місцевої радіостанції внаслідок монополії, що існувала перед внесенням змін у законодавство); порушення статті 10.

Рішення у справі Зана від 27 листопада 1997 р., Звіт про рішення та постанови судової практики, 1997 (засудження колишнього майора за висловлення підтримки терористичних актів в інтерв’ю журналістам); не є порушенням статті 10.

Рішення у справі Григоріадес від 25 листопада 1997 р., Звіт про рішення та постанови судової практики, 1997 (засудження призовника за образу армії після того, як він надіслав своїм офіцерам образливого листа); порушення статті 10.

Дата добавления: 2015-11-16