Читайте также:
|
Національні органи влади повинні бути спроможні застосувати такі заходи виключно для того, щоб запобігати розголошенню таємниці без застосування кримінального процесу проти зацікавленої сторони, забезпечуючи, щоб національне право надавало тій стороні достатні процедурні гарантії. Право Нідерландів виконує цю вимогу шляхом надання можливості такій стороні подавати скаргу як на конфіскацію предмету, так і на його вилучення з обігу, яким об’єднання користувалося у цій справі.... [§32].
Європейський суд визнає, що належне функціонування демократичного суспільства, заснованого на верховенстві права, може потребувати інституції, подібні до BVD, які для того, щоб бути ефективними, повинні діяти таємно і отримувати необхідний захист. У такий спосіб держава може захистити себе від дій осіб і груп, що намагаються підірвати основні цінності демократичного суспільства [§35].
Через природу обов’язків, що виконуються внутрішньою службою безпеки, чия цінність не потребує обговорення, Суд, подібно Комісії, визнає, що така інституція повинна забезпечувати високий рівень захисту там, де це стосується оприлюднення інформації щодо її діяльності" [§ 40].
Після того, як без дозволу було розповсюджено часопис, ситуація змінилася. Суд розглянув також, чи необхідною була подальша конфіскація накладу часопису. Суд вважав, що це не відповідало ст. 10, тому що: "вилучення з обігу повинно бути розв’язане з урахуванням сукупності обставин справи. Після конфіскації накладу щотижневика його видавці додрукували велику кількість копій і розпродали їх на вулицях Амстердама, який у той день був дуже людним. Відомості з рапорту були потім широко розповсюджені перш, ніж щотижневик було вилучено з обігу. Спірною залишається кількість розповсюджених екземплярів. Суд не бачить, однак, приводу, аби сумніватися, що, в кожному разі, було продано велику кількість екземплярів, і що рапорт BVD став широко відомим. [§43]
У зв’язку з вищезгаданим Суд підкреслив, що, як це він вже чинив у подібних справах, не було необхідним запобігати розповсюдженню певних відомостей, якщо вони попередньо потрапили до громадськості або перестали бути таємними.[§44]
Без сумніву, у розглядуваній справі ступінь поширення інформації відрізнявся [порівняно зі справою Обсервер і Ґардіан чи Санді Таймс]. Відомості, що містилися у рапорті, потрапили до значної кількості людей, які могли її переказати іншим. Більше того, ці події були прокоментовані засобами масової інформації. Беручи це до уваги, потрібно визнати, що захист тієї інформації в якості державної таємниці більше не був виправданим і вилучення видання № 267 "Bluf!" більше не являвся необхідним для досягнення переслідуваної законної цілі. Було б цілком можливим подати позов проти кривдників [§ 45]".
Суд не поділяв думку заявника, що нідерландська влада не врахувала його [заявника] явного впливу, шляхом видання матеріалів, на поширення суспільних дебатів, які тоді мали місце в Нідерландах і стосувалися діяльності BVD.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 114 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| У справі де Гаєс і Ґійзельс Суд сімома голосами проти двох вирішив що бельгійська влада порушила ст.10 Конвенції. | | | СВОБОДА СЛОВА І ОБОВ’ЯЗКИ ТА ЗАВДАННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ І ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ |