Основні критерії

1. Наглядовий орган країни походження повинен організовувати спеціальні банківські колегії для аналізу банківських груп, які здійснюють суттєві за обсягами транскордонні операції, з метою посилення ефективного нагляду з урахуванням профілю ризику та системної важливості банківської групи, а також зважаючи на відповідні потреби органів нагляду за банками, що входять до складу групи. В широкому розумінні, до наглядової колегії входить будь-який орган нагляду країни перебування, в юрисдикції якого знаходиться дочірній банк групи або суттєве за обсягами операцій відділення, що робить його зацікавленим в ефективності нагляду за банківською групою. Структура колегії повинна відображати характер банківської групи та потреби органів, які здійснюють нагляд за нею.

2. Органи нагляду країн походження і країн перебування повинні обмінюватися потрібною інформацією своєчасно та відповідно до своїх функцій і обов'язків, як на двосторонній основі, так і через колегії. Сюди має входити як інформація про суттєві ризики і якість управління ризиками у банківській групі[48], так і про наглядові оцінки безпеки та надійності відповідних установ у їхній юрисдикції. Повинні бути налагоджені неофіційні та офіційні механізми (такі як меморандум про домовленості) для забезпечення обміну конфіденційною інформацією.

3. Органи нагляду країн походження та країн перебування повинні координувати та планувати наглядові заходи або співпрацювати, якщо виявлено спільні сфери зацікавленості, з метою підвищення результативності та ефективності нагляду за транскордонними банківськими групами.

4. Наглядовий орган країни походження повинен розвивати заздалегідь обумовлену стратегію зв'язків з відповідними органами країн походження. Сфера застосування і характер стратегії повинні бути відображенням профілю ризику та системної важливості транскордонних операцій банку та банківської групи. Органи нагляду країн походження та країн перебування також повинні узгоджувати спосіб обміну поглядами та результатами спільної діяльності і наглядових колегій з банками, де прийнятно, з метою забезпечення послідовності інформації стосовно питань, що стосуються групи загалом.

5. Якщо це дозволяє профіль ризику банку та його системна важливість, орган нагляду країни походження, працюючи спільно з національними органами, відповідальними за питання реорганізації і ліквідації, повинен розробити засади співпраці та координації дій відповідних органів країни походження і країн перебування в умовах транскордонної кризи. Відповідні органи повинні здійснювати обмін інформацією щодо підготовки до кризи на ранньому етапі у спосіб, що суттєво не перешкоджає успішній реорганізації або ліквідації, та з дотриманням правил щодо конфіденційності.

6. Якщо це дозволяє профіль ризику банку та його системна важливість, орган нагляду країни походження, працюючи спільно з національними органами, відповідальними за питання реорганізації і ліквідації, та відповідними органами нагляду країн перебування, повинен розробити план реорганізації або ліквідації групи. Відповідні органи нагляду повинні здійснювати обмін інформацією, яка необхідна для розробки і коригування надійного плану реорганізації або ліквідації. Наглядові органи також повинні негайно звертати увагу відповідних органів та інших наглядових органів (як країни походження, так і країн перебування) і отримувати консультації від них при застосуванні будь-яких заходів щодо реорганізації чи ліквідації.

7. Національне законодавство або регуляторні положення, якими керується орган нагляду країни перебування, повинні вимагати, щоб транскордонні операції іноземних банків підлягали пруденційним перевіркам і підпадали під вимоги щодо регулятивної звітності, подібно до вітчизняних банків.

8. Орган нагляду країни походження повинен мати доступ до виїзних перевірок в місцевих відділеннях та дочірніх підприємствах банківської групи, що сприятиме належному оцінюванню ним безпеки і надійності групи, а також дотримання групою вимог щодо належної перевірки клієнтів. Орган нагляду країни походження повинен інформувати органи нагляду країн перебування про намір відвідати місцеві відділення або дочірні підприємства банківської групи.

9. Наглядовий орган країни перебування повинен здійснювати нагляд за розрахунковими конторами відповідно до погоджених на міжнародному рівні стандартів. Наглядовий орган повинен забороняти створення фіктивних банків або продовження діяльності фіктивних банків.

10. Наглядовий орган, який вживає заходів у зв'язку з отриманою від іншого наглядового органу інформацією, повинен консультуватися з таким наглядовим органом, наскільки можливо, до вжиття таких заходів.

Дата добавления: 2015-11-16