Основні критерії

1. Закони, регуляторні документи або вимоги наглядового органу, відповідно до яких банк повинен розраховувати та постійно здійснювати моніторинг за встановленими вимогами до капіталу, у тому числі за граничними значеннями, на основі яких до банку можуть застосовуватися наглядові заходи. Закони, регуляторні документи або визначені наглядовим органом складові капіталу, які відповідають встановленим вимогам, приділяючи основну увагу тим складовим капіталу, які завжди є наявними і можуть абсорбувати шоки, виходячи з принципу забезпечення безперервності діяльності.

2. Принаймні для банків, які мають відділення за кордоном[57], визначення капіталу, покриття ризиків та метод розрахунку граничних значень для встановлених вимог не повинні бути нижчими, ніж ті, які встановлені діючими базельськими стандартами.

3. Наглядовий орган має право встановити особливі нарахування на капітал та/або обмеження щодо усіх ризикових позицій, якщо це є необхідним, у тому числі щодо ризиків, які на його думку не були належним чином перенесені або зменшені шляхом проведення операцій (наприклад, сек'юритизація[58] операцій, які проводив банк). Під час розрахунку вимог до капіталу враховуються як балансові, так і позабалансові ризики.

4. Встановлені вимоги до розміру власного капіталу відповідають профілю ризику та системній важливості банку[59] для ринкового та економічного середовища, в якому він здійснює свою діяльність, і слугують для обмеження зростання обсягу позичкового капіталу (левериджу) як окремих банків, так і всього банківського сектора. Законами і регуляторними положеннями у певній країні можуть встановлюватися більш високі загальні вимоги до капіталу, ніж передбачені діючими вимогами Базельського комітету.

5. Використання банком власної оцінки ризику для розрахунку регуляторного капіталу має бути погоджено наглядовим органом. У випадку такого погодження наглядовим органом:

a) до таких оцінок мають застосовуватися жорсткі критерії;

b) необхідно отримати нове погодження наглядового органу, якщо внутрішні оцінки ризику більше не здійснюються, або якщо процедури та моделі, що застосовувалися, було суттєво змінено;

c) наглядовий орган повинен бути здатним оцінити процедури здійснення внутрішньої оцінки ризиків банку, визначити дотримання критеріїв прийнятності, а також встановити правильність внутрішньої оцінки ризиків по відношенню до ризиків, на які наражається банк;

d) наглядовий орган має право встановити умови надання погодження, якщо він вважає це за доцільне; та

e) наглядовий орган має право відкликати погодження у випадку невиконання банком критеріїв прийнятності або встановлених наглядовим органом умов.

6. Наглядовий орган має право вимагати від банків здійснення управління капіталом на перспективу (у тому числі проведення належного стрес-тестування)[60]. Наглядовий орган має право вимагати від банку:

a) встановлення розміру капіталу та здійснення управління наявним капіталом з урахуванням можливості настання певних подій або зміни ринкових умов, які можуть мати негативний вплив на банк; та

b) розробки дієвих заходів на випадок настання непередбачуваних ситуацій з метою підтримки на належному рівні або збільшення розміру капіталу під час стресових ситуацій у відповідності до профілю ризику та системної важливості банку.

Дата добавления: 2015-11-16