Напрями запобігання валютним кризам в умовах України

Наталія РЄЗНІКОВА,
здобувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Важливим чинником впливу на валютну політику та на можливість запобігання валютним кризам в умовах України є вирішення проблеми заборгованос­ті держави. Саме цей аспект, як украй важливий, про­понує український економіст В. Юрчишин [1, с. 174].

Упродовж останніх років з'явилися істотні зміни у практиці формування й управління державним боргом України, які стосуються як диверсифікації боргових фінансових інструментів, так і регулятивних нововве­день управлінського характеру [2, с. 22]. Вектор запо­зичень поступово переорієнтовується із зовнішніх рин­ків на внутрішній, що є одним із базових елементів ни­нішньої боргової політики держави. Про це, зокрема, йдеться у Програмі дій Уряду України «Відкритість, ді­євість, результативність» [3], а також у Концепції дер­жавної боргової політики на 2001–2004 рр., затвердже­ній Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2001 р. № 1483 [4].

Серед фахових досліджень є різні точки зору щодо визначення прийнятного рівня державного боргу від­носно ВВП країни-позичальника. Так, А. Ілларіонов пропонує визначати граничний рівень безпеки запо­зичень у частині внутрішнього боргу не більше 20% від ВВП, а зовнішнього — не більше 30% [5, с. 35–38]. О. Барановський відповідні показники фіксує на рів­ні 30% для внутрішнього боргу і 25% — для зовніш­нього [6]. Країни Євросоюзу, згідно з Маастрихт­ською угодою 1993 р., зобов'язалися витримати обся­ги державного боргу в межах 60% ВВП країн-членів. Зрозуміло, що країни з вищими темпами економічно­го зростання і накопиченого ВВП мають більше інс­трументів для проведення боргових операцій на фі­нансових ринках. Але завжди потенційно можливо те, що при зміні економічної кон'юнктури попит на товари і послуги дебітора може зменшитися або кредитори не зможуть підтримувати колишній рівень кредитування, внаслідок чого позичальники залиша­ються уразливими до різних форс-мажорних обста­вин.

Формування державного боргу має як об'єктивні, так і суб'єктивні аспекти. Об'єктивні це: несприятли­вий інвестиційний клімат, трансформаційний спад виробництва і звуження на цій основі податкової ба­зи, наявність від'ємного сальдо торговельного балан­су, переважання застарілої технологічної бази зі знач­ним ступенем морального і фізичного зносу основно­го капіталу та уповільнені темпи виробничого відтво­рення. Суб'єктивні ж пов'язані із ситуативними про-рахунками у тактиці впровадження реформ та фак­тичною відсутністю стратегії розвитку фінансового ринку, а також зі спробами «пожежного» вирішення поточних проблем.

Ретроспективний аналіз засад формування обслу­говування та управління державним боргом Украї­ни дає змогу виділити кілька етапів цього процесу [7, с. 30–32].

Перший із них (1991 — перша половина 1994 рр.) характеризується безсистемним утворенням і нако­пиченням боргу: залучалися прямі кредити НБУ, на­давалися урядові гарантії за іноземними кредитами українським підприємствам, урегульовувалися бор­гові взаємовідносини з Російською Федерацією. На початок 1994 р. державний борг становив 4,8 млрд дол. США (з них три чверті — зовнішній).

На другому етапі (друга половина 1994 р. — перша половина 1997 р.) із продовженням боргової політи­ки попередніх років водночас активізувалися зв'язки з міжнародними фінансовими організаціями. Зов­нішній борг за цей період зріс на 56%.

Внутрішній борг, починаючи з 1995 р., формується переважно неінфляційним способом розміщення об­лігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Ри­нок ОВДП відкрив нову сторінку в історії вітчизня­ної фінансової системи. Запозичення коштів через механізм ОВДП пожвавило економічний кругоообіг, визначило нові можливості управління бюджетним дефіцитом, підтримало ліквідність різних фінансо­вих інститутів. Але надмірне форсування динаміки внутрішнього боргу з 1996 р. і перехід до фінансуван­ня бюджетного дефіциту переважно через випуск об­лігацій держпозик, зумовило штучну надекспансію сектора ОВДП у структурі боргових зобов'язань дер­жави. Негативні явища поглиблювалися незадовіль­ними темпами приватизації і розбалансованістю фіс­кальної політики держави.

Активізація операцій на боргових ринках поряд із розширенням позичкового інструментарію зумовили значне зростання державного боргу до 12 млрд дол. США станом на 1.07.97 р. (зовнішній борг становив 74,1%, внутрішній — 25,9%).

Проблеми управління державним боргом усклад­нилися на третьому етапі, який розпочався з другої половини 1997 року. Необхідність виконання Украї­ною своїх боргових зобов'язань, особливо пікові їх виплати в окремі періоди у поєднанні зі світовою фі­нансовою кризою, дуже загострила ситуацію.

Наприкінці серпня 1998 р. Міністерство фінансів для вирішення проблеми обслуговування боргу зап­ропонувало у «добровільному» порядку обмін ОВДП: а) для резидентів на конверсійні ОВДП з тер­міном погашення у 2001–2004 рр.; б) для нерезиден­тів на євробонди з датою погашення 22.09.2000 р. або на гривневі середньострокові облігації з датами пога­шення у вересні та грудні 2000 року. Однозначно зов­нішній борг підлягав безумовному погашенню у рані­ше узгоджені терміни.

Особливо важким для державних і корпоративних фінансів виявився кінець 1998 р., коли далися взнаки наслідки позичкової ейфорії: накопичення значних обсягів державного боргу, спричинене бюджетним дефіцитом попередніх років; обмеження доступу до зовнішніх фінансових ринків; значна питома вага частки внутрішніх фондових запозичень, які утриму­валися нерезидентами [8, с. 115]. Дорогі і короткотер­мінові внутрішні запозичення спричинили появу пі­раміди ОВДП, коли значна частина нових надход­жень спрямовується на погашення попередніх випус­ків облігацій. Видатки держбюджету на обслугову­вання ОВДП загалом від 1995 р. до 1999 р. збільшились з 51,2 млрд грн до 1662,1 млн грн, тобто у 32,5 раза. Чисті втрати бюджету від обслуговування піраміди ОВДП оцінюються у 7,6 млрд грн, ва­лютні резерви НБУ зменшилися з 2,3 млрд дол. США до 761 млн дол. США.

Четвертий етап управління держав­ним боргом умовно бере початок з 2000 року. Особливістю цього етапу є започаткування практики використання довготермінових механізмів управління державним боргом, зокрема, реструкту­ризації зовнішнього боргу. Комерційна заборгованість Лондонському клубу кредиторів була реструктурована навесні 2000 р. терміном на 7 років, а офіційна — перед чле­нами Паризького клубу в другій половині 2001 р. тер­міном на 12 років.

Поступово змінювалася ідеологія відносин із кре­диторами. Визначальним стало обмеження боргової залежності держави, заборона використання зовніш­ніх запозичень для фінансування поточних витрат бюджету. Згідно з Концепцією державної боргової політики на 2001–2004 рр., основна увага зосереджується на пошуку оптимальних джерел фінансування і перспективній заміні зовнішнього запозичення внутрішнім. Відносини з міжнародними фінансовими ор­ганізаціями переорієнтовуються на консультативні. Загальна динаміка державного боргу поступово зни­зилася на 7,9% (2000–2001 рр.).

На четвертому етапі відбулися зміни у методично­му підході до обліковування боргу. Починаючи з лю­того 2001 р., звітність за державним боргом склада­ється Міністерством фінансів згідно із зміненим по­рядком обліку державного боргу та операцій, пов'яза­них із ним. Державні боргові зобов'язання поділя­ються на прямі й умовні (гарантовані). Головною особливістю в обліку державного боргу є те, що в йо­го складі не враховується обсяг зобов'язань гаранто­ваних державою до настання гарантійного терміну. У разі набуття чинності державних гарантій умовні зо­бов'язання визнаються прямим державним боргом у сумі вчасно невиконаних зобов'язань позичальни­ком. Умовні зобов'язання обліковуються окремо, а розмір державного боргу розраховується як непога­шена основна сума прямих боргових зобов'язань дер­жави.

Дані таблиці дають розгорнуту картину кількісних характеристик державного боргу.

Як передбачав Міжнародний центр перспективних досліджень [9, с. 33], 2004 року номінальний обмін­ний курс гривні до долара залишався стабільним. Та­кож залишається незмінним прогноз динаміки обмін-

Таблиця

Структура державного боргу України у 1995–2002 рр.
Рік	Зовнішній борг, млрд дол. США	Питома вага, %	Внутрішній борг, млрд дол. США	Питома вага, %
	8,2	60,7	5,3	39,3
	8,8	80,7	2,1	19,3
	9,6	64,0	5,4	36,0
	11,5	74,6	3,9	25,4
	12,4	81,3	2,9	18,7
	10,3	73,0	3,8	27,0
	10,1	71,6	4,0	28,4
	10,2	71,7	4,0	28,3

Джерело: Поточна статистична інформація Міністерства фінан­сів України, розміщена на офіційному сайті. Див.: www.minfin.gov.ua

ного курсу на 2005 рік: упродовж 2004 року Націо­нальний банк дотримувався обраної стратегії ста­більного курсу гривні до долара, який зберігається на позначці 5,33 грн/дол. Лібералізація валютного рин­ку напередодні вступу до СОТ 2005 року в умовах іс­тотного припливу валюти сприятиме зміцненню гривні. Ревальвація 2005 року буде помірною — до 5,25 грн/дол. наприкінці року. Зменшення інфляції в Україні 2004 року за стабільного номінального обмін­ного курсу та подальше посилення євро збереже тен­денцію до відчутного зниження темпів реальної де­вальвації. На 2005 рік, з огляду на незначну номі­нальну ревальвацію гривні до долара та зміну тенден­ції на світовому ринку на користь посилення долара, прогнозується помірніша реальна девальвація.

Як свідчать дані платіжного балансу за січень-вере-сень 2003 року, відплив капіталу зберігався на дуже високому рівні. Тепер унаслідок заходів, до яких НБУ вдався на початку 2003 року, він переважно йде не через статтю «портфельні інвестиції», а «інші ін­вестиції». Утім міжнародні резерви НБУ зростати­муть упродовж 2005 року через: 1) відносно великий профіцит рахунку поточних операцій; 2) високі тем­пи економічного зростання; 3) активну приватиза­цію.

Безумовним є також те, що курсова політика дер­жави вагомо впливає на розвиток конкурентоспро­можності національної економіки, а також на багато інших вагомих складових макроекономічного роз­витку [10, с. 36–39]. Ус е це й дає змогу впливати на розвиток національної економіки, запобігати еконо­мічним кризам взагалі і валютних зокрема.

Дата добавления: 2015-07-11