Технічне нормування операцій групового технологічного процесу.

Технічне нормування операцій механічної обробки виконують на реальні деталі певної технологічної групи.

Технічна норма часу – це обгрунтована тривалість часу, необхідна для виконання певної операції групової обробки. В масовому виробництві нормою часу на операцію є штучний час t_шт, а в серійному – штучно-калькуляційний час t_ш-к.

Штучний час для неавтоматизованого виробництва включає в себе наступні складові:

t_шт=t_о+t_доп+t_дод,

де t_о, t_доп,t_дод – відповідно основний (машинний або технічний), допоміжний і додатковий час.

Формули для визначення основного часу для різних видів механічної обробки наведені в [8, 10, 11, 9].

Основний час для умов серійного і масового виробництва визначаються для кожного технологічного переходу. В тому випадку, коли технологічні переходи виконуються послідовно (револьверні верстати, гідрокопіювальні напівавтомати, багатоопераційні верстати тощо), основний час операції визначають підсумовуванням по переходах або позиціях , де m – кількість переходів, що виконуються послідовно. Якщо переходи операції виконуються паралельно (агрегатні верстати, токарно-багатопозиційні і багатошпиндельні напівавтомати, автоматичні лінії), основний час операції приймають по найбільш тривалому переходу – t_o=t_oi^max. Основний час роботи решти позицій, головок, супортів, інструментів в таких випадках перекривається і тому в розрахунок не приймається.

Основну роботу на металорізальних верстатах практично неможливо виконати без витрат допоміжного часу, необхідного для установки, закріплення і зняття заготовки t_y, очистки базових поверхонь і інструмента від стружки, підвід і відвід інструмента, пуск і зупинка верстата, перемикання режимів обробки t_упр тощо, вимірювання деталі t_контр, індексації на позиціях обробки агрегатних чи багатопозиційних верстатів t_інд тощо.

Усі елементи допоміжного часу визначаються за нормативами [10, 9].

Допоміжний час може бути ручним, машинним або машинно-ручним. Допоміжний час може перекриватись повністю або частково, або зовсім не перекриватись основним часом. При розрахунках норми штучного часу ураховують лише ту частину допоміжного часу, яка не перекривається основним часом.

Суму основного t_o і допоміжного неперекриваємого часу t_доп називають оперативним часом

t_оп=t_o+t_доп

Оперативний час є основною складовою технічної норми часу і визначається на кожну операцію.

Додатковий час складається із часу на технічне t_тех і організаційне t_орг обслуговування робочого місця, а також часу на відпочинок і особисті (природні) потреби t_відп. Додатковий час встановлюється в процентному відношенні a_S від оперативного часу. Ці проценти визначаються за нормативами [10, 9].

В серійному виробництві визначають норму штучно-калькуляційного часу

t_ш-к=t_шт+t_п-з/n

де t_п-з – підготовчо-заключний час;

n – кількість заготовок в партії, шт.

Підготовчо-заключний час витрачається робочим-оператором на початку обробки партії заготовок і після виконання обробки. До підготовчої роботи відноситься: отримання робочого завдання, ознайомлення із змістом операції операційним ескізом, операційною картою, схемою налагодження верстата тощо, отримання технологічного оснащення, налагоджування верстата і настойка різальних інструментів, установка спеціального пристрою; до заключної роботи відносяться: здача виконаної роботи, зняття спеціального пристрою і різальних інструментів, приведення в порядок обладнання тощо. Підготовчо-заключний час визначається за нормативами [10, 9, 13].

При нормуванні конкретних операцій рекомендується дотримуватись наступної послідовності:

1 Складають розрахункову схему для визначення довжини робочого ходу L_р.х=L_різ+l_вр+l_пер

де L_різ – шлях різання;

l_вр – шлях врізання;

l_пер – шлях перебігу інструмента.

2 Потім розраховують основний час t_o.

3 За таблицями нормативів вибирають елементи допоміжного часу і, підсумовуванням неперекриваємого часу, визначають допоміжний час на операцію t_доп.

4 За таблицями нормативів встановлюють процент додаткового часу і визначають t_дод (додатковий час).

5 Розраховують норму штучного часу t_шт.

6 За таблицями нормативів встановлюють норму підготовчо-заключного часу t_п-з на операцію і визначають норму штучно-калькуляційного часу t_ш-к.

7 Розраховують змінну норму виробітку q_зм.

Приклади технічного нормування операцій механічної обробки наведені в [7, стор. 84-88].

Оформлення технологічної документації.

Методичні вказівки з основних вимог і правил оформлення технологічної документації наведені в [12]. На практичних заняттях при виконанні індивідуального завдання необхідно детально розробити одну групову операцію і оформити карту ескізів і оперативну карту для цієї операції.

Дата добавления: 2015-10-21