Основні теоретичні положення та методичні вказівки

Вихідні дані. Вихідними даними при проектуванні маршруту ГТП є:

- креслення деталей виробів, що підлягають виготовленню груповим методом [1];

- річна програма випуску;

- довідниково-нормативна література.

Групування деталей та формування технологічних груп. Розробці маршруту ГТП передує групування деталей на основі класифікації та результатів аналізу предмету виробництва за технологічними ознаками з урахуванням основних факторів організації виробництва.

Групування деталей – це розподіл великої кількості (комплекту, номенклатури) деталей одного або декількох виробів на певні групи за основною технологічною ознакою. Якщо при типізації технологічних процесів в один загальний клас об’єднуються деталі за принципом спільності їх конструкції, то груповий технологічний процес об’єднує сукупність деталей, що характеризуються спільністю типу технологічного обладнання (основна технологічна ознака) необхідного для обробки заготовки в цілому чи окремих її поверхонь. За кресленням деталей одного чи декількох виробів виконують відбір деталей, які можуть бути оброблені на одному певному верстаті (групова операція) чи одній технологічній лінії (груповий ТП) при використанні одного технологічного оснащення та однієї спільної наладки з необхідністю невеликого підналагодження.

Таким чином, при проектуванні групових технологічних операцій створюють класи-групи за видами обробки – деталі, що обробляються на токарних, револьверних, фрезерних, свердлильних верстатах, на автоматах чи напівавтоматах. При групуванні деталей основною задачею технолога є формування технологічних груп деталей.

При формуванні певних технологічних груп деталей приймають до уваги наступні ознаки:

- матеріал деталі;

- наявність поверхонь,які підлягають термічній та хіміко-термічній обробці;

- габарити деталей та спільність поверхонь (циліндрична зовнішня, циліндрична внутрішня, конічна поверхня, торцеві поверхні, різі, шліці, зубчасті вінці, канавки, фаски тощо), які необхідно обробити - забезпечити, бо саме вони визначають: а) технологічні можливості верстата: робочу зону, кількість позицій чи шпинделів, супортів, копірів та інші характеристики верстата; б) комплект інструментів для обробки груп деталей тощо;

- серійність випуску деталей та трудомісткість їх обробки.

Таким чином, щоб сформувати певну групи деталей необхідно попередньо визначити можливість використання:

- одного типу і моделей верстатів, їх технологічних можливостей;

- єдиного технологічного оснащення - один комплект різальних інструментів, один робочий пристрій і один комплект допоміжного оснащення (оправки, державки, інструментальні блоки, патрони тощо);

- однієї настройки технологічної системи ВПІД.

Деталі, об’єднанні в певні технологічні групи, повинні характеризуватись параметрами, котрі не виходять за межі технологічних можливостей верстата.

Вивчення креслень групи деталей. Вивчають креслення і ТУ деталей групи. Визначають спільні елементи поверхонь (їх тип, що характеризується відношенням до навколишнього середовища, та вид, що характеризується геометричною формою елементарної поверхні), які утворюють конфігурацію деталей. Попередньо підраховують кількість різних поверхонь, що утворюють кожну деталь. Чим менша кількість різних поверхонь утворюють деталь, тим вона простіша, і навпаки, чим більше різноманітних поверхонь, які утворюють конфігурацію деталі, тим вона складніша. За цією ознакою креслення деталей розташовують у ряд, починаючи з найпростішої деталі и закінчують найбільш складною

Дата добавления: 2015-10-21