V. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Самостійна робота є однією з вагомих складових навчального процесу в умовах модульно-рейтингової системи. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень тощо. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому.

Мета самостійної роботи – опанування студентами знань з навчальних елементів, формування навичок самостійної роботи під час виконання практичних завдань та їх використання в практичній професійній діяльності.

Завдання самостійної роботи – докладне опрацювання лекційного матеріалу, теоретичних і практичних питань, опанування студентами навичок роботи з науковою літературою (підручниками, посібниками, періодичними виданнями), використання сучасних інформаційних технологій для наукового пошуку, оформлення письмових відповідей на питання, поданих після теми у формі конспекту, тез, написання рефератів, підготовка наукових доповідей, формування висновків та власної думки на основі отриманих даних.

Самостійна робота студентів передбачає пошук практичної, а також аналітичної інформації за темою, що висвітлює одну з актуальних проблем культури мови (за завданням викладача), її обробку, осмислення, написання на цій основі самостійної роботи у вигляді реферату. Робота може бути обговорена на практичних чи лекційних заняттях.

Для цього наприкінці програми подається список основної, додаткової літератури, перелік довідників та словників української мови, інтернет-джерела.

Самостійну роботу з кожної теми слід здійснювати у такій послідовності:

1. Ознайомитися з назвою теми та її змістом за навчальною програмою.

2. Зۥясувати зміст основних термінів та термінологічних понять теми. Усі спірні моменти, пов’язані з визначенням основних термінів, які виникають у процесі засвоєння навчального елементу, необхідно розв’язувати через звернення до словників.

3. Підготувати конспект лекції за поданим планом і рекомендованими джерелами. При цьому важливо визначити головне у змісті лекції, засвоїти її основні моменти. Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати). Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

4. Дати усну відповідь на питання для самоконтролю.

5. За рекомендованими джерелами підготувати реферат або наукове повідомлення. Реферат підбиває підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому. Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання та змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10-15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм; всі сторінки нумеруються (загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться).

На титульному аркуші реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату, абревіатура навчальної групи; повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подасться зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфа) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку (за прізвищами та ініціалами авторів). Монографії та збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовка.

Написання реферату – це не лише повторення засвоєного матеріалу лекції, але й самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями, якими необхідно керуватись при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє висвітлення проблеми в науково-методичній літературі, що передбачає, у першу чергу, ознайомлення з загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату:

– титульний аркуш;

– зміст (план);

– вступ;

– розділи (вони часто поділяються на параграфи);

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

– перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, вказавши при цьому авторів, які вивчали цю тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, та недостатньо досліджені питання, зۥясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають декілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднаних між собою. Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторів. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно уникати також незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова й словосполучення можна замінювати абревіатурами та сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміло з контексту реферату. Недопустимо використання цитат без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати, особливо громіздкими. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити й викласти основні тенденції дослідження, підкріпити їх найтиповішими прикладами. Також мають бути відображені сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті та спробувати проаналізувати позиції сторін (або приєднавшись до однієї з них, або висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення).

Кожний розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження обраної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

5. Після опрацювання теоретичного матеріалу виконати практичні завдання.

Критерії оцінювання самостйної роботи такі:

на оцінку «відмінно» студент повинен виявити глибокі і міцні знання, чітко і вільно володіти термінологією, логічно, вмотивовано виконувати теоретичні завдання, вміти знаходити основне в навчальному матеріалі, технічно грамотно і послідовно виконувати завдання. Робота має бути виконана охайно, без суттєвих помилок. Можливо допущення однієї неточності в кожному завданні, що істотно не впливає на виконання завдання в цілому.

· на оцінку «добре» студент повинен чітко і вільно володіти термінологією, технічно грамотно і послідовно виконувати практичні завдання, перелік яких відповідає конкретній темі дисципліни. Робота повинна бути виконана охайно, проте є можливим допущення 1-2 помилок у роботі, що суттєво не впливають на виконання завдання в цілому.

· на оцінку «задовільно» студент не завжди чітко володіє термінологією, допускає змішування понять, не зовсім правильно виконує завдання (проте виконане завдання досягає своєї мети), подає самостійно оформлені завдання, перелік яких відповідає конкретній темі дисципліни. Припускається 3 і більше змістовні помилки, неточності або подання роботи не у повному обсязі (за умови відсутності 1 завдання з усіх модулів).

· на оцінку «незадовільно» студент виконав завдання не в повному обсязі. Допускав грубі помилки в роботі, не володіє спеціальною термінологією. Відповіді оцінюються як такі, що не досягли поставленої мети, оформлені недбало, з різнотипними помилками, або ж контрольну роботу подано не в повному обсязі (за умови відсутності 30 % завдань з усіх модулів).

Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє реферати, конспекти, виконання практичних завдань, виставляє відповідні бали.

Участь студентів на студентських наукових конференціях з тематики дисципліни, участь у конкурсах робіт, виконання завдань із виготовлення наочних посібників передбачає отримання додаткових заохочувальних балів за модульно-рейтинговою системою навчання.

Дата добавления: 2015-10-21