Читайте также:
|
|
Для однієї операції групової механічної обробки призначають режими різання і виконують технічне нормування, тобто визначають необхідну технічну норму для виконання цієї операції.
Основними критеріями визначення режимів різання є:
· забезпечення заданої якості обробки – точність геометричного розміру, форми і взаємного розміщення поверхні, шорсткості;
· забезпечення максимальної продуктивності;
· забезпечення мінімальної собівартості;
· забезпечення максимального використання технологічних можливостей верстата.
При проектуванні технологічної операції механічної обробки необхідно визначити наступні параметри режимів різання:
Lp.x – довжину робочого ходу, що визначається, як правило, за схемою обробки для реальних деталей групи, а не для комплексної деталі;
t – глибину різання - визначається при розрахунках припусків і технологічних розмірів, а якщо поверхня має напуск, то глибину різання приймають в межах 2 – 5 мм для першого проходу, а для решти проходів глибину зменшують з метою забезпечення необхідної точності та якості поверхні;
s – подачу, яка визначається в залежності від стадії обробки: при чорновій обробці вибирають максимально можливу подачу, виходячи із жорсткості і міцності системи ВПІД, потужності приводу верстата, міцності твердосплавної пластини і інших обмежуючих факторів; при чистовій обробці – в залежності від необхідного ступеня точності і шорсткості поверхні. Слід розрізняти подачі: sz – подача на зуб (фрезерування, протягування), sо – подача на один оберт (точіння, свердління), sхв – подача хвилинна (обробка на агрегатних верстатах, фрезерування), sп.х – подача на подвійний хід (стругання, шліфування зубців шестерен тощо). Вони поєднуються такими залежностями: sо = sz×z; sхв = sо×n = sz×z×n, де z – кількість зубців фрези; n – частота обертів;
v – швидкість різання, визначається в залежності від якості оброблюваного матеріалу, стану поверхні заготовки, якості матеріалу інструменту, жорсткості ВПІД тощо;
i – число проходів.
Головними параметрами режимів різання є t-s-v, які визначають якість обробки, продуктивність і собівартість.
Для усіх відомих і широкозастосовуємих видів механічної обробки розроблені нормативи режимів різання [10, 11, 8, 13].
При розрахунках швидкості різання виходять із стійкості різального інструмента Tм (період часу між двома послідовними переточками чи замінами інструменту). Табличне значення Tм при багатоінструментальній обробці корегують з урахуванням коефіцієнта часу різання l [10].
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Основні теоретичні положення та методичні вказівки | | | Етапи визначення режимів різання. |