Промисловий переворот і розвиток капіталізму в Україні

Перша половина XIX ст. характеризується подальшим розкладом феодально-кріпосницького ладу і розвитком капіталістичних відносин. Розширення внутрішнього і зовнішнього ринків дедалі більше втягує поміщиків у товарно-грошові відносини, що змушує їх збільшувати товарне виробництво сільськогосподарської продукції. Поміщики починають застосовувати власний, досконаліший сільськогосподарський реманент, намагаються раціоналізовувати своє господарство, знайомляться із досягненнями агрономії та агротехніки, переходять до багатопілля, розширюють посіви технічних культур, дедалі частіше застосовують найману робочу силу. З 20-х років XIX ст. починають культивувати посіви цукрових буряків, які давали в чотири рази більший прибуток, ніж пшениця. У маєтках розвивалося тваринництво. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець.

Проте збереження кріпацтва тапримусової праці в умовах зростання товарного виробництва примушує поміщиків розширювати власну ріллю, в основному за рахунок селянських земель, збільшувати кількість днів панщини. Все більшого поширення набирають місячина, урочна система. Це робить селянина абсолютно незацікавленим у результатах своєї праці. Водночас збільшення днів панщини, зростання грошового оброку (чиншу) залишає у селянина все менше часу на власне господарство, а це, у свою чергу, так само негативно впливає на його стан. Усе це призводить до того, що поміщики починають віддавати маєтки в заставу, іноді й не один раз. Уряд намагався допомогти поміщикам, та ці заходи не поліпшили їх становища. На 1856 р. було заставлено в Україні 23,9% маєтків і 53% селян-кріпаків.

З 30-х років XIX ст. кріпосне сільське господарство опинилося в стані кризи, про що свідчить зниження його натурального характеру. Господарство все більше підпорядковується ринковим вимогам. Поміщики не лише примушували селян відпрацьовувати панщину, а й платити чинш і тим самим „виганяли” і їх на ринок.

Відбуваються значні зміни й у промисловому виробництві. Мануфактури, які використовують примусову працю (вотчинні, посесійні) поступово витісняються тими, що використовують працю вільнонайману. Цей процес особливо прискорився з початком промислового перевороту (рис. 7.7), який в Україні розпочався в цукровій та горілчаній промисловості в 40-х роках XIX ст. До особливостей промислового перевороту в Україні слід віднести його повільний характер і те, що розпочався він не з капіталістичної, а з кріпосної, поміщицької мануфактури. Повільно відбувалося нагромадження капіталу, вузьким був ринок робочої сили, бо майже 60% селян були кріпаками, вузькими були також внутрішній і сировинний ринки країни. Основним гальмом у їх розвитку було панування феодально-кріпосницької системи.

Рис. 7.7 Основні особливості промислового перевороту в Україні

Важливу роль у здійсненні промислового перевороту і розвитку капіталізму в Україні мали соціально-економічніреформи на селі. У 1847—1848 рр. у Правобережній Україні царські власті провели так звану інвентарну реформу. Її мета полягала в законодавчому врегулюванні взаємовідносин поміщиків і кріпаків. У кожному маєтку запроваджувалась інвентарна книга, до якої записувалися норми панщини та інших кріпосницьких повинностей, які мав визначити сам поміщик. Його земельна власність до того ж залишалася недоторканною. Запровадження реформи силою успіху не мало. Вона не вирішувала проблем селянства, а була спробою увічнити кріпосницькі відносини.

Не минуло і двох десятиліть як уряду знову довелося повертатися до проблем селян. Царський маніфест і законодавчі акти про звільнення селян з кріпацтва з’явилися весною 1861 р.

Реформи 1861 р. зберігали селянську общину,яка перетворювалася у найнижчу адміністративну одиницю. До її функцій належали місцеве самоврядування, забезпечення своєчасної сплати селянами платежів та податків і виконання ними повинностей. Характерною особливістю України було незначне поширення селянських общин. Так, у Лівобережній Україні общиною жили понад 30%, а на Правобережжі — лише 20, тоді як у Росії понад 95% селян. Таке переважання індивідуальних господарств зумовило в перспективі більший потяг українських селян до приватної власності, ніж російських селян.

Реформи відкрили перед звільненими з кріпацтва селянами широкі можливості для активізації господарської діяльності. Селяни, як і представники інших соціальних верств населення, могли купувати рухоме і нерухоме майно, займатися не тільки сільськогосподарським виробництвом, а й торгівлею, відкривати промислові підприємства. Виникли умови для вільного найму робочої сили.

У пореформений період розвиток капіталізму в сільському господарстві відбувався двома шляхами, відомими під назвами прусського й американського. Прусським шляхом до капіталізму йшли правобережні й лівобережні губернії України, де діяла відробіткова система (за оренду землі у поміщика селянин відробляв своїм інвентарем та худобою на поміщицьких землях), яка вела до прогресуючого розорення і кабали основної маси селян. Правобережжя, завдяки розвитку цукрової промисловості, дещо випереджало за темпами економічного розвитку Лівобережжя. На Півдні України, де гальмівний вплив залишків феодалізму був менш відчутним, набув поширення американський спосіб переходу до капіталізму — поміщики створювали на базі своїх маєтків потужні агровиробництва, що ґрунтувалися на використанні машин і вільнонайманої праці, а заможні селяни формували товарні господарства фермерського типу.

Питання для самоконтролю

1. Який вид промисловості Півдня України в середині XVII ст. вказав на розвиток нової цивілізації?
2. Назвіть чинники, які сприяли появі зростанню феодального землеволодіння в Україні?
3. Розкрийте поняття „фільварок”.
4. Окресліть основні вимоги законів польського сейму, які були видані протягом XVI ст. (1505 та 1520 рр.)
5. Для яких цілей було прийнято Литовський статут у 1588 р.?
6. Яка роль була відведена Запорізькій Січі?
7. Визначте результати національно-визвольної війни, що розпочалася в 1648 році під проводом Б. Хмельницького.
8. Перелічите основні соціально-економічні наслідки національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
9. Які соціально-політичні умови супроводжували еволюцію соціальних відносин і розвиток народного господарства України в другій половині XVII-XVIII ст.?
10. Означте основні принципи демократичної економічної політики, які було сформовано гетьманом Б. Хмельницьким.
11. Назвіть чинники, які визначали економічну політику Б. Хмельницького та уряду української держави.
12. Вкажіть зміни у поземельних відносинах, які відбулися внаслідок визволення України від польського панування.
13. Які Ви знаєте форми землеволодіння, що мали пріоритетне значення на території української козацької держави?
14. Чому аграрна політика Б. Хмельницького мала прогресивний характер?
15. Охарактеризуйте козацтво за часів гетьмансько-адміністративної влади.
16. Що означає феодалізація козацької старшини?
17. Яким чином поява та функціонування мануфактур вплинуло на виникнення буржуазних відносин?
18. Опишіть централізовану мануфактуру, яка набула розвитку в Україні у XVIII ст.
19. Чому головною підтримкою мануфактурного виробництва вважалися в Україні кріпосні порядки?
20. Яку роль у розвитку товарно-грошових відносин в Україні відігравала торгівля?
21. Окресліть основні риси транзитної торгівлі, які здійснювалася у XVIII ст. на території України.
22. Вкажіть особливості формування банківської системи у середині 50-х років XVIII ст.
23. Які характерні риси економічного розвитку українських земель наприкінці XVII-у XVIII ст. Вам відомі?
24. Чому перша половина ХІХ ст. в Україні характеризується подальшим розкладом феодально-кріпосницького ладу?
25. Назвіть особливості промислового перевороту в Україні в 40-х роках ХІХ ст.
26. Розкрийте основну мету інвентарної реформи 1847-1848 рр., яка була проведена у Правобережній Україні.
27. Яким чином реформи 1861 р. вплинули на селянську общину?
28. Вкажіть позитивні зміни реформ на активізацію господарської діяльності для звільнених з кріпацтва селян.
29. Охарактеризуйте шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві у пореформений період в Україні.
30. У чому полягає зміст американського способу переходу до капіталізму?

Тести

1. Яка з означених держав, що в серединіXVI ст. володіла територіями
сучасної України, мала цих земель найбільше?

1. Польське королівство;
2. Московське царство;
3. Велике князівство Литовське;
4. Османська Імперія;
5. Австрійська монархія.

2. Внаслідок якої угоди більшість українських земель з 1569 р. на тривалий час опинилася у складі держави, що називалася "Річ Посполита "?

1. Кревськоїунії;
2. Городельської унії;
3. Берестейської унії;
4. Люблінської унії;
5. Торунського миру.

3. Який правовий акт XVI. ст. значно зменшував земельний фонд сільських громад в Україні, сприяючи створенню магнатських латифундій?:

1. перший Литовський статут;
2. "устава на волоки";
3. другий Литовський статут;
4. "артикули" Генріха Валуа;
5. третій Литовський статут.

4. Що таке фільварок?

1. феодальне господарство натурального типу;
2. господарство вільного селянина;
3. сільська мануфактура;
4. господарство покріпаченого селянина;
5. багатогалузеве товарне господарство у маєтку феодала.

5. Як у XVI ~ XVII ст. називалися в Україні підприємства, що виготовляли скло?:

1. буди;
2. ґуральні;
3. гути;
4. гамарні;
5. тартаки.

6. Через яке портове місто у ХУН XVII ст. вивозилася основна частина українського експорту?:

1. через Ревель (Таллінн);
2. через Гданськ;
3. через Ригу;
4. через Кафу (Феодосія);
5. через Кенігсберг.

7. Якій посаді в уряді сучасної Україні відповідав пост підскарбія, якого запровадив у вітчизняній держтній адміністрації Б. Хмельницький?:

1. міністр фінансів;
2. міністр економіки;
3. міністр промислової політики;
4. міністр транспорту;
5. міністр закордонних справ.

8. За часів правління якого гетьмана в українській автономії у складі Російської держави припинився період кризи ("Руїни ") і почався період економічного піднесення?:

1. І. М, Брюховецького;
2. І. С. Самойловича;
3. І. О. Виговського;
4. І. С. Мазепи;
5. П. Л. Полуботка.

9. Який з наведених різновидів мануфактур був суто вітчизняним економічним явищем?:

1. купецька мануфактура;
2. поміщицька мануфактура;
3. орендна мануфактура;
4. розсіяна мануфакгура;
5. посесійна мануфактура.

10. У якому з міст на території сучасної Україні у 1817 р. було створено першу у вітчизняній історії зону вільної торгівлі ("порто-франко")?:

1. Маріуполі;
2. Херсоні;
3. Одесі;
4. Миколаєві;
5. Бердянську

11. Що не відносять до соціально-економічних наслідків визвольної війни (1648-1676р.р.):

1. ліквідація землеволодіння польських феодалів;
2. ліквідація фільваркової системи господарювання;
3. поширення козацько-селянської земельної власності;
4. ліквідація кріпацтва;
5. створення загальноукраїнського ринку.

12. До основних принципів демократичної економічної політики Б.Хмельницького не відносять:

1. встановлення права власності на землю для козаків;
2. стимулювання експорту товарів через систему пільг місцевим підприємцям та купцям;
3. активне втручання державної влади у господарське життя;
4. обсяги селянської антифеодальної боротьби;

13. Результати, які не були впровадженні економічною політикою Б.Хмельницького:

1. введення державної і козацької форми землеволодіння;
2. збереження і зростання земельної власності духовенства;
3. встановлення зв’язку між зростанням багатства та продуктивністю праці;
4. Встановлення селянської власності;
5. знищення феодального землеволодіння.

14. Важливого значення у своїй діяльності Б.Хмельницький надавав:

1. воєнним реформам;
2. розвитку товарного виробництва;
3. розвитку міських ремесел і мануфактурної промисловості;
4. економічним реформам;
5. політичним реформам.

15. Як і західноєвропейські меркантилісти, Ф. Прокопович відстоював:

1. ринковий шлях розвитку;
2. був прихильником доктрини активного торговельного балансу;
3. необхідність розвитку вітчизняної промисловості;
4. розвиток сільського господарства і торгівлі;
5. вдосконалення системи державних органів управління.

Дата добавления: 2015-10-16