Букви при цифрах

Якщо першу частину відчислівникового слова подають цифрами, то другу приєднують до неї через дефіс: 62-мільйонний, 18-поверховий, 90-відсотковий, 75-квартирний, 150-річчя. Букви долучають до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 8-й, 14-ї, 15-го, 11-му, 30-х (наприклад, 8-й поверх, з 14-ї години, 15-го березня, на 11-му кілометрі, на початку 30-х років).

Якщо закінчення числівника має одну літеру, до цифри додають лише її: перша – 1-а, друга – 2-а, сьому – 7-у, третю – 3-ю.

До римських цифр букви не ставлять: І квартал, у ІІІ кварталі, з ХVIII сторіччя.

За кордон – закордон

В українській літературній мові цілком правомірними є вислови поїхав за кордон, побував за кордоном, повернувся з-за кордону і т. ін. У кожному з них треба подавати окремо прийменник за (або з-за) та іменник кордон.

Але іноді сумніви щодо написання таких зворотів виникають у зв’язку з тим, що існує також лексема закордон, яка утворилася злиттям цих двох слів і означає “іноземні держави, чужі краї”. “Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, мене дуже схвилювало і налякало” (Олександр Довженко), “Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон” (Вадим Собко).

Зарубіжжя – те саме, що закордон. Близьке зарубіжжя.

Від них походять прикметники закордонний, зарубіжний. Перший передає поняття “який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається там; прибулий, привезений звідти; пов’язаний з виїздом за кордон тощо”. Міністерство закордонних справ, закордонні друзі, закордонні міста, закордонні видання, закордонні товари, закордонне відрядження, закордонний візит. Такий самий зміст виражає синонім зарубіжний, але йому останнім часом безпідставно надають у мовленні перевагу перед закордонний. Зарубіжні країни, зарубіжна культура, зарубіжна преса, зарубіжні гості.

Болільник чи вболівальник?

Як наголошує мовознавець Олександр Пономарів, в українській спортивній термінології не без впливу російської мови незаслужено міцні позиції посідає слово болільник – пристрасний прихильник спортивних змагань. Закономірним у такому значенні є вболівальник (уболівальник), що походить від дієслова вболівати (уболівати) – переживати за щось, співчувати, піклуватися, дбати. Лексема боліти означає “давати відуття фізичного болю, завдавати страждань”. Від нього навряд чи доцільно утворювати болільник у спортивному розумінні. Тож це слово є невмотивованою калькою російського болельщик. Невмотивованою через те, що витісняє закономірне українське вболівальник (уболівальник). Керуючись лексичними й семантичними нормами нашої літературної мови, маємо писати й казати: палкий уболівальник (не болільник) футболу; на стадіоні зібралися найзавзятіші вболівальники (не болільники).

***********************************

Будьте здорові – бувайте здорові

У 11-томному академічному тлумачному словникові української мови (СУМ) зазначено, що будь здоров (здорова), будьте здорові – ввічливе побажання при прощанні. Бувай здоров (здорова) – це також усталена форма прощання з окремою людиною, відповідно бувайте здорові – прощання з кількома особами або з однією, коли звертаються до неї на “ви”. “Засвистали партизани вночі по діброві, Виряджали їх дівчата: – Бувайте здорові!” (Андрій Малишко).

Отже, словосполучення будьте здорові та бувайте здорові можна розглядати як тотожні за значенням. Але між ними все-таки є певна відмінність. Зворот будьте здорові являє собою сталу формулу; вилучення одного з її компонентів руйнує вислів. А в формулах бувай здоров (здоровий, здорова), бувайте здорові, якщо відкинути друге слово, перше може виступати самостійно (бувай, бувайте) з тим самим значенням, що й усе сполучення.

Вислів бувайте здорові та його скорочений варіант уживаються лише при прощанні, а будь (будьте) здоровий, здорова (здорові) – й у інших ситуаціях, зокрема як форма привітання (тільки в останньому випадку узвичаєний інакший порядок слів: здоров був, здорова була, здоровенькі були).

Важений – важенний

Виражають неоднакові поняття.

Важений (наголос на першому складі) – дієприкметник, похідний від слова важити, тобто визначати вагу чогось, когось. Важені товари, важені овочі.

Важенний (наголос на другому складі) – розмовне. Означає “дуже важкий”. Важенна ноша, важенний камінь.

Виклик – заклик – поклик

Збігаються у значенні “прохання, вимога прийти, з’явитися кудись”, але виклик має відтінок переважно офіційний. Виклик до прокуратури.

Заклик і поклик передають також зміст “те, що кличе до чогось”. Заклик (поклик) сурми. Мужній заклик (поклик).

Тільки заклик – політичне гасло.

Тільки поклик – 1. Переносно: притягальна сила чого-небудь; відповідність своїм переконанням, покликанню. Поклик сумління, поклик долі. 2. Викрикнута фраза; вигук. Розпачливий поклик.

Вклонятися – уклонятися

1. Нахиляти голову або верхню частину тулуба на знак вітання, поваги. “Став (гість) на порозі І, уклонившися, вітав Марію тихо” (Тарас Шевченко). 2. Бути великим прихильником, шанувальником кого-, чого-небудь. “Я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило” (Панас Мирний).3. Принижуватися перед кимось. “Він не з тих, щоб уклонятися перед багатіями” (Іван Багмут).

Не слід плутати це дієслово з російським уклоняться: відсторонятися від чогось, уникати.

Відчиняти – розчиняти

Двері, вікна, ворота, шафу тощо відчиняють, розчиняють. Повіки очей розплющують, відплющують. А відкривають невідомі землі, засідання, душу (серце), карти, рахунок і т. п. Ненормативним є вислів відкрити книжку, треба: розгорнути книжку.

З дня народження – від дня народження

Який прийменник годиться поставити у вислові: 60 років з дня народження чи 60 років від дня народження? Обидва вони – і з, і від – у сполученні з іменником у родовому відмінку виражають започаткування якоїсь дії. Переважно ці конструкції вживаються паралельно, наприклад, від того часу і з того часу, від початку роботи і з початком роботи. Що ж до звороту день народження, то обидві його форми теж правомірні, хоча розрізняються стилістично, а саме: родовий відмінок слова день та прийменник з сприймаються більш нейтрально. Засоби масової інформації останнім часом вдаються до цієї форми значно рідше, ніж до синонімічного утворення від дня народження. Отже, 60 років від дня народження.

Просто більшість

Слово переважний уживається в значенні “який має перевагу над ким-, чим-небудь”. Переважна частина, переважний контингент. Неправильно: переважна більшість. Чому? Бо більшість – то і є кількісна перевага. А прикметник-означення тут зайвий.

Дата добавления: 2015-10-21