Розробник чи розроблювач

“Якому іменникові – розробник чи розроблювач, що є прикладками, слід надавати перевагу?”

Хоча обидві лексеми вживаються паралельно, словотвірна стилістика сучасної української літературної мови рекомендує як нормативну форму розробник. Наприклад: учені-розробники прогресивних технологій, інститут-розробник, підприємство-розробник.

* * *

Верхній і горішній, нижній і долішній

“Чи розрізняються значеннєво між собою прикметники верхній і горішній, нижній і долішній?”

Як наголошував Борис Антоненко-Давидович, інколи ці слова бувають справді тотожні, приміром, у назвах місцевості, надто коли її визначають за течією річки (Верхні й Горішні Млини), а також у найменуваннях вітрів (верхній і горішній – на Дніпрі та Кубані). Але в окремих зворотах треба вдаватися тільки до якогось одного з двох семантично близьких прикметників: горішня хата – оселя в бік гір, верхні зуби, верхній одяг, Верхній Рогачик, Верхні Сірогози.

Полиця може бути горішня і верхня залежно від контексту: у вагоні чи в шафі – горішня, бо її приладнано вгорі. А якщо кілька полиць покладено долі одна на одну, то та, яка лежить зверху, зветься верхньою.

Так само є певна відмінність між нижній і долішній. Нижній – “той, що міститься нижче від чогось” (“Червоний відблиск від нього (багаття) осяває нижні гіллячки чорних верб” – Михайло Коцюбинський), Нижні Сірогози, Нижня Кринка. А долішній – “той, що при самому долі”. “Долішня частина п’єдесталу робить чималий виступ” (Леся Українка).

Тож не можна ставити ці прикметники навмання, не враховуючи потреби контексту, бо тоді звужуються наші мовні можливості.

* * *

Що гублять, а що втрачають?

Українське дієслово губити (загубити) виступає відповідником не до всіх значень російського терять (потерять). Матеріальні речі, предмети через неуважність, недбалість звичайно гублять. Переважає, особливо в розмовному стилі, така сполучуваність: загубив ключі, загубив гаманця, загубив книжку (зошита, олівця, парасольку, шапку). А якщо йдеться про абстрактні поняття, варто добирати інших слів: терять голову – розгублюватися, терять сознание – непритомніти, зомлівати.

Слово втрачати слушне в тих випадках, коли мовиться про втрату чи шкоду також абстрактного характеру. Втрачати надії, ілюзії, розум, пам’ять, сором. У науковому стилі (медицина) знову-таки лише втрачати: хворий втратив апетит, сон, втратив багато крові.

Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами. Старого любити – тільки дні губити; не губи часу і не втрачай днів. З прислівниками даремно, марно поєднується спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час, даремно витрачу день. Губити має ще значення “нищити”: не губи мене; в очі любить, а поза очі губить. У такому розумінні втрачати не вживають.

* * *

Чи може бути яловий шніцель?

Наші мовознавці категорично кажуть: ні. І пояснюють чому. Прикметник яловий має в українській мові такі значення:

1) “який не дає приплоду” (про самиць сільськогосподарських тварин): ялова корова;

2) “неродючий” (про землю): ялові грунти;

3) переносне, розмовне “пустий, безпредметний; нікому не потрібний”: ялові поради, “те саме, що марний” – ялові зусилля;

4) “виготовлений зі шкіри великої рогатої худоби”: ялові чоботи.

Таким чином, ні шніцель, ні биток не можуть бути яловими. У цьому разі вживають прикметник яловичий (від яловичина). А ще природніше: шніцель з яловичини, биток з яловичини.

* * *

Увіковічувати чи увічнювати?

Перше дієслово – калька, друге – питоме українське. Тому в сучасній літературній мові переважно виступає увічнювати, а увіковічувати маловживане.

* * *

Зал: гральний чи ігровий

“Хочу відкрити зал для ігор, установити автомати. Але як правильно його назвати – гральний чи ігровий?”

СУМ подає обидва слова. Однак більш прийнятне все-таки гральний, оскільки воно походить від українського дієслова грати, тоді як ігровий скопійоване з російського игровой.

* * *

Як розрізняти префікси пре- і при-?

Пре- вживається переважно в якісних прикметниках та прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, премудрий, пречудово, препогано.

При- використовується здебільшого в дієсловах, що передають такі поняття, як наближення, приєднання, результат дії, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати, пришвидшити; прибуття, притулок, прибраний, привабливо.

Крім того, префікс пре- виступає в словах презирливий, презирство й у лексемах старослов’янського походження преосвященний, преподобний, престол, а префікс при- в іменниках та прикметниках, утворених від сполучення іменників з прийменниками: пригірок, приярок; прибережний, прикордонний.

Префікс прі- притаманний тільки словам прізвисько, прізвище, прірва.

Дата добавления: 2015-10-21