|
Відповідаємо на запитання читачів (XVIIІ)
Чому окуляри, а не очки?
“Чому в українській мові вживають іменник окуляри, а не очки?”
Слово око – спільнослов’янське, походить з індоєвропейської мови, де ок означало “дивитися”. У російській воно виступає або як застаріле, або як діалектне, або в поетичному стилі. Форма множини очи, що збігається з колишньою формою двоїни цього слова, стала підгрунтям для утворення лексеми очки (до оч додалися суфікс -к і закінчення -и). У сучасній українській мові око (очі) є літературною нормою, але назва окуляри утворилася від іншої, ніж у російській, основи, а саме: від латинського oculus, котре означає “око”; точніше – від ocularis – прикметника до oculus. Як термін у нас використовують окуляр – елемент складної оптичної системи з двоступеневим зображенням (у мікроскопі, підзорній трубі).
Оскільки в давні часи у світовій науці (зокрема в медицині) користувалися переважно латиною, то цілком природно, що й винайдений пристрій для поліпшення зору дістав назву, пов’язану з цією мовою: ocularis – очний. Від нього утворено й окуліст – лікар очних хвороб.
Українське слово очко має кілька значень. Найпоширеніше з них – “одиниця рахунку для позначення виграшів у спорті”. Очки в розумінні “окуляри” у нашій літературній мові не вживаються.
* * *
Одягати, надівати, надягати
“Чи є різниця у значенні дієслів одягати, надівати, надягати?”
Вони не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: “одягни шапку”; “дівчина одягла намисто”. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. А шапку, окуляри, намисто, наручники, збрую на коня надівають. Тобто це дієслово передає зміст “приладжувати, прикріплювати щось на комусь, чомусь або до когось, чогось”.
Надягати на відміну від одягати вживається у прямому значенні – “натягувати одяг на когось, на щось”.
* * *
Приймати міри і вживати заходів
“Чи синонімічні вислови приймати міри і вживати заходів?”
У значенні “захід для досягнення, здійснення чогось” слово міра не використовується. Тож замість приймати міри треба вживати заходів. Також не в міру розвитку, а з розвитком, не в міру вдосконалення конструкції, а з удосконаленням конструкції.
* * *
Оскаржувати чи оспорювати?
Оскаржувати – офіційно подавати заяву у вищу інстанцію, протестуючи проти якогось рішення, чиїхось дій: оскаржувати вирок, оскаржувати своє звільнення з роботи.
До дієслова оспорювати в такому значенні останнім часом не вдаються.
* * *
Витікати і випливати
“У яких випадках є слушним слово витікати, а в яких – випливати?”
Витікати виступає тільки в буквальному, фізичному розумінні “литися звідкись”, “брати початок десь” (про річку, струмок, джерело тощо). “З тої хрещальниці витікає вода по ринві в дерев’яну купальню” (Михайло Коцюбинський), “З щілин березової кори з тихим шумом витікав пахучий сік – підставляй рот і пий” (Степан Чорнобривець). Випливати. Крім прямих значень, уживається переносно – бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього. Отже, з погляду стилістичної норми дієслово витікає у фразі “З усього викладеного витікає, що студент мав рацію” недоречне. Замість нього слід поставити випливає: “З усього викладеного випливає, що студент мав рацію”.
* * *
Стежити чи слідкувати?
Стежити – багатозначне слово. Стежити за грою (за успіхами учнів, за розвитком подій, за повідомленнями, за собою, за підозрілою особою), стежити, щоб ніхто не відстав. У розмовному стилі в значенні “стежити” часом безпідставно використовують слово слідкувати. Воно виражає інше поняття – “йти слідом за кимсь, чимсь”. “Діти невідступно слідкували (тобто йшли) за мамою”.
* * *
Статися чи відбутися?
Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?
***********************************
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 72 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Урок 24 | | | Урок 26 |