Коригуючий чи коригувальний

“Як правильно: коригуючий чи коригувальний?”

Термінологічне вживання закономірно усталюється за формою коригувальний. Наприклад: “Завдяки запровадженню коригувальних пристроїв зросла точність виконання багатьох складних операцій” (з журналу).

У виборі потрібного слова слід пам’ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу здебільшого властиві російській мові. В українських текстах вони набули значного поширення з 40-х років ХХ ст. у зв’язку зі зрослою потребою використання у нас наукової термінології. За сучасними літературними нормами замість форм на -учий, -ючий треба вживати лексеми на -льний та інші синонімічні засоби. Отож коригувальний імпульс, коригувальний механізм; друкувальний апарат, інтегрувальна система тощо.

* * *

Кореспонденція

“Чи можна сполучати числівники 2, 3, 4, 5, 6... з іменником кореспонденція?”

Кореспонденція виступає в кількох значеннях. По-перше, так називають сукупність поштових відправлень (листи, газети, журнали); по-друге, це листування між окремими особами або установами, організаціями; по-третє, повідомлення, одержане якимсь виданням від свого кореспондента.

Таким чином, кореспонденція у розумінні “пошта адресата” (того, кому надсилають) і “пошта адресанта” (того, хто надсилає), а також у значенні “листи людей, які систематично пишуть одне одному”, вживається як збірне поняття і з числівниками сполучатися не може. Лише в третьому випадку, коли йдеться про повідомлення з місць, надіслані для опублікування в певному періодичному виданні журналістом, робкором чи сількором, слово кореспонденція поєднується з числівниками. “У сьогоднішньому номері обласної газети вміщено шість кореспонденцій з різних районів про хід весняної сівби”, “Позаштатний автор Павло Личаченко щомісяця надсилає до редакції по 5 – 7 кореспонденцій”.

* * *

Останні чи решта?

Російський прикметник остальные перекладається українською мовою інші, решта. Приміром: “Двое останутся, а остальные пусть уходят” – “Двоє залишаться, а інші (всі інші) хай ідуть (а решта хай іде)”. Інші папери не потрібні, не був схожий на решту хлопців, решту пунктів викреслити, одні читають, інші збирають марки.

Часом у таких словосполученнях ставлять прикметник останній: “Більша частина робітників після зміни рушила додому, а всі останні залишилися на нараду”. Сказано неправильно. Адже останній – той, що закінчує щось, кінцевий; антонім до лексеми перший; відповідає російському последний. Наприклад: “Велелюбний отче, невже оце твоє останнє слово?” (Леся Українка). У попередній фразі варто було б ужити інші або решта.

* * *

Стволовий і ствольний

“Яка відмінність між прикметниками стволовий і ствольний?”

Стволовий – який стосується ствола шахти. Стволові двері.

Ствольний – який стосується ствола вогнепальної зброї; який виготовляє такі стволи. Ствольний цех заводу, ствольний отвір.

* * *

Спішити чи поспішати?

Ці дієслова збігаються у значенні “намагатися якнайшвидше зробити щось; бігти хутко, йти; прагнути вчасно потрапити кудись”. Спішити (поспішати) з відповіддю. Спішити (поспішати) на роботу.

Тільки поспішати вживають у словосполученні годинник поспішає.

* * *

Свистати чи свистіти?

Вони тотожні, коли передають зміст “утворювати свист; виводити свистом якусь мелодію; насвистувати”. Свистати (свистіти) у свисток. Перестань свистати (свистіти). Вітер свище (свистить) у кишенях.

Тільки свистати виступає у значенні: 1. Свистком кликати, запрошувати. Свистати всіх нагору.

2. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Вода свище.

* * *

Дербі

“Розгорнеш газету, увімкнеш телевізор чи радіо – всюди натрапиш на модне нині дербі, котре агресивно витискує з мовлення лексеми двобій, зустріч, матч. Дивуєшся, як люди, що мусять відповідати за кожне своє слово, так легковажно вживають терміни, значення яких не знають, а тому й спотворюють”.

Що означає дербі? Змагання трирічних (скачки) і чотирирічних (перегони) коней. Уперше їх став проводити 1778 року в Англії лорд Дербі. Лише в такому розумінні слід використовувати це слово. Інакше можуть подумати, що й у футбол грають на конях.

* * *

Словничок-рятівничок від закання

“Чи не могла б редакція “Хрещатика” опублікувати “Словничок-рятівничок від закання”, якого склав мовознавець Святослав Караванський?”.

Скорочений варіант словничка

Закальна форма	Українська форма
за адресою (писати)	на адресу
за бажанням	на бажання
за віком (різнитися)	віком, літами
за вимогою	на вимогу
за волею випадку	волею випадку, з волі випадку
за голосом	по голосу, з голосу
за домаганням	на домагання
за думкою	на думку
за закликом	на заклик
за зізнанням кого	як зізнався хто
за зростом	по зросту
за ініціативою кого	на ініціативу чию
за клопотанням	(ухвала) на клопотання
за командою (спати)	на команду
за курсом (рухатися)	курсом
за недбалістю	через недбальство
за нездатністю	через нездатність
за ним (пізнати)	по ньому
за обличчям	по обличчю
за одягом (пізнати)	по одягу

***********************************

Дата добавления: 2015-10-21