Витрати, видатки, втрати, затрати, збитки

“Чи можна вважати іменники витрати, видатки, втрати, затрати, збитки тотожними і взаємозамінними?”

Сполучуваність цих лексем свідчить, що вони розрізняються значеннєвими відтінками. Словники тлумачать витрати і затрати як синонімічні, коли йдеться про кошти, матеріальні цінності, витрачену енергію, робочу силу, працю тощо. Але в термінологічному слововживанні усталився іменник витрати, приміром: грошові витрати, матеріальні та фінансові витрати, питомі витрати, витрати капіталу, витрати праці. Якщо мають на увазі тільки гроші, виділені, витрачені на щось, послуговуються взаємозамінними словами витрати і видатки. Наприклад: адміністративно-господарські витрати (видатки), бюджетні витрати (видатки), комерційні витрати (видатки), накладні витрати (видатки), судові витрати (видатки), поточні витрати (видатки).

Втрати і збитки переважно використовують у контекстах, де повідомляється про заподіяну шкоду, марне витрачання чогось. Як правило, їх важко або й неможливо компенсувати. Цілком правомірна взаємозаміна цих іменників у таких сполученнях: матеріальні, господарські, фінансові, великі втрати (збитки). Слова з виразним конкретним значенням поєднуються тільки з лексемою втрати: втрати робочого часу, втрати урожаю, зерна тощо. Втрати вживаємо також стосовно осіб, здоров’я і под.: людські втрати, втрати зору, крові, працездатності тощо. З наведеними вище іменниками в українській літературній мові усталилися вислови відшкодувати втрати (збитки); зазнати шкоди (втрат, збитків).

* * *

Як відмінюються складні слова?

Залежно від характеру відмінюваності, зазначає лінгвіст Галина Волкотруб, виділяють три групи складних слів: з невідмінюваною першою частиною; з невідмінюваною другою частиною; з відмінюваними обома частинами.

1. До першої групи належать:

а) утворення, першим компонентом яких є невідмінювана лексема: кафе-автомат, кафе-кондитерська, какао-порошок, шосе-магістраль і подібні;

б) конструкції, перший компонент яких наближається за значенням до прикметника: джаз-оркестр (порівняйте джазовий), компакт-диск (компактний), жокей-клуб (жокейський), слайд-фільм (слайдовий);

в) більшість складних термінів, зокрема назви одиниць виміру, терміни, що мають першою частиною найменування літер грецького алфавіту або слова, котрі також значеннєво наближаються до прикметника: ампер-година, вольт-секунда, кілограм-маса, кіловат-година; бета-промені, гамма-апарат, дельта-ефект, блок-сигнал, вектор-потенціал, дизель-генератор, вакуум-апарат, кварц-лампа, нуль-індикатор, прес-ножиці, експрес-аналіз і т. ін.;

г) іншомовні назви проміжних частин світу: зюйд-вест, норд-вест, норд-ост; д) назви трав і квітів: іван-чай, сон-трава, буркун-зілля, мати-й-мачуха, розрив-трава, чар-зілля. В іменникові брат-і-сестра відмінюються два компоненти.

2. Невідмінюваність другої частини спостерігається в кількох іменників, як-от: програма-максимум, програма-мінімум.

3. Відмінюються обидва компоненти:

а) у назвах закладів, предметів, різноманітних явищ: бібліотека-музей, музей-квартира, пральня-автомат, шафа-холодильник, диван-ліжко, вальс-бостон, альбом-буклет, виставка-ярмарок, матч-реванш, плащ-дощовик, слалом-гігант тощо. Виняток з правила становлять кілька слів з невідмінюваним першим компонентом: кран-балка, крем-брюле, крем-сода, матч-турнір, плащ-намет, марш-кидок, марш-маневр;

б) у назвах осіб за посадою, професією, званням і под.: директор-розпорядник, інженер-економіст, інженер-конструктор, льотчик-космонавт, секретар-координатор, слюсар-гідравлік, технік-механік, член-кореспондент. Традиційно не відмінюється перша частина таких назв осіб, як лорд-канцлер, прем’єр-міністр, шеф-кухар, шеф-механік, шеф-пілот, а також компоненти генерал-, капітан-, інженер- у складних найменуваннях військових звань (генерал-лейтенант, генерал-майор, капітан-лейтенант, інженер-капітан, інженер-майор, інженер-лейтенант, інженер-полковник та деякі інші);

в) у назвах тварин: жаба-бик, кулик-сорока, пила-риба, голка-риба. Не відмінюється перша частина у слові їжак-риба.

* * *

Хворобливий і хворовитий

“Чи можуть в однакових контекстах виступати слова хворобливий і хворовитий?”

Перше з них у прямому значенні найчастіше вживають, коли йдеться про факт або явище, які свідчать про хворість, є наслідком недуги. “Очі в нього набрали хворобливого блиску” (Дмитро Ткач), “Каленяки помітили хворобливий стан свого квартиранта” (Микола Тарнавський). У переносному значенні ця лексема передає зміст “той, що виходить за межі звичайного; неприродний, ненормальний”. Наприклад: “Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм, навіть з якимось хворобливим смакуванням, ніби кожне слово обсмоктував” (Андрій Головко). Якщо мовиться про душевний біль без аномалії в забарвленні, користуються словом болісний. “Враження від подій останнього тижня було дуже болісним” (з газети). Хворовитий (хоровитий) використовують у розмовній мові для характеристики постійної ознаки людини, схильної до хвороби, нездорової. “Була то суха, з хриплим голосом полька з Лодзі – Зося. Людина хоровита, передчасно постаріла” (Мирослав Ірчан), “Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице...” (Михайло Стельмах). Переносно слово хворовитий (хоровитий) не вживається.

Отже, прикметники хворобливий і хворовитий можуть виступати в однакових контекстах лише в прямому значенні – “такий, що легко піддається недугам, часто хворіє”.

* * *

Звідки походить ім’я Василь?

У давньогрецькій мові було слово базилевс, що означало “цар”. Воно й лягло в основу імені Василь. Лексема базилевс починалася літерою “бета”, яка у візантійську епоху стала вимовлятися як в. На Захід це ймення перейшло з б, а до нас – із Візантії з в (“вітою”). Тому українському імені Василь, скажімо, у Франції відповідає Базіль. Так там звали нашого земляка героя французького Опору в роки Другої світової війни Василя Порика.

***********************************

Дата добавления: 2015-10-21