Типовий

“Чи змінюється значення слова типовий, якщо переставити наголос у ньому?”

Так, змінюється.

Типовий (наголос на другому складі) – той, що відзначається ознаками, притаманними певній сукупності осіб, явищ, предметів (типовий гуцул). Також який часто трапляється; властивий комусь, чомусь. Типова помилка, типове для містобудівництва. А ще: який виявляє загальне в індивідуальному. Типовий характер.

Типовий (наголос на останньому складі) – стандартний, зразковий, прийнятний для багатьох підприємств, установ. Типовий проект.

***********************************

Урок 8

Відповідаємо на запитання читачів (IV)

Паливно-мастильні чи пально-мастильні матеріали?

Правильна форма – пально-мастильні. Чому? Такі матеріали призначено для двигунів (у тракторах, комбайнах, автомашинах тощо), які перетворюють теплову енергію на механічну. Щоб одержати теплову, використовують паливо (рос. топливо). Одним з його видів є пальне (рос. горючее), саме ним і забезпечують мотори. Тож ідеться не про паливо взагалі, а конкретно про пальне. Тому коли мають на увазі пальне і мастило для двигунів внутрішнього згоряння, послуговуються висловом пально-мастильні матеріали (рос. горюче-смазочные материалы).

* * *

Поділяти чи розділяти погляди?

В українській літературній мові з іменниками думка, погляди, тривоги, надії, мрії, настрій, оптимізм, позиція, туга і т. ін. найчастіше поєднується дієслово поділяти. “Жінка не поділяла чоловікових поглядів і нарікала, сварилась” (Михайло Коцюбинський), “Післяполудневе сонце пекло й кволо всміхалося з сизого неба, наче поділяло мій радісно-журливий настрій” (Євген Гуцало).

Зрідка трапляються відповідні вислови з лексемою розділяти. “Зійдуться та тугу розділять, біду свою тішать” (Марко Вовчок), “Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві... щоб розділити зі своїми чоловіками їхню страдницьку долю” (Зінаїда Тулуб). Сполучуваність типу поділяти почуття, долю, радість, обурення, ідеологію і под., зазначають автори посібника “Культура мови на щодень”, усе-таки набагато активніша, і радять надавати їй перевагу.

* * *

Здійснювати контроль чи контролювання

“Як краще сказати: здійснювати контроль чи контролювання?”

Прилади, механізми звичайно здійснюють контролювання, а люди, організації – контроль. Мовні конструкції з дієсловом здійснювати властиві офіційно-діловому, науковому стилям. У інших сферах доречніше замінювати їх словом контролювати. “Бої штурмових груп він контролював особисто” (Олесь Гончар), “Виконання кошторису систематично контролює бухгалтерія” (з газети).

* * *

З огляду і з погляду

“Яка відмінність між зворотами з огляду і з погляду?”

Вони мають різні значення і свою сферу вживання. З огляду на щось: а) через те, що, тому. “Маємо чимало вже матеріалу для збірника... З огляду на це останнє, я прохав би Вашого дозволу друкувати не всі Ваші вірші, а частину” (Михайло Коцюбинський); б) зважаючи, беручи до уваги. “Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (з огляду на нову роботу)” (Леся Українка).

Інше значення передає вислів з погляду: а) на думку когось. “Біла пустеля” (кінокартина) – майже безфабульна річ, з погляду критика тридцятих років” (Юрій Яновський); б) стосовно чого, з боку чого. “Пролог мені дуже сподобався в першім уступі... навіть нічого не можу сказати з погляду стилю” (Леся Українка).

Обидва звороти надають висловлюванню книжного забарвлення.

* * *

Народжувати і породжувати

“Чи в однакових контекстах виступають лексеми народжувати і породжувати?”

Дієслово народжувати, крім того, що називає фізіологічну дію, яка дає початок життя істоті, може вживатися й переносно: “У спеку, в сніг нелегко нам нове народжувати місто” (Іван Нехода).

Часто це слово має зворотну форму. “Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття, що народжувалося в ньому” (Анатолій Шиян).

Породжувати, як і народжувати, означає “створювати нове”, але між ними є ледь помітна семантична різниця: в першому з дієслів закладений відтінок причиновості, зумовленості – якісь факти, явища стають джерелом чогось, викликають щось. Здебільшого воно виражає поняття, пов’язані з неприємними, негативними емоціями: “Але Роман і так усе зрозумів, чиєсь горе стало і його горем, породжувало обурення і гнів” (Михайло Стельмах). У доконаному виді породити незрідка виступало у фольклорі ще в прямому значенні – “народити дитину”, але в сучасній мові майже витіснене словом народити.

Дата добавления: 2015-10-21