Вышестоящий та нижестоящий

“Як треба перекладати з російської активні дієприкметники вышестоящий та нижестоящий?”

Питання слушне, оскільки пропоновані словниками начебто українські відповідники вищестоящий і нижчестоящий не витримують жодної критики ні з погляду фонетики, ні з погляду морфології нашої мови. Замість них варто вживати прикметники вищий і нижчий. Наприклад: “Нижчі адміністративні органи, як відомо, підзвітні вищим у системі управління” (з газети).

* * *

Як правильно: “Мені болить серце” чи “У мене болить серце”?

Дієсловом боліти найчастіше послуговуються для вираження відчуття фізичного болю в якійсь частині тіла. “ – Чого ти, сину, став такий сумний? Чи в тебе щось болить?” (Іван Нечуй-Левицький). Коли йдеться про біль у переносному значенні, слід говорити мені болить (тобто вболіваю за це), йому болить, матері болить.

Отже, крім форми з родовим відмінком (“Що в тебе болить?”), існує форма й з давальним (“Що тобі болить?”).

* * *

Терпіння і терпеливість

“Яка відмінність у значенні слів терпіння і терпеливість?”

Ось що про це пише мовознавець Олександра Сербенська. У передноворічній газеті вона натрапила на вислів: “Бажаю Вам терпіння і мудрості”. Але терпіння означає “страждання, нещастя”. У молитовнику є, наприклад, “Молитва у терпінні”, словами якої, звертаючись до Бога, християни просять: “Прийми це моє терпіння як покуту за мої гріхи...” І ще: “Пошли мені, Господи, Твою ласку витримати в надії й терпеливості так довго, доки Тобі це подобається”, “Ісусе, кріпи мене в моєму терпінні!” В іншій молитві читаємо: “Нехай це терпіння буде мені на відпущення і спокутування усіх моїх гріхів”. Чітко простежується логічний – і насамперед словотвірний – зв’язок між лексемами терпіти – терпіння (порівняймо кипіти – кипіння, сидіти – сидіння, курити – куріння) та терпеливий – терпеливість (можливий – можливість, суперечливий – суперечливість). В Івана Огієнка є мудра порада: “Майте терпеливість у терпінні”. Російські вислови имей терпение, терпение лопнуло не перекладаємо буквально, а вживаємо природні українські будь терпеливим, терпець увірвався. Отож можна побажати людині хіба що терпеливості (витримки), а терпіння не годиться зичити, його вистачить без побажань.

* * *

Піддувайло, рубероїд

“Я не раз чула в розмові слова піддувайло, рубероїд. А хіба можна так казати?”

Звичайно, ні. Наша мова має іменник піддувало (не піддувайло), що означає “отвір під топкою, через який проходить повітря, посилюючи тягу, коли горить вогонь”. Наприклад, у вірші Платона Воронька: “Він (кочегар) вугілля підкидає, За водою доглядає, Відкриває піддувало, щоб ізнизу підвівало”.

Уживаємо й руберойд (не рубероїд). Цей іменник позначає рулонний покрівельний та ізоляційний матеріал: “Павло впізнав її одразу. Рівний чіткий профіль рожевого задумливого личка на чорному тлі руберойду, яким забите вікно” (Василь Кучер).

* * *

ахіллесова п’ята

“Чому у звороті ахіллесова п’ята перше слово пишуть з малої літери?”

Ахіллесова в цьому словосполученні є присвійним прикметником, що походить від власного особового імені Ахіллес. А присвійні прикметники, утворені від таких найменувань за допомогою суфіксів -ів, -їв, -ин, -їн, пишуться з великої літери (Петрів зошит, Сергіїв рюкзак, Катрин твір, Маріїн щоденник). Однак на вислів ахіллесова п’ята це положення не поширюється, бо він є сталим фразеологічним сполученням. А у фразеологізмах присвійний прикметник, якого утворено від власного особового імені, починається з малої букви (гордіїв вузол, дамоклів меч, прокрустове ложе і под.).

* * *

Дата добавления: 2015-10-21