Читайте также:
|
|
В 2011 році Research & Branding Group та Центр Разумкова провели ґрунтовні соціологічні дослідження, щоб вивчити мову спілкування та мовні уподобання українців.
Опитування Research & Branding Group проведено 12 - 22 серпня 2011 року методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і в Криму. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності склав 2075 осіб. Очікувана середня помилка вибірки складає + -2,2%.
Згідно з опитуванням, українська мова є основною мовою спілкування у сім'ї/вдома для 47% жителів України. Російською мовою в сім'ї/вдома спілкуються 37% жителів країни, в рівній мірі російською та українською спілкуються 15% українців.
Українська мова є основною мовою спілкування для 95% жителів Західної України і 60% жителів Центральної України, російська – для 66% жителів Півдня та Сходу України.
Водночас на роботі чи за місцем навчання переважно українською спілкуються 45%, російською – 35%, двома мовами – 18%.
Спілкуються на роботі/за місцем навчання українською мовою 93% жителів Заходу і 54% жителів Центру України. Водночас 63% жителів Півдня та Сходу використовують за місцем роботи/навчання переважно російську мову.
Ці цифри демонструють, що державний статус української мови не лише не спричиняє більшу, порівняно зі спілкування удома, частку спілкування державною мовою під час роботи/навчання, а й не гарантує на практиці українцям спілкування у власній державі своєю мовою на роботі чи в навчальному закладі.
У Центральній Україні, як бачимо, на роботі/навчанні спілкуються українською на 6% менше людей, ніж удома. Причому частка людей, які, приходячи з дому на роботу чи навчання, переходять на російську, є більшою за згадані 6%, оскільки частина опитаних, навпаки, переходять на роботі чи навчанні на українську мову, спілкуючись удома російською (такий перехід на офіційну мову держави в публічній сфері є природнім для будь-якої країни, на відміну від потужнішої зворотної тенденції, згаданої вище).
Навіть у Західній Україні за місце роботи чи навчання українську мову використовують на 2% менше населення, ніж удома. Цей факт свідчить про поширення процесів русифікації у виробничій сфері практично на всю територію України.
Перевага зворотного явища – зниження частки використання російської мови під час роботи чи навчання порівняно зі спілкуванням удома (на 3%) - спостерігається лише на Південному Сході України. Однак спричиняє цей ефект не «українізація» виробничої сфери Сходу чи Півдня, а насамперед заклади освіти, оскільки в них мовою навчання є переважно українська мова.
Дослідження Research & Branding Group також засвідчує, що україномовні громадяни України на практиці відчувають дискомфорт, викликаний тиском російської мови в публічному спілкуванні, і усвідомлюють, що лише збереження української мови як єдиної державної здатне не допустити подальшої ескалації цього процесу. У серпні 2011 року за українську мову як єдину державну висловилися 88% від усіх жителів Заходу і 65% жителі Центру України. При цьому 76% жителів Півдня і Сходу вважають, що в Україні мають бути дві державних мови – українська й російська.
Водночас число прихильників офіційної двомовності стрімко падає в усіх регіонах України. В цілому по Україні це число знизилося з 59% у 2009 до 49% в 2011 році.
Головним поясненням цієї тенденції є те, що все менше людей вірять в «утиски» російської мови, і водночас усе більше бачать на практиці дискримінацію української мови в багатьох сферах суспільного життя. Додатковим подразником, який спричиняє падіння підтримки ідеї двомовності, є спроби політиків розігрувати мовну карту на тлі невирішеності гострих соціально-економічних проблем, що турбують людей значно більше, ніж питання мови.
Центр Разумкова у власному дослідженні, проведеному з 10 по 17 серпня 2011 року, запропонував респондентам відповісти на запитання, якою мовою вони переважно спілкуються. При цьому пропонувалося назвати лише одну мову (ту, якою респондент спілкується завжди чи в переважній більшості випадків).
Результати засвідчили, що в побуті українською мовою спілкується 53,3% громадян України, російською – 44,5%, іншою мовою – 1,4%. Як зазначають соціологи Центру Разумкова, частка людей, які спілкуються українською мовою в побуті, повільно, але постійно зростає починаючи з 2004 року.
При цьому на Заході та в Центрі України переважна більшість людей спілкується у побуті українською, а на Сході та Півдні - російською мовою.
У двох регіонах – місті Києві та Дніпропетровській області - частка людей, що спілкуються в побуті української та російською, приблизно однакова. При цьому на Дніпропетровщині російська мова домінує у великих містах, а українська – в невеликих містах та селах.
Водночас дослідження Центру Разумкова, як і дослідження Research & Branding Group, засвідчує, що за межами дому/родини частина українців переходить на російську мову спілкування.
В громадських місцях розмовляє українською 49,2% респондентів, російською – 48, 7%. Таке аномальне явище відмови українців від власної мови спілкування (і при цьому – державної мови країни) може мати лише одне пояснення – тиск з боку російської мови в публічній сфері, а також викликані цим тиском стереотипи.
Згідно з опитуванням Центру Разумкова, 31,8% громадян України пишаються українською мовою. 56,6% громадян України вважають, що кожен громадянин України повинен обов'язково знати українську мову, водночас 38,2% так не вважають.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Перепис населення 2001 року | | | Та законотворчі тенденції в 2010-11 роках |