Та законотворчі тенденції в 2010-11 роках

Конституція України і Закон «Про мови в Українській РСР»

Особливістю правового становища української мови в Україні є, попри її державний статус, нечіткість, розмитість законодавчих норм, які мали цей статус забезпечувати, а також майже повна відсутність санкцій за порушення навіть цих розмитих норм.

Стаття 10 Конституції України закріплює за українською мовою статус єдиної державної. У відповідності з Конституцією, «держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».

У рішенні Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції, зокрема, відзначається:

• Українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо). Поряд з українською мовою можуть використовуватися й інші мови.
• Володіння державною мовою є обов'язковою умовою для прийняття до громадянства України.
• Згідно з чинним Законом «Про мови в Українській РСР» від 28 жовтня 1989 року службові особи державних органів, установ і організацій повинні володіти українською мовою.
• Відповідно до Закону України «Про освіту» в редакції від 23 березня 1996 року (стаття 7) та Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 року (стаття 7) встановлено, що мовою виховання в дитячих дошкільних установах, мовою навчання і виховання в загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах є українська мова.

За 20 років незалежності і 15 років, що минули після прийняття Конституції, в Україні не прийнято закону, який би забезпечував повноцінне функціонування української мови як державної. Базовим законодавчим актом у цій сфері, крім Конституції, залишається Закон «Про мови в Українській СРСР», прийнятий 1989 року, під тиском української громадськості.

Серед основних положень закону «Про мови»:

• Стаття 2. Державною мовою є українська мова. Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.
• Стаття 4. Мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови.
• Стаття 6. Службові особи державних, партійних, громадських органів, установ і організацій повинні володіти українською і російською мовами, а в разі необхідності — і іншою національною мовою
• Стаття 11. Мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова, [… однак] може бути і національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості.
• Стаття 13. Технічна і проектна документація в Українській РСР виготовляється українською або російською мовою.
• Стаття 14. Офіційні документи, які посвідчують статус громадянина, — паспорт, трудова книжка, документи про освіту, свідоцтво про народження, про одруження, а також документи про смерть особи виконуються українською і російською мовами.
• Стаття 17. У всіх сферах обслуговування громадян вживається українська або інша мова, прийнятна для сторін.
• Статті 26 та 27. Мовою виховання в дитячих дошкільних установах та загальноосвітніх школах є українська мова, [… однак] можуть створюватись загальноосвітні школи, в яких навчальна і виховна робота ведеться мовою, спільно визначеною батьками школярів. Вивчення в усіх загальноосвітніх школах української і російської мов є обов'язковим.
• Стаття 29. Абітурієнти, які вступають до вищих і середніх спеціальних навчальних закладів республіки, складають конкурсний вступний екзамен з української мови.
• Стаття 30. Результати науково-дослідних робіт оформляються українською або російською мовою.
• Стаття 35. Тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т.ін. виконуються українською мовою.

На той час, коли Україна перебувала в складі СРСР, Закон був прогресивним, оскільки надавав українській мові статус єдиної державної і закладав підвалини її функціонування поруч з російською мовою, що домінувала й усіляко підтримувалася органами влади СРСР.

Однак для незалежної держави закладені в цьому законі механізми забезпечення державного статусу української мови є недостатніми. Проте, як буде зазначено далі, навіть дуже м’які положення цього, прийнятого в умовах бездержавності, Закону часто і безкарно ігноруються в Україні.

Дата добавления: 2015-10-21