Атрибутивні поняття і терміни, що характеризують конкретне наукове дослідження

Будь-яке наукове дослідження, що відноситься до конкретної галузі науки й наукової спеціальності, повинне починатися з вибору мети дослідження (передбачення у свідомості результату, на досягнення якого спрямоване дослідження). У випадку дисертаційного дослідження досягнення поставленої мети повинно забезпечуватися мінімальною кількістю розв'язуваних науково-дослідних завдань – тільки в такому випадку наукова праця може відповідати критеріям кваліфікаційної роботи (на підставі якої може бути присуджений відповідний вчений ступінь).

Наукове завдання можна визначити як станпротиріччя між досягнутим рівнем у конкретній області наукового знання і нових об'єктивних фактів, отриманих на практиці, що не вписуються в існуючі і загальноприйняті стандарти цього рівня.

Наукова проблема – це комплекс взаємозалежних теоретичних і практичних наукових завдань. Проблема визначається як пошукова форма наукового знання (що виникає в ході пізнання питання або цілісний комплекс питань), за допомогою якої фіксується досягнутий рівень вивченості об'єкта і визначається напрямок подальших досліджень. Для свого рішення проблема вимагає значного поглиблення існуючих уявлень на основі результатів фундаментальних досліджень, застосування нових технологій або більш досконаліших технічних засобів. Така ситуація постійно виникає не тільки в області фундаментальних і прикладних досліджень, але й у процесі об'єктивного розвитку кожної з галузей виробництва. Основною вимогою до формулювання наукової проблеми є те, що вона повинна включати мінімально можливе коло завдань, які настільки зв'язані один з одним, що без рішення одного з них не можна досить обґрунтовано вирішити проблему в цілому. Збільшення без особливої потреби числа завдань, як правило, приводить до труднощів у формулюванні кінцевих результатів, а іноді й до некоректності обґрунтування шляхів рішення самої проблеми.

Тема наукового дослідження – розділ наукової проблеми, що може розроблятися самостійно на якомусь етапі її розробки. Розчленовування проблеми на її складові незалежні частини дозволяє працювати значному числу здобувачів і навіть творчих колективів, причому по головним із цих частин може бути допущене дублювання.

Тема визначає назву наукової праці (зокрема, дисертації) – концентроване вираження суті наукового дослідження, що повинно відбивати суть проблеми, його мети, відповідати змісту. Наукова громадськість уже з назви повинна одержати ясне уявлення, що зроблено в роботі, який основний науковий результат виділяє дану роботу з безлічі інших. Інструкцією з оформлення дисертацій визначено, що назва роботи повинна визначати область наукових досліджень, по можливості коротко і точно відповідати змісту.

Гіпотеза (грец. hypothesis – підстава, припущення) – це наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища, потребує перевірки на досліді і теоретичного обґрунтування для того, щоб стати достовірною науковою теорією. Це таке припущення, коли на підставі ряду фактів робиться висновок про властивості самого об'єкта, про причинно-наслідкові зв'язки між параметрами і прикладеному до об'єкта збуджуючими взаємодіями і про інші характеристики об'єкта, причому висновок цей не можна вважати цілком доведеним. Перевірка вірогідності змісту такого висновку й становить мету наукового дослідження.

Об'єкт дослідження – це та частина реального світу, що пізнається, досліджується і (або) перетворюється дослідником. Це те, в об'єктивній реальності, на що спрямовано предметно-практичну і пізнавальну діяльність суб'єкта, що протистоїть йому як незрозуміле. По одній і тій же темі наукового дослідження може бути кілька об'єктів.

Предмет дослідження (пізнання) – зафіксовані на досліді і включені в процес практичної діяльності людини властивості та відносини об'єктів, досліджувані з певною метою в даних умовах і обставинах.

Наукове дослідження, процес пізнання, що реалізується через застосування комплексу спеціальних прийомів – методів пізнання.

Дата добавления: 2015-10-21