Терміни й поняття, що описують практичну реалізацію результатів наукового дослідження

Дисертація — це насамперед наукова праця, узагальнення результатів наукового дослідження. Як правило, здобувачів учених ступенів орієнтують на те, що дисертація не повинна бути самоціллю. Дисертаційні дослідження повинні бути спрямовані на рішення актуальних економічних або соціальних проблем. Імпульс розвитку наукових досліджень, аж до самих фундаментальних, самих абстрактних галузей науки, давали запити практики. В умовах, коли кошти, що виділяються державою на розвиток науки, обмежені, суспільство зацікавлене у виконанні таких дисертаційних досліджень, які забезпечують гармонічний і стабільний розвиток всіх сфер громадського життя. Тому практична значимість результатів дисертаційних досліджень повинна бути підтверджена документально. Термінологія, що стосується цього питання, наведена нижче, запозичена з енциклопедичних джерел і з нормативно-правових документів.

Алгоритм – кінцевий набір правил, що дозволяє чисто механічно вирішувати будь-яке конкретне завдання з деякого класу однотипних завдань. При цьому мається на увазі, що вихідні дані можуть змінюватися в певних межах (масовість алгоритму); що процес застосування правил до вихідних даних визначений цілком однозначно (детермінованість алгоритму); що на кожному кроці процесу застосування правил відомо, щоб вважати результатом цього процесу (результативність алгоритму). Обов'язковою вимогою для визнання алгоритму як документу, що підтверджує наукову та практичну цінність результатів дисертаційного дослідження, є проходження відповідної державної експертизи на новизну.

База даних – об'єктивна форма подання і організації сукупності даних, систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знайдені й оброблені за допомогою ЕОМ.

Винаходом, якому надається правова охорона, визнається технічне рішення в будь-якій галузі науки, що є новим, яке має винахідницький рівень і застосовне промислово. При цьому винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки, що визначається по загальнодоступним в Україні і закордонних країнах відомостям до дати пріоритету винаходу. Винахід має винахідницький рівень, якщо він для фахівця явним чином не слідує з рівня техніки. Винахід є промислово застосовним, якщо він може бути виготовлений або використаний в промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я й інших галузях діяльності.

Право автора на винахід засвідчує патентом або авторським посвідченням. Авторське посвідчення на винахід закріплює за автором цього винаходу право на авторство, винагороду, а за державою – виключне право на використання винаходу. Патент – документ, що засвідчує державне визнання технічного рішення винаходу і закріплює за особою, виключне право на винахід.

Відповідно до законодавства, патент видається на винахід пристрою, на спосіб, речовину, штам мікроорганізму, культури кліток рослин і тварин, а також на застосування відомого раніше пристрою, способу, речовини, штаму по новому призначенню, але не може бути виданий на наукові теорії; методи організації господарства і керування ними; умовні позначки, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; алгоритми і програми для обчислювальних машин; проекти і схеми планування споруджень, будинків, територій; пропозиції, що стосуються лише зовнішнього вигляду виробів, спрямовані на задоволення естетичних потреб; топології інтегральних мікросхем; сорти рослин, породи тварин; рішення, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі. Патентоспроможністю володіють також корисна модель і промисловий зразок.

До корисної моделі відноситься «конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання, а також їхніх складових частин» [53]. Промисловий зразок являє собою художнє або художньо-конструкторське рішення, що визначає зовнішній вигляд виробу. Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), плоскими (малюнки) або комбінованими. Промисловому зразку надається правова охорона, якщо він є новим, оригінальним і промислово застосовним.

Інструкція –внутрішньовідомче видання, що містить перелік правил, положення, вказівки, що встановлюють порядок і способи здійснення якої-небудь дії, регулюючи виробничу діяльність (повинна мати стверджуючий гриф керівника організації, відомства).

Методичні рекомендації (методичні вказівки) – опис рекомендованих для практичного використання нових або модифікованих способів, прийомів, методик (які мають стверджуючий гриф керівника відомства).

Програми для електронних обчислювальних машин – це, відповідно до, об'єктивна форма подання сукупності команд і даних, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв з метою одержання певного результату, включаючи підготовчі матеріали, отримані в ході розробки програм для ЕОМ, і породжувані нею аудіовізуальні відображення.

Технологічна карта – форма технологічної документації, у якій записаний весь процес обробки виробу, зазначені операції і їхні складові частини, матеріали, виробниче устаткування й технологічні режими, необхідні для виготовлення виробу, час, кваліфікація працівників.

Технологічний регламент – сукупність правил, що визначають технологічний процес (технологію). Технологія – сукупність методів обробки, виготовлення, зміни властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції.

Чинність технологічних карт і технологічних регламентів повинна бути підтверджена печатками і підписами посадових осіб підприємства, що застосувало результати дисертаційного дослідження при розробці цих документів.

Топологія інтегральної мікросхеми – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми і зв'язків між ними.

Фармакопея (фармакопейна стаття) (від греч. pharmakon – ліки й poieō - роблю) – це перелік обов'язкових правил, якими керуються при виготовленні, перевірці, зберіганні і призначенні хворим лікарських препаратів. Як документ, що підтверджує наукову і практичну значимість, фармакопея приймається за умови ствердження фармакологічним комітетом.

Прямим відбиттям практичної реалізації (або її найближчих перспектив) є акти випробувань, акти про впровадження – документи, які засвідчують практичну реалізацію ідей автора дисертаційного дослідження. Ці документи повинні містити інформацію про місце й строки проведення випробувань (впровадження), назва організації, що проводила випробування; прізвища і посади безпосередніх виконавців; характеристику об'єкта випробувань, яка підтверджує, що цей об'єкт представлений автором у його дисертації; чисельні показники випробувань, що підтверджують дані про техніко-економічну або іншу ефективність, а також вказівка, на скількох об'єктах проведені випробування (який обсяг впровадження). Акт повинен бути оформлений і завірений у встановленому порядку для організації, яка проводила випробування.

Інформаційні (рекламні) листки – сукупність реферативної інформації, що описує нові способи, речовини, сорти рослин та ін., їхні споживчі властивості і переваги перед вже використанням з метою оперативного інформування передбачуваних споживачів нових розробок.

Дата добавления: 2015-10-21