Зміни у лексичному значенні

1) Ускладнення – перетворення на кількозначне: їжак (тварина) – волосся; військова перешкода. (+ донжуан, ловелас, меценат).

2) Спрощення – зменшення значень

Люди (за Срезневським):

Народ Нижчі верстви Свідки

Миряни Слуги

Сучасне значення: люди – сторонні особи.

Або переросло у фразеологічне зв’язане: байдики бити (колодки для ложок) прописати іжицю (назва останньої букви церк.-слов.азбуки) означає насварити.

билина у давньор. трава і назва рослини. Сьогодні – стеблина.

3) Перегрупування = переінтеграція.

Основні значення стають похідними і навпаки:

ідол, кумир – не язичн. статуя, а інше значення стало головним.

корифей – 1) старогр. керівник хору

2) танцівник кордебалету

3) провідний діяч! (сьогодні стало основним значенням).

Переносне вживання функціонує в художній літературі і має за мету цілеспрямоване, продумане зіткнення значень прямого і фразеологічно зумовленого:

- Можна пропускати заняття?- Звичайно, можна. - І мені за це нічого не буде?- Звичайно нічого: ні заліків, ні екзаменів, ні стипендії.

Метафоризація творить цілі макросвіти поетичної сполучуваності.

ПРИКЛАДИ МЕТАФОР:

Вечір озеро цілує (О.Олесь); сніг цвіту; дим іде вусами; місяць облив молоком; кухня шкварчить, ціла хата заридала; на хребті осідланого слова; вечір кучерявий помережив льодяними гратами вікно; слова печуть; вітер шумить і ридає; листя сумує, кучерява хмара розтає, як сон; море купається в місячному світлі, сплять кипариси, дрімають гранати; море сердиться; землетрус душ; картограма відродження; еверест глуму; круто злам мислення; гніздо вище духовної інквізиції; засліпленість портфелями; чорніють ріллею некрологів; куце плавання під вітрилами свободи; правда, оголена до нерва національної гідності; забур’яніле поле реалізму; душі танцюють під шаманський бубон наживи; пастьби долі; не випадати з ріки часу; екологія культури душі, екологія мови; іподром амбіцій; баланс інтересів;

Значення слів, виявляється, можна вимірювати. За це взялися американські лінгвісти (Осгурд, Танненбаум, Сучі).

«Вимірювання значень».Це вже, звичайно, психолінгвістика.

Була вироблена шкала значень, цифрові критерії. Тисячі різних за віком і професією людей оцінювали слова англійської мови (ім., дієслово, прислівник) за певними смисловими вимірами: напр., сила – слабкість; оцінність – гарне-погане; активність – неактивність.

Було видано спеціальний «Атлас смислових профілів»

Їсти – добре, смачно, кругле, сильне, красиве.

Координати смислу залежать й від національної специфіки:

поліцейський (амер.) – гарне, сильне, активне

(япон.) погане, сильне, активне тощо.

Омонімічні і паронімічні відношення

1). Види омонімів

2). Джерела виникнення омонімів

3). Пароніми. Парономазія.

Омонімія (гр. однакове ім’я)– звуковий збіг двох або кількох мовних одиниць (морфем, слів, словосполучень, фразем, синтаксем), які означають різні поняття. Наприклад:

1. дід – батьків або материн батько.

2. дід – будяк.

3. дід – сніп соломи чи очерету.

4. дід – їжа з пшона та борошна.

5. дід – назва танцю.

(+ інші приклади омонімів: кутас, біль, вельон, сточувати, шум – звуки, піна, танок). Омонімія існує на рівні інших мовних одиниць:

Баранина, хатина, болгарин, зернина (омонімічний суфікс -ин)

Прикарпаття, приклеїти (префікс при)

Закрити очі (фразеологізм)

Батько з матір’ю поїхали до міста (синтаксичний рівень)

Поїхав до міста

Лексичні омоніми – характеризуються повним звуковим збігом в усіх формах.

Поділ на повні (абсолютні) (звуковий склад однаковий у всіх граматичних формах).

Неповні (часткові) – збіг лише в частині граматичних форм.

чари – чарівність (немає однини);ч ари – множина від келих, чара; пролісок (Р. в. – закінчення -а/у, це різні за значенням слова)

Як різновиди неповних лексичних омонімів у лінгвістичній літературі подають:

Омоформи – мовні одиниці, які збігаються своїм звуковим складом лише в певній граматичній формі (три, шила).

Омофони – однакове звучання, але різне значення і графічне зображення (мене-мине, сон це – сонце).

Омографи – збіг у написанні, але різниця у вимові (кури, пора, правило, дорога) (різнийнаголос).

Джерела омонімії:

1) випадковий збіг неспоріднених слів (термін, стан).

2) розпад полісемії (переказувати гроші).

3) словотворчі процеси: винний – вино;винний – вина;спати – засипати,сипати – засипати

ВАК (вища арбітражна / атестаційна комісія).

4) засвоєння слів з іншомовних мов: кран (нім.) – машина, кран (гол.) – звичайна ручка

5) збіг абревіатури і вже існуючого слова: СУМ – сум.

.6) загальномовне і діалектне значення: трунок 1 – 1) напій (переважно алкогольний), образно – кохання, п’янкий запах. 2) відвар трав для лікувальних потреб; 3) горілка (діал.).трунок 2 – діал. шлунок;гостинець 1 – ласощі, перен. удар, постріл; гостинець 2 – діал.. битий шлях.

Міжмовні омоніми – слова, які збігаються за звуковим складом повністю або майже в різних мовах.

Провокаційна близькість слів – однаковість (чи приблизна однаковість) звучання – створює проблему в міжкультурній комунікації, є причиною двозначних ситуацій або словесною пасткою під час перекладу. Наведемо приклади зі слов’янських мов. З польської: pogrzeb (похорон) – погріб (укр.); charakterny (відважний, рішучий) – характерний (укр.); grzywna (штраф) – гривня (укр); duma (гордість, пиха) – дума (укр.); dywan (килим) – диван (укр.); sielanka (легке, безтурботне життя, ідилія) – селянка (укр.); waza (супниця) – ваза (укр.); з чеської: biograph (кінематограф) – біограф (укр.); buchta (булка) – бухта (укр.); holka (дівчина) – голка (укр.); črstvý (свіжий) – черствий (укр.); huba (рот) – губа (укр.); zachod (туалет) – захід (укр.); pozor (увага) – позор (рос., ганьба); plennik (грабіжник) – пленник (рос., полонений); socha (статуя) – соха (рос., плуг); зі сербської: сад (зараз) – сад (укр.); з хорватської: домовина (батьківщина) – домовина (укр.); вреднота (надбання) – вреднота (укр.); з російської: пыльный (від пилу) – пильний (укр., ретельний); наглый (раптовий) – наглий (укр., нахабний); неделя (тиждень) – неділя (укр., день тижня); мешкать (бути повільним) – мешкати (укр., проживати); орать (кричати) – орати (укр., землю); рожа (морда, пика) – рожа (укр., мальва, троянда); человек (людина) – чоловік (укр., одружений); запамятовать (забути) – запам’ятати (укр.) та ін.

Результатом досліджень явища російсько-української міжмовної омонімії є словник Михайла Кочергана (К., 1997). Таких омонімічних пар є близько 2,5 тисяч. Наведемо приклади сплутування слів, однакових за звучанням у російській та українській мові, які є причиною прикрих помилок у щоденному мовленні. Дібрала та докладно пояснила їхнє правильне вживання І. Фаріон: “.. ми часто боліємо за “Карпати” (замість уболіваємо); називаємо по фамілії (замість на прізвище, а фамілія живе у селі); губимо чужу долю (замість занапащаємо, а губимо речі); мішаємо працювати (замість заважаємо, а мішаємо кашу); їмо обід з трьох блюд (замість із трьох страв на різних блюдах); лишаємо когось прав (замість позбавляємо, а лишаємо напризволяще); відказуємо у послузі (замість відмовляємо, а відказуємо на запитання); дурно себе почуваємо (замість погано, зле, але дурно кудись йдемо); смутно згадуємо (замість нечітко, ледве, а смутно хіба від цього на душі); приїздимо зі свитою (замість із почтом, але у старій свиті); путаємо терміни (замість плутаємо, а путаємо коней); заказуємо квитки (замість замовляємо, але заказуємо туди їхати); заставляємо щось робити (замість змушуємо, а заставляємо хату меблями і річ у ломбарді); доказуємо теорему (замість доводимо, а доказуємо казку до кінця); цілу неділю ходимо на роботу (замість тиждень, а в неділю відпочиваємо); заїжджаємо комусь у рожу (замість у пику, а рожі зацвітають у саду); поступаємо до університету (замість вступаємо, а поступаємо комусь шмат городу); гойдаємо дитину в люльці (замість колисці, а люльку куримо); зачиняємо калітку (замість хвіртку, а калитку ховаємо); йдемо до книжного магазину (замість книжкового чи книгарні, але знаємося на книжному стилі); являємося найбільшими знавцями (замість є, а являємося хіба що у сні); їздимо на рибалку (замість на риболовлю, але з рибалками); гадаємо на кавовій гущі (замість ворожимо, а гадаємо, що знаємо українську мову...).

Міжмовна омонімія може стосуватися й віддалених від української мов. Найчастіше це зумовлює помилки час перекладу текстів. Перекладачі залишають поза увагою окремі відтінки значень слів, до прикладу, з англійської: accurate (точний), magazine (журнал), figure (цифра), dramatic (несподіваний, яскравий), decade (десятиріччя), formal (офіційний), nation (народ, країна), sabotage (диверсійний акт), popular (народний), з французької: artiste (художник) та ін. Звичайно, для того щоб уникати таких помилок, треба знати предмет перекладу, досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у зіставленні з рідною, частіше звертатися до перекладного словника.

Омоніми можуть застосовуватися у різних функціональних стилях, але лише в художньому – з певною стилістичною метою. Науковий і офіційно-діловий вимагає точності контексту, тому омоніми у них не мають стилістичних функцій.

Омоніми подають у тлумачних словниках в окремих словникових статтях як самостійні лексичні одиниці.

Пароніми (гр., біля, коло – імені) – слова, близькі за звучанням, але відмінні за написанням і значенням.

дружний (згуртований), дружній (доброзичливий); адрес – адреса; афект – ефект.

Ширше значення паронімії – усі близькозвукові слова.

Вужче – спільнокореневі.

Повні – розмежовуються у своїх значеннях повністю.

Часткові – процес розмежування значень повністю не відбувся, можуть взаємо- замінюватися: міфічний – міфологічний

Дата добавления: 2015-10-21