Епітелій

	Одношаровий		Багатошаровий

Перехідний

Незроговілий

Зроговілий

Багаторядний

Однорядний

Рис. 40. Класифікація епітеліїв.

Одношаровий плоский епітелій (рис. 41.). Вистилає респіраторні відділи легень, дрібні протоки залоз, сітку сім’яника, порожнину середнього вуха, серозні оболонки (мезотелій). Розвивається з мезодерми. Одношаровий плоский епітелій складається з клітин, висота яких менше ніж ширина, ядра сплощенні. У тому місці де розміщується ядро, клітина дещо вище, ніж в інших ділянках. Морфофункціональна полярність виражена в меншій ступені, ніж в інших видів епітеліїв. Функції мезотелію: розмежувальна, так як, покриваючи серозні оболонки, він зашкоджує зрощуванню органів між собою і зі стінками тіла, сприяє утворенню серозної рідини. Завдяки активної піноцитозної діяльності його клітин відбувається швидкий перенос речовин із серозної рідини до лімфатичного русла.

Одношаровий кубічний епітелій. Має різне походження. Вистилає протоки залоз, канальці нирок. Всі клітини лежать на базальній мембрані. Висота їх приблизно дорівнює ширині. Функція цього виду епітелію тісно пов’язана з функціями органу, в якому він знаходиться. Це може бути розмежувальна (в протоках), осморегуляторна (в нирках і сольових залозах) та інші функції.

Одношаровий призматичний (циліндричний) епітелій (рис. 41). Має різне походження в залежності від місцезнаходження в організмі. Вистилає шлунково-кишковий тракт, протоки залоз, збиральні трубочки нирок. Всі його клітини лежать на базальній мембрані і мають морфофункціональну полярність. Висота їх значно більше ширини. Крім розмежувальної функції, цей епітелій виконує специфічні функції, які властиві тому чи іншому органу. Так, наприклад, призматичний епітелій слизової оболонки шлунку є залозистим – виробляє слиз, і тому називається призматичним слизовим епітелієм. Призматичний епітелій слизової оболонки кишечнику називається облямованим, так як має на апікальному полюсі мікроворсинки – щіткову облямівку, завдяки чому відбувається пристінне травлення і всмоктування поживних речовин.

Рис.41. Будова одношарових епітеліїв:

А-циліндричний облямовочний епітелій: 1-мікроворсинки (облямівка); 2-ядро епітеліоциту; 3-базальна мембрана; 4-сполучна тканина.

Б-плоский епітелій (мезотелій): 1-епітеліоцити; 2-базальна мембрана; 3-сполучна тканина.

Одношаровий багаторядний миготливий епітелій (рис. 42). Має складне походження. Вистилає повітроносні шляхи і деякі ділянки статевої системи (сім’явиносні шляхи, маткові труби). Складається з трьох типів клітин: коротких війчастих, довгих вставних (базальних) і келихоподібних. Всі клітини епітеліального пласта лежать на базальній мембрані, але вставні клітини не доходять до верхнього краю пласта. Це стовбурові і камбіальні елементи епітелію, які в процесі росту диференціюються і стають війчастими і келихоподібними. Війчасті клітини несуть на апікальному полюсі велику кількість війок. Келихоподібні клітини виробляють слиз, яка пориває пласт миготливого епітелію, не тільки захищаючи його від зовнішнього впливу, але і сприяють пересуванню частинок, які пристали в повітроносних шляхах або статевих продуктів у статевих шляхах. Таким чином, миготливий епітелій крім розмежувальної функції виконує також транспортну і захисну функції.

Рис. 42. Будова одношарового багаторядного миготливого епітелію:

1-миготливі війки; 2-келихоподібні клітини; 3-миготливі клітини; 4,5-вставні клітини; 6-базальна мембрана; 7-сполучна тканина.

Багатошаровий плоский незроговілий епітелій (рис. 43). Походить з ектодерми і покриває рогівку ока, ротову порожнину, стравохід. В ньому розрізняють три шари: базальний, шипуватий і плоский. Базальний шар лежить на базальній мембрані, утворений призматичними клітинами з великими овальними ядрами, які дещо зрушені до апікального полюсу. Клітини базального шару поділяються і, висуваючись догори, втрачають зв’язок з базальною мембраною, диференціюються і входять до складу шипуватого шару. Шипуватий шар утворений декількома шарами клітин неправильної багатокутної форми з овальними або округлими ядрами і невеликими відростками в формі пластинок і шипів, які проникають між клітинами, утримуючи їх поряд з десмосомами одну біля одної. З шипуватого шару клітини переміщуються до поверхневого – плоский шар товщиною 2-3 клітини. При цьому, вони стають плоским, розпластуючись по клітинам, в результаті чого кожна плоска клітина займає площу, що дорівнює апікальній поверхні декількох базальних клітин. Ядра плоских клітин також сплощуються, стають гіперхромними. Зв’язки між клітинами послаблюються. Закінчуючи свій життєвий цикл, вони відмирають і відпадають з поверхні епітелію.

Багатошаровий плоский зроговілий (сквамозний) епітелій (рис. 43). Походить з ектодерми, утворює епідерміс шкіри, покриває ротову порожнину і кінцеві ділянки прямої кишки. В ньому розрізняють п’ять шарів: базальний, шипуватий, зернистий, блискучий і роговий. Базальний шар, як і у незроговілого епітелію, складається з одного ряду призматичних клітин, які зв’язані десмосомами як між собою, так і з базальною мембраною. У цитоплазмі клітин багато вільних рибосом, виявляються тонофіламенти.

Шипуватий шар має товщину в 4-8 шипуватих клітин. В цих клітинах збільшується кількість тонофіламентів, які об’єднуються в пучки – тонофібрили. Шипуваті клітини зберігають здібність до розмноження, у зв’язку з чим іноді базальний і шипуватий шари називають ростковим шаром. Зернистий шар товщиною в 2-3 клітини. Епітеліоцити цього шару мають сплощену форму та щільні ядра і різко базофільні зерна кератогіаліну, які зливаються з тонофібрилами. Зернистий шар переходить у блискучий, який складається 1-2 рядів клітин, які гинуть. При цьому, кератогіалінові зерна зливаються, органели деградують, ядра розпадаються, кератогіалін перетворюється в елеїдін, який забарвлюється оксифільно і переломлює світло, що і було покладено в його назву. Самий поверхневий роговий шар утворений численними рядами (до 100) плоских мертвих клітин – роговими лусочками, які заповнені роговою речовиною - кератином. Десмосоми, які зв’язують клітини, видозмінюються. Між клітинами скупчуються нейтральні жири. На шкірі, яка покрита волоссям, роговий шар тонкий і складається з декількох рядків рогових лусочок.

Функція цього епітелію – розмежувальна, захисна від зовнішніх впливів (хімічних, термічних, механічних, патогенних та ін.), що визначає характер диференціювання епітеліоцитів. Спеціалізація клітини виражається в її зроговінні і перетворенні в рогову луску, яка по площі дорівнює апікальній поверхні 9-10 базальних клітин, містить велику кількість хімічних стійких білків і ліпідів та володіє слабкою теплопровідністю.

Перехідний епітелій (рис. 44). Походить з мезодерми. Вистилає миску нирки, сечоводи, сечовий міхур – органи, які підлягають значному розтягуванню при наповненні сечею. Складається він з трьох шарів: базального, проміжного і покривельного. Клітини базального шару дрібні, різної форми, є камбіальними, лежать на базальній мембрані. Проміжний шар складається із світлих великих клітин, кількість рядів яких досить коливається в залежності від ступеня наповнення органу. У вільному від сечі органі вони мають булавоподібну форму і розміщуються одна над одною, в наповненому органі – розтягуються і проникають у міжклітинні проміжки. Клітини покривельного епітелію дуже великі, багатоядерні або поліплоїдні, часто виділяють слизь, яка захищає поверхню епітеліального пласту від дії сечі.

Дата добавления: 2015-10-13