Запліднення

Запліднення відбувається в ампулярній частині яйцепроводу. Взаємодія сперматозоїдів з яйцеклітиною протікає, як правило, в межах 12 годин після овуляції. При цьому, яйцеклітина здійснює обертальні рухи навколо власної осі із швидкістю 4 оберту за хвилину. Ці рухи обумовлені впливом синхронного биття джгутиків сперматозоїдів і тривають до 12 годин.

В процесі взаємодії чоловічої і жіночої статевих клітин в них продовжуються зміни. Для сперміїв характерні явища капацитації і акросомна реакція. Капацитація представляє собою процес активації сперміїв, який відбувається в яйцепроводі під впливом слизистого секрету його залозистих клітин. В механізмах капавітації велике значення належить гормональним факторам насамперед прогестерону (гормону жовтого тіла), який активує секрецію залозистих клітин яйцепроводів.

Рис. 28. Зигота людини в стадії зближення чоловічого і жіночого ядер (про нуклеусів):

1-жіноче ядро; 2-чоловіче ядро (рис. В.Г.Єлісєєва)

Після капацитації відбувається акросомна реакція, при якій спостерігається виділення із сперматозоїдів ферментів – гіалуронідази і трипсину, які відіграють важливу роль в процесі запліднення. За допомогою цих ферментів відбувається розщеплення гіалуронової кислоти і білків, які містяться в блискучий зоні і променистому вінці. В результаті виявляється дисоціація і видалення клітин променистого вінця, які оточують яйцеклітину, а також розчинення блискучої зони.

В яйцеклітині цитолема в ділянці прикріплення спермію утворює бугорок, куди входить сперматозоїд. При цьому, за рахунок кортикальної реакції утворюється щільна оболонка – оболонка запліднення, яка перешкоджає входженню інших сперміїв і явищу поліспермії. Ядра жіночої і чоловічої статевих клітин перетворюються в пронуклеуси, зближаються, наступає стадія синкаріону (рис. 28). Виникає зигота, і наприкінці 1-ї доби після запліднення починається дроблення (рис. 29).

Рис. 29. Схема процесу запліднення:

1- спермій; 2-блискуча оболонка; 3-кортикальний шар цитоплазми яйцеклітини; 4-акросомна реакція; 5-проникнення спермія через блискучу оболонку; 6-злиття плазмолем спермія і яйцеклітини; 7-проникнення спермія в цитоплазму яйцеклітини; 8-перетворення головки спермія в чоловічій пронуклеус; 9-зближення жіночого і чоловічого пронуклеусів; 10-злиття пронуклеусів; 11-зигота (а і б – редукційні тільця).

Стать майбутньої дитини визначається комбінацією статевих хромосом у зиготі. Якщо яйцеклітина запліднена спермієм із статевою хромосомою Х, то в диплоїдному наборі хромосом (у людини їх 46), який утворився, містяться дві Х-хромосоми, що характерно для жіночого організму. При заплідненні спермієм із статевою хромосомою Y, у зиготі утворюється комбінація ХY, яка характерна для чоловічого організму.

Таким чином, стать дитини залежить від статевих хромосом батька. Так, як кількість сперматозоїдів з Х і Y-хромосомами однакова, то на 100 випадків запліднення сперматозоїдами з Х-хромосомами приходиться 100 випадків запліднення сперматозоїдами з Y-хромосомами, тобто іншими словами кількість новонароджених дівчат і хлопчиків повинно бути рівним. Однак, у зв’язку з більшою чутливістю ембріонів чоловічої статі до ушкоджуючої дії різних факторів кількість новонароджених хлопчиків дещо менше, ніж дівчат: на 100 хлопчиків народжується 103 дівчинки.

У медичній практиці виявлені різні види патології розвитку, які обумовлені аномальним каріотипом. Причиною подібних аномалій частіше за все є нерозходження в анафазі половинок хромосом в процесі мейозу жіночих статевих клітин. В результаті цього, в одну клітину попадає дві Х-хромосоми (ХХ), а в іншу не попадає ні одної (00). При заплідненні таких яйцеклітин формуються наступні каріотипи: 1) з 47 хромосомами, з яких три хромосоми Х (тип ХХХ) – наджіночий тип, 2) каріотип 0Y (45 хромосом) – нежиттєздатний тип, 3) каріотип ХХY (47 хромосом) – чоловічий організм з рядом порушень (зменшені чоловічі статеві залози, сперматогенез відсутній, збільшені молочні залози (синдром Клайнфелтера), 4) тип Х0 (45 хромосом) жіночий організм з рядом змін: невисокий ріст, недорозвиток статевих органів (яєчника, матки, яйцепроводів), відсутність менструацій і вторинних статевих ознак (синдром Тернера).

Дата добавления: 2015-10-13