Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 2 Формування фінансової структури капіталу підприємства

Читайте также:
  1. PEST-аналіз як ефективний метод дослідження макросередовища діяльності підприємства.
  2. Аналіз ресурсів підприємства
  3. Антикризове управління діяльністю підприємства
  4. В загальних рисах формування
  5. Взаємозв’язок стадій і форм кругообігу оборотного капіталу
  6. Вивчення структури договірних відносин.
  7. Види складських приміщень для збереження продовольчих товарів у структурі ресторанного господарства готелбного підприємства.

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін у розмірі і складі власного та позикового капіталу підприємства.

Капітал – загальна вартість коштів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, яка авансується у формування активів підприємства з метою отримання прибутку.

Вартість капіталу – ціна, яку платить підприємство за використання капіталу, що формується з різних джерел і сприяє здійсненню його господарської діяльності.

Структура капіталу – співвідношення власного і залученого капіталу на певний період.

Оптимізація структури капіталу – процес визначення співвідношення власного та позикового капіталу, при якому максимізується ринкова вартість підприємства.

Оптимізація структури капіталу – процес визначення співвідношення власного і залученого капіталу, за якого забезпечуються оптимальні пропорції між рівнем рентабельності власного капіталу і рівнем ризику втрати фінансової стійкості, тобто максимізується ринкова вартість підприємства. Механізмом оптимізації виступає фінансовий ліверидж.

Середньозважена вартість капіталу – середня ціна, яку сплачує підприємство за використання сукупного капіталу з різних джерел. Вона характеризує загальну суму фінансових витрат. Розраховується як добуток вартості залучення окремих видів капіталу на питому вагу кожного джерела в загальній сумі капіталу.

Фінансовий капітал – частина фінансових ресурсів підприємства, за допомогою якої воно створює додаткову вартість.

Статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників до капіталу підприємства.

Вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань, тобто власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

Додатковий вкладений капітал – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

Залучений капітал – кошти, які залучаються для фінансування розвитку підприємства на зворотній основі. Основними видами залученого капіталу виступають: банківський кредит, фінансовий лізинг, емісія облігацій та ін.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу.

Пайовий капітал – сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Резервний капітал – сума резервів, створених за рахунок чистого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів.

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та Інших прав, що випливають з цих документів, іншім особам.

Акція – цінні папір без встановленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства. Власник акцій має право на частку прибутку акціонерного товариства (дивіденди).

Дивіденди по акціях – частина прибутку, що виплачується за підсумками року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та відсотків за банківський кредит.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачені в ньому строк з виплатою фіксованого відсотку (якщо інші не передбачено умовами випуску). Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше ніж 25% від розміру статутного фонду лише після повної оплати всіх випущених акцій.

 


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 118 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Розрахунки капітальних витрат. | Розрахунки експлуатаційних витрат.. | Висновки та рекомендації | Прості відсотки | Тема 5. Управління інвестиційною діяльністю підприємства | Тема 6. Аналіз фінансових звітів підприємства | Тема 8. Управління фінансовою санацією підприємства | Додатки | СТРУКТУРА | ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Урахування чинника інфляції| Тема 4. Управління прибутком підприємства

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)