Взаємозв’язок стадій і форм кругообігу оборотного капіталу

	Перша	Друга	Третя
Стадії кругообігу обігового капіталу	грошова (постачання) Г–Т	продуктивна (виробництво) T–В–Т'	товарна (реалізація) Т'–Г'
Форми зміни авансованої вартості	грошова–товарна	Товарна–продуктивна–товарна	Товарна–грошова
Кругообіг авансованих коштів і фондів підприємства	Г–ВЗ... фонди обігу	ВЗ–В–ГП... обігові виробничі фонди	ГП–Г' фонди обігу

У цей же час в умовах існування товарно-грошових відносин матеріальні засоби підприємств виступають не лише в натуральній, але й у вартісній формі.

Отже, предмети праці в грошовій оцінці складають виробничі оборотні фонди. До них на промислових підприємствах відносяться: сировина, матеріали, паливо, запасні частини пальне, МШП, інші матеріальні цінності, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів

Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в забезпеченні планомірного та ритмічного процесу виробництва на підприємствах і в об'єднаннях.

Окрім виробничих оборотних фондів, кожне підприємство має частину активів, що знаходиться у сфері обігу. Це готова продукція, грошові кошти на рахунках у банку й у касі підприємства, кошти в розрахунках та ін. Ця частина активів, оцінена в грошах, називається фондами обігу. їх основне призначення (функція) полягає в забезпеченні грошовими коштами планомірного процесу обертання на підприємствах. Але, попри деякі розбіжності в призначенні оборотних фондів і фондів обігу, між ними існує тісний взаємозв'язок. Вони обслуговують єдиний процес відтворення та забезпечують його безперервність.

У цей же час оборотні фонди та фонди обігу є складовими частинами оборотних активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворення в процесі руху.

Оборотні активи, як і інші фінансові категорії, в повній мірі розкривають свою сутність при виконанні відповідних функцій (рис. 1).

Суть виробничої функції оборотних активів полягає у забезпеченні безперервності процесу виробництва. Кошти, авансовані в оборотні виробничі активи, підтримують безперервність процесу виробництва і переносять свою вартість на новостворений продукт. Після завершення виробництва оборотні кошти переходять у сферу обігу, де виконують другу функцію – платіжно-розрахункову.

Виробнича  

Рис. 1 Функції оборотних активів

Суть платіжно-розрахункової функціїполягає в обслуговуванні завершення кругообігу коштів шляхом перетворення оборотних коштів з товарної форми у грошову. Передусім вона впливає безпосередньо на стан тієї частини, коштів, яка вилучена до сфери обігу, на стан розрахунків і в цілому на грошовий обіг.

Як свідчить вітчизняний досвід, в умовах розвитку ринкових відносин від платіжно-розрахункової дисципліни, своєчасності і повноти платежів, і, відповідно, прояву зазначеної функції оборотних активів залежить загальний фінансовий стан підприємства.

Організація оборотних коштів справляє значний вплив на результативність і ефективність роботи підприємства, його фінансову стійкість. Для глибшого розкриття основ організації оборотних коштів доцільно їх у певний спосіб класифікувати.

Оборотні кошти підприємств можна класифікувати за трьома ознаками:

1) залежно від участі їх у кругообігу коштів;

2) за методами планування, принципами організації та регулювання;

3) за джерелами формування.

Відповідно до першої ознаки оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу.

Такий розподіл оборотних коштів зумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер — сфери виробництва і сфери обігу. Зростання питомої ваги оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, свідчить про ефективніше використання оборотного капіталу.

Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані.

Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані й ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найліпших результатів за найменших витрат. Установлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.

Ненормовані оборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

1) власні та прирівняні до них;

2) залучені;

3) інші.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Система організації оборотних коштів передбачає.

— по-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпоряджання та управління оборотними коштами, тобто оперативної самостійності у використанні оборотних коштів;

— по-друге, визначення планової потреби в оборотних коштах за окремими елементами й підрозділами та їхнього розміщення, тобто розрахунок оптимальної кількості оборотних коштів, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів);

— по-третє, коригування розрахункових чинних нормативів з урахуванням тих вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків;

— по-четверте, оптимізацію структури джерел формування оборотних коштів, що означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства;

— по-п'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів, тобто постійний аналіз ефективності кругообігу коштів, що використовуються, для прискорення їхнього обороту. Таким чином Оборотний капітал – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Структуру оборотного капіталу відображена на рис. 2

Рис.2 Структура оборотного капіталу

У процесі роботи підприємства необхідно чітко визначити потребу в оборотних коштах. Надлишок оборотних коштів приводить до нагромадження надмірних запасів, послабленню режиму економії і їхньому використанню не за призначенням. Недолік оборотних коштів негативно впливає на обсяг виробництва, прибуток, приводить до перебоїв у виробничому процесі і виникненню заборгованості.

Рис. 1.3. Склад і розміщення обігових коштів

Дата добавления: 2015-09-06