Розрахунки капітальних витрат.

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Організація та управління підприємством”

Тема _ Аналіз, планування та організація виймально-навантажувальних робіт в кар’єрі ВАТ “ІнГЗК”.

Виконав студент групи ГІВ-02-1

_ Аносов В. Г._________

Перевірив керівник роботи

_Кравчук Л. Н.____ ­­­­­­­­­­­­­­­____

Кривий Ріг

2006р

Зміст

Вступ.

Розділ 1. Коротка характеристика підприємства та техноло-

гічних процесів, які виконуються в кар’єрі ----------------------------------- 7

Розділ 2. Визначення необхідних основних засобів виробництва

для здійснення обраного технологічного процесу ---------------------------- 12

Розділ 3. Розрахунки штатів управлінського, експлуатаційного

та допоміжного персоналу -------------------------------------------------------- 17

Розділ 4. Обґрунтування режиму роботи технологічного процесу

та розроблення графіку виходів на роботу ------------------------------------- 19

Розділ 5. Планування техніко-економічних показників діяльності

технологічного процесу ------------------------------------------------------------ 21

Розділ 6. Розробка заходів з економії матеріальних, трудових,

енергетичних та ін. ресурсів і оцінка ефективності запропонованих

заходів --------------------------------------------------------------------------------- 40

Висновки та рекомендації. ---------------------------------------------- 44

Література.

Вступ

Одне з найважливіших умов підвищення ефективності суспільного виробництва - правильний розподіл по економічних районах країни продуктивних сил, тобто виробничих потужностей промисловості або окремої галузі, трудових ресурсів, а також обсягу виробництва промислової продукції.

Розміщення промисловості визначається наступними основними принципами:

-раціональне наближення промисловості до джерел сировини й районам споживання промислової продукції;

-планомірне розміщення промисловості по території країни з метою індустріалізації, економічного науково-культурного розвитку, найбільш повного задоволення зростаючих потреб народу.

При цьому враховується ряд факторів, які відбивають географічні, історичні, технічні й інші особливості району розташування родовища і його розробок. До них ставляться:

-природні фактори, які характеризують запаси і якісні показники родовища корисних копалин, природні умови залягання, кліматичні й інші умови;

-технічні фактори, що характеризують розвиток техніки, комплексну механізацію й автоматизацію виробничих процесів, технологію ведення гірських робіт і т.д.;

-транспортні умови району розробки родовища, що характеризують обсяги перевезень, ступінь завантаження транспорту й вартості перевезень окремих видів вантажів;

-забезпеченість району, освоєння родовища трудовими ресурсами, наявність діючих гірничодобувних підприємств і трудові традиції населення. Ці фактори обумовлюють техніко-економічні показники розробки родовища, на основі яких визначається черговість його залучення в народногосподарський оборот.

Будівництво підприємств гірничодобувної промисловості повинне здійснюватися переважно на базі родовищ корисних копалин, що володіють найбільш сприятливими природно-географічними умовами залягання корисної копалини до розташованого в найбільшій близькості до підприємств, що розробляють ці родовища.

Створення ефективної теорії організації виробництва для досить широкого кола гірських підприємств повинне базуватися на підході до дослідження підприємства як виробничої системи. Для сучасної науки таким найбільш універсальним методом є системний аналіз, при якому окремі елементи виробництва досліджуються з урахуванням їх взаємозв'язків з іншими елементами виробничої системи, а також з урахуванням впливу суміжних систем.

Будь-яке промислове підприємство, будучи первинною структурною ланкою народного господарства, складається, у свою чергу, із взаємозалежних внутрішніх частин, утворюючи виробничу систему.

Діяльність виробничої системи полягає у виконанні окремих робіт, комплексів робіт, часткових процесів. Вся сукупність цих робіт і процесів становить єдиний виробничий процес.

Як елемент системи, розглядається її мінімальна частина, що володіє виробничою самостійністю в досліджуваному масштабі часу, тобто виконуючу певну більш-менш закінчену частину процесу створення продукції.

Таким чином, гірські підприємства і їхні основні частини (гірничо-збагачувальні комбінати, кар'єри, збагачувальні фабрики) розглядаються як виробничі системи, що складаються з великої кількості окремих елементів. Кожен елемент виконує певні функції й при цьому залежить від функціонування інших елементів. Залежно від розв'язуваного завдання окремі підсистеми підприємства можуть розглядатися як самостійні системи. Зокрема, як самостійну систему можна розглядати кар'єр, в якому певною мірою властиві такі характерні ознаки складних імовірнісних (більших) систем як складність, багатомірність структури, велика кількість різноманітних елементів та ін. При цьому ступінь самостійності кар'єру як виробничої системи в структурі галузі й усього народного господарства різна.

Як елементи системи можуть виступати будь-які виробничі об'єкти, що володіють виробничою самостійністю на певному тимчасовому рівні, тобто елемент системи може самостійно робити яку-небудь роботу або відіграє самостійну роль у виробничому процесі для розглянутого масштабу часу. Зокрема, до елементів системи «кар'єр» ставляться працюючі в кар'єрі машини (екскаватори, бурові верстати, поїзди й т.д.) з обслуговуючими екіпажами, постійні бригади (ланки) робітників, що виконують ті або інші роботи за допомогою засобів малої механізації або вручну, а також окремі ділянки комунікацій і кар'єрні спорудження.

Як підсистеми можуть розглядатися групи бурових верстатів, екскаваторів, транспорт, вибухова ділянка, а також, наприклад, навантажувально-транспортний комплекс, буровибуховий, транс-портно-відвальний комплекси й т.д. Залежно від мети дослідження, технології та комплексності устаткування ті самі елементи можуть поєднуватися в різні підсистеми.

Функціонування всіх елементів підлеглі загальної мети, що є метою всієї системи. Будемо вважати, що виробнича система складається тільки з «корисних» елементів, кажен з яких забезпечує часткове «просування» всієї системи до загальної мети. Тому система повинна бути організована таким чином, щоб забезпечувалися найкращі умови для найбільш ефективного функціонування кожного елемента.

Мета курсової роботи полягає у тому, щоб на основі отриманих теоретичних знань з використанням літературних джерел, які висвітлюють та узагальнюють досягнення гірничого виробництва, розвити навички практичного застосування методів та прийомів при вирішенні питань з економіки, організації, планування та управління підприємством

Розділ 1. Коротка геолого-технологічна характеристика родовища та опис сучасного стану гірничих робіт.

Інгулецьке родовище залізистих кварцитів, яке відпрацьовується кар'єром ІнГЗК, розташовано на замиканні Лихмановськой синкліналі в Південному районі Криворізького басейну.

Руди представлені силікато-магнетитовими й магнетито-силікатними кварцитами та джеспілітами, які характеризуються міцністю 18 балів по шкалі проф.Протодьяконова.

Об’ємна вага в видобувній руді складає 3,3т/м3. Якісна технологічна характеристика руди, добутої в 2004 році приводиться в табл.1.

Розкривними породами на родовищі є:

а) скельно-окислені кварцити (ДО25Ж), некондиційні кварцити й сланці, філліти, аркозні піщаники (ДО1), а також амфіболіти й мігматити міцністю 8-20 балів з об'ємною вагою 2,60-3,25 т/м3.

б) пухкі піски, вапняки, суглінкі міцністю 1-3 бала, об'ємною вагою 1,8-2,4 т/м3.

Продуктивну товщу родовища складають п'ять залізистих прошарків Криворізької серії ДО2, 1Ж, ДО2, 2Ж, ДО2, 3Ж, ДО2, 4Ж, ДО2, 5Ж) у вигляді покладу довжиною 2,5 км по простяганню й 1,2 км вскрест простягання.

Тарапако-Ліхмановська синкліналь має кут падіння крила від 60 до 90 град.

Західне крило синкліналі невидержене по простяганню. У межах родовища воно обмежено західним насуванням, до півночі від родовища проявляється слабко. Кут падіння від 70 до 90 град.

Характерною рисою Лихмановської синкліналі є круте (30-60 град) занурення шарніра на північ й інтенсивно розвинена складчатість більш високих порядків.

Тріщинуватість у породах розвинена досить інтенсивно. Генетично тріщини можуть бути розділені на тріщини сколювання, розриву й клеважа.

Кар'єр ІнГЗКа розташований у південній частині Криворізького залізорудного басейну в межах пойми, надзаплавної тераси й корінного берега правого борта долини р. Інгулець. Русло, що проходило раніше через кар'єрне поле, р. Інгулець відведене спрямляющим каналом, розташованим в 300-400 м на схід кар'єру.

Ґрунтові води четвертинних відкладень слабосолоноваті, лужні, хлоридно-сульфатні, натриєво-кальцеві й натриево-магнієві.

Величина водопритока в східному борті становить 200-240 м3/ч.

У західному борті кар'єру ґрунтові води, що залягають у лісоподібних суглинках, має лише епізодичні поширення у вигляді окремих роз'єднаних лінз.

В інженерно-геологічному відношенні найбільш несприятливими є західний,східний і південний борти кар'єру, де через складні геологічні й гідрогеологічні умови спостерігаються несприятливі фізико-геологічні явища: зсуви, осипи, обвали.

Північний борт кар'єру через сприятливий дренажний вплив ш. Центральна, сухий й в інженерно-геологічному відношенні найбільш стійкий.

Відпрацьовування здійснюється переважно поперечнимизаходками, по всій ширині рудного поля.

Розробка родовища ІнГЗКа відповідно до його гірничо-технічними умовами залягання, відпрацьовується транспортною системою з пере-міщенням розкривних порід у зовнішні відвали.

Основні параметри системи розробки в проекті прийняті згідно НТП і становлять:

- висота уступу - 10 м, по наносах – 12, по вапнякам (по західному борту у зв'язку з перенарізкою водоносних прошарків 12-14 м) і 15 м по скальным породам.

-ширина робочих площадок по наносах і вапнякам прийнята 40-60 м, виходячи з умов розміщення екскаваторів, транспортної смуги для двостороннього руху автосамосвалів або ЖДТ і ЛЕП;

Якісна технологічна характеристика руди Таблиця 1.

N п/п Різновиду руд	Руда	Концентрат	Співвідношення різновидів
Feобщ.	Feмаг.	Feобщ	Вихід
1.Гематито-магнетитові джеспіліти(ДО25Ж)	37,6	27,4	62,6	43,8	3,6
2.Магнетитові джеспіліти (ДО25Ж)	37,3	61,5 31,0	63,0	49,3	20,0
3.Магнетито-силикатні кварцити (ДО24С)	31,6	56,0 20,8	59,0	30,8	1,2
4.Магнетитові й силі- като-магнетитові кварцити (ДО24Ж)	34,1	64,0 26,7	64,3	42,5	10,7
5.Магнетито-силікатні кварцити (ДО23Ж)	27,0	62,0 15,3	64,6	23,4	19,4
6.Магнетитові кварцити (ДО22Ж)	32,9	64,0 24,8	64,5	40,0	33,7
7.Силікато-магнетитові і магнетито-силікатні кварцити (ДО22Ж)	31,1	64,6 18,4	66,2	28,2	11,2
Разом за 2004 рік	32,7	23,71	63,98	37,53

-ширина робочих площадок на рудному та скельному розкривному уступах визначається з урахуванням кількості рядів, що підривають одночасно, ширини розвалу гірської маси й розміщення встаткування й становить 45-65 м.

Середня довжина фронту видобувних робіт з одного уступу коливається від 100 до 800 м. Інтенсивність посування уступів у горизонтальному напрямку становить 70-80 м. у рік. Величина річного пониження гірських робіт при дотриманні проектних рішень становить 8-9 м/рік.

По стані гірських робіт на 1.01.2005р. у кар'єрі ІнГЗК розкритий горизонт - 315 м. Гірські роботи ведуться одночасно на 7 розкривних та 18 видобувних горизонтах. Видобувні горизонти з +- 0 до дна кар'єру. Параметри кар'єру за станом на 1.01.05 р.: довжина – 2960 м, ширина-2000 м, глибина - 373 м.

Розробка корисних копалин відбувається погоризонтно, із застосуванням на рудоскельних породах, вибухових робіт. Навантаження гірської маси з вибоїв виконується екскаваторами ЭКГ-8І\10\, ЭКГ-6,ЗУС в Белаз-7540,Белаз-75131 та думпкари 2ВС-105 із застосуванням тягових агрегатів ОПЭ-1АМ.

Загальний фронт робіт на 1.01.04р. становить: по розкриві - 30,3 км, по руді-28,1 км. Запаси руди по кар'єрі становлять: розкриті-196млн. тонн, підготовлені - 25 млн.т, готові до виїмки - 7,8 млн.т. Ширина робочої площадки: по руді - 32 м,по гірській масі - 39 м.

На вибір гірничо-транспортне устаткування впливали такі фактори як продуктивність, надійність в роботі, технологічні параматри та потужності робочих елементів для заданих геологічних умов.

Гірничо-транспортне устаткування в кар’єрі використовується не на повну потужність, про що свідчить низький коеф. використання (Кв=0,35), цьому сприяє багато причин: старе обладення, на ремонт якого витрачається багато часу, низька організація подачи транспорту та інше. Велике значення відіграє якість подрібнення порід (об'єм негабаритів), а саме, вибору сітки свердловин та вибухової речовини.

Основні техніко-економічні показники діяльності кар’єру (2004-2005) Таблиця 2

№ п/п	Показники	Од.вим.	2005р	2004р
план	факт
	Об'єм гірничої маси	тис.т	63158,2	68557,7	70060,9
	Об'єм видобутку руди	тис.т		33304,3	34647,4
	Об'єм розкривних порід:	тис.м^3		13566,5	13571,6
	- скельн породи	тис.м^3		8574,8	8665,7
- наноси	тис.м^3		4991,7
	Вміст заліза в руді:
	- загального	%	32,61	32,79	32,41
- магнітного	%	23,66	23,87	23,42
	Обсяг транспортування гірничої маси:
	- залізорудним	тис.м^3		6589,7	6727,8
- автомобільним	тис.м^3		6970,4	6843,8
- іншими видами	тис.м^3		6,4
	Собівартість 1т видобутку залізної руди	грн.	18,52	17,93	12,37
	Собівартість 1м3 розкривних робіт	грн.	20,35	19,45	13,35
	Обсяги буріння	п.м.
	Вихід гірничої маси з 1 п.м свердловин	м^3	28,8	29,5	30,6
	Чисельність працівників (в т.ч. робітників)	чол.
	Виробіток одного працівника по гірничій масі	тон/чол.
	Середньомісячна зарплата одного працівника	грн.	1860,7

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності кар’єру.

Обсяги гірничої маси, а саме видобутку руди і розкривних порід (в т.ч. скельні породи та наноси) на 2005р., порівняно з плановими показниками збільшились, але зменьшились відносно 2004 року, цьому сприяє той факт, що застосоване обладнення вже старе, знизилась продуктивність роботи, через постійні аварії. Завдяки сприятливим геологічним умовам збільшився вміст заліза в руді загального (на 3%) і магнітного (на 1,9%). Через зменшення об’ємів видобутку гірничої маси, відповідно зменшились об’єми її транспортування. Якщо на 2004р. обсяг перевезення автомобільним транспортом складав 50,4%, а залізничим 49,6%, то на 2005р. авто. - 51,38%, залізничим - 48,57%, та іншими видами транспорту (такі як конвеєр) – 0,05% гірничої маси. Зростання цін майже у всіх сферах, а саме на паливно-енергетичні ресурси, запчастини та ін. привели до збільшення собівартість 1т видобутку залізної руди та 1м³ розкривних робіт на 45%. Не зважаючи на те, що обсяги гірничої маси зменьшився, але через складні геологічні умови обсяг буріння збільшився на 5,4 %. Зменшення об’ємів видобутку гірничої маси, та збільшення обсягів буріння привели до зменшення вихіду гірничої маси з 1 п.м. свердловини на 3,7%. Зменшилась чисельність працівників на 3,19%, при цьому виробіток одного працівника по гірничий масі збільшився на 0,98%. Середньомісячна зарплата одного працівника збільшилась на 38,34%.

Основними недоліками в данній технології є те, що ми маємо низький коефіцієнт використання обладнення, великі витрати на електроенергію, матеріали, про це свідчить старе устаткування, яке потребує заміни.

Розділ 2. Визначення необхідних основних засобів виробництва

для здійснення обраного технологічного процесу

Кількість екскаваторів для виконання заданих обсягів видобутку визначають за наступною формулою з аналогічними позначеннями:

, од. (1)

де А_р – річний видобуток гірничої маси (руди чи скельних порід), м³;

об’єм скельних порід - А_р*Кр;

Кр – коефіцієнт розкриву (0,75);

К_зм – кількість змін роботи верстату на добу, змін;

Т_реж – кількість діб роботи верстату за рік, діб;

К_р – коефіцієнт резерву бурових верстатів (К_р = 1,2 – 1,25).

Р – змінна продуктивність екскаватору, м³/зміну.

γ – щільність (руди чи скельних порід), т/м³.

Знайдемо змінну продуктивність ексковатора (ЕКГ-8І):

м3/зм., (2)

Де Е - вміиткість ковша ексковатора, м3;

Кн - коефіцієнт наповнення (Кн=1,1);

Кв - коефіцієнт використання обладнення (Кв=0,35);

Кр - коефіцієнт розпушення (Кр=1,2);

Тц- тривалість робочого циклу ексковатора (Тц=26с);

Тзм - тривалість зміни (Тзм=8годин);

м³/зм;

Кількість ексковаторів по руді:

шт.

Для забезпечення данної потужності необхідно 2 ексковатори.

Кількість ексковаторів по розкривним породам:

шт.

Для забезпечення данної потужності необхідно 2 ексковатори.

Так як кількість ексковаторів по руді та розкривним породам однакова, то наступні розрахунки в деяких випадках будуть однаковими.

Економія робочого часу можлива за рахунок зменшення часу непродуктивної роботи та нерегламентованих перерв, для цього необхідно замінити машініста ексковатора іншим, більш кваліфікованим, збільшити подачу транспортного засубу до вибою, в разі аварії, негайно надати всі можливості для швидкого ремонту, для чого необхідно тримати на поготові ремонтне обладнення та в наявності запчастини, недопускати до роботи працівників в хворому або не тверезому стані. За рахунок заходів, які дозволять збільшити час оперативної роботи, зростання продуктивності праці (Х, %) складе

%, (3)

де Y – економія робочого часу, % до тривалості зміни.

%

Результати спостережень використовуються на підприємстві для встановлення норм виробітку.

Норму виробітку машиніста екскаватора при навантажуванні гірничої маси в залізничний транспорт, який працює на розкривних породах, визначають за виразом

, (4)

де N_д – число думпкарів у поїзді, (11шт);

q – корисна ємність думпкару, яка залежить від категорії порід, (105м3);

Т_оч – час оперативної роботи, (12 год);

Таблиця 3

Баланс робочого часу за даними фотографії зміни

Елементи робочого часу	Індекс	Фактичний баланс	Можлива економія часу	Пропонова-ний баланс
хв.	%	хв.	%	хв.	%
Процес виконання роботи
Підготовчо-завершальні операції	ПЗО		0,041				0,041
Оперативний час, у тому числі: - основна робота - допоміжна робота - час непродуктивної роботи	ОЧ ОР ДР   ЧНР		0,793 0,709 0,028   0,056	- -	- -   0,028		0,835 0,779 0,028   0,028
Разом робочого часу			0,834				0,876
Перерви у роботі
Регламентовані перерви	РП		0,041	-	-		0,041
Нерегламентовані перерви, у тому числі: - час перерв, пов’язаних з порушеннями трудової дисципліни - час простоїв із-за організаційних причин - час простоїв із-за технологічних причин	НРП     ПТД   ПОП   ПТП		0,125     0,028   0,056   0,041	-	0,014   0,028   -		0,083     0,014   0,028   0,041
Змінний робочий час					0,07

t_нп – час навантаження поїзду, хв.;

t_нп = n*t_ц; (5)

t_ц – час циклу екскавації,(0,43 хв.);

n – кількість ковшів, навантажених у поїзд, шт.;

n = q N_д / V_к; (6)

V_к – обсяг гірничої маси у ковші, м₃;

V_к = Е К_е, м³; (7)

t_обм – час обміну завантаженого поїзду на порожній, хв. Залежить від відстані до пункту роз’їзду та швидкості поїзду;

Е – геометрична ємність ковша екскаватора, (8 м3);

К_е – коефіцієнт екскавації;

К_е = К_н / К_р; (8)

К_н – коефіцієнт наповнення ковша (1,1);

К_р – коефіцієнт розпушення гірничої маси (1,2).

Потяг складається з 11 думпкарів 2ВС-105 і тягового агрегата ОПЭ-1АМ.

Ке= 1,1/1,2=;0,916

Vк=8*0,916= 7,328 м3;

n=(105*11)/7.328=157.61 шт;

tнп=157,61*0,43=67,7хв;

м3/зм.

.

Норму виробітку машиніста екскаватора при навантажуванні гірничої маси в автосамоскіди (Белаз75131) на рудному горизонті, визначають за виразом

, (9)

де m – число ковшів, які необхідні для навантаження автосамоскиду, шт.;

t_на – час навантаження автосамоскіду, хв. t_на = m t_ц;

t_обм – час обміну завантаженого автосамоскіду на порожній, хв. Залежить від схеми під’їзду (наскрізна, петлева або тупикова).

Vк=39,4*0,916= 36,1 м3;

m=36.1/7,328=4,9 шт;

tнп=4,9*0,43=2,1 хв;

м3/зм.

Умовні позначки в цієї формулі аналогічні попередньої, тільки вони не для думпкару, а для автосамоскиду.

Розділ 3. Розрахунки штатів управлінського, експлуатаційного

та допоміжного персоналу.

Відповідно до законодавства персонал підприємства складається з 4 категорій: керівники, фахівці, службовці та робітники.

Чисельність керівників, службовців та фахівців на технологічних процесах визначається за штатним розкладом і залежить від кількості устаткування, річної продуктивності і відповідальності процесу

Розрахунки чисельності робочих здійснюються окремо за кожною професією на видобувних та розкривних дільницях. При цьому визначається явочний та списковий склад робочих.

По руді та розкривним породам розрахунки однакові, так як кількість обладнення однакова,тому штат теж однаковий.

Явочний штат робочих, які працюють за погодинною формою оплати праці (N_z), визначається за нормами обслуговування наявного устаткування протягом доби (для машиніста і помічника - однаково).

(10)

де Н_о – норма обслуговування окремої одиниці устаткування (екскаватор), чол.;

n_зм – кількість робочих змін на добу,(2 зм.);

k – кількість одиниць устаткування даного типу,(2 од.),

Для визначення спискового складу необхідно скласти плановий баланс робочого часу одного середнеспискового працівника окремої професії з урахуванням прийнятого режиму роботи та прогнозованих невиходів на роботу.

Число календарних днів.............................365

Число вихідних днів....................................104

Число святкових днів...................................10

Номінальна кількість робочих днів...........251

Кількість невиходів на роботу....................50

У тому числі:

- відпустки......................................40

- хвороба.........................................5

- громадянські обов’язки.............2

- навчання у закладах освіти.........2

- інші................................................1

Середня кількість виходів на роботу........201

Коефіцієнт спискового складу (для машиніста і помічника - однаково)(К_сп) визначається за формулою

, (11)

де КД – число календарних днів у поточному році (365), днів.

Списковий склад працівників (для машиніста і помічника - однаково)визначається з виразу

(12)

Розділ 4. Обґрунтування режиму роботи технологічного процесу та розроблення графіку виходів на роботу

Відповідність законодавству України, час відпочінку між суміжними змінами повинен бути не меньш 48 годин, але дозволяється зі згодою працівників змінювати графік роботи.

Однією з функцій керування підприємства є організація його в часі, тобто вибір раціонального режиму роботи на протязі року й доби для підприємства в цілому й окремих його підрозділів.

Під режимом робіт гірничорудного підприємства розуміється розподіл часу всіх робочих процесів, зв’язаних з видобутком руди та її переробки. Річний режим підприємства залежно від кількості робочих днів протягом року може бути перервним та безперервним. При безперервному річному режимі підприємства або окремого його структурного підрозділу працюють без загальних вихідних днів.

Раціональний режим гірських робіт установлюється виходячи з матеріально-технічних умов виробництва. З них первостепеневе значення має технічна оснащеність підприємства. З підвищенням рівня техніки з гірничорудних підприємств зростає роль і значення режиму їхньої роботи, тому що збільшується вартість основних фондів і зростає необхідність більш повного їхнього використання.

Очевидно, найбільш раціональним є такий режим роботи підприємства або його окремих структурних підрозділів, при якому забезпечується максимальний річний обсяг виробництва, цим вимогам задовольняє безперервний річний режим роботи, який в наш час існує на Інгулецькому карьєрі.

Згідно складеного Колективного договору, Інгулецького збагачувального комбіната, працівники, як на видобувному, так і на розкривному участках, працюють за графіком день-нічь-48, з 12-годиною робочою зміною.

Графік виходів на роботу на січень місяць

Дні Праців.

Дні Праців.

Дні Праців.

Дні Праців.

Дні Праців.

Розділ 5. Планування техніко-економічних показників діяльності технологічного процесу

Розрахунки капітальних витрат.

Відповідно до законодавства основні засоби підприємств поділені на 4 групи:

- 1 група – будівлі, споруди, передаточні пристрої та ін.;

- 2 група – автомобілі, офісне устаткування та ін.;

- 3 група – основне технологічне устаткування;

- 4 група – комп’ютерна техніка, програмне забезпечення, нематеріальні активи та ін.

1. Розрахунок капітальних витрат та амортизаційних відрахувань по будівлям, спорудам та пристроям, які відносяться до дільниць

Дільниці кар’єра, як правило, не мають великих будівель, але є складські приміщення, побутові кімнати, кімнати для проведення нарядів, комп’ютери та інше.

2. Розрахунок капітальних витрат та амортизаційних відрахувань по устаткуванню дільниць (3 група основних засобів).

Основні засоби, які необхідні для здійснення виробничого процесу, зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинна вартість (ПВ) об’єкту основних засобів визначається за формулою

(13)

де ДЦ – ціна устаткування (договірна або ринкова), за якою придбане устаткування (додаток В), грн.;

РЗ – реєстраційний збір (держмито), грн.;

ВП – ввізне мито, грн.;

ЗС – витрати на страхування при транспортуванні устаткування, грн.; ЗТ – витрати на транспортування від постачальника до кар’єра, грн.; ЗМ – витрати на монтаж та доведення устаткування до експлуатаційного стану, грн.

Форма розрахунків первинної вартості та амортизаційних відрахувань основних засобів першої групи приведена в табл. 4 та 5.

Результати розрахунків основних засобів третьої групи приводити в табличному вигляді (табл. 6 та 7).

Таблиця 4

Первинна вартість будівель та споруд видобувної дільниці № 1 кар’єра

Наймену-вання	Харак-терис-тика	Од. вим.	Кіль-кість	Вар-тість од., грн.	Загаль-на вар-тість, грн.	Сума аморт., грн.
Основні засоби 1, 2 та 4 групи
1. Нарядна	Цегла	м^3
2. Побуто-ва кімната	Панелі	м^3
3.Складсь-ке примі-щення	З/б кон-стр.	м^2
4. Офісне обладнан-ня (столи, стільци, засоби зв’язку та ін.)		шт.
5. Ком-пьютери		шт.
6.Програмне за- безпечне-ня та ін.
Разом ОЗ 1, 2 та 4 групи	грн.
Витрати на поточний ремонт та утримання будівель	грн.

Таблиця 5

Первинна вартість будівель та споруд на розкривної дільниці № 1

кар’єра

Наймену-вання	Харак-терис-тика	Од. вим.	Кіль-кість	Вар-тість од., грн.	Загаль-на вар-тість, грн.	Сума аморт., грн.
Основні засоби 1, 2 та 4 групи
1. Нарядна	Цегла	м^3
2. Побуто-ва кімната	Панелі	м^3
3.Складсь-ке примі-щення	З/б кон-стр.	м^2
4. Офісне обладнан-ня (столи, стільци, засоби зв’язку та ін.)		шт.
5. Ком-пьютери		шт.
6.Програмне за- безпечне-ня та ін.
Разом ОЗ 1, 2 та 4 групи	грн.
Витрати на поточний ремонт та утримання будівель	грн.

Таблиця 6

Первинна вартість основних засобів та амортизаційні відрахування видобувної дільниці

Найменування устаткування	Од. вим.	Кількість	Первинна вартість,млн. грн.	Норма амортизації, %	Річна сума амортизації, млн. грн.
Од.	всього
Екскаватори ЕКГ – 8 І	шт.					1,44
Невраховане устаткування	3,5 %		0,21	0,42		0,0504
Разом				12,42		1,4904
Поточний ре-монт та утри-мання устат-кування	10%	1,242

Таблиця 7

Первинна вартість основних засобів та амортизаційні відрахування розкривної дільниці

Найменування устаткування	Од. вим.	Кількість	Первинна вартість,млн. грн.	Норма амортизації, %	Річна сума амортизації, млн. грн.
од.	всього
Екскаватори ЕКГ – 8 І	шт.					1,44
Невраховане устаткування	3,5%	3,5	0,21	0,42		0,0504
Разом				12,42		1,4904
Поточний ре-монт та утри-мання устат-кування	%	1,242

Річний фонд зарплати (РФЗ) управлінського персоналу визначається за формулою

(14)

де ПО – місячний оклад 1 фахівця, грн.;

к – кількість фахівців, люд.

Розрахунки чисельності робочих здійснюються окремо за кожною професією на видобувних та розкривних дільницях за формулами (10) – (12).

Розрахунки річного фонду зарплатні робочих здійснюються за допомогою табл.10, 11.

Кількість відпрацьованих людино-змін (К_л-зм.) (стовп. 7) визначається множенням спискового складу працюючих на кількість робочих днів у році даного робочого місця (Т_р)

(15)

Змінна тарифна ставка (ЗТС) (стовп. 9) визначається множенням годинної тарифної ставки (ГТС) на кількість годин у зміні (t) відповідного технологічного процесу

(16)

Заробіток за тарифом (ЗТ) (стовп. 10) визначається множенням змінної тарифної ставки (ЗТС) (стовп. 9) на кількість відпрацьованих людино-змін (стовп. 7)

(17)

Чинним законодавством передбачено можливість перевиконання норм виробітку на 5 % (стовп. 11 К_п = 1,05), тому приробіток (ПР) (стовп. 12) складає

(18)

Таблиця 8

Розрахунок штатів управлінського персоналу дільниці та фонду заробітної плати (для розкривної та видобувної ділянки значення однакові)

Посада	Кіль-кість	Посадовий оклад, грн./ місяць	Річний фонд зарплати, грн. / рік	Відсоток премії, %	Сума премії, грн.
1. Началь-ник діль-ниці
2. Зам. начальника дільниці
3. Гірничий майстер
4. Механік
5. Енерге-тик
Разом

Таблиця 9

Розрахунок штатів управлінського персоналу дільниці та фонду заробітної плати (для розкривної та видобувної ділянки значення однакові)

Посада	Кіль-кість	Посадовий оклад, грн./ місяць	Річний фонд зарплати, грн. / рік	Відсоток премії, %	Сума премії, грн.
1. Началь-ник діль-ниці
2. Зам. начальника дільниці
3. Гірничий майстер
4. Механік
5. Енерге-тик
6.Майстер
Разом

Прямий фонд заробітної плати (ПФ) (стовп. 13) визначається як сума тарифного заробітку (стовп. 10) та приробітку (стовп. 12)

(19)

Відсотки премії (ВП) для робочих основних та обслуговуючих процесів (стовп. 14) визначаються в колективному договорі між адміністрацією кар’єра та профспілкою і приймаються за даними підприємства.

Сума преміальних виплат (ПВ) (стовп. 15) визначається за формулою

(20)

Кількість нічних годин роботи приймається у розмірі 0,33 від кількості відпрацьованих людино-змін помножених на кількість годин у зміні.

Доплата за роботу у нічний час (ДН) (стовп. 16) визначається згідно законодавства про труд і складає 40 % від тарифного заробітку

(21)

Інші доплати (ІД) (стовп. 17) приймаються у розмірі 1% від прямого фонду заробітної плати.

Сума всіх доплат (СД) (стовп. 18) дорівнює сумі значень стовпчиків 15, 16, та 17

(22)

Основна заробітна плата (ОЗП) (стовп. 19) визначається як сума прямої зарплати (стовп. 13) та суми всіх доплат (стовп. 18)

(23)

Дата добавления: 2015-09-06