Тема 4. Управління прибутком підприємства

Валовий грошовий потік – уся сукупність надходжень або видатків грошових коштів за аналізований період у розрізі його окремих інтервалів.

Грошовий потік – сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів та їх еквівалентів, генерованих підприємством у процесі господарської діяльності.

Грошовий потік – надходження й витрати грошових коштів у процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

Негативний (від'ємний) грошовий потік – сукупність виплат грошових коштів підприємством у процесі здійснення всіх видів його діяльності.

Активи – економічні ресурси підприємства у формі сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Грошові активи – сума грошових коштів, яка перебуває у розпорядженні підприємства на визначену дату.

Негрошові операції – операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів (отримання активів шляхом фінансової ореади; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо)

Позитивний грошовий потік – сукупність надходжень грошових коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій.

Витрати підприємства – виражені у грошовій формі витрати, які підприємство проводить у процесі здійснення своєї господарської діяльності.

Змінні витрати – витрати, розмір яких знаходиться у прямій залежності від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції.

Моржовий прибуток – різниця між сумою виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) без урахування непрямих податків, включених у ціну, та сумою змінних затрат виробництва.

Політика управління прибутком – структурна складова політики управління формуванням власних фінансових ресурсів, спрямована на забезпечення формування розміру прибутку та ефективного його розподілу за напрямами використання.

Релевантний період – відрізок часу, на якому при збільшенні змінних витрат постійні залишаються незмінними.

Постійні витрати – витрати, сума яких не. залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в рамках певного часового періоду.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) – характеризує обсяг реалізації продукції, який дорівнює загальній сумі витрат.

Прибуток – як економічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності; відображає кінцевий фінансовий результат, а також є основним елементом фінансових ресурсів підприємства.

Прибуток – частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набуде грошової форми.

Розподіл прибутку – спрямування прибутку в розпорядження держави та на формування власних фінансових ресурсів підприємства.

Управління прибутком – процес підготовки і прийняття відповідних управлінських рішень з питань формування, розподілу і цільового використання прибутку на підприємстві.

Чистий прибуток – частина прибутку підприємства, отримана після зменшення балансового прибутку на суму здійснених за його рахунок платежів у бюджет.

Фінансова стратегія – сформована система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і ефективних шляхів їх досягнення.

Дивідендна політика – сукупність дій по формуванню та використанню дивідендного фонду. Класичні теорії дивідендної політики: теорія нарахування дивідендів за остаточним принципом (Ф.Моділ'яні і М.Міллер); «синиця в руці» (М.Гордон). Методи нарахування і виплати дивідендів: постійний відсотковий розподіл прибутку; фіксовані дивідендні виплати; виплати гарантованого мінімуму та екстра дивідендів; виплата дивідендів акціями.

Дивіденд – частина прибутку акціонерного товариства, яке розподіляє між акціонерами (власниками акцій) і виплачує їм щорічно відповідно до наявних в них акціях. Розмір дивідендів, що виплачуються на привілейовані акції, фіксований заздалегідь. Дивіденди по звичайних акціях можуть змінюватися залежно від прибутковості акціонерного товариства і напрямів використання отриманого прибутку.

Дивідендна політика – частина загальної фінансової стратегії акціонерного товариства, яка складається з оптимізації пропорцій між частками отриманого прибутку на споживання та капіталізації з метою забезпечення зростання ринкової вартості акцій.

Дивідендний фонд – частина прибутку акціонерного товариства, що спрямовується на щорічний розподіл між акціонерами і сплачується їм відповідно до видів і кількості акцій, що перебувають в обігу.

Дата добавления: 2015-09-06