Тема 5. Управління інвестиційною діяльністю підприємства

Законом України інвестиції визначені як «всі види майнових та інтелектуальних цінностей, до вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект».

Зважаючи на сферу, в яку спрямовуються інвестиції, та характер результату, що досягається, вони поділяються на:

реальні (капіталостворюючі) інвестиції – це вкладання в галузі економіки та види економічної діяльності, що забезпечують приріст виробничих та невиробничих не фінансових активів, тобто вкладання в основний капітал, запаси матеріальних обігових засобів, матеріально-речові цінності, будь-то придбання земельних ділянок, об'єктів природокористування тощо;

фінансові інвестиції – розташування коштів у фінансових активах, таких як акції, облігації, інші цінні папери. Фінансові інвестиції, котрі реалізуються у вигляді цінних паперів, що надають право власності (тобто акції), в залежності від обсягу, 5псий концентрується в одного власника, в свою чергу, поділяються на прямі та портфельні інвестиції;

прямі інвестиції:

вкладені безпосередньо у виробництво і збут визначеного виду продукції;

забезпечують володіння контрольним пакетом акцій, тобто відповідають такому обсягу цінних паперів, котрий надає можливість їх власнику суттєво впливати на ухвалення управлінських рішень щодо розвитку компанії, а нерідко і на повний контроль над нею;

портфельні інвестиції – хоча й надають право власності, але їх обсяг незначний у сукупності всіх цінних паперів, емітованих підприємством, а тому вони не можуть вплинути на ухвалення рішень щодо. управління. Портфельними ці інвестиції називають тому, що їх власники не обмежуються купівлею акцій одного підприємства, а мають у своєму володінні частку акцій й інших підприємств, що пояснюється намаганням отримувати стабільний дохід за вкладеним капіталом і звести до мінімуму ризик його втратити; така сукупність акцій різних компаній у володінні одного інвестора і називається портфелем.

Надання товарів у лізинг – варіант інвестування, специфіка якого полягає в тому, що він дуже подібний кредитуванню і має істотну нестачу для підприємства – відволікання оборотних коштів, хоча у сформованій економічній ситуації, за умови оплати лізингу, це краще, ніж Їхнє заморожування у вигляді готової продукції на складі.

Оперативний лізинг – характеризується коротко- і середньостроковими контрактами (звичайно коротше амортизаційного періоду). Відповідно до цих контрактів орендар (лізингоотримувач) має право розірвати контракт у будь-який час після дотримання зазначеного в ньому терміну.

Фінансовий лізинг – характеризується тривалими термінами контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї або більшої частини вартості устаткування. Фактично фінансовий лізинг являє собою форму довгострокового кредитування.

Дата добавления: 2015-09-06