Читайте также:
|
|
2. Схема АЛСБ односекційного двокабінного локомотива
Автоматична локомотивна сигналізація з з автостопом безперервної дії.
Поїзні автостопи й автоматична локомотивна сигналізація є відповідальними пристроями залізничної техніки в забезпеченні безпеки руху й підвищенні пропускної здатності залізниць. Пристрої, що інформують машиніста про стан колійних сигналів, незалежно від профілю колії й погоди, називаються автоматичною локомотивною сигналізацією, а пристрої, що контролюють реакцію машиніста на ці сигнали й при необхідності, що впливають иа гальмову систему поїзда для повної його зупинки, називаються автостопами.
На мережі залізниць СРСР в основному застосовується автоматична локомотивна сигналізація з автостопом безперервної дії (АЛСБ), а точкової дії (АЛСТ) — тільки на ділянках з напівавтоматичним блокуванням.
Організація технічного обслуговування й ремонту локомотивних пристроїв АЛСБ визначається Інструкцією № ЦШ-ЦТ-3816, а порядок користування пристроями АЛСБ — Інструкцією № ЦШ-ЦТ- 3502.
Пристрої автоматичної локомотивної сигналізації з безперервним автостопом уводяться в експлуатацію тільки на ділянках з автоблокуванням, де є електричні рейкові кола. Передача сигналів з колії на локомотив здійснюється за допомогою безперервного індуктивного зв'язку локомотивного приймача (приймальних котушок) з рейковими колами (колійними передавачами), по яких від кожного колійного світлофора назустріч поїзду подається змінний кодований струм. Для передачі на локомотив декількох сигнальних показань використовується числовий код, застосовуваний у системі кодового числового блокування. Коди локомотивної сигналізації являють собою періодично повторювані комбінації імпульсів струму.
Безупинно подаваємі серії таких імпульсів називають кодовим або кодованим струмом. Коди локомотивної сигналізації відрізняються числом імпульсів у циклі й тому називаються числовими.
Зеленому вогню відповідають три імпульси, відділені від трьох імпульсів наступного циклу довгим інтервалом; жовтому — два імпульси; жовтому із червоним — один імпульс (рис. 7.1). Червоному вогню відповідає відсутність змінного струму в рейковому колі.
Рисунок. 7.1 Схема кодів локомотивної сигналізації
Сигнальні показання локомотивного світлофора мають наступні значення:
зелений вогонь — шлях вільний, на колійному світлофорі зелений вогонь;
жовтий вогонь — дозволяється рух з обмеженою швидкістю, на колійному світлофорі жовтий вогонь;
жовтий вогонь із червоним — дозволяється рух з готовністю вжити заходів до гальмування й зупинці поїзда, на колійному світлофорі червоний вогонь;
червоний вогонь — сигнал, що забороняє рух; з'являється після проїзду закритого колійного світлофора;
білий вогонь — показання колійних сигналів на локомотивний світлофор не подаються; необхідно керуватися сигналами колійних світлофорів.
Кодові струми утворюють навколо кожної рейки змінне магнітне поле, на яке реагують прийомні котушки, підвішені на локомотив. Індуктировані в прийомних котушках і посилені в підсилювачі імпульси е.р.с. пускають у хід дешифруючий пристрій. Останній включає на локомотивному світлофорі відповідний сигнальний вогонь, що повторює показання колійного світлофора. Загальна схема роботи пристроїв АЛСБ наведена на рисунку 7.2.
Передавальними або колійними пристроями є:
трансмітер 13 — через трансмітерне реле й кодовий трансформатор 12 живить рейкове коло кодованим змінним струмом;
лінійне реле — перемикає рейкове коло на контакти тієї або іншої шайби трансмітеру залежно від показань колійного світлофора.
До прийомних або локомотивних пристроїв відносяться наступні прилади:
прийомні котушки 11 (А-91, послідовно з'єднані) — приймають кодові імпульси від рейкового ланцюга й передають їх на підсилювач; застосовуються два типи котушок з різними електричними характеристиками: для тепловозів (вага близько 250 кН) і для всіх інших локомотивів (вага 450 кН). По місцю кріплення обидва типи котушок невзаємозамінні; підсилювач 5 (КК-25/5) — підсилює потужність прийнятих імпульсів, що надходять від прийомних котушок, перетворює змінний імпульсний струм у постійний і посилає його в дешифратор;
дешифратор 2 (ДСКВ-1) — розшифровує імпульсний код, включає на локомотивному світлофорі відповідний сигнальний вогонь і управляє роботою електропневматичного клапана автостопа, що й реєструє система швидкостеміра;
Рисунок 7.2 Принципова схема автоматичної локомотивної сигналізації
електропневматичний клапан 9 (ЕПК) — виконує екстрене гальмування по команді пристрою АЛСБ;
локомотивний швидкостемір 8 — у схемі АЛСБ забезпечує дію автостопа у випадках перевищення контрольованих швидкостей, що відповідають червоному й жовтому із червоним вогням, а також реєструє на швидкостемірній стрічці показання сигнальних значень локомотивного світлофора й включення ЕПК;
рукоятка пильності 10 (РП – 70 (РБ-росс.)) — служить для підтвердження машиністом своєї пильності й попередження примусового гальмування, спричиненого автостопом;
локомотивний світлофор 1 (С2-5м) — дублює показання колійних світлофорів;
генератор струму керування 3 — живить електроенергією ланцюги АЛСБ; перемикач напрямку - здійснює перемикання пристроїв АЛСБ для роботи на першу або другу кабіну керування локомотивом.
Пристрій АЛСБ працює на ділянках електротяги на постійному струмі із частотою сигналів 50 Гц і змінному струмі із частотою сигналів 25 і 75 Гц. При роботі на ділянках постійного струму повинен включатися тумблер «фільтр автостопа», на змінному струмі він вимикається.
Для включення АЛСБ необхідно повернути ключ ЕПК уліво й нажати на рукоятку пильності РП (РБ-росс); перемикач частоти поставити у відповідне положення (25, 75 або 50 Гц); перевірити реєстрацію включень АЛСБ по стрічці швидкостеміра. На кодованих ділянках тумблер Дз ставлять у положення «з АЛСБ», ключ вставляють у замок ЕПК і повертають до упору вправо. Потім тумблером ВК, включають живлення, ключ ЕПК повертають уліво й виймають або залишають у замку. Після свистка ЕПК необхідно нажати на рукоятку пильності, при цьому звук свистка повинен припинитися й повинна загорітися червона лампа. На ділянках постійного струму тумблер ВК включають, а на ділянках змінного струму виключають.
При в'їзді локомотива на блок- ділянку першою колісною парою замикається рейкове коло й автоматично починає працювати трансмітер. Протікання в рейках імпульсів змінного струму частотою 50 Гц супроводжується утворенням навколо рейок змінного магнітного поля, у якому переміщаються прийомні котушки локомотива, підвішені перед першою колісною парою з кожної сторони по дві. Магнітні лінії цього поля, перетинаючи витки прийомних котушок, наводять у них е.р. с. 0,8±0,05 В. Тому що котушки з'єднані послідовно е.р.с. обох котушок складаються. Під дією е.р. с. у прийомних котушках циркулює струм, який відповідає коду в рейках. Із прийомних котушок 11 він надходить у підсилювач 5, де потужність прийнятих імпульсів підсилюється приблизно в 10 000 раз і перетворюється в імпульсний постійний струм. На виході підсилювача включене імпульсне реле 4, що працює в такт з поступаючимина локомотив імпульсами кодового струму. При подаванні імпульсу реле 4 притягає якір, а в інтервалах — відпускає його. Імпульсне реле, повторюючи код, посилає його в дешифратор як зашифроване показання сигналу.
Код розшифровується дешифратором 2, що складається із реле- лічильників 6 і сигнальних реле 7 (ЭР, ЖР, КЖР). Реле-лічильники ведуть відлік поступаючих імпульсів. Сигнальні реле своєю контактною системою створюють відповідні ланцюги живлення сигнальних ламп локомотивного світлофора й керують контактним пристроєм, що реєструє швидкостеміра і роботою електропневматичного клапана автостопа. Наприклад, якщо на колійному світлофорі горить зелений вогонь, то в кодовий цикл надходять три імпульси й послідовно збуджуються реле-лічильники: перше, друге й третє. Це приводить до спрацьовування сигнальних реле, які включають зелений сигнал на локомотивному світлофорі. При в'їзді на блок-дільницю з жовтим сигналом на локомотив надійде кодовий цикл, що складається із двох імпульсів, а при в'їзді на блок-дільницю із червоним сигналом — з одного імпульсу, при якому спрацьовує тільки перший реле-лічильник і збуджується реле жовто-червоного вогню, що включає на локомотивному світлофорі жовтий із червоним сигнал. Одночасно знеструмлюється котушка електромагнітного вентиля електропневматичного клапана автостопа 9 і з'являється звуковий сигнал, який звучить протягом 7—8 с. За цей час машиніст зобов'язаний нажати рукоятку пильності 10 і тим самим відновити ланцюг живлення котушки ЕПК і припинити звучання свистка. При в'їзді локомотива на некодовану ділянку в дешифраторі знеструмлюється так зване реле присутності кодів, яке, створюючи своїми контактами певні ланцюги живлення сигнальних реле, забезпечує запалювання білого вогню на локомотивному світлофорі після зеленого або жовтого й запалювання червоного вогню після жовтого з червоним.
На некодованій ділянці пристрої АЛСН починають працювати в режимі періодичної перевірки пильності машиніста. Наявність білого вогню на локомотивному світлофорі дозволяє машиністові замінити малу періодичність
подачі звукових сигналів з інтервалами в 15— 20 с на більшу з інтервалами в 60—90 с перемиканням тумблера Дз у положення «Без АЛСБ».
Для підвищення ефективності пристрою в забезпеченні безпеки руху поїздів у систему автоматичної локомотивної сигналізації безперервної дії з 1957 р. уведений як додатковий вузол швидкостемір ЗСЛ-2М, а сама система з 1965 р. пристосована для використання її на некодованих ділянках у режимі періодичної перевірки пильності машиніста.
Схема розміщення встаткування АЛСБ на тепловозах аналогічна схемі АЛСБ електровозів. На рисунку 3 наведена схема АЛСБ односекційного двокабінного локомотива (ТЭП60, ЧС2 і ін.).
На двосекційних двокабінних локомотивах (2ТЭ116, ВЛ10 і ін.) у кожній секції є свій загальний ящик ОЯ і швидкостемір ЗСЛ-2М, що реєструє, без перемикача напрямку ПН.
Для скорочення гальмового шляху при спрацьовуванні електропневматичного клапана автостопа передбачене проміжне реле Р1, яке забезпечує відключення тягових двигунів, включення в дію електропневматичних гальм у пасажирських поїздах і подачу піску під колеса локомотива. Автостоп включається в ланцюг керування тягою контактами К ключа ЕПК.
На рисунку 7.3 унизу з правої сторони наведений варіант підключення фільтра (ФЛ) для ділянок з кодуванням рейкових кіл частотою 25, 50 і 75 Гц.
В результаті вивчення розділу студенти
повинні знати: типи автостопів і швидкостемірів, їх конструкцію і принцип дії;
повинні вміти: оцінювати загальний стан пристроїв безпеки руху, перевіряти їх дію, розшифровувати діаграмну стрічку швидкостеміра.
Міжпредметні зв’язки: електротехніка – електричний привод, апарати управління.
Розділ 8. Ремонт і випробування гальмового обладнання
СРС №8
Тема 8.1: Строки й обсяги ремонту гальмового обладнання локомотивів, електро- і дизель-поїздів
Питання теми:
1.Види ремонтів.
2.Випробування гальмового обладнання.
Для підтримки електровозів, тепловозів і моторвагонного рухомого складу в справному стані прийнята система планово-запобіжного технічного обслуговування й поточного ремонту, що включає: технічне обслуговування ТО-1, ТО-2, ТО-3, ТО-4 (для обточування колісних пар без викочування з-під локомотивів); поточний ремонт ПР-1, ПР-2 і ПР-3; капітальний ремонт КР-1 (колишній середній) і КР-2; ремонт по усуненню наслідків відмов локомотивів у міжремонтні періоди (колишній неплановий).
Технічне обслуговування ТО-1. Локомотивна бригада робить огляд, випробування й регулювання гальмового обладнання згідно з переліком робіт, установленому службою локомотивного господарства залежно від місцевих умов.
Технічне обслуговування ТО-2. Проводиться огляд, перевірка стану й дії гальмового обладнання з усуненням виявлених несправностей силами слюсарів депо. Обов'язково перевіряють рівень масла в картерах компресора, межі тисків у головних резервуарах, стан кріплення компресорів і відсутність стукоту в них, роботу крана машиніста й допоміжного гальма, прохідність повітря через блокування, роботу сигналізатора обриву, стан і регулювання гальмової важільної передачі.
Локомотиви | Міжремонтні періоди (у чисельнику — по пробігові в тис км, у знаменнику- за часом у добах, місяцях, роках) | ||||||
ТО-3 | ПР-1 | ПР-2 | ПР-3 | КР-1 | КР-2 | ||
Тепловози | |||||||
ТЭЗ,ТЭ7, ЗТЭЗ | 7,5 | 30,0 | |||||
18діб | 2,5міс | 9,2міс | 18міс | 4,5роки | 9років | ||
ТЭП60, 2ТЭП60 | 7,5 | 37,5 | |||||
18діб | 3міс | 9міс | 18міс | 4,5роки | 9років | ||
М62, 2М62 | |||||||
18діб | 3міс | 9міс | 18міс | 4,5роки | 9років | ||
2ТЭ116 | |||||||
18діб | 3міс | 15міс | 30міс | 5років | 10років | ||
ТЭМ1, ТЭМ2, ЧМЭЗ | - | - | - | - | - | - | |
30діб | 7,5міс | 15міс | 30міс | 7,5рокі | 15років | ||
Дізель-поїзда ДР1 | - | - | |||||
10діб | 2міс | 12міс | 24міс | 6років | 12років | ||
Електровози | |||||||
ЧС2,ЧС3 | 12,5 | ||||||
- | - | - | - | - | - | ||
ЧС4, ЧС6 | |||||||
- | - | - | - | - | - | ||
ВЛ22м, ВЛ23,ВЛ8 | |||||||
- | - | - | - | - | - | ||
ВЛ10, ВЛ10у, ВЛ 82 | 12,5 | ||||||
- | - | - | - | - | - | ||
ВЛ60* | - | ||||||
ВЛ80* | - | ||||||
Электросекции ЭР1, ЭР2, ЭР9 | 5діб | 50діб | |||||
- | - | - | - | ||||
* Усіх індексів | |||||||
Технічне обслуговування ТО-3. Роботи роблять в обсязі, установленому для технічного обслуговування ТО-2 з наступними додаваннями: перевіряють стан кранів машиніста з відібранням верхньої частини, очищенням і змащенням золотника; відбір проби масла компресора на перевірку змісту механічних домішок (при кожному другому ТО-3); щільність магістралей; роботу регулятора тиску, манометрів, швидкостеміра й спускних кранів; дію й ремонт АЛСБ на контрольному пункті АЛС.
Таблиця 8.1.
Випробування гальмового обладнання роблять в обсязі, установленому
Інструкцією № ЦТ/3549.
Середньомережеві норми міжремонтних періодів наведені в табл. 8.1.
Поточний ремонт ПР-1. Роблять ревізію гальмового обладнання із заміною або відновленням окремих вузлів, деталей і перевіркою технічного стану, що гарантує його працездатність між ремонтами. При поточному ремонті ПР-1 компресори, крани машиніста, пристрій блокування й інше гальмове обладнання, як правило, оглядають і ремонтують на місці в повній відповідності з Інструкцією № ЦТ/3549.
Оглядають, ремонтують і випробовують гальмову важільну передачу; перевіряють стан кріплень і з'єднань повітропроводів і гумових рукавів з усуненням витоку повітря в з'єднаннях.
Поточний ремонт ПР-2. Знімають, піддають ремонту й випробуванню на стенді крани машиніста й допоміжного гальма, редуктори,регулятори тиску, блокувальні й зворотні клапани, пристрій блокування. Решту гальмового обладнання перевіряють без зняття з рухомого складу. Несправні прилади заміняють. Головні резервуари пропарюють із наступним промиванням гарячою водою.
Поточний ремонт ТР-3. Гальмове й пневматичне встаткування і компресори ремонтують із заміною або відновленням окремих вузлів і деталей у повній відповідності з нормами й допусками, установленими інструкцією. Роблять зовнішній огляд і промивання повітряних резервуарів, очищення й продувку повітропроводів. Локомотивні пристрої АЛСБ і швидкостеміри перевіряють і регулюють на контрольному пункті АЛС. Гальмову важільну передачу розбирають, піддають ремонту й випробуванню відповідно до інструкції.
Регулятор тиску, вимикачі керування, електроблокувальні клапани, електропневматичні клапани й ін. розбирають, ушкоджені деталі й вузли заміняють. Гумові вироби несправні,й ті що виробили ресурс по строкові заміняють.
Повітряні резервуари, повітропроводи, пиловловлювачі, повітроочисники, електричні магістралі й коробки затискачів ремонтують на місці.
Капітальні ремонти КР-1, КР-2. При капітальних ремонтах рухомого складу роблять заміну ушкоджених і зношених вузлів і деталей гальмового обладнання новими або ремонтують зношені деталі з дотриманням норм допусків. Відновлюють повний або близький до повного ресурс, а також роблять модернізацію гальмового обладнання. Повітропроводи розбирають, перевіряють стан труб і нарізних сполучень. Різьблення й внутрішню поверхню труб очищають. Головні резервуари пропарюють, як при поточних ремонтах ПР-2 і ПР-3.
Рукава живильної магістралі випробовують гідравлічним тиском 1,3 МПа, а гальмової магістралі й тормозних циліндрів — тиском 1,0 МПа.
Таблиця 8.2 Типи компресорів, обсяги головних резервуарів і час підвищення в них
тиску
Серія локомотива й моторвагонного рухомого складу | Тип компресора (число) | Обсяг головних резервуарів, л | Час підвищення тиску в головних резервуарах з 0,7 до 0.8 МПа с, не більш |
ВЛ19, ВЛ22, ВЛ23 | Э-500(2) | 1000-1040 | |
ВЛ8, ВЛ10 (з № 19) | КТ6-Эл(2) | ||
ВЛ80, ВЛ82 | КТ6-Эл(2) | ||
ВЛ60, ВЛ60* | Э-500(2) | 1200-1290 | |
ВЛ10 (до№ 19) | КТ6-Эл(2) | 1950-1080 | |
ЧС2, ЧС4, ЧС2Т, ЧС4Т | К-2(2) | 950-1080 | |
ТЭЗ, ТЭ7 | КТ6(2) | ||
ТЭП60, ТЭП70 | КТ6(1) | ||
ТЭ10, ТЭП10, М62 | КТ7(1) | ||
ТГ102 | ВП3-4/9(2) | ||
2ТЭ10, 2ТЭ10Л | КТ7(2) | 2040-2060 | |
ТГМ3, ТГМ5 | ВП3-4/9(1) | ||
2ТЭ10, 2ТЭ10Л | КТ7(2) | 2040-2160 | |
ТГМ3,ТГМ5 | ВП3-4/9(1) | ||
ТЭМ1,ТЭМ2 | КТ6(1) | ||
ЧМЭ2, | К-2(1) | 650-1000 | |
ЧМЭ3 | К-2(1) | 650-1000 | |
ЭР1,ЭР2,ЭР9П | ЭК-7(5) | ||
ЭР22 | ЭК-7(4) | ||
ДР1П,ДР1 | ВВ-1,5/9(2) | ||
Д1 | МК-135(2) |
Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 607 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тема 5.5: Регулювання гальмових важільних передач. | | | Примітки |