Читайте также: |
|
так;
+ні.
16. Одиницею вимірювання радіоактивності у системі СІ є бекерель:
+так;
ні.
17. Зазвичай біохімічне споживання кисню визначається протягом 5 діб (БСК5), а значення повного БСК протягом 30 діб:
так;
+ні.
18. У суперництві з іншими системами виживає (зберігається) та із них, яка найкраще сприяє надходженню енергії й використовує максимальну її кількість найефективніше:
+так;
ні.
19. Для формування родючості ґрунтового шару потужністю у 20-30 см достатньо 5-10 років:
так;
+ні.
20. У Світовому океані біомаса продуцентів менша, ніж біомаса консументів:
так;
+ні.
21. Показники якості питних підземних вод визначають іншими державними стандартами, ніж показники вод суші господарсько-питного водопостачання:
+так;
ні.
22. Використання відходів як вторинних матеріальних або енергетичних ресурсів називають знешкодженням відходів:
так;
+ні.
23. Принцип емерджентності полягає в тому, що за мірою об’єднання компонентів чи підмножини в більш великі функціональні одиниці у них виникають нові властивості, що були відсутні на попередньому рівні:
+так;
ні.
24. Відносна дія фактора тим більша, чим ближчий цей фактор до мінімуму порівняно з іншими:
+так;
ні.
25. Експлеренти – це види, що швидко розмножуються і швидко поширюються:
+так;
ні.
26. Асоціація характеризуються однорідним видовим складом, однаковою структурою та одноманітними абіотичними умовами:
+так;
ні.
27. Редуценти – це організми, що здійснюють поступову мінералізацію екскрементів і рослинного опаду:
+так;
ні.
28. Здатність організму витримувати певну амплітуду коливання фактора називається екологічною валентністю:
+так;
ні.
29. Повітря як екологічний фактор є не лише середовищем, де відбуваються життєві процеси, але одним із джерел споживання:
+так;
ні.
30. Демпінг – це масовий вилов риби:
так;
+ні.
31. До не відновлювальних джерел енергії відносять кам’яне вугілля, нафту, газ тощо:
+так;
ні.
32. Склерофіти – рослини, що повністю занурені у воду:
так;
+ні.
33. Сезонний поліморфізм – це відмінність осіб різних поколінь, що розвиваються в різні пори року:
+так;
ні.
34. Флора – історично сформована сукупність всіх видів рослин на даній території (акваторії):
+так;
ні.
35. Продуценти – це організми, які в процесі фотосинтезу трансформують світлову енергію в потенційну енергію хімічних зв’язків, що зосереджується в органічних сполуках:
+так;
ні.
36. Косна речовина – сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів:
так;
+ні.
37. Оліготрофи – рослини, що ростуть тільки на родючих грунтах і містять всі необхідні елементи мінерального живлення та достатню кількість гумусу:
так;
+ні.
38. Фітомеліорація – це комплекс заходів, що передбачає покращання природного середовища шляхом культивації або підтримки природних тваринних угруповань:
так;
+ні.
39. Водоохоронні зони – це природоохоронна територія регульованої господарської діяльності, що створюється для підтримання сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм:
+так;
ні.
40. "Екологічні" захворювання є результатом негативного впливу забрудненого середовища:
+так;
ні.
41. Екологія – це наука, яка вивчає умови існування живих організмів у середовищі, в якому вони проживають:
так;
+ні.
42. Повністю компенсувати один екологічний фактор іншим неможливо:
+так;
ні.
43. Популяція – це сукупність рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов’язані між собою обміном речовин та енергією:
так;
+ні.
44. Біотоп – історично сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин та енергією:
так;
+ні.
45. Екосистема – основна одиниця біосфери:
+так;
ні.
46. Поняття біосфера ввів В.І.Вернадський:
так;
+ні.
47. Мезотрофи – рослини, що ростуть на грунтах помірно збагачених мінеральними речовинами:
+так;
ні.
48. Родючість – це штучна зміна природно-територіальних компонентів із метою оптимального використання потенціалу земель:
так;
+ні.
49. Ценопопуляція – сукупність особин виду чи підвидового таксону в певному фітоценозі:
+так;
ні.
50. Холоднокровні тварини – це організми, які незалежно від температури навколишнього середовища підтримують температуру тіла на одному рівні:
так;
+ні.
51. Величину популяції у біомасі чи кількість особин, що віднесені до деякої одиниці простору називають щільністю популяції:
+так;
ні.
52. Спроможність популяції до збільшення кількості називають фізіологічним пристосуванням:
так;
+ні.
53. Загибель особин у популяції називається ємністю середовища:
так;
+ні.
54. Співвідношення різних вікових груп у популяції називається репродуктивним потенціалом:
так;
+ні.
55. Види народжуваності, котрі використовують під час характеристики популяції: потенціальна (фізіологічна), реалізована (екологічна), репродуктивна, істинна (генетична), натуральна:
так;
+ні.
56. Розподіл особин популяції у просторі може бути: загальним, усередненим:
так;
+ні.
57. Внесення в якесь середовище нових, не характерних для нього несприятливих фізичних, хімічних та біологічних агентів, або перевищення природного середньобагаторічного рівня цих агентів, називається – забрудненням середовища:
+так;
ні.
58. Основна особливість життя – здатність еволюціонувати і безперервно адаптуватися до зовнішніх умов, що змінюються:
+так;
ні.
59. Парниковий ефект – зростання температури атмосфери внаслідок збільшення в ній вмісту парникових газів:
+так;
ні.
60. Евтрофи – рослини, які живуть на дуже збіднілих грунтах:
так;
+ні.
61. Екологічна ніша – це певний фізичний простір з характерними для нього екологічними умовами, які визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає ставлення до абіотичних факторів середовища існування та функціональну роль у біоценозі:
+так;
ні.
62. Біосфера – це сукупність екосистем планети Земля:
+так;
ні.
63. Біохімічний цикл здійснюється за рахунок сумісної дії біотичної та абіотичної трансформації:
+так;
ні.
64. Екологічний фактор – це будь-який фактор середовища, котрий прямо або опосередковано впливає на живий організм, хоча б у період однієї фази його існування:
+так;
ні.
65. Мезофіти – рослини, які мають середню витривалість перебування без води:
+так;
ні.
66. Під екологічною валентністю розуміють діапазон дії екофактора, в якому можливе існування організму (виду):
+так;
ні.
67. Коменсалізм – це форма співжиття особин різних видів, коли коменсал живе за рахунок іншого організму:
+так;
ні.
68. Антропогенні фактори – це екзогенний вплив на екосистеми планети Земля:
так;
+ні.
69. Вікова структура популяції – це закономірне співвідношення статей особин, що розмножуються:
так;
+ні.
70. Екосистема – це комплекс організмів та середовища їх існування з усіма взаємозв’язками і взаємодією між ними:
+так;
ні.
71. Редуценти – це організми, які завершують цикл руйнації органічних речовин:
+так;
ні.
72. Екологічний резерв екосистеми – це будь-які зовнішні впливи, що виводять систему із стану рівноваги:
так;
+ні.
73. Вовк – це паразит:
так;
+ні.
74. Основним змістом сучасної екологіїє дослідження взаємовідносин організмів із середовищем на популяційно-біоценотичному рівні, вивчення біологічних макросистем більш вищого рангу: екосистем, біосфери, їх продуктивності та енергетики:
+так;
ні.
75. Живі організми освоїли чотири основні середовища місця проживання: наземно-повітряне, водне, ґрунтове, живі організми (кожний з яких являє собою цілий світ для заселення його паразитами або симбіонтами):
+так;
ні.
76. Від температури залежить процес фотосинтезу та транспірації; найінтесивніше процеси проходять за температури 200-250С, фотосинтез сповільнюється за температури 300-350С і припиняється за температури
400-450С:
+так;
ні.
77. Піраміда чисел Елтона відображає співвідношення енергетичних еквівалентів на одиницю часу кожного кільця трофічного ланцюга:
так;
+ні.
78. Піраміда біомас відображає співвідношення мас живої речовини кожного кільця трофічного ланцюга:
+так;
ні.
79. Піраміда енергій відображає співвідношення кількості особин у харчовому ланцюгу:
+так;
ні.
80. Біосфера – глобальна екосистема Землі, що складається з величезної кількості екосистем:
+так;
ні.
81. Людина виникла в Природі і може існувати тільки в ній, зберігаючи себе і середовище свого існування:
+так;
ні.
82. Предметом екології є вивчення законів формування, функціонування, розвитку і загибелі екосистем та пов’язаних з ними таких властивостей, як стійкість, продуктивність і надійність функціонування:
+так;
ні.
83. Найпростішим об'єктом у екології є молекула:
так;
+ні.
84. Змінна енергетики природної системи в межах 1%, зазвичай, не виводить природну систему із врівноваженого стану:
+так;
ні.
85. Організми можуть мати широкий діапазон толерантності до даного фактора і вузький до іншого:
+так;
ні.
86. Вода як екологічний фактор одночасно належить до групи кліматичних та едафічних факторів (ґрунту):
+так;
ні.
87. Моноцен – система, що складається з популяції та її середовища (демотопу), у межах якої реалізуються акції, реакції та коакції:
так;
+ні.
88. Використання й переробка людиною природних ресурсів супроводжується поверненням у біосферу інших компонентів – залишків або відходів:
+так;
ні.
89. Екосистема може функціонувати без додаткової "порції" енергії із зовні:
так;
+ні.
90. Трофічні зв’язки в угрупованнях – це механізми передачі енергії від одного організму до іншого:
+так;
ні.
91. Кислотним дощем називають дощ, водневий показник якого
більший 5.6:
так;
+ні.
92. Клітина є об’єктом вивчення екології:
так;
+ні.
93. Безвідходна технологія є ідеальною моделлю виробництва, яка за раціонального використання природних ресурсів і енергії дозволяє повністю скоротити обсяг відходів, що викидаються в навколишнє середовище під час виробництва й використання кінцевої продукції:
+так;
ні.
94. Сонячне випромінювання внаслідок контакту з частками атмосфери підлягає частковому розсіюванню і відбиванню:
+так;
ні.
95. Кліматичні фактори не визначають умови життя в будь-якому місці на Землі, а їх цифрові значення не дають порівняльну характеристику середовища:
так;
+ні.
96. Живий організм, рослинний чи тваринний залежить від середовища, а середовище змінюється внаслідок діяльності організмів:
+так;
ні.
97. Накопичення в повітрі великої кількості пари сірчаної кислоти може спричинити появу кислотних дощів:
+так;
ні.
98. Кожна система може розширюватися чи звужуватися до безмежності, живий організм може перевищити критичні розміри, які зумовлюються його енергетикою і залежать від факторів існування та умов живлення:
так;
+ні.
99. З одного трофічного рівня екологічної піраміди на інший переходить у середньому не більше 90% енергії:
так;
+ні.
100. Динаміку популяцій вивчає підрозділ загальної екології:
аутекологія;
синекологія;
+демекологія;
синекологія;
екосистемологія.
101. Стенобіонтні організми – це організми:
з широким діапазоном пристосування до середовища;
+ з вузьким діапазоном пристосування до середовища;
у стані фізіологічного оптимуму до середовища;
у стані песимуму до середовища;
що перебувають у критичному стані.
102. Будь-який елемент середовища, здатний в тій чи іншій мірі, прямо чи опосередковано впливати на живі організми хоча б протягом однієї фази їх розвитку, називають:
екологічним мінімумом;
+ екологічним фактором;
екологічним максимумом;
екологічним песимумом;
екологічним оптимумом.
103. " Лімітуючим фактором процвітання організму може бути як min так і max впливу"– стверджує:
закон мінімуму Лібіха;
закон Коммонера;
+ закон толерантності Шелфорда;
закон константності Вернадського;
закон необоротності еволюції Долло.
104. Екосистема – це:
+ просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;
фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування;
стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;
частина біосфери (за деякими уявленнями, з часом вся біосфера), перетворена людьми за допомогою опосередкованого впливу технічних засобів з метою якнайкращої відповідності соціально-економічним потребам людства;
частина біосфери, корінним чином перетворена людиною в технічні і техногенні об'єкти (будівлі, дороги, механізми тощо).
105. Гомеостаз – це:
+ стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;
просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;
фізичний простір із властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування;
обмін речовиною, енергією та інформацією системи з зовнішнім середовищем, а також окремих частин системи між собою;
наявність у певного об’єкта (точки, системи) фізико-хімічних властивостей (рівня висот, тиску, температурних характеристик, електромагнітної зарядженості тощо), що створюють можливість виконати роботу.
106. Термофіли – це:
група рослин, які можуть рости за умов досить низьких температур;
+ група рослин, які розвиваються за умов високих температур, можуть переносити температуру до +700 С (верблюжа колючка) і, зазвичай, гинуть за температури < 00 С;
група рослин, які витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і тонкошкірим насінням;
група рослин, які витримують значне забруднення атмосферного повітря;
група рослин, які маловимогливі до родючості ґрунту.
107. Неморозостійкі рослини – це рослини, які:
+ переносять низькі температури, але гинуть як тільки в тканинах починає утворюватися лід (однорічні рослини);
сильно пошкоджуються або гинуть за температури вище 00 С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), (температура +20 +100 С);
ростуть у регіонах із сезонним кліматом і холодними зимами (дерева, кущі, багаторічні трави, озимина);
витримують значне забруднення атмосферного повітря;
маловимогливі до родючості ґрунту.
108. За ступенем адаптації до високих температур виділяють жаровитривалі рослини (еукаріоти) – це:
рослини, що пошкоджуються за температури +300…+400 С (квіткові рослини, с.-г. рослини, водні);
+ рослини сухих місцезростань (степів, пустель, саван) переносять 0,5 год нагрівання до +500…+600 С;
термодійні бактерії і деякі види синьо-зелених водоростей, які можуть жити в жарких умовах;
сильно пошкоджуються або гинуть за температури вище 00 С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), (температура +20…+100 С);
витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням.
109. Гідатофіти – це:
рослини частково занурені у воду;
+ водні рослини, що загалом або майже повністю занурені у воду (ряска, елодея);
наземні вологолюбні групи рослин (верба, калюжниця, осока);
рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай, алое, агава, кактуси);
витримують температуру пожеж, рослини саван із грубою корою і тонкошкірим насінням.
110. Гігрофіти – це:
рослини, частково занурені у воду;
водні рослини, що загалом або майже повністю занурені у воду (ряска, елодея);
+ наземні вологолюбні групи рослин, які розселяються у місцях підвищеної вологості (верба, калюжниця, осока);
рослини, здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай,алое, агава, кактуси);
витримують температуру пожеж, рослини саван із грубою корою і товстошкірим насінням.
111. Сукуленти – це:
+ рослини, здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай, алое, агава, кактуси);
сухі рослини (на вигляд), жорсткі кущі або трави, не містять у собі вологу, а інтенсивно її випаровують (верблюжа колючка, полин, ковила);
наземні вологолюбні групи рослин (верба, калюжниця, осока);
рослини, частково занурені у воду;
рослини, що витримують температуру пожеж.
112. Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють дистрофні водойми – це:
небагаті на корм (глибоководні озера з низькою температурою, багаті на кисень, з прозорою водою);
багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню);
+ бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода);
багаті на корм, із низькою концентрацією кисню.
113. Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють оліготрофні водойми – це:
+ небагаті на корм (глибоководні озера з низькою температурою, вода прозора, багата на кисень);
багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню);
бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода);
багаті на корм, з низькою концентрацією кисню;
немає правильних відповідей.
114. Об’єднання тварин одного виду по дві або більше особин, з метою виживання в певних межах – це:
+ груповий ефект;
масовий ефект;
внутрішньовидова конкуренція;
хижацтво;
паразитизм.
115. Ефект, зумовлений перенаселенням середовища організмами до максимальної чисельності виду – це:
груповий ефект;
+ масовий ефект;
внутрішньовидова конкуренція;
популяція;
мутуалізм.
116. Виділіть типи корисно нейтральних взаємодій:
протокооперація, мутуалізм;
+ коменсалізм, синойкія;
аменсалізм;
хижацтво, паразитизм.
117. Мутуалізм – це:
об’єднання організмів із певною метою виживання за даних умов, за інших умов існувати можуть окремо;
+ можливість життя кожного з видів лише в присутності іншого, вони існують в симбіозі;
взаємозв’язок, за якого один вид угруповання (коменсал) одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає (нахлібниство);
співжиття, за якого один партнер використовує організм іншого як житло;
живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв.
118. Синойкія – це:
+ співжиття, за якого один партнер використовує організм іншого як житло;
живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв;
спосіб існування дрібних організмів за рахунок споживання живої тканини господарів;
активний пошук представниками двох видів одних і тих самих кормових ресурсів;
нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка).
119. Алелопатія – це:
нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка);
форма взаємозв’язків між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність іншого, не зазнаючи при цьому негативного зворотного впливу;
співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло;
взаємний хімічний вплив живих організмів чи їх решток;
+ взаємозв’язок, за якого один вид угруповання одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає.
120. Ґрунтові умови, що впливають на життя і поширення живих організмів – це:
+едафічні фактори;
орографічні фактори;
геологічні фактори;
гідрологічні фактори;
кліматичні фактори.
121. Акліматизація – це:
перенесення особин окремих видів рослин і тварин за межі їх ареалів або місцевості, де вони раніше не жили;
+пристосування організмів до кліматичних, фізико-хімічних і ґрунтових умов нового середовища та до нових біоценозів;
періодичні переселення тварин на більш або менш значні віддалі або розселення видів рослин із центрів їх виникнення й постійного існування в нові регіони;
стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;
просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії.
122. Біоіндикатори – це:
+ група особин одного виду або угруповання, наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких у тому чи іншому середовищі є показником певних природних процесів або умов зовнішнього середовища;
рослини відкритих, постійно добре освітлених місцезростань: приклад – лучні трави (тимофіївка), рослини степів – перекотиполе, пустель – верблюжа колючка, кактуси;
рослини, що можуть переносити більше або менше пригнічення через недостатність світла, але добре ростуть на світлі (лісові суниці, липа, черемха, горобина, смерек;
просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;
фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування.
123. Екологія – це наука, яка вивчає:
рослин та тварин минулих геологічних епох та шляхи розвитку органічного світу в минулому;
спадковість та мінливість живих організмів, основні закони та шляхи управління даними явищами;
+ взаємодію живих організмів, їх угруповань між собою та з середовищем існування, особливості функціонування природних та антропогенних екосистем, вплив людини на природні комплекси різного рангу;
процеси життєдіяльності (функції) організмів тварин та рослин, їх окремих клітин, тканин, органів та систем органів;
зародковий та постнатальний періоди індивідуального розвитку живих організмів (онтогенезу).
124. Аутекологія – це:
розділ екології, який вивчає угруповання гідробіонтів;
сукупність прикладних аспектів екології, вплив техногенного навантаження на довкілля;
розділ екології, який вивчає популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії: їх структуру, стан, способи саморегуляції;
+ розділ загальної екології, який вивчає взаємовідносини особин або груп особин, що належать до одного виду і мешкають за однакових умов навколишнього середовища;
наука про поведінку тварин.
125. Предметом вивчення демекології є:
взаємовідносини особин одного виду з навколишнім середовищем;
+ структура, динаміка чисельності та складу популяцій живих організмів, механізми їх саморегуляції;
вплив великих промислових підприємств на довкілля;
взаємовідносини особин кількох видів із навколишнім середовищем;
функціонування біоценозів.
126. Прикладна екологія вивчає:
угруповання рослин (фітоценози);
класифікацію живих організмів;
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 485 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ 2 страница | | | МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ 4 страница |