Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Міністерство аграрної політики та продовольства України 3 страница

Читайте также:
  1. Contents 1 страница
  2. Contents 10 страница
  3. Contents 11 страница
  4. Contents 12 страница
  5. Contents 13 страница
  6. Contents 14 страница
  7. Contents 15 страница

так;

+ні.

 

16. Одиницею вимірювання радіоактивності у системі СІ є бекерель:

+так;

ні.

 

17. Зазвичай біохімічне споживання кисню визначається протягом 5 діб (БСК5), а значення повного БСК протягом 30 діб:

так;

+ні.

 

18. У суперництві з іншими системами виживає (зберігається) та із них, яка найкраще сприяє надходженню енергії й використовує максимальну її кількість найефективніше:

+так;

ні.

 

19. Для формування родючості ґрунтового шару потужністю у 20-30 см достатньо 5-10 років:

так;

+ні.

 

20. У Світовому океані біомаса продуцентів менша, ніж біомаса консументів:

так;

+ні.

 

21. Показники якості питних підземних вод визначають іншими державними стандартами, ніж показники вод суші господарсько-питного водопостачання:

+так;

ні.

 

22. Використання відходів як вторинних матеріальних або енергетичних ресурсів називають знешкодженням відходів:

так;

+ні.

 

23. Принцип емерджентності полягає в тому, що за мірою об’єднання компонентів чи підмножини в більш великі функціональні одиниці у них виникають нові властивості, що були відсутні на попередньому рівні:

+так;

ні.

 

 

24. Відносна дія фактора тим більша, чим ближчий цей фактор до мінімуму порівняно з іншими:

+так;

ні.

 

25. Експлеренти – це види, що швидко розмножуються і швидко поширюються:

+так;

ні.

 

26. Асоціація характеризуються однорідним видовим складом, однаковою структурою та одноманітними абіотичними умовами:

+так;

ні.

 

27. Редуценти – це організми, що здійснюють поступову мінералізацію екскрементів і рослинного опаду:

+так;

ні.

 

28. Здатність організму витримувати певну амплітуду коливання фактора називається екологічною валентністю:

+так;

ні.

 

29. Повітря як екологічний фактор є не лише середовищем, де відбуваються життєві процеси, але одним із джерел споживання:

+так;

ні.

 

30. Демпінг – це масовий вилов риби:

так;

+ні.

 

31. До не відновлювальних джерел енергії відносять кам’яне вугілля, нафту, газ тощо:

+так;

ні.

 

32. Склерофіти – рослини, що повністю занурені у воду:

так;

+ні.

 

33. Сезонний поліморфізм – це відмінність осіб різних поколінь, що розвиваються в різні пори року:

+так;

ні.

34. Флора – історично сформована сукупність всіх видів рослин на даній території (акваторії):

+так;

ні.

 

35. Продуценти – це організми, які в процесі фотосинтезу трансформують світлову енергію в потенційну енергію хімічних зв’язків, що зосереджується в органічних сполуках:

+так;

ні.

 

36. Косна речовина – сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів:

так;

+ні.

 

37. Оліготрофи – рослини, що ростуть тільки на родючих грунтах і містять всі необхідні елементи мінерального живлення та достатню кількість гумусу:

так;

+ні.

 

38. Фітомеліорація – це комплекс заходів, що передбачає покращання природного середовища шляхом культивації або підтримки природних тваринних угруповань:

так;

+ні.

 

39. Водоохоронні зони – це природоохоронна територія регульованої господарської діяльності, що створюється для підтримання сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм:

+так;

ні.

 

40. "Екологічні" захворювання є результатом негативного впливу забрудненого середовища:

+так;

ні.

41. Екологія – це наука, яка вивчає умови існування живих організмів у середовищі, в якому вони проживають:

так;

+ні.

42. Повністю компенсувати один екологічний фактор іншим неможливо:

+так;

ні.

 

43. Популяція – це сукупність рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов’язані між собою обміном речовин та енергією:

так;

+ні.

 

44. Біотоп – історично сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин та енергією:

так;

+ні.

 

45. Екосистема – основна одиниця біосфери:

+так;

ні.

 

46. Поняття біосфера ввів В.І.Вернадський:

так;

+ні.

 

47. Мезотрофи – рослини, що ростуть на грунтах помірно збагачених мінеральними речовинами:

+так;

ні.

 

48. Родючість – це штучна зміна природно-територіальних компонентів із метою оптимального використання потенціалу земель:

так;

+ні.

 

49. Ценопопуляція – сукупність особин виду чи підвидового таксону в певному фітоценозі:

+так;

ні.

 

50. Холоднокровні тварини – це організми, які незалежно від температури навколишнього середовища підтримують температуру тіла на одному рівні:

так;

+ні.

 

51. Величину популяції у біомасі чи кількість особин, що віднесені до деякої одиниці простору називають щільністю популяції:

+так;

ні.

 

52. Спроможність популяції до збільшення кількості називають фізіологічним пристосуванням:

так;

+ні.

 

53. Загибель особин у популяції називається ємністю середовища:

так;

+ні.

 

54. Співвідношення різних вікових груп у популяції називається репродуктивним потенціалом:

так;

+ні.

 

55. Види народжуваності, котрі використовують під час характеристики популяції: потенціальна (фізіологічна), реалізована (екологічна), репродуктивна, істинна (генетична), натуральна:

так;

+ні.

 

56. Розподіл особин популяції у просторі може бути: загальним, усередненим:

так;

+ні.

 

57. Внесення в якесь середовище нових, не характерних для нього несприятливих фізичних, хімічних та біологічних агентів, або перевищення природного середньобагаторічного рівня цих агентів, називається – забрудненням середовища:

+так;

ні.

 

58. Основна особливість життя – здатність еволюціонувати і безперервно адаптуватися до зовнішніх умов, що змінюються:

+так;

ні.

 

59. Парниковий ефект – зростання температури атмосфери внаслідок збільшення в ній вмісту парникових газів:

+так;

ні.

60. Евтрофи – рослини, які живуть на дуже збіднілих грунтах:

так;

+ні.

 

61. Екологічна ніша – це певний фізичний простір з характерними для нього екологічними умовами, які визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає ставлення до абіотичних факторів середовища існування та функціональну роль у біоценозі:

+так;

ні.

 

62. Біосфера – це сукупність екосистем планети Земля:

+так;

ні.

 

63. Біохімічний цикл здійснюється за рахунок сумісної дії біотичної та абіотичної трансформації:

+так;

ні.

 

64. Екологічний фактор – це будь-який фактор середовища, котрий прямо або опосередковано впливає на живий організм, хоча б у період однієї фази його існування:

+так;

ні.

 

65. Мезофіти – рослини, які мають середню витривалість перебування без води:

+так;

ні.

 

66. Під екологічною валентністю розуміють діапазон дії екофактора, в якому можливе існування організму (виду):

+так;

ні.

67. Коменсалізм – це форма співжиття особин різних видів, коли коменсал живе за рахунок іншого організму:

+так;

ні.

 

68. Антропогенні фактори – це екзогенний вплив на екосистеми планети Земля:

так;

+ні.

 

69. Вікова структура популяції – це закономірне співвідношення статей особин, що розмножуються:

так;

+ні.

 

70. Екосистема – це комплекс організмів та середовища їх існування з усіма взаємозв’язками і взаємодією між ними:

+так;

ні.

71. Редуценти – це організми, які завершують цикл руйнації органічних речовин:

+так;

ні.

 

72. Екологічний резерв екосистеми – це будь-які зовнішні впливи, що виводять систему із стану рівноваги:

так;

+ні.

 

73. Вовк – це паразит:

так;

+ні.

 

74. Основним змістом сучасної екологіїє дослідження взаємовідносин організмів із середовищем на популяційно-біоценотичному рівні, вивчення біологічних макросистем більш вищого рангу: екосистем, біосфери, їх продуктивності та енергетики:

+так;

ні.

75. Живі організми освоїли чотири основні середовища місця проживання: наземно-повітряне, водне, ґрунтове, живі організми (кожний з яких являє собою цілий світ для заселення його паразитами або симбіонтами):

+так;

ні.

 

76. Від температури залежить процес фотосинтезу та транспірації; найінтесивніше процеси проходять за температури 200-250С, фотосинтез сповільнюється за температури 300-350С і припиняється за температури
400-450С:

+так;

ні.

 

 

77. Піраміда чисел Елтона відображає співвідношення енергетичних еквівалентів на одиницю часу кожного кільця трофічного ланцюга:

так;

+ні.

78. Піраміда біомас відображає співвідношення мас живої речовини кожного кільця трофічного ланцюга:

+так;

ні.

79. Піраміда енергій відображає співвідношення кількості особин у харчовому ланцюгу:

+так;

ні.

 

80. Біосфера – глобальна екосистема Землі, що складається з величезної кількості екосистем:

+так;

ні.

 

81. Людина виникла в Природі і може існувати тільки в ній, зберігаючи себе і середовище свого існування:

+так;

ні.

 

82. Предметом екології є вивчення законів формування, функціонування, розвитку і загибелі екосистем та пов’язаних з ними таких властивостей, як стійкість, продуктивність і надійність функціонування:

+так;

ні.

 

83. Найпростішим об'єктом у екології є молекула:

так;

+ні.

 

84. Змінна енергетики природної системи в межах 1%, зазвичай, не виводить природну систему із врівноваженого стану:

+так;

ні.

85. Організми можуть мати широкий діапазон толерантності до даного фактора і вузький до іншого:

+так;

ні.

 

86. Вода як екологічний фактор одночасно належить до групи кліматичних та едафічних факторів (ґрунту):

+так;

ні.

 

87. Моноцен – система, що складається з популяції та її середовища (демотопу), у межах якої реалізуються акції, реакції та коакції:

так;

+ні.

 

88. Використання й переробка людиною природних ресурсів супроводжується поверненням у біосферу інших компонентів – залишків або відходів:

+так;

ні.

 

89. Екосистема може функціонувати без додаткової "порції" енергії із зовні:

так;

+ні.

 

90. Трофічні зв’язки в угрупованнях – це механізми передачі енергії від одного організму до іншого:

+так;

ні.

 

91. Кислотним дощем називають дощ, водневий показник якого
більший 5.6:

так;

+ні.

 

92. Клітина є об’єктом вивчення екології:

так;

+ні.

 

93. Безвідходна технологія є ідеальною моделлю виробництва, яка за раціонального використання природних ресурсів і енергії дозволяє повністю скоротити обсяг відходів, що викидаються в навколишнє середовище під час виробництва й використання кінцевої продукції:

+так;

ні.

 

94. Сонячне випромінювання внаслідок контакту з частками атмосфери підлягає частковому розсіюванню і відбиванню:

+так;

ні.

95. Кліматичні фактори не визначають умови життя в будь-якому місці на Землі, а їх цифрові значення не дають порівняльну характеристику середовища:

так;

+ні.

 

96. Живий організм, рослинний чи тваринний залежить від середовища, а середовище змінюється внаслідок діяльності організмів:

+так;

ні.

 

97. Накопичення в повітрі великої кількості пари сірчаної кислоти може спричинити появу кислотних дощів:

+так;

ні.

 

98. Кожна система може розширюватися чи звужуватися до безмежності, живий організм може перевищити критичні розміри, які зумовлюються його енергетикою і залежать від факторів існування та умов живлення:

так;

+ні.

 

99. З одного трофічного рівня екологічної піраміди на інший переходить у середньому не більше 90% енергії:

так;

+ні.

 

100. Динаміку популяцій вивчає підрозділ загальної екології:

аутекологія;

синекологія;

+демекологія;

синекологія;

екосистемологія.

 

101. Стенобіонтні організми – це організми:

з широким діапазоном пристосування до середовища;

+ з вузьким діапазоном пристосування до середовища;

у стані фізіологічного оптимуму до середовища;

у стані песимуму до середовища;

що перебувають у критичному стані.

 

 

102. Будь-який елемент середовища, здатний в тій чи іншій мірі, прямо чи опосередковано впливати на живі організми хоча б протягом однієї фази їх розвитку, називають:

екологічним мінімумом;

+ екологічним фактором;

екологічним максимумом;

екологічним песимумом;

екологічним оптимумом.

 

103. " Лімітуючим фактором процвітання організму може бути як min так і max впливу"– стверджує:

закон мінімуму Лібіха;

закон Коммонера;

+ закон толерантності Шелфорда;

закон константності Вернадського;

закон необоротності еволюції Долло.

 

104. Екосистема – це:

+ просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;

фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування;

стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;

частина біосфери (за деякими уявленнями, з часом вся біосфера), перетворена людьми за допомогою опосередкованого впливу технічних засобів з метою якнайкращої відповідності соціально-економічним потребам людства;

частина біосфери, корінним чином перетворена людиною в технічні і техногенні об'єкти (будівлі, дороги, механізми тощо).

 

105. Гомеостаз – це:

+ стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;

просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;

фізичний простір із властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування;

обмін речовиною, енергією та інформацією системи з зовнішнім середовищем, а також окремих частин системи між собою;

наявність у певного об’єкта (точки, системи) фізико-хімічних властивостей (рівня висот, тиску, температурних характеристик, електромагнітної зарядженості тощо), що створюють можливість виконати роботу.

 

106. Термофіли – це:

група рослин, які можуть рости за умов досить низьких температур;

+ група рослин, які розвиваються за умов високих температур, можуть переносити температуру до +700 С (верблюжа колючка) і, зазвичай, гинуть за температури < 00 С;

група рослин, які витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і тонкошкірим насінням;

група рослин, які витримують значне забруднення атмосферного повітря;

група рослин, які маловимогливі до родючості ґрунту.

 

107. Неморозостійкі рослини – це рослини, які:

+ переносять низькі температури, але гинуть як тільки в тканинах починає утворюватися лід (однорічні рослини);

сильно пошкоджуються або гинуть за температури вище 00 С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), (температура +20 +100 С);

ростуть у регіонах із сезонним кліматом і холодними зимами (дерева, кущі, багаторічні трави, озимина);

витримують значне забруднення атмосферного повітря;

маловимогливі до родючості ґрунту.

 

 

108. За ступенем адаптації до високих температур виділяють жаровитривалі рослини (еукаріоти) – це:

рослини, що пошкоджуються за температури +300…+400 С (квіткові рослини, с.-г. рослини, водні);

+ рослини сухих місцезростань (степів, пустель, саван) переносять 0,5 год нагрівання до +500…+600 С;

термодійні бактерії і деякі види синьо-зелених водоростей, які можуть жити в жарких умовах;

сильно пошкоджуються або гинуть за температури вище 00 С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), (температура +20…+100 С);

витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням.

 

109. Гідатофіти – це:

рослини частково занурені у воду;

+ водні рослини, що загалом або майже повністю занурені у воду (ряска, елодея);

наземні вологолюбні групи рослин (верба, калюжниця, осока);

рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай, алое, агава, кактуси);

витримують температуру пожеж, рослини саван із грубою корою і тонкошкірим насінням.

 

110. Гігрофіти – це:

рослини, частково занурені у воду;

водні рослини, що загалом або майже повністю занурені у воду (ряска, елодея);

+ наземні вологолюбні групи рослин, які розселяються у місцях підвищеної вологості (верба, калюжниця, осока);

рослини, здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай,алое, агава, кактуси);

витримують температуру пожеж, рослини саван із грубою корою і товстошкірим насінням.

111. Сукуленти – це:

+ рослини, здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай, алое, агава, кактуси);

сухі рослини (на вигляд), жорсткі кущі або трави, не містять у собі вологу, а інтенсивно її випаровують (верблюжа колючка, полин, ковила);

наземні вологолюбні групи рослин (верба, калюжниця, осока);

рослини, частково занурені у воду;

рослини, що витримують температуру пожеж.

 

112. Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють дистрофні водойми – це:

небагаті на корм (глибоководні озера з низькою температурою, багаті на кисень, з прозорою водою);

багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню);

+ бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода);

багаті на корм, із низькою концентрацією кисню.

 

113. Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють оліготрофні водойми – це:

+ небагаті на корм (глибоководні озера з низькою температурою, вода прозора, багата на кисень);

багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню);

бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода);

багаті на корм, з низькою концентрацією кисню;

немає правильних відповідей.

 

114. Об’єднання тварин одного виду по дві або більше особин, з метою виживання в певних межах – це:

+ груповий ефект;

масовий ефект;

внутрішньовидова конкуренція;

хижацтво;

паразитизм.

 

115. Ефект, зумовлений перенаселенням середовища організмами до максимальної чисельності виду – це:

груповий ефект;

+ масовий ефект;

внутрішньовидова конкуренція;

популяція;

мутуалізм.

 

116. Виділіть типи корисно нейтральних взаємодій:

протокооперація, мутуалізм;

+ коменсалізм, синойкія;

аменсалізм;

хижацтво, паразитизм.

 

117. Мутуалізм – це:

об’єднання організмів із певною метою виживання за даних умов, за інших умов існувати можуть окремо;

+ можливість життя кожного з видів лише в присутності іншого, вони існують в симбіозі;

взаємозв’язок, за якого один вид угруповання (коменсал) одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає (нахлібниство);

співжиття, за якого один партнер використовує організм іншого як житло;

живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв.

 

118. Синойкія – це:

+ співжиття, за якого один партнер використовує організм іншого як житло;

живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв;

спосіб існування дрібних організмів за рахунок споживання живої тканини господарів;

активний пошук представниками двох видів одних і тих самих кормових ресурсів;

нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка).

 

119. Алелопатія – це:

нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка);

форма взаємозв’язків між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність іншого, не зазнаючи при цьому негативного зворотного впливу;

співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло;

взаємний хімічний вплив живих організмів чи їх решток;

+ взаємозв’язок, за якого один вид угруповання одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає.

 

120. Ґрунтові умови, що впливають на життя і поширення живих організмів – це:

+едафічні фактори;

орографічні фактори;

геологічні фактори;

гідрологічні фактори;

кліматичні фактори.

 

 

121. Акліматизація – це:

перенесення особин окремих видів рослин і тварин за межі їх ареалів або місцевості, де вони раніше не жили;

+пристосування організмів до кліматичних, фізико-хімічних і ґрунтових умов нового середовища та до нових біоценозів;

періодичні переселення тварин на більш або менш значні віддалі або розселення видів рослин із центрів їх виникнення й постійного існування в нові регіони;

стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;

просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії.

 

122. Біоіндикатори – це:

+ група особин одного виду або угруповання, наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких у тому чи іншому середовищі є показником певних природних процесів або умов зовнішнього середовища;

рослини відкритих, постійно добре освітлених місцезростань: приклад – лучні трави (тимофіївка), рослини степів – перекотиполе, пустель – верблюжа колючка, кактуси;

рослини, що можуть переносити більше або менше пригнічення через недостатність світла, але добре ростуть на світлі (лісові суниці, липа, черемха, горобина, смерек;

просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;

фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування.

123. Екологія – це наука, яка вивчає:

рослин та тварин минулих геологічних епох та шляхи розвитку органічного світу в минулому;

спадковість та мінливість живих організмів, основні закони та шляхи управління даними явищами;

+ взаємодію живих організмів, їх угруповань між собою та з середовищем існування, особливості функціонування природних та антропогенних екосистем, вплив людини на природні комплекси різного рангу;

процеси життєдіяльності (функції) організмів тварин та рослин, їх окремих клітин, тканин, органів та систем органів;

зародковий та постнатальний періоди індивідуального розвитку живих організмів (онтогенезу).

124. Аутекологія – це:

розділ екології, який вивчає угруповання гідробіонтів;

сукупність прикладних аспектів екології, вплив техногенного навантаження на довкілля;

розділ екології, який вивчає популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії: їх структуру, стан, способи саморегуляції;

+ розділ загальної екології, який вивчає взаємовідносини особин або груп особин, що належать до одного виду і мешкають за однакових умов навколишнього середовища;

наука про поведінку тварин.

125. Предметом вивчення демекології є:

взаємовідносини особин одного виду з навколишнім середовищем;

+ структура, динаміка чисельності та складу популяцій живих організмів, механізми їх саморегуляції;

вплив великих промислових підприємств на довкілля;

взаємовідносини особин кількох видів із навколишнім середовищем;

функціонування біоценозів.

 

126. Прикладна екологія вивчає:

угруповання рослин (фітоценози);

класифікацію живих організмів;


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 485 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 1 страница | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 2 страница | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 3 страница | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 4 страница | МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ | Це коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц. | Називають процес, що призводить до втрати ґрунтом родючості під впливом водної чи вітрової ерозії, засолення, підтоплення, заболочення тощо. | Будь який _______ за певних умов можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля. | Шантаж, шахрайство пов` язані з _______ насильством. | МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ 1 страница |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ 2 страница| МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ 4 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.065 сек.)