Міністерство аграрної політики та продовольства України 2 страница

109. Сукупність умов, за яких досягається обмеження чи усунення шкідливого впливу будь-якого фактора чи процесу на життєдіяльність і здоров’я населення є:

екологічною безпекою;

+ антропоекологічною безпекою;

медичною безпекою;

соціальною безпекою.

110. Події, внаслідок яких гине як мінімум 10 осіб чи одержує ушкодження як мінімум 100 осіб, називають:

аваріями;

+ катастрофами;

стихійними лихами;

нещасними випадками.

111. Катастрофами називають події, внаслідок яких гине як мінімум:

1000 осіб;

500 осіб;

100 осіб;

+10 осіб.

112. Серед стихійних лих найчастіше трапляються:

тропічні циклони;

+повені;

землетруси;

засухи.

113. Найбільше цунамі зароджується в океані:

Атлантичному;

Індійському;

+Тихому;

Північному Льодовитому.

114. Продовольча безпека полягає:

+у наявності можливостей всіх людей у будь-який час мати достатню кількість їжі для забезпечення здорового способу життя;

у відсутності в їжі шкідливих для здоров’я речовин;

у забезпеченні держави достатньою кількістю продовольства;

у спроможності громадян незалежно від соціального статусу і місця проживання придбати харчові продукти.

115. До так званих хвороб цивілізації належать:

рак, гепатит, туберкульоз;

+цукровий діабет, атеросклероз, ожиріння;

тиф, холера, віспа, чума;

карієс, трихінельоз, гіпертонія.

116. Нормі відповідає таке значення індексу маси тіла (ВМІ):

41–45 кг/м²;

30–40 кг/м²;

25–29 кг/м²;

+18,5–24 кг/м².

117. Правильне визначення терміна «антропоекологічний ризик»:

рівень імовірності виникнення несприятливих для людини і навколишнього середовища наслідків;

ризик, якому піддаються природні ресурси, спонтанні екосистеми, пам’ятники історії і культури, комунікації, інші матеріальні цінності;

+ступінь можливої небезпеки для життєдіяльності людей внаслідок стихійних лих, техногенних аварій і катастроф, діяльності екологічно шкідливих виробництв, а також розміщення житлово-комунальних, рекреаційних і сільськогосподарських об’єктів у зонах можливого екологічного неблагополуччя;

усвідомлена небезпека виникнення подій з визначеними у просторі і часі небажаними наслідками.

118. Для управління ризиком в антропоекології використовують такі методи:

+інженерний, модельний, експертний, соціологічний;

теплофізичні, сенсорні, органолептичні;

верифікації, екстраполяції, таксонування;

токсикологічні, біохімічні, цитогенетичні.

119. Стратегія управління екологічною безпекою ґрунтується на концепції:

+ненульового ризику;

нульового ризику;

екологічного ризику;

антропоекологічного ризику.

120. Міжнародний стандарт для визначення маси тіла – це:

ідеальна вага;

індекс Кетлє;

+ індекс маси тіла;

золотий стандарт.

121. Щодня у світі від голоду вмирає близько:

5 тис. людей;

15 тис. людей;

+ 35 тис. людей;

50 тис. людей.

122. Найбільше людей у світі помирає від хвороб:

дихальних шляхів;

нервової системи;

органів травлення;

+ системи кровообігу.

123. Генетично модифіковані джерела (ГМ– це:

організм чи декілька організмів, будь-яке неклітинне, одноклітинне чи багатоклітинне утворення, які здатні до відтворення чи передачі спадкового генетичного матеріалу, відрізняються від природних організмів, отримані з застосуванням методів генної інженерії й містять генно-інженерний матеріал, у тому числі гени, їх фрагменти чи комбінації генів;

тварини, рослини, мікроорганізми, віруси, генетична програма яких змінена із застосуванням методів генної інженерії;

+ сировина і харчові продукти (компоненти), які використовуються людиною в натуральному чи переробленому вигляді, отримані із ГМО чи містять їх в своєму складі;

створення нових форм біологічно активних ДНК та генетично нових форм клітин і цілих організмів за допомогою штучних прийомів перенесення генів.

124. В Україні до сейсмічно небезпечних районів належать:

+ гірський;

рівнинний;

лісний;

чагарниковий.

125. Стан організму, за якого він здатний повноцінно виконувати свої функції, фізичне та духовне благополуччя, відсутність хвороб, називають:

+індивідуальне здоров’я;

популяційне здоров’я;

імунітет;

гомеостаз.

126. Здатність живих істот протистояти дії інфекційних агентів, зберігаючи свою діяльність і біологічну індивідуальність, називають:

гомеостаз;

біологічна адаптація;

+імунітет;

життєвий потенціал.

127. Показником рівня популяційного здоров’я є:

частота серцевих скорочень;

+захворюваність;

артеріальний тиск;

ваго-ростовий індекс.

128. В антропоекології здоров’я людей розглядають на таких рівнях:

+ індивідуальному та популяційному;

індивідуальному та глобальному;

загальному та відносному;

національному та расовому.

129. До основних показників індивідуального здоров’я належать:

частота серцевих скорочень;

артеріальний тиск;

життєва ємність легень;

ваго-ростовий індекс;

+ усі зазначені вище показники.

130. Частота серцевих скорочень у дорослої людини в стані спокою становить:

55 уд./хв.;

+ 65 уд./хв.;

75 уд./хв.;

85 уд./хв.

131. Сукупність усереднених демографічних, медико-статистичних, антропометричних, генетичних, фізіологічних, імунологічних, нервово-психічних ознак окремих людей, що становлять спільноту, називають:

соціальним рівнем здоров’я;

природним рівнем здоров’я;

антропометричним рівнем здоров’я;

+ популяційним рівнем здоров’я.

132. До демографічних показників належать:

тривалість життя;

природний приріст населення;

народжуваність;

+ усі вище зазначені показники.

133. Показник захворюваності характеризує:

+ ступінь пристосування популяції до умов середовища;

питому вагу кожного захворювання в їх загальній кількості;

спосіб життя спільноти людей;

рівень медичної допомоги.

134. Квазімодерний тип здоров’я людських популяцій – це:

просте виживання популяції під постійною загрозою насильницької смерті;

+ тип здоров’я населення економічно розвинутих країн, близький до сучасного;

сучасний тип здоров’я населення економічно розвинутих країн;

тип здоров’я, який передбачає повноцінне тривале життя всієї популяції.

135. Середня тривалість життя людини за модерного типу здоров’я людських популяцій становить:

55–60 років;

60–65 років;

65–70 років;

+ 75–80 років.

136. Найвищий рівень дитячої смертності спостерігають у такій країні:

Гватемала;

Єгипет;

+ Сьєрра-Леоне;

Бразилія.

137. Середня тривалість життя людей кам’яного віку була:

12–20 років;

+ 20–22 роки;

25–30 років;

31–35 років.

138. Об’єктом дослідження популяційної екології є:

популяція;

етнічна група;

нація;

+ усі зазначені вище об’єкти.

139. Основним аспектом проблеми здоров’я людей на популяційному рівні є:

залежність здоров’я від шкідливих звичок;

залежність здоров’я від соціально-економічних умов;

+ залежність здоров’я від спадковості та чинників зовнішнього середовища;

залежність здоров’я від рівня медичного обслуговування.

140. За визначенням ВООЗ захворюваність на 50 % зумовлена:

спадковістю;

екологічними умовами;

рівнем медичної допомоги;

+способом життя кожної окремої людини.

141. Оберіть неіснуючий тип здоров’я популяції:

+архаїчний;

примітивний;

постпримітивний;

квазімодерний;

модерний.

142. До абіотичних чинників впливу на здоров’я людини належать:

шумове забруднення, вібрація, електромагнітне випромінювання, радіація;

+космічні, кліматичні, геологічні, гідрологічні, едафічні, кліматичні, метеорологічні;

хвороботворні організми, природні токсини немікробної природи, інтродукція нових видів;

пестициди, токсичні метали, мінеральні добрива, побутова хімія.

143. До антропогенних чинників впливу на здоров’я людини належать:

хвороботворні організми, природні токсини немікробної природи, інтродукція нових видів;

космічні, кліматичні, геологічні, гідрологічні, едафічні, кліматичні, метеорологічні;

хімічні, фізичні, біологічні, біохімічні, географічні;

+пестициди, мінеральні добрива, побутова хімія, шумове забруднення, вібрація, електромагнітне випромінювання, радіація.

144. До надзвичайно небезпечних за токсичністю для теплокровних належать пестициди з ЛД₅₀:

> 5000 мг/кг;

151–5000 мг/кг;

50–150 мг/кг;

+ <15 мг/кг.

145. Найдовший період напіврозпаду мають такі пестициди:

фосфорорганічні;

+хлорорганічні;

карбамати;

купрумовмісні фунгіциди.

146. Рівень засвоєння мінеральних добрив рослинами становить:

60–70%;

40–50 %;

+до 40%;

до 10%.

147. Хворобу, спричинену отруєнням свинцем, називають:

+сатурнізм;

гіпосидероз;

хвороба Прасада;

кретинізм.

148. За даними ВООЗ, від наслідків тютюнопаління в Україні щороку помирає близько:

10 тис. осіб;

50 тис. осіб;

70 тис. осіб;

+100 тис. осіб.

149. До сильнодіючих отруйних промислових речовин належать:

цинк, сірка, миш’як, залізо;

+хлор, аміак, сірководень, меркаптани, азотна кислота;

ерготоксини, афлатоксини, фузаріотоксини;

гормональні препарати, антибіотики.

150. Захворювання крові та порушення функцій центральної нервової системи виникають за дози радіаційного ураження
( одиниця вимірювання – Грей ):

0,005 Гр;

0,25 Гр;

0,25–0,5 Гр;

+0,5– 1 Гр.

151. Речовини, які стимулюють розвиток ракових клітин, називають:

токсинами;

мутагенами;

+канцерогенами;

тератогенами.

152. Речовини, які спричиняють порушення розвитку плоду, появу каліцтв і дефектів систем органів, тканин, називають:

+тератогенами;

мутагенами;

алергенами;

канцерогенами.

153. Науку, що вивчає питання екології, пов’язані з морфологічними і генетичними формами адаптації людини до природно-антропологічного середовища, називають:

антропоекологія;

+медична екологія;

антропологія;

екотоксикологія.

154. Правильне визначення біологічної адаптації:

компенсаторні фізіологічні зміни організму під впливом навколишнього середовища;

+пристосування людини до змінюваних умов середовища, яке виникло еволюційно і виражається у перебудові зовнішніх і внутрішніх особливостей організму;

глибокі морфо-фізіологічні зміни організму під впливом навколишнього середовища;

неадекватна реакція організму на інтенсивні різноманітні подразники.

155. За фенотипічної адаптації в організмі відбуваються:

+компенсаторні фізіологічні зміни, які допомагають йому зберегти рівновагу з середовищем;

глибокі морфо-фізіологічні зрушення, що передаються спадково;

фізіологічні зміни, які не зникають, коли людина повертається до колишніх умов існування;

глибокі морфо-фізіологічні зрушення, які не закріплюються в генотипі.

156. Еволюція певної популяції людей, яка завершувалась створенням і формуванням рас, називається:

модифікаційною адаптацією;

модуляційною адаптацією;

+мутаційною адаптацією;

фенотипічною адаптацією.

157. Виробленням адаптогенних механізмів організм людини реагує:

на адаптогенні чинники;

на зоогенні чинники;

на фітогенні чинники;

+на стресогенні чинники.

157. Автором найвідомішої теорії стресу є:

французький лікар Альберт Швейцер (1875–1965);

російський фізіолог Іван Павлов (1849–1936);

український фізіолог Василь Данилевський (1852–1939);

+канадський біолог Ганс Сельє (1907–1982).

158. До соціальних адаптогенних чинників належать:

+гіподинамія, перебування в обмежених закритих приміщеннях;

зміна гравітації;

умови високогір’я;

хімічний склад харчових продуктів.

159. Автором концепції про біосоціальну плату за адаптацію є:

український природознавець Володимир Вернадський (1863–1945);

+російський академік Олександр Авцин (1908–1993);

канадський біолог Ганс Сельє (1907–1982);

англійський біолог Чарльз Дарвін (1809–1882).

160. Обмеження рухової активності, а іноді її припинення, називають:

гіпоксією;

гіпотермією;

+гіподинамією;

гіпотонією.

161. Зниження (нестача) вмісту кисню в тканинах називають:

гіподинамією;

гіпотермією;

+гіпоксією;

гіпотонією.

162. Галузь науки, основним об’єктом досліджень якої є добові циркадні ритми живих організмів, називається:

ендоекологією;

хронологією;

мікологією;

+хронобіологією.

163. Неіснуючий аналізатор серед наведених – це:

больовий;

+нервовий;

вестибулярний апарат;

зоровий;

нюховий.

164. Больові відчуття у людини виникають за сили звуку:

+140 дБ;

120 дБ;

110 дБ;

100 дБ.

165. Найбільшу чутливість смакового аналізатора спостерігають за температури:

++37 °С;

+25 °С;

+10 °С;

0 °С.

166. Найвища тактильна чутливість у людини розвинена:

на п’яті;

на животі;

+на кінчиках пальців рук;

на кінчиках пальців ніг.

167. Складові особистості, які мають найбільше значення:

індивідуально-вольова та психофізіологічна;

+емоційно-вольова та індивідуально-психологічна;

духовно-емоційна та тілесна;

емоційна та духовна.

168. Компетентність особистості формують:

+цілеспрямовані зусилля з метою професійного, творчого, духовного зростання;

професійні навички;

рівень освіти;

творчий потенціал.

169. Здатність комплексно осмислювати отримувану інформацію, доходячи логічних, правильних, самостійних висновків – це:

здібності;

творчість;

+інтелект;

воля.

170. Діяльність, що породжує якісно новий продукт, який вирізняється неповторністю, оригінальністю, утилітарною або естетичною
корисністю – це:

+творчість;

мистецтво;

література;

живопис.

171. Протистояти «зомбуванню» у різних формах людині допомагає така психологічна діяльність:

здібності;

інтелект;

почуття;

+воля.

172. Особливі здібності людини в одній чи кількох галузях діяльності, що виявляються у творчому розв’язанні завдань, називають:

ерудицією;

інтелектом;

+талантом;

досконалістю.

173. Елементами емоційно-вольової складової особистості є:

+емоції, почуття, воля, здібності, творчість, інтелект;

темперамент, характер;

виховання, освіта, рівень інтелекту, професійні навички;

настрій, вольові якості, темперамент.

174. Елементами індивідуально-психологічної складової особистості є:

емоції, почуття, воля;

настрій, вольові якості, талант;

+темперамент, характер;

здібності, творчість, інтелект.

175. Серед зазначених стилів мислення неіснуючий – це:

синтетичний;

ідеалістичний;

прагматичний;

аналітичний;

+гуманістичний.

176. Логічна, методична, ретельна, детальна і обережна манера розв’язання проблем вирізняє такий стиль мислення:

синтетичний;

прагматичний;

+аналітичний;

реалістичний.

177. Сильна, урівноважена, рухлива, діяльна, активна в межах розумного людина за типом темпераменту є:

+сангвініком;

холериком;

флегматиком;

меланхоліком.

178. Сильна, неврівноважена, емоційна людина за типом темпераменту є:

сангвініком;

+холериком;

флегматиком;

меланхоліком.

179. Сильна, урівноважена, інертна, спокійна, часом малоактивна людина за типом темпераменту є:

сангвініком;

холериком;

+флегматиком;

меланхоліком.

180. Меланхолійний характер має:

сильна, урівноважена, рухлива, діяльна, активна в межах розумного людина;

+схильна до роздумів, іноді байдужа, інфантильна людина;

сильна, неврівноважена, емоційна людина;

сильна, урівноважена, інертна, спокійна, часом малоактивна людина.

181. Носії конвергентного мислення прагнуть:

+знайти єдино правильне рішення, навіть у тому разі, коли є інші, не менш ефективні, варіанти;

розглянути якомога більше варіантів, шукаючи оптимальний;

заперечити варіанти, запропоновані іншими особами;

будь-що відстояти власний варіант рішення проблеми.

182. Носії дивергентного мислення прагнуть:

знайти єдино правильне рішення, навіть у тому разі, коли є інші, не менш ефективні, варіанти;

заперечити варіанти, запропоновані іншими особами;

+розглянути якомога більше варіантів, шукаючи оптимальний;

будь-що відстояти власний варіант рішення проблеми.

183. Вершину піраміди потреб людини за А. Маслоу формує потреба:

у фізичній та психічній безпеці;

у любові;

у їжі, воді, повітрі, теплі;

+у самореалізації.

184. Органічне поєднання в громадянах і суспільстві таких чеснот, як чесність, любов, відвертість, щирість, доброта і доброзичливість, безкорисливість, милосердя, працелюбство, любов до природи і дітей, повага до літніх людей і жінок, називається:

+духовністю;

вихованістю;

інтелігентністю;

моральністю.

185. Екологічна свідомість передбачає обов’язкову наявність:

+екологічних знань, мислення, світогляду, етики і культури;

високого інтелектуального потенціалу;

вищої освіти;

почуття власної гідності.

186. Серед функцій екологічної свідомості у життєдіяльності суспільства неіснуючі – це:

регулятивна;

пізнавальна;

+організаційно-управлінська;

нормативна;

прогностична.

187. Тип екологічної свідомості, який домінує нині у суспільстві:

екобіоцентричний;

+антропоцентричний;

біоцентричний;

екоцентричний.

188. Характер взаємодії людини з природою за антропоцентричного світогляду визначається:

категоричним імперативом;

+прагматичним імперативом;

екологічним імперативом;

гіпотетичним імперативом.

189. Характер взаємодії людини з природою за екобіоцентричного світогляду визначається:

гіпотетичним імперативом;

прагматичним імперативом;

+екологічним імперативом;

категоричним імперативом.

190. Антропоцентрична етика розглядає природу як:

живий організм;

суб’єкт;

предмет;

+об’єкт.

191. Екологічна етика розглядає природу як:

об’єкт;

+суб’єкт;

предмет;

живий організм.

193. Засновниками екологічної етики є:

+Ольдо Леопольд та Альберт Швейцер;

Емануіл Кант та Фрідріх Ніцше;

Карл Маркс та Фрідріх Енгельс;

Том Ріган та Пітер Сінгер.

194. Засвоєння людиною екологічних знань та екологічної етики для становлення її життєвої позиції називається:

екологічною культурою;

екологічною свідомістю;

+екологічним вихованням;

екологічною освітою.

195. Система знань про глобальні умови існування живого, комплекс просвітницьких і педагогічних заходів для формування природоохоронної свідомості називається:

екологічною культурою;

екологічною свідомістю;

екологічним вихованням;

+екологічною освітою.

196. «Стратегію Європейської економічної комісії ООН з освіти в інтересах сталого розвитку» було ухвалено:

у 1972 р.;

у 1992 р.;

+у 2005 р.;

у 2010 р.

197. Найбільш поширеним антропологічним типом українців є:

а)дунайський;

поліський;

+центральноукраїнський;

верхньодніпровський;

карпатський.

198. У жодному ареалі Європи, крім України, не зафіксовано такого антропологічного типу:

+поліський;

центральноукраїнський;

нижньодніпровсько-прутський;

динарський.

199. В етногенезі українців брали участь такі неслов’янські племена:

білі хорвати;

+дако-фракійці;

словаки;

серби.

200. Національний тип світовідчуття, який ґрунтується на етнічних образах і символах, що зумовлюють стереотипи поведінки, психічні реакції, ставлення до навколишньої дійсності, називають:

національним характером;

національною психологією;

+ментальністю;

національною культурою.

201. Люди з красивою зовнішністю, високим зростом, світлим волоссям, блакитними очима, довгим обличчям з тонким носом, розвиненим підборіддям належать до такого соціопсихічного типу:

динарський;

понтійський;

остійський;

+нордійський.

202. На формування і розвиток екологічної культури українців впливають такі особливості їх етнічного характеру:

індивідуалізм;

екзекутивність та інтровертивність;

толерантність;

емоційно-естетична домінанта;

+усе вище зазначене.

203. Фізіологічна потреба людини у воді за відсутності фізичних навантажень у регіонах з помірним кліматом становить:

1–2 л/добу;

1,5–2,5 л/добу;

+2,5–3 л/добу;

3,5 л/добу.

204. Кількість людей у світі, які позбавлені належних санітарно-гігієнічних послуг, становить:

10 млн;

100 млн;

1 млрд;

+2,4 млрд.

205. Процес становлення особистості, навчання і засвоєння індивідом цінностей, норм, настанов, зразків поведінки, властивих певному суспільству, називають:

+соціалізацією;

соціальною адаптацією;

вихованням;

освітою.

206. Антропоекологічний процес – це:

процес формування антропоекосистеми;

+взаємодія людських спільнот із довкіллям і послідовна зміна результатів цієї взаємодії для людей і для довкілля;

процес зміни антропологічних характеристик людини у процесі еволюції;

процес розвитку людських спільнот у часі і просторі.

207. Наука про профілактику захворювань, збереження, відновлення та поліпшення здоров’я називається:

медична екологія;

екотрофологія;

+санологія;

валеологія.

208. Наука, яка вивчає механізми підтримання стану здоров’я, способи збільшення тривалості життя, збереження працездатності, називається:

геронтологія;

+валеологія;

санологія;

демекологія.

209. Передумовами гіпоксійного стану в людини можуть бути:

понижений уміст кисню в атмосферному повітрі;

нестача гемоглобіну в крові і порушення кровообігу;

дихальне отруєння;

+усе вище зазначене.

210. Відселення чи переїзд людей із забруднених регіонів називають:

депортацією;

+екологічною міграцією;

переселенням;

виселенням.

Тести з навчальної дисципліни "Загальна екологія"

1. Переселення особин окремих видів рослин і тварин за межі їх ареалів або місцевості вважають одним із етапів акліматизації:

+так;

ні.

2. Просторове розміщення рослин за ярусами, у вертикальній структурі біоценозів, спостерігається як у наземній, так і в підземній частині:

+так;

ні.

3. За значенням щільності (атомної маси) марганець, хром, ванадій відносять до типових "важких металів":

+так;

ні.

4. Тварини, рослини, мікроорганізми і віруси, які піддавались генетичній трансформації, називаються трансгенними організмами:

+так;

ні.

5. Водяний пар відносять до парникових газів:

так;

+ні.

6. Сонячне випромінювання є довгохвильовим, тоді як випромінювання земної кулі – короткохвильовим, тому сонячне випромінювання проникає крізь атмосферу і нагріває земну поверхню:

так;

+ні.

7. Шляхи біогенних елементів у біогеоценозі паралельні потокам енергії:

так;

+ні.

8. За наявності в атмосфері декількох шкідливих речовин, що спрямовують сумарну дію, їх сумарна концентрація, для збереження екологічної безпеки території, має перевищувати одиницю:

так;

+ні.

9. В "озонових дірах" (у стратосфері) відбувається локальне падіння концентрації озону на 0,01 – 0,04%:

так;

+ні.

10. Значення ГДК розроблені не лише для атмосфери, природних вод, ґрунтів, продуктів харчування, а також для донних відкладів:

так;

+ні.

11. Антропогенна діяльність впливає не лише на екзогенні, але і на деякі ендогенні геологічні процеси:

+так;

ні.

12. У біогеохімічних циклах беруть участь всі хімічні елементи періодичної системи Д. І. Менделєєва:

так;

+ні.

13. Чадний газ (СО) відносять до надзвичайно небезпечних шкідливих речовин у повітряному басейні урбанізованих територій:

+так;

ні.

14. Величина водневого показника (рН) для типових кислотних опадів знаходяться у межах від 5,6-5,5 до 1,5:

+так;

ні.

15. Сукупність взаємопов’язаних природних об’єктів, переважно тих, що підлягають особливій охороні, в межах фізико-географічного чи адміністративно-територіального простору доповнюють один одного, забезпечують екологічну стабільність, називається природно заповідним фондом:

Дата добавления: 2015-08-21