Міністерство аграрної політики та продовольства України

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

"техноЕКОЛОГІЯ"

Київ

"Аграрна освіта"

Навчальна дисципліна «Техноекологія»

1. Головною причиною розвитку глобальної екологічної кризи є:

низька екологічна культура людини та її намагання панувати над природою;

негативні кліматичні зміни на планеті під впливом космічних сил;

+технічний прогрес і виснаження природних ресурсів;

вирубування лісів;

демографічний вибух.

2. Зміна лише зовнішньої форми і фізичних властивостей речовин характерна:

+ для фізико-хімічних і механічних процесів;

для хімічних і механічних процесів;

для фізико-хімічних і хімічних процесів;

для хімічних і механічних процесів;

для механічних процесів.

3. Види альтернативної енергетики, які є найперспективнішими для використання в Україні – це:

геотермальна енергетика;

сонячна енергетика;

воднева енергетика;

+біо- та вітроенергетика;

енергія припливів і відпливів.

4. Вторинні енергоресурси – це:

енергоресурси, які за значенням посідають друге місце в регіоні;

+енергія різних видів, яка виділяється побічно під час здійснення технологічних процесів і використання устаткування і не є головною в технології виробництва, але може бути ефективно використана для енергопостачання;

втрати тепла на теплоелектростанціях;

втрати тепла на атомних електростанціях;

втрати тепла у промисловості.

5. Основною характеристикою енергетичного палива є:

доступність;

ціна;

+теплотворна здатність;

агрегатний стан;

кількість утворюваних відходів під час спалювання.

6. Умовне паливо – це паливо, яке:

має умовно низьку температуру загорання;

має умовно низьку теплотворну здатність;

+має теплоту згоряння, що дорівнює 7000 ккал/кг;

має теплоту згоряння, що дорівнює 8000 ккал/кг;

паливо, яке згоряє лише за певних умов у суміші з повітрям.

7. Вид автомобільного палива, який краще змішується з повітрям і повніше згоряє у двигуні – це:

бензин;

дизельне паливо;

біодизельне паливо;

+природний газ;

біогаз.

8. Вид застосовуваного палива, режим роботи двигуна, його технічний стан та умови руху автомобіля впливає:

на повноту згорання палива;

на склад відпрацьованих газів;

на рівномірність згорання палива;

+ на концентрацію забруднювальних речовин у відпрацьованих газах;

на кількість відпрацьованих газів.

9. В атмосферу потрапляє найбільша кількість СО (монооксиду вуглецю) під час роботи автомобільного двигуна внутрішнього згорання за режиму:

+холості оберти;

максимальні оберти;

постійна швидкість;

прискорення від 0 до 40 км/год.;

сповільнення від 0 до 40 км/год.

10. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше оксиду вуглецю (за інших однакових умов) під час згорання:

природного газу;

дизельного палива;

+бензину;

біодизельного палива;

біоетанолу.

11. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше оксидів сірки (за інших однакових умов) під час згорання:

газу;

+ дизельного палива;

бензину;

біодизельного палива;

біоетанолу.

12. В автомобільному двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільше сажі (за інших однакових умов) під час згорання:

газу;

+ дизельного палива;

бензину;

біодизельного палива;

біоетанолу.

13. Під час роботи автомобільного двигуна внутрішнього згорання в атмосферу можуть викидатися сполуки свинцю під час згорання:

газу;

дизельного палива;

+ бензину;

біодизельного палива;

біоетанолу.

14. Пари сірчаної кислоти в основному потрапляють у атмосферне повітря під час:

руху автотранспортного засобу;

ремонту автотранспортного засобу;

зберігання кислотних акумуляторів;

+обслуговування кислотних акумуляторів;

заряджання лужних акумуляторів.

15. Найменшим джерелом забрудненням атмосфери під час роботи залізничного транспорту є:

вантажно-розвантажувальні роботи;

пиління сипучих матеріалів;

+газо- та електрозварювальні роботи;

фарбувальні роботи;

випаровування летких рідин під час завантажування-розвантажування.

16. Джерела забруднення ґрунту під час роботи залізничного транспорту (вибрати зайве):

+зварювальні роботи;

стічні води;

сухе сміття;

стирання металу із поверхні рейок та коліс і контактної мережі;

фарбувальні роботи.

17. У балансі виробництва електроенергії в Україні переважає:

воднева енергетика;

гідроенергетика;

+атомна енергетика;

теплова енергетика;

відновлювальні джерела енергії.

18. Відновлювальні джерела енергії (вибрати зайве):

гідроенергія;

+природний газ;

вітрова енергія;

геотермальна енергія;

енергія біомаси.

19. Наслідком неповного згорання палива у котельних установках є:

збільшення концентрації СО₂ у димових газах;

+збільшення концентрації СО у димових газах;

зменшення витрати палива;

підвищення економічної ефективності роботи котельної установки;

покращання теплового режиму роботи котельної установки.

20. Теплова електрична станція як джерело негативного впливу на довкілля (вказати зайве):

руйнування ґрунтів та просідання рельєфу під час добування палива;

забруднення довкілля вуглекислим газом, сірчистим ангідридом, оксидами азоту;

теплове забруднення водойм у разі скидання підігрітих вод;

+затоплення значних площ сільськогосподарських угідь;

забруднення довкілля важкими металами, радіонуклідами.

21. Будівництво ГЕС впливає на рівень ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях таким чином:

не змінює рівня ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях;

знижує рівень ґрунтових вод на прилеглих до водосховищ територіях;

+підвищує рівень ґрунтових вод на значних прилеглих до водосховищ територіях;

підвищує рівень ґрунтових вод на безпосередньо прилеглих до водосховищ територіях (0-1 км);

супроводжується заболоченням прилеглої території.

22. Під час роботи АЕС підігріті стічні води:

не утворюються;

утворюються у незначній кількості;

утворюються у об’ємі, близькому до об’єму стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності;

утворюються у об’ємі, що не значно перевищує об’єм стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності;

+утворюються у об’ємі, що значно перевищує об’єм стічних вод під час роботи ТЕС такої ж потужності.

23. Найбільшим негативним наслідком лісозаготівельних робіт під час суцільних рубок на великих територіях є:

забруднення атмосферного повітря;

шумове забруднення;

+зміна середовища існування живих організмів;

забруднення ґрунту;

зміна водного режиму на територіях.

24. Найбільшим негативним наслідком лісозаготівельних робіт під час суцільних рубок у гірській місцевості є:

забруднення атмосферного повітря;

шумове забруднення;

+ерозія ґрунту;

забруднення ґрунту;

зміна середовища існування живих організмів.

25. Найбільш екологічно безпечним під час лісозаготівель у гірській місцевості є трелювання лісу з використанням:

колісних трелювальних тракторів;

гусеничних трелювальних тракторів;

+канатно-трелювальних установок;

валочно-пакетувальних машин.

коней.

26. Джерелом надходження в атмосферу формальдегіду є:

+меблеве виробництво, виробництво ДСП, ДШП, ДВП;

деревообробні цехи;

виробництво деревинного борошна, целюлюзно-паперове виробництво;

опоряджувальні цехи;

отримання пари для виробничих потреб.

27. Під час нанесення лакофарбових матеріалів кількість виділення аерозолів буде найменша у разі:

пневматичного способу;

+струменевого обливання;

Гарячого способу;

пневмоелектричного способу;

використання малярної щітки.

28. Під час нанесення лакофарбових матеріалів кількість виділення аерозолів буде найбільша у разі:

струменевого обливання;

гарячого способу;

пневмоелектричного способу;

використання малярної щітки;

+пневматичного способу.

29. Зміну природної структури гірського масиву, рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформацію поверхні відносять:

+ до геомеханічних порушень;

до гідрологічних порушень;

до хімічних порушень;

до фізико-механічних порушень;

до геологічних порушень.

30. Зміну запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення у ріки та водойми шкідливих речовин з надр землі відносять:

до геомеханічних порушень;

до геологічних порушень;

+ до гідрологічних порушень;

до хімічних порушень;

до фізико-механічних порушень.

31. Зміну складу і властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксичних елементів у воді та повітрі відносять:

до геомеханічних порушень;

до гідрологічних порушень;

до геологічних порушень;

+ до хімічних порушень;

до фізико-механічних порушень.

32. З усіх харчових виробництв найбільшими забруднювачами навколишнього середовища є:

+спиртова, цукрова і м’ясна підгалузі промисловості;

цукрова, хлібопекарська промисловості;

виробництво солоду і пива;

молочна, олієжирова промисловості та виробництво дріжджів;

молочна, хлібопекарська промисловості та плодоовочеве виробництво.

33. Рівень забруднення атмосфери від природних джерел:

+з часом незначно коливається відносно середнього рівня;

з часом постійно зростає;

з часом постійно зменшується;

з часом різко зростає;

природні джерела не забруднюють атмосферу.

34. Характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження загальнотоксичної, канцерогенної, мутагенної та іншої негативної дії на організм людини називається:

+гранично-допустима концентрація середньодобова (ГДК_с.д.);

гранично -опустима концентрація максимальна разова (ГДК_м.р.);

гранично -допустима концентрація у робочій зоні (ГДК_р.з.);

орієнтовно безпечний рівень вмісту;

всі відповіді не правильні.

35. Характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, присмаку та ін.)у разі короткочасної дії атмосферних домішок цієї речовини називається:

гранично -допустима концентрація середньодобова (ГДК_с.д.);

+гранично -допустима концентрація максимальна разова (ГДК_м.р.);

гранично -допустима концентрація робочої зони (ГДК_р.з.);

орієнтовно безпечним рівнем вмісту;

гранично -допустимим викидом.

36. Нормативний розмір санітарно-захисної зони навколо підприємства визначають:

географічним місцем розташування підприємства;

кількістю населення у населеному пункті, де розташоване підприємство;

+технологічними процесами, які супроводжуються шкідливими викидами;

близькістю розташування інших промислових підприємств;

близькістю до підприємства санітарно-курортних зон.

37. Ширина санітарно-захисної зони для підприємств може змінюватись у діапазоні:

0-1000 м;

+50-1000 м.;

100-1000 м;

50-2000 м;

100-2000 м.

38. Орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) – це:

+ концентрація забруднювальної речовини, для якої не встановлена ГДК;

концентрація забруднювальної речовини, яку використовують для орієнтовних технологічних розрахунків;

концентрація забруднювальної речовини, яка може бути встановлена інструментальними методами;

концентрація забруднювальної речовини, яка може бути встановлена балансово-розрахунковими методами;

концентрація забруднювальної речовини, яка на 10% менша за ГДК.

39. Індекс забруднення атмосфери є комплексним показником рівня забруднення атмосфери і для кожного населеного пункту встановлюється на базі пріоритетних домішок:

двох;

трьох;

чотирьох;

+п’яти;

шести.

40. Періодичну інвентаризацію викидів, під якою розуміють систематизацію відомостей про розподіл джерел викидів на території промислового об’єкта, їх кількість та об’єми утворюваних забруднювальних речовин проводять:

щорічно;

один раз на три роки;

один раз на чотири роки;

+один раз на п’ять років;

один раз на шість років.

41.За величиною категорії небезпечності підприємств (КНП) підприємства поділяють:

на дві категорії

на три категорії;

+ на чотири категорії;

на п’ять категорій;

на шість категорій.

42. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) вказує, у скільки разів сумарний рівень забруднення кількома речовинами перевищує ГДК:

аміаку;

діоксиду азоту;

монооксиду вуглецю;

діоксиду вуглецю;

+діоксиду сірки.

43. Вловлювання діоксиду сірки:

зменшує загрозу руйнування озонового шару;

+зменшує загрозу випадання кислотних дощів;

збільшує загрозу випадання кислотних дощів;

зменшує загрозу парникового ефекту;

не зменшує загрози жодної з вказаних проблем.

44. Кількість води, яку необхідно для виробничого процесу і яка встановлена на основі науково обґрунтованого розрахунку або передового досвіду, називають:

+нормою водоспоживання;

питомою нормою водоспоживання;

усередненою нормою водоспоживання;

узагальненою нормою водоспоживання;

усі відповіді не правильні.

45. Не правильне твердження – це:

+ санітарно-захисну зону можна розглядати як резервну територію підприємства;

на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати об‘єкти більш низького класу шкідливості, ніж основне виробництво, для якого встановлена ця зона;

на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати пожежні депо, гаражі, склади, стоянки транспорту;

на території санітарно-захисної зони допускається розміщувати склади;

всі твердження не правильні.

46.Залежно від характеру і кількості шкідливих речовин, які виділяються, встановлено:

два класи розмірів санітарно-захисних зон;

три класи розмірів санітарно-захисних зон;

чотири класи розмірів санітарно-захисних зон;

+п’ять класів розмірів санітарно-захисних зон;

шість класів розмірів санітарно-захисних зон.

47.Для розрахунку індексу забруднення атмосфери як комплексного показника рівня забруднення атмосфери середні концентрації домішок приводять до концентрації:

+ діоксиду сірки;

діоксиду азоту;

аміаку;

монооксиду вуглецю;

діоксиду вуглецю.

48. Джерелом аеродинамічного шуму під час руху автомобіля є:

динамічні процеси в кривошипно-шатунному механізмі;

динамічні процеси в газорозподільному механізмі;

шум незакріпленого вантажу;

звуковий сигнал;

+процеси випуску відпрацьованих газів.

49. Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин в атмосфері від організованого високого джерела викидів:

не залежить від висоти джерела викиду;

прямо пропорційна висоті викиду;

обернено пропорційна висоті викиду;

+обернено пропорційна квадрату його висоти;

має іншу залежність від висоти.

50. Максимальні разові ГДК встановлюють для тих речовин, наявність яких у атмосферному повітрі може викликати різного роду небажані рефлекторні реакції у людини через подразнення рецепторів органів дихання або слизових оболонок у разі короткочасної дії:

+до 20 хв.;

до 30 хв.;

до 40 хв.;

до 50 хв.;

до 60 хв.

51. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) для кожного населеного пункту розраховують за пріоритетними домішками, кількість яких є:

дві;

три;

чотири;

+п’ять;

шість.

52. Безбарвний газ із різким запахом, важчий за повітря, не горить і не під­тримує горіння, за наявності його у повітрі негативно впливає на здоров’я людини та екологічну ситуацію загалом, викликає випадання "кислотних дощів" – це:

монооксид вуглецю;

діоксид вуглецю;

діоксид сірки;

аміак;

діоксид азоту.

53. Буро-червоний газ із характерним запахом, не горить і не підтримує горіння, за наявності його у повітрі негативно впливає на здоров’я людини та екологічну ситуацію загалом, викликає випадання "кислотних
дощів" – це:

аміак;

монооксид вуглецю;

діоксид вуглецю;

діоксид сірки;

+діоксид азоту.

54. Високотоксичний газ, який із гемоглобіном крові утворює стійку сполуку, внаслідок чого гемоглобін втрачає властивість взаємодіяти з киснем та переносити його до клітин організму, не відноситься до газів, які викликають випадання "кислотних дощів" – це:

+монооксид вуглецю;

діоксид вуглецю;

діоксид сірки;

діоксид азоту;

хлор.

55. До матеріальних забруднень відносять:

радіоактивне випромінювання;

+механічне забруднення;

+хімічне забруднення;

+біологічне забруднення;

акустичне забруднення.

56. До енергетичних (параметричних) забруднень відносять:

хімічне забруднення;

+теплове забруднення;

+електромагнітне випромінювання;

біологічне забруднення;

+акустичне забруднення.

57. До енергетичних (параметричних) забруднень не відносять:

акустичне забруднення;

+біологічне забруднення;

теплове забруднення

+хімічне забруднення;

електромагнітне випромінювання.

58. Кислотні дощі утворюються в основному у разі потрапляння в атмосферу:

монооксиду вуглецю;

озону;

+оксидів азоту;

+оксидів сірки;

природного газу та аміаку.

59. Джерелами антропогенних забруднень аерозолями є:

підприємства харчової промисловості;

+теплоелектростанції;

+відвали збагачувальних фабрик;

+цементні заводи;

нафтопереробні заводи.

60. Співвідношення між ГДК_с.д., ГДК_м.р. та ГДК_р.з. можуть бути:

+ГДК_с.д. < ГДК_м.р.;

ГДК_м.р. < ГДК_р.з.;

ГДК_с.д. > ГДК_р.з.;

+ГДК_с.д. < ГДК_р.з.;

+ГДК_р.з > ГДК_с.д..

61. За умови взаємного підсилення впливу двох або більшої кількості речовин, які забруднюють атмосферне повітря, у разі якого сумарний ефект їхнього взаємного впливу перевищує суму ефектів, що виникають у разі ізольованої дії кожної з цих речовин окремо, їх безрозмірна сумарна концентрація не може задовольняти умови:

+ с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n = 1;

+с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n = 1,2;

+с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n = 1,5;

с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n < 0,9;

с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n < 1.

62. Властивості води, які не належать до органолептичних:

температура;

запах;

+твердість;

прозорість;

+водневий показник рН.

63. Властивості води, які не належать до органолептичних:

температура;

запах;

+твердість;

+концентрація азотовмісних речовин;

прозорість.

64. Властивості води, які не належать до органолептичних:

+концентрація хлоридів;

кольоровість;

каламутність;

+водневий показник рН;

запах;

65. Властивості води, які належать до органолептичних:

+ кольоровість;

концентрація сульфатів;

концентрація нітратів;

концентрація хлоридів;

+запах.

66. Неправильними нерівностями, якщо наявні у суміші речовини володіють неповним ефектом сумації негативної дії, є:

+с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n ≤ 1;

с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n > 1;

+с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n ≤ 0,8;

+с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n ≤ 0,9;

+с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n ≤ 0,7.

67. Неправильними нерівностями, якщо для одночасно присутніх в атмосфері кількох шкідливих речовин характерна сумація їх дії, є:

с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n ≤ 1;

+с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n > 1;

+ с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n ≥ 1;

+с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n < 1;

+ с₁/ГДК₁ + с₂/ГДК₁ +... + с_n/ГДК_n < 0,8.

68. Технологічним і енергетичним ядром шостого технологічного укладу будуть:

використання електродвигунів;

автомобілебудування і хімічна промисловість;

інформаційні і комунікаційні технології;

+нанотехнології;

+ генна інженерія.

69. Сполуки, які є шкідливими компонентами відпрацьованих газів дизельних двигунів внутрішнього згорання – це:

+оксид вуглецю;

+оксиди азоту;

свинець;

+сажа;

+бенз(а)пірен.

70. Сполуки, які є шкідливими компонентами відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання – це:

+оксид вуглецю;

азот;

пари води;

+вуглеводні

+бенз(а)пірен.

71. Сполуки сірки не є характерними домішками для таких видів автомобільного палива:

+бензин;

дизельне паливо;

+біодизельне паливо;

+біоетанол;

+газ.

72. Найбільша кількість вуглеводнів викидається в повітря за режимів роботи двигуна внутрішнього згорання:

+холості оберти;

постійна швидкість 90 км/год.;

+постійна швидкість 130 км/год.;

+прискорення від 0 до 40 км/год.;

+сповільнення від 40 до 0 км/год.

73. Платиновий каталізатор, який використовують у процесі виробництва якісного бензину та очищення відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання, “отруюється ”:

сполуками фосфору;

сполуками азоту;

сполуками хлору;

+сполуками сірки;

+сполуками арсену.

74. У двигуні внутрішнього згорання утворюється найбільша кількість монооксиду вуглецю під час згорання одиниці маси такого виду палива:

дизельне паливо;

+бензин неетильований;

+бензин етильований;

біоетанол;

біодизельне паливо.

75. Недоцільно використовувати рослинну продукцію, яка вирощується у придорожній зоні таким чином:

+спалювати;

+вживати в їжу;

+використовувати як корм тваринам;

використовувати у якості технічної сировини;

всі відповіді правильні.

76. Джерела забруднення атмосферного повітря під час роботи залізничного транспорту:

+випаровування речовин із цистерн під час їх розвантаження та завантаження;

+пиління сипучих матеріалів під час їх навантаження, розвантаження та перевезення у відкритих вагонах;

зношення колісних пар та рейок;

прибирання територій залізничних вокзалів;

газо- та електрозварювальні роботи у разі ремонту рухомого складу.

77. Джерелами штучного електромагнітного поля на залізничному транспорті є:

+контактні лінії;

+трансформаторні підстанції;

паросилове господарство депо;

+електровози;

тепловози;

78. Власний видобуток паливних ресурсів в Україні переважає над їх імпортом – це:

+вугілля;

газ;

+біоетанол;

нафта;

+біопаливо.

79. Найбільш негативно впливають на навколишнє природне середовище види палива:

природний газ;

+вугілля;

+торф;

нафта;

+горючі сланці.

80. Найбільшу теплоту згорання мають види палива:

+природний газ;

+кам’яне вугілля;

буре вугілля

+нафта;

горючі сланці.

81. Найнижчу теплоту згорання мають види палива:

природний газ;

+торф;

+буре вугілля

нафта;

+горючі сланці.

82. Водосховища, з точки зору їх комплексного використання, позитивно характеризує:

необхідність перекачування вод річок, які впадають у водосховища;

зміна гідрологічного стану прилеглих територій;

+вироблення електроенергії;

+покращання водопостачання населених пунктів і підприємств;

+створення умов для розвитку рекреації.

83. Негативно характеризує водосховища з точки зору їх комплексного використання:

+затоплення значних площ заплавних земель, знищення сухопутних екосистем;

+евтрофікація водойми, застійні явища;

створення умов для розвитку рекреації;

+необхідність перекачування вод річок, які впадають у водосховища;

створення умов для надійного водопостачання посушливих регіонів України.

84. Негативний вплив лісозаготівель на рослинність проявляється:

у зміні породного складу на території лісозаготівель у майбутньому;

+в ушкодженні інших дерев;

+ у генетичній ерозія порід;

+ у порушенні екологічних зв’язків між деревними порода в екосистемі;

у зміні гідрологічних умов.

85. Основні продукти лісозаготівель у хвойних лісах – це:

+ділова деревина;

+технологічна тріска;

+дрова;

живиця (смола).

хвойна мука.

86. До побічних продуктів використання лісу відносять:

дрова;

+живиця (смола);

+лікарські рослини;

+гриби та ягоди;

технологічна тріска.

87. Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревним пилом на деревообробних підприємствах:

виготовлення фанери;

сушильні камери;

+цехи механічної обробки деревини;

+виробництво деревинно-стружкових плит;

склади готової продукції.

88. Забруднювальні речовини – формальдегід, пари розчинників і розріджувачів, анілін, азот, уайт-спірит, скипидар, аміак, деревний та лакофарбовий пил – не характерні:

для лісозаготівельних робіт;

+ для виробництва деревного борошна;

+ для целюлозно-паперового виробництва;

для меблевого виробництва;

+ для паросилового господарства деревообробних підприємств.

89. Із території підприємства відводять стічні води:

технічні води;

води з пожежних басейнів та резервуарів;

+виробничі стічні води;

+побутові стічні води;

+атмосферні стічні води (опади).

90. Стічні води, що належать до агресивних, мають:

рН = 6,5-7,0;

рН = 6,0-6,5;

рН = 6,5-8,0;

+рН менше 6;

+рН більше 8;

91. Види підприємств промисловості будівельних матеріалів, які тяжіють до районів споживання:

+виробництво будівельних розчинів;

цементні виробництва;

+виробництво бетонів;

виробництво сухих будівельних сумішей;

виробництво цегли.

92. Виробництво залізобетонних будівельних конструкцій пов’язане з виділенням:

+пилу;

двоокису вуглецю;

+зварювального аерозолю;

теплового забруднення водних об’єктів;

важких металів;

93. До геомеханічного порушення відносять:

+пошкодженість поверхні ґрунту;

зменшення водопроникності ґрунту;

збільшення поверхневого стоку;

+ущільнення ґрунту;

знищення підросту;

94. Залізничний транспорт порівняно з автомобільним транспортом значно менше впливає на стан атмосферного повітря, тому що:

+менше питоме (на одиницю маси вантажу) споживання палива;

більше питоме (на одиницю маси вантажу) споживання палива;

більш екологічно чисте паливо;

+широке використання електровозів;

+забезпечення герметизації процесу розвантаження вагонів та цистерн.

95. Технологічні води, що дуже забруднені органічними речовинами (органічними кислотами, альдегідами, кетонами тощо), характерні:

виробництва спирту;

+ для м‘ясного виробництва;

+ для виробництва тваринних жирів

для виробництва цукру;

+ для виробництва рослинних жирів.

96. Газоподібні викиди із значним вмістом кислот, альдегідів, спиртів характерні:

+ для м’ясопереробних виробництв;

для виробництва молочних продуктів;

+ для олієжирових виробництв;

для плодоовочевого виробництва;

+в для иробництва спирту.

97. Наслідками використання важкої техніки під час геолого-розвідувальних робіт є:

+ущільнення ґрунту;

забруднення підземних та поверхневих вод;

зміна гідрологічного режиму на прилеглих територіях.

+створення шумового забруднення навколишнього середовища;

+знищення рослинного покриву.

98. Наслідками використання важкої техніки на сільськогосподарських роботах є:

+ущільнення ґрунту;

забруднення підземних та поверхневих вод;

+створення умов для водної ерозії ґрунту;

+створення шумового забруднення навколишнього середовища;

знищення рослинного покриву.

99. Випадання "кислотних дощів" пов’язане з потраплянням у атмосферу:

+оксидів сірки;

вуглекислого газу;

монооксиду вуглецю;

+оксидів азоту;

природного газу.

100. Озоноруйнувальними газами є:

+фреон;

вуглекислий газ;

оксиди азоту;

+хлор;

природний газ.

101. Парниковими газами є:

оксид сірки;

+вуглекислий газ;

монооксид вуглецю;

оксид азоту;

+природний газ.

102. Основними газами, що входять до складу незабрудненого атмосферного повітря, є:

+кисень;

+азот;

аміак;

метан;

+аргон.

103. Людина сприймає як шум акустичні невпорядковані звукові коливання повітря різної фізичної природи з частотою:

1-4 Гц;

+100-1000 Гц;

[phone] Гц;

[phone] Гц;

20000-30000 Гц.

104. Вплив відкритих гірничих розробок на екологічні системи характеризують:

+порушення режиму та скиду підземних вод;

+порушення грунтово-рослинного покриву на великих територіях;

осідання і провали на земній поверхні;

забруднення водоймищ від водної ерозії териконів;

+шумове забруднення довкілля.

105. Техногенний вплив розробок родовищ корисних копалин підземним способом на екологічні системи характеризують:

+порушення режиму та скиду підземних вод;

порушення грунтово-рослинного покриву на великих територіях;

+осідання і провали на земній поверхні;

+забруднення водоймищ від водної ерозії териконів;

шумове забруднення довкілля.

106. Під час механічного оброблення металів виділяються забруднювальні речовини:

формальдегід;

зварювальний аерозоль;

+металічний пил;

+абразивний пил;

+тумани мастил та емульсій.

107. З території підприємства відводять:

оборотні води;

+виробничі стічні води;

+побутові стічні води;

+атмосферні опади;

всі відповіді правильні.

108. Основними видами продукції целюлозно-паперової промисловості є:

+целюлоза;

сульфатне мило;

каніфоль;

+картон;

+папір.

109.Технологічним і енергетичним ядром шостого технологічного укладу будуть інформаційні і комунікаційні технології:

так;

+ні.

110. Технологічним і енергетичним ядром п’ятого технологічного укладу є інформаційні і комунікаційні технології:

+так;

ні.

111. Технологічним і енергетичним ядром шостого технологічного укладу будуть нанотехнології і генна інженерія:

+так;

ні.

112. Виробничий процес є частиною технологічного процесу:

так;

+ні.

113. Механічні і хімічні процеси викликають зміни хімічного складу і внутрішньої будови речовини:

так;

+ні.

114. Висока концентрація є перевагою більшості відновлювальних енергетичних ресурсів:

так;

+ні.

115. Велика швидкість протікання процесу є перевагою гомогенного каталізу:

+так;

ні.

116. Невелика швидкість протікання процесу є перевагою гетерогенного каталізу:

так;

+ні.

117. Електрохімічні процеси лежать в основі роботи електричного двигуна:

так;

+ні.

118. Токсичні леткі сполуки (альдегіди, кетони, ефіри, діацетил, сивушні масла, бутиловий, ізоаміловий та інші спирти) утворюються під час виробництва солоду і пива:

так;

+ні.

119. Поступальний, органічно взаємопов'язаний розвиток науки і техніки, що зумовлює еволюційні зміни в межах технологічного способу виробництва, а опосередковано – зміни організаційно-економічних відносин та господарського механізму, всієї сукупності суспільних відносин (соціальних, політичних, правових та ін.), називають:

+науково-технічним прогресом.;

науково-технічною революцією;

екологічною безпекою;

коеволюцією.

120. Перетворення у техніці і технології на основі наукових відкриттів, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил, називають:

науково-технічним прогресом;

+науково-технічною революцією;

коеволюцією;

екологічною безпекою.

121. Сукупність дій, пов'язаних з прогнозуванням, науково-технічними і конструкторськими розробками, проектуванням, транспортуванням і зберіганням сировини, виготовленням проміжної (напівпродукції) та готової продукції, її випробуванням, пакуванням, обліком та зберіганням, ремонтом обладнання тощо, називають

+виробничим процесом;

технологічним процесом;

технологічною операцією;

техногенезом.

122. Послідовний набір операцій, в ході кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями, називають:

+технологічним процесом;

технологічною операцією;

техногенезом;

виробничим процесом.

Це сукупність виробничих процесів, науково-технічних і професійних знань, методів, засобів виробництва, нової техніки, які забезпечують перетворення природної речовини в продукти промислового і побутового використання.

+технологія;

технологічна операція;

техногенез;

технологічний процес.

124. Сукупність методів і способів використання біологічних агентів людиною в техніці та промисловому виробництві для отримання необхідних продуктів називають:

+біотехнологією;

екотехнологією;

безвідходним виробництвом;

маловідходним виробництвом.

125. Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та ускладнення взаємин між людиною та природою, що пов'язано з невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин у людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери, називають:

+екологічна криза;

екологічна катастрофа;

екологічна аварія;

техногенна аварія.

126. Пряме чи опосередковане надходження до атмосфери будь-якої речовини у такій кількості, яка впливає на якість і склад повітря, завдає шкоди людям, живій і неживій природі, екосистемам, будівельним матеріалам, усьому навколишньому середовищу, називають:

+забрудненням атмосфери;

загазованістю;

забрудненням населених місць;

задимленням населених місць.

127. Розповсюдження забруднювальних речовин з повітряними і водними потоками на великі відстані за межі кордонів країн, на яких знаходяться джерела забруднення, називають:

+транскордонним;

міждержавним;

міжнародним;

глобальним.

128. Вміст шкідливих речовин в одиниці об’єму (повітря, води), маси (ґрунту), які у разі дії впродовж певного проміжку часу не впливають на здоров’я людини і не спричинюють несприятливих наслідків для її нащадків – це:

ГДВ;

ГДС;

ОБРВ;

+ГДК.

129. Кількість шкідливих речовин, що викидається в повітря за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів повітря на межі санітарної зони не перевищувала ГДК – це:

+ГДВ;

ГДС;

ОБРВ;

ГДК.

130. Територію навколо потенційно небезпечного підприємства, у межах якої заборонено проживання населення і ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюють проектною документацією за узгодженням із органами державного регулювання безпеки відповідно до державних нормативних документів, називають:

+санітарно-захисною зоною;

зоною санітарної охорони;

природоохоронною зоною;

рекреаційною зоною.

131. Внесення у навколишнє середовище або виникнення у ньому нових, зазвичай не характерних хімічних і біологічних речовин, агентів (або внесення у надлишковій кількості будь-яких уже відомих речовин), яке призводить до негативних наслідків для людей чи природних екосистем, називають:

інтродукцією;

+забрудненням;

нормою забруднення;

антропогенним навантаженням.

132. ___________________ спричиняє появу в природі (як правило у результаті антропогенної діяльності) нових різновидів живих організмів, патогенів та збудників хвороб, а також спровоковане людиною катастрофічне розмноження окремих видів (наприклад, внаслідок необґрунтованої інтродукції, порушень карантину тощо).

+біологічне забруднення;

антропогенне забруднення;

забруднення навколишнього середовища;

біотичний кругообіг речовин.

133. Забруднення, пов’язане зі зміною температурно-енергетичних, хвильових і радіаційних параметрів зовнішнього середовища, називають:

+фізичним;

хімічним;

біологічним;

механічним.

Це акустичні невпорядковані звукові коливання повітря різної фізичної природи, що характеризуються випадковими змінами частоти, амплітуди, тривалості, що сприймається органами слуху людини як небажані сигнали.

ультразвук;

інфразвук;

звук;

+шум.

Дата добавления: 2015-08-21