Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 2 страница

Читайте также:

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

+на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

76. Під створом пункту спостереження розуміють:

+умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;

місце на водоймі або водотоці, де систематично проводять комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води;

вертикальна лінія на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води.

77. Під пунктом спостереження за станом поверхневих вод розуміють:

умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;

+місце на водоймі або водотоці, де систематично проводиться комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води.

78. Під час спостереження за якістю води встановлюють не менше:

одного створу;

двох створів;

+трьох створів;

чотирьох створів.

79. Перший створ рекомендують розміщувати:

на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;

+на відстані 1 км вище джерела забруднення;

на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;

у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.

80. Другий створ рекомендують розміщувати:

+на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;

на відстані 1 км вище джерела забруднення;

на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;

у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.

81. Третій створ рекомендують розміщувати на відстані:

на відстані 0.5 км нижче за течією від місця скиду стічних вод або 0,5-1,0 км нижче останнього колектора;

на відстані 1 км вище джерела забруднення;

на відстані 1,5 км вище джерела забруднення;

+у місці достатнього змішування стічних вод із водами річки.

82. Під вертикаллю створу розуміють:

+умовну відвисну лінію від поверхні води до дна водойми або водотоку, на якій виконують роботи для одержання даних про якість води;

вертикальну лінію на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води;

умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води.

83. Під горизонтом створу розуміють:

+місце на вертикалі (в глибину), в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води;

місце на водоймі або водотоці, де систематично проводять комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води.

84. За глибини до 5 м встановлюють:

+один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);

два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);

три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;

наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.

85. За глибини від 5 до 10 м встановлюють:

один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);

+два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);

три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;

наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.

86. За глибини більше 10 м на водотоках та більше 20 м на водоймах встановлюють:

один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);

два горизонти: біля поверхні і біля дна (0.5 м від дна);

+три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;

наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.

87. За глибини більше 100 м встановлюють:

один горизонт біля поверхні води (влітку на 0,2–0,3 м від поверхні, взимку біля нижньої поверхні льоду);

два горизонти: біля поверхні і біля дна (на відстані 0.5 м від дна);

три горизонти: біля поверхні, посередині та біля дна;

+наступні горизонти: біля поверхні, на глибинах 10, 20, 50, 100 м та біля дна.

88. Під час здійснення обов'язкової програми виконують:

+гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;

гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищахта деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;

гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищахта деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК₅; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

гідрологічні спостереження: витрати води (м³/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах;

гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК₅; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень.

89. За програмою скорочена 1 виконують:

гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;

+гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищахта деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;

90. За програмою скорочена 2 виконують:

гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;

+гідрологічні спостереження: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищахта деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК₅; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

91. За програмою скорочена 3 виконують:

гідрологічні і гідрохімічні спостереження в повному обсязі;

гідрологічні спостереження в межах: витрати води на водотоках або рівень води на водоймищахта деякі гідрохімічні спостереження: візуальні, температура, концентрація РК, питома електропровідність;

гідрологічні спостереження (витрати води на водотоках або рівень води на водоймищах)та деякі гідрохімічні спостереження (візуальні, температура, концентрація завислих речовин, водневий показник; концентрація РК; ХСК; БСК₅; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень);

+гідрологічні спостереження (витрати води (м³/с), швидкість течії під час опорних вимірів, витрати на водотоках або рівень води на водоймищах і гідрохімічні спостереження (візуальні спостереження, температура, концентрація завислих речовин, рН; концентрація РК; ХСК; БСК₅; концентрація речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень).

92. Під час спостереження за якістю води встановлюють не менше:

одного створу;

двох створів;

+трьох створів;

чотирьох створів.

93. Види обстеження забруднення атмосфери:

епізодичне, регіональне, глобальне;

+локальне, комплексне, оперативне;

епізодичне, комплексне, оперативне;

всі відповіді не правильні.

94.Для вивчення забруднення ґрунтів пестицидами відбирають проби:

навесні після сівби;

восени після збору урожаю;

+навесні після сівби і восени після збору урожаю;

немає правильної відповіді.

95. Мережа моніторингу підземних вод поділяють:

на фонову і регіональну;

+на фонову, імпактну і спеціалізовану;

на фонову, регіональну і спеціалізовану;

немає правильної відповіді.

96. На водотоках фоновий створ встановлюють:

на відстані 500 м нижче скидання стічних вод;

+на відстані 500 м вище скидання стічних вод;

поєднується з місцем скидання стічних вод;

немає правильної відповіді.

97. У основні фази водного режиму на постах усіх категорій спостереження проводять:

за скороченою програмою;

+за повною програмою;

за обов’язковою програмою;

немає правильної відповіді.

98. Пункти спостережень за станом поверхневих вод поділяють:

+на три категорії;

на чотири категорії;

на п’ять категорій;

немає правильної відповіді.

99. Моніторинг довкілля – це система:

спостережень, контролю і управління станом природного середовища;

контролю, прогнозу і управління станом довкілля;

+спостережень, оцінювання, прогнозування і підтримки управлінських рішень;

контролю і управління якістю довкілля;

контроль, аналіз, прогноз і управління станом навколишнього середовища.

100. Інтегральними показниками під час організації системи моніторингу вважають:

інтенсивність фіто- і хемопроцесів;

+інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;

відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;

інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;

збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.

101. Під час формування систем моніторингу довкілля найбільш універсальним підходом вважають:

формування регіональної мережі спостережень за об’єктами довкілля;

одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;

формування національної мережі спостережень за об’єктами довкілля;

+організацію глобальної системи моніторингу;

організацію спостережень за джерелами забруднень.

102. Організація біотичного моніторингу передбачає:

спостереження за локальними джерелами та факторами впливу;

+контроль за реакцією біоти – відгуки та наслідки;

спостереження за впливом стану довкілля на захворюваність і населення;

контроль за реакцією великих систем (погода і клімат);

контроль за реакцією біосфери загалом.

103. Діоксид сірки відносять до____ класу пріоритетності забруднювальних речовин:

+1;

104. Найбільш важливими полютантами для атмосферного повітря вважають:

озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;

+пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;

бенз(а)пирен та пестициди;

важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;

діоксини, важкі метали та пестициди.

105. Пріоритетними полютантами для води є:

нафтопродукти, важкі метали та пестициди;

діоксини, важкі метали та пестициди;

+біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;

озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.

106. Найбільшими джерелами забруднення атмосферного повітря є:

сільськогосподарські підприємства і транспорт;

АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;

+автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;

підприємства металургії, транспорт і АЕС.

107. ДДТ відносять до ____класу пріоритетності забруднювальних речовин:

+2;

108. Завислі частинки відносять до ___класу пріоритетності забруднювальних речовин:

+1;

109. Хлорорганічні сполуки відносять до ___класу пріоритетності забруднювальних речовин:

+2;

110. У системі фонового моніторингу водних середовищ обов’язковими для визначення є:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

+біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

111. У системі фонового моніторингу атмосферного повітря обов’язковими для визначення є:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

+аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(пирен, фреони;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

112. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах обов’язковими для визначення є:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

+хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи та ВМ.

113. Ртуть відносять до ____класу пріоритетності забруднювальних речовин:

+4;

114. Свинець відносять до ____ класу пріоритетності забруднювальних речовин:

+4;

115. Концепція екологічного моніторингу довкілля України схвалена розпорядженням КМУ:

у 1994 році;

у 1996 році;

у 1998 році;

+у 2004 році;

у 2007 році.

116. Цільова програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища затверджена постановою КМУ:

у 1994 році;

у 1996 році;

у 1998 році;

у 2004 році;

+у 2007 році.

117. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено:

на Держкомгідромет;

на Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);

+на Міністерство екології і природних ресурсів;

на Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).

118. Основну масу речовин, які забруднюють атмосферне повітря складають:

викиди автотранспорту;

викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;

+продукти спалювання органічної речовини;

викиди транспорту і промислових підприємств.

119. Біологічними забрудненнями вважають:

макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;

відходи комунального господарства та АПК;

+мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;

мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.

120. Головними суб’єктами в державній системі моніторингу є:

Держкомгідромет і Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);

Міністерство екології і природних ресурсів та Міністерство охорони здоров’я (МОЗ);

Мінрегіон, МНС, МОЗ і Міністерство аграрної політики та продовольства (МАП);

+Міністерство екології і природних ресурсів, МОЗ, МАП, Мінрегіон і МНС.

121. Регіональна мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:

+стаціонарні і маршрутні пости спостережень;

стаціонарні і підфакельні пости спостережень;

маршрутні і підфакельні пости спостережень;

немає правильної відповіді.

122. У населених пунктах із населенням від 100 до 200 тис. жителів кількість постів спостережень має становити не менше:

+3;

2-3.

123. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за однією з чотирьох програм:

розширеній, повній, скороченій і локальній;

+повній, неповній, скороченій, добовій;

глобальній, регіональній і локальній;

немає правильної відповіді.

124. Основними методами відбору проб повітря є:

респіраторно-аспіраційний;

+аспіраційний і заповненням судин обмеженої ємкості;

аспіраційний і заповненням судин змінної ємкості;

немає правильної відповіді.

125. Забруднення свинцем локалізовані біля автомагістралі на відстані:

+до 0,1-0,2 км;

до 0,2-0,5 км;

до 1-2 км;

до 5 км;

до 10 км.

126. Головними біоіндикаторами стану грунтів є:

дрібні ссавці;

земноводні;

+великі безхребетні;

дрібні безхребетні.

127. Забруднення ґрунтів пестицидами перевіряють:

1 раз на рік;

+2 рази на рік;

2-3 рази на рік;

4 рази на рік.

128. Повний тур ґрунтового моніторингу вкладається в:

1 рік;

3 роки;

+5 років;

2-4 роки.

129. Термін “моніторинг” навколишнього середовища:

виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;

+виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;

виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;

перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.

130. До глобальних екологічних проблем не відносять:

втрату біологічної різноманітності;

зміни клімату і опустелювання;

забруднення біосфери і руйнування озонового шару;

+бідність і тероризм.

131. Завдання, яке не входить до пріоритетних завдань системи національного моніторингу:

оцінювання стану НС в національних інтересах;

одержання інформації про стан НС в національних інтересах;

+управління екологічним станом НС;

немає правильної відповіді.

132. Площа, яку охоплює система локального моніторингу, становить, км²:

1-2;

+10…100;

2…2×10⁶;

до 10⁷…10⁸.

133. Площа, яку охоплює система регіонального моніторингу, становить, км²:

1-2;

10…100;

+2…2×10⁶;

до 10⁷…10⁸.

134. Площа, яку охоплює система глобального моніторингу, становить, км²:

1-2;

10…100;

2…2×10⁶;

+до 10⁷…10⁸.

135. Пункти спостережень в системі локального моніторингу знаходяться на відстані, км:

1-2;

+0,01…10;

10…500;

до 3000…5000.

136. Пункти спостережень в системі регіонального моніторингу знаходяться на відстані, км:

1-2;

0,01…10;

+10…500;

до 3000…5000.

137. Пункти спостережень в системі глобального моніторингу знаходяться на відстані, км:

1-2;

0,01…10;

10…500;

+до 3000…5000.

138. Спостереження в системі локального моніторингу проводять кожні:

хвилину;

+годину;

місяць;

2…6 разів на рік.

139. Спостереження в системі регіонального моніторингу проводять кожні:

хвилину;

годину;

+місяць;

2…6 разів на рік.

140. Спостереження в системі глобального моніторингу проводять кожні:

хвилину;

годину;

місяць;

+2…6 разів на рік.

141. Біотичний моніторинг не включає:

спостереження за станом біотичної складової біосфери;

+спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях.

142. Обов’язковому вивченню в водних середовищах на фонових станціях підлягають:

бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;

завислі речовини, двоокис сірки, озон;

+окис вуглецю, оксиди азоту, сполуки водню;

біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.

143. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників не включає:

моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу, на фонових рівнях забруднення;

+моніторинг агротехнічних впливів, спостереження за зміною характеристик агроекосистем;

моніторинг змін природного середовища та інших факторів антропогенного впливу;

моніторинг фонових рівнів забруднення природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.

144. Гідрологічні спостереження включають:

+витрати води (м³/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

глибину і ширину водотоку;

візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК₅; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

немає правильної відповіді.

145. Гідрохімічні спостереження включають:

+візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК₅; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

витрати води (м³/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

глибину і ширину водотоку.

146. Гідрометричні спостереження включають:

витрати води (м³/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

+глибину і ширину водотоку.

147. Основну роль у глобальному забрудненні біосфери відіграють:

+економічна (виробнича) діяльність людини;

відходи рослинництва і тваринництва;

хімічні засоби захисту рослин і мінеральні добрива;

немає правильної відповіді.

148. Інтенсивність седиментації залежить:

+від швидкості і температурного режиму водотоку;

від гідрометричних показників водотоку;

від гідрохімічних характеристик водного середовища;

немає правильної відповіді.

149. Основним завданням біотичного моніторингу є:

визначення стану, відгуків і реакцій фітоценозів на антропогенний вплив;

+визначення стану біотичної складової біосфери, її відгуків і реакцій на антропогенний вплив;

визначення стану, відгуків і реакцій біогеоценозів на антропогенний вплив;

немає правильної відповіді.

150. Екологічний моніторинг охоплює:

питання біофізичного та геологічного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку;

+питання біологічного та геофізичного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку;

питання біотичного та геохімічного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку;

немає правильної відповіді.

151. Блок спостереження за станом довкілля має включати:

+спостереження за джерелами і факторами антропогенного впливу;

спостереження зарізноманітними факторами впливу у різних середовищах;

спостереження зарізноманітними джерелами впливу у різних середовищах;

немає правильної відповіді.

152. Стан біотичної складової біосфери визначають:

реакцією великих систем на антропогенні впливи;

станом середовища, що характеризується геохімічними даними, даними про склад та характер забруднень;

+реакція біоти – відгуки та наслідки;

немає правильної відповіді.

153. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) створена рішенням:

Конференції в Ріо-де-Жанейро у 1992 році;

+Конференції в Стокгольмі у 1972 році;

Всесвітнього самміту в Йоханзбурзі у 2002 році;

немає правильної відповіді.

154. Базовий моніторинг – це:

+стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками;

система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації;

моніторинг, який передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги;

немає правильної відповіді.

155. Кризовий (оперативний) моніторинг – це:

стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками;

+система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації;

немає правильної відповіді.

156. Науковий (фоновий) моніторинг – це:

+ моніторинг, який передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги;

Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 131 | Нарушение авторских прав

Читайте в этой же книге: ПОДУШКА ОВЕЧКА | За територіальним поширенням розрізняють надзвичайні ситуації загальнодержавного, ____________, місцевого, об’єктного рівнів. | В оцінюванні екологічного ризику виділяють наступні основні підходи: інженерний, модельний, ___________ та соціологічний. | На раптові (1), які швидко поширюються (2), які поширюються з помірною швидкістю (3), швидкісні (4,) квазіповільні (5), повільно поширюється (6). | Нормами радіаційної безпеки встановлюють три категорії осіб, які зазнають опромінювання: А (1),С(2), Б(3), Д(4), В(5), Е(6). | Оболонку називають епігеосферою. | Геосистема досягла свого вищого ступеня розвитку, перебуває в стані рівноваги, найбільшою мірою відповідає даним умовам. | Це антропогенний ландшафт, який виникає в процесі використання земель у сільському господарстві. | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 4 страница | МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ |

<== предыдущая страница	\|	следующая страница ==>
Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 1 страница	\|	Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 3 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.079 сек.)