Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 1 страница

Читайте также:
  1. Contents 1 страница
  2. Contents 10 страница
  3. Contents 11 страница
  4. Contents 12 страница
  5. Contents 13 страница
  6. Contents 14 страница
  7. Contents 15 страница

+стійкість;

відкритість;

динамічність;

буферність.

 

Наявність зв’язків геосистеми з елементами, що не належать до їх структури, свідчить про ………….. геосистеми.

складність;

+відкритість;

поліструктурність;

просторовість.

 

Ландшафтно-екологічне ………….. – це комплекс робіт, спрямованих на визначення екологічного стану ландшафтів, чинників і процесів його динамічних змін.

прогнозування;

впорядкування;

+дослідження;

районування.

 

Фація, урочище, місцевість – це …………… одиниці ландшафту.

типологічні;

індивідуальні;

регіональні;

+морфологічні.

 

Схема формування вертикальної структури геосистеми включає ………..… стадії розвитку.

+дві;

три;

чотири;

п’ять.

 

З моменту виникнення фітоценозу геосистема вступає у …….. стадію розвитку.

фітоценотичну;

ецезисну;

+біотичну;

сукцесійну.

 

Кругообіг води в геосистемі, коли відбувається прогресувальна гідроморфізація або ксероморфізація, є …………..

збалансованим;

+незбалансованим;

промивним;

аридним.

 

162. Часткове перехоплення дощових вод фітогеогоризонтами називають:

+інтерцепція;

ецезис;

сорбція;

транспірація.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

"МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ"

Київ

"Аграрна освіта"

Навчальна дисципліна “Моніторинг довкілля”

1. Моніторинг довкілля включає:

спостереження, контроль і управління станом навколишнього середовища (НС);

контроль, прогноз і управління станом НС;

+спостереження, оцінювання і прогноз стану навколишнього середовища (НС);

контроль і управління якістю НС;

контроль, аналіз, прогноз і управління станом НС.

 

2. Під час організації системи моніторингу навколишнього середовища інтегральними показниками вважають:

інтенсивність фіто- і хемопроцесів;

відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;

+інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;

інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;

збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.

3. Найбільш універсальним підходом до формування систем моніторингу є:

формування регіональної мережі спостережень за об’єктами довкілля;

одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;

формування національної мережі спостережень за об’єктами довкілля;

+організація глобальної системи моніторингу;

організація спостережень за джерелами забруднень.

 

4. Організація спостережень за станом біотичної складової біосфери передбачає контроль:

за локальними джерелами та факторами впливу;

+ за реакцією біоти – відгуки та наслідки;

за впливом стану довкілля на захворюваність і населення;

за реакцією великих систем (погода і клімат);

за реакцією біосфери загалом.

 

5. До якого класу пріоритетності забруднювальних речовин відносять діоксид сірки та завислі частинки:

+1;

3;

5;

7;

8.

 

 

6. Для повітря найважливішими інгредієнтами є:

озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;

бенз(а)пирен та пестициди;

важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;

+пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;

діоксини, важкі метали та пестициди.

 

7. Для води найважливішими інгредієнтами є:

+біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;

нафтопродукти, важкі метали та пестициди;

діоксини, важкі метали та пестициди;

озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.

 

8. Серед джерел забруднень найвищий пріоритет мають:

сільськогосподарські підприємства і транспорт;

АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;

+автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;

підприємства металургії, транспорт і АЕС.

 

9. Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ДДТ та інші хлорорганічні сполуки:

1;

+2;

3;

4.

 

10. Під час організації фонового моніторингу у воді необхідно обов’язково визначати:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

+хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

11. Під час організації фонового моніторингу в атмосфері необхідно обов’язково визначати:

+аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(пирен, фреони;

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

12. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах необхідно обов’язково визначати:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

+хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, ВМ.

 

13. Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ртуть та свинець:

1;

2;

+4;

6.

 

14. Положення про Державну систему моніторингу довкілля України прийнято:

у 1994 році;

у 1996 році;

+у 1998 році;

у 2004 році.

 

15. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено:

на Держкомгідромет;

на Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС);

+на Міністерство екології і природних ресурсів;

на Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).

 

16. Основна маса речовин, які забруднюють атмосферне повітря припадає:

на викиди автотранспорту;

на викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;

+на продукти спалювання органічної речовини;

на викиди транспорту і промислових підприємств.

 

17. До групи біологічних факторів забруднень відносять:

+мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;

макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;

відходи комунального господарства та АПК;

мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.

 

18. Зaгaльнa мaca cвiтoвиx пpoмиcлoвo-пoбyтoвиx викидів у атмосферу cтaнoвить пpиблизнo:

+600 гiгaтoн на рік;

600 мегaтoн на рік;

600 тис. тoн на рік;

60 тис. тoн на рік.

19. Існуюча мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:

+стаціонарні і маршрутні пости спостережень;

стаціонарні і підфакельні пости спостережень;

маршрутні і підфакельні пости спостережень;

всі відповіді не правильні.

 

20. На 50-100 тис. жителів кількість постів спостережень за атмосферним повітрям має становити не менше:

+2;

3;

4;

2-3.

 

21. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за програмами:

+повною, неповною, скороченою, добовою;

розширеною, повною, скороченою і локальною;

глобальною, регіональною і локальною;

всі відповіді неправильні.

 

22. Основними методами відбору проб повітря є:

респіраторно-аспіраційний;

+аспіраційний із заповненням судин обмеженої ємкості;

аспіраційний із заповненням судин змінної ємкості;

всі відповіді правильні.

 

23. Для визначення забруднення грунтів пестицидами відбір проб ґрунту проводять:

1 раз на рік;

+2 рази на рік;

2-3 рази на рік;

4 рази на рік.

 

24. Повний тур ґрунтового моніторингу:

1 рік;

3 роки;

+5 років;

2-4 роки.

 

25. Загальні запаси водних ресурсів в Україні на одного жителя становлять:

менше 1,0 тис. м3 на рік;

1,25 тис. м3 на рік;

+1,70 тис. м3 на рік;

1,95 тис. м3 на рік.

26. Відбір проб повітря на підфакельних постах виконують на відстанях від факела:

+0,5; 1; 2; 3; 4; 6; 8;10; 15 і 20 км;

1; 2; 3; 4; 5; 6; 8;10 і 15 км;

0,5; 1; 2; 4; 6; 8;10; 15; 20 і 30 км;

всі відповіді не правильні.

 

27. Основними забруднювальними факторами у разі радіаційного забруднення є:

радіаційне випромінювання і радіоактивні аерозолі;

радіоактивні дощі і радіоактивний пил;

+радіаційне випромінювання і внутрішнє опромінення від радіонуклідів;

радіоактивний пилі опромінення від радіонуклідів.

 

28. Для більшості населення України основним джерелом ефективної дози радіаційного забруднення є:

вода і повітря;

+продукти харчування;

радіоактивні дощі;

радіоактивний пил.

 

29. Термін “моніторинг” навколишнього середовища:

виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;

+виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;

виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;

перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.

 

30. До глобальних екологічних проблем відносять:

+втрата біологічної різноманітності, зміни клімату, забруднення біосфери і руйнування озонового шару;

«гарячі плями» на поверхні Землі, опустелювання в Азії, Африці та Європі;

зниження рН Світового океану, зміни клімату і забруднення поверхневих вод;

бідність і тероризм.

 

31. Основним завданням національного моніторингу є:

оцінювання стану НС в національних інтересах;

+одержання інформації і оцінювання стану НС у національних інтересах;

одержання інформації про стан НС в інтересах народу;

одержання інформації про стан НС на різних рівнях.

 

32. Площа, охоплювана системою локального моніторингу, становить (км2):

1-2;

+10…100;

2…2×106;

до 107…108.

 

33. Площа, охоплювана системою регіонального моніторингу, становить (км2):

1-2;

10…100;

+2…2×106;

до 107…108.

34. Площа, охоплювана системою глобального моніторингу, становить (км2):

1-2;

10…100;

2…2×106;

+до 107…108.

35. Відстань між пунктами відбору проб у системі локального моніторингу становить (км):

1-2;

+0,01…10;

10…500;

до 3000…5000.

 

36. Відстань між пунктами відбору проб в системі регіонального моніторингу становить (км):

1-2;

0,01…10;

+10…500;

до 3000…5000.

 

37. Відстань між пунктами відбору проб у системі глобального моніторингу, становить (км):

1-2;

0,01…10;

10…500;

+до 3000…5000.

 

38. Частота спостережень у системі локального моніторингу становить:

секунди-хвилини;

+хвилини-години;

декада-місяць;

2…6 разів на рік.

 

39. Частота спостережень у системі регіонального моніторингу становить:

секунди-хвилини;

хвилини-години;

+декада-місяць;

2…6 разів на рік.

40. Частота спостережень у системі глобального моніторингу становить:

секунди-хвилини;

хвилини-години;

декада-місяць;

+2…6 разів на рік.

41. Біотичний моніторинг – це:

+спостереження за станом і реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях;

спостереження за станом абіотичної складової біосфери.

 

42. Обов’язковому вивченню в усіх середовищах на фонових станціях підлягають:

+бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;

завислі речовини, двоокис сірки, озон;

окис вуглецю, оксиди азоту, вуглеводи;

біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.

 

43. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників включає розділи:

моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу агротехнічного;

+моніторинг забруднень і відгуків біоти, спостереження за зміною характеристик еталонних природних екосистем та їх антропогенних модифікацій;

моніторинг змін факторів антропогенного впливу;

моніторинг фонових рівнів природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.

 

44. Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів державної системи моніторингу покладається:

+на Міністерство екології і природних ресурсів;

на Міністерство з надзвичайних ситуацій;

на Національне космічне агентство України;

на Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України.

 

45. Метрологічне забезпечення державної системи моніторингу також покладається:

+на Міністерство екології і природних ресурсів і Держстандарт;

на Міністерство з надзвичайних ситуацій;

на Національне космічне агентство України;

на Національне агентства з питань інформатизації при Президентові України.

 

46. Взаємовідносини суб'єктів системи моніторингу ґрунтуються:

+на взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

на координації дій і наслідків під час планування, організації та проведення організаційних заходів;

на інтегрованому підході до інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів;

на безкоштовному науково-технічному обміні матеріальними ресурсами.

 

47. Основну роль у глобальному поширенні забруднень у біосфері відіграють:

+тропосфера й стратосфера;

тропопауза і нижня частина стратосфери;

стратосфера та іоносфера;

всі відповіді не правильні.

 

48. Інтенсивність осідання бенз(а)пирену:

+до 18 кг/км2 на відстані менше ніж 1 км від джерела;

до 1,8 кг/км2 на відстані менше ніж 1 км від джерела;

до 18 кг/км2 на відстані 1-2 км від джерела;

до 1,8 кг/км2 на відстані 1-2 км від джерела.

 

49. Сполуки сірки випадають на таких відстанях:

+SO 2 – до 40-50 км, H2SO4 + MeSO4 – до 300 км;

SO 2 – до 10-20 км, H2SO4 + MeSO4 – до 200 км;

SO 2 – до 20-40 км, H2SO4 + MeSO4 – до 150 км;

SO 2 – до 1-25 км, H2SO4 + MeSO4 – до 100 км.

 

50. Постом спостереження за атмосферним повітрям є:

+вибране місце, на якому розміщують павільйон або автомобіль, обладнаний відповідними приладами;

спеціально обладнана точка місцевості;

обладнаний відповідними приладами та комунікаційними лініями павільйон;

спеціальна лабораторія у вигляді стаціонарного павільйону або автомобіля.

 

51. До основних речовин, які забруднюють атмосферне повітря в Україні відносять:

+пил, СО, SO2, NO2, формальдегід, бенз(а)пирен та свинець;

пил, СО, SO2, NO2, радіонукліди і ртуть;

оксиди вуглецю, сірки, азоту та важкі метали;

пил, СО, СО2, SO2, NO2, феноли і радіонукліди.

 

52. Регулярні спостереження на стаціонарних постах проводять:

+за однією з чотирьох програм спостережень: повною, неповною, скороченою, добовою;

за однією з трьох програм спостережень: повною, неповною, скороченою;

за однією з двох програм спостережень: повною і скороченою;

за однією з трьох програм спостережень: повною, неповною і добовою.

 

53. Повна програма спостережень за атмосферним повітрям включає:

+отримання інформації про разові і середньодобові концентрації щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів під час обов'язкового відбору о 1, 7, 13, 19 годині;

отримання інформації про концентрації ЗР щодня під час обов'язкового відбору о 1, 8, 14, 20 годині;

отримання інформації про разові концентрації ЗР щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів під час обов'язкового відбору о 6, 12, 18, 20 годині;

отримання інформації про середньодобові концентрації щодня через рівні інтервали часу не менш 4 разів.

 

54. Неповна програма спостережень за атмосферним повітрям включає:

+отримання інформації про разові концентрації щоденно о 7,13,19 годині місцевого декретного часу;

отримання інформації про середньодобові концентрації щоденно о 7,13,19 годині місцевого часу;

отримання інформації про разові концентрації щоденно о 6, 12, 18 годині декретного часу;

отримання інформації про разові концентрації щоденно о 8, 14, 20 годині місцевого часу.

 

55. Добова програма спостережень за атмосферним повітрям включає:

отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом безперервного відбору проб;

+отримання інформації про разові концентрації протягом доби щогодини;

отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом відбору проб через кожні 2 год;

отримання інформації про середньодобову концентрацію шляхом відбору проб через кожні 4 год.

 

56. Скорочена програмапостережень за атмосферним повітрям включає:

+отримання інформації тільки про разові концентрації щодня о 7 і 13 годині місцевого декретного часу;

отримання інформації тільки про середньодобові концентрації щодня о 6 і 14 годині декретного часу;

отримання інформації про разові і середньодобові концентрації щодня о 7 і 13 годині місцевого часу;

отримання інформації тільки про разові концентрації щодня о 7 і 17 годині місцевого декретного часу.

57. До надзвичайно небезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:

+бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;

сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, оксиди марганцю тощо;

діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;

оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.

 

 

58. До високонебезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:

бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;

+сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, оксиди марганцю тощо;

діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;

оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, скипидар тощо.

 

 

59. До помірно небезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:

бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;

сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, пентаоксид ванадію, оксиди марганцю тощо;

+діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;

оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.

 

 

60. До малонебезпечних речовин, які забруднюють атмосферне повітря відносять:

бенз(а)пирен, свинець, сполуки ртуті і хрому, гексахлоран, ціановодні, пентаоксид ванадію, ДДТ, озон тощо;

сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, пентаоксид ванадію, оксиди марганцю тощо;

діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо;

+оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо.

61. У містах з населенням більш 100 тис. до обов'язкового переліку речовин для контролю атмосферного повітря включають:

+розчинні сульфати, бенз(а)пирен;

формальдегід і сполуки свинцю;

формальдегід, важкі метали і пестициди;

розчинні сульфати, бенз(а)пирен, формальдегід і пестициди.

 

62. Перелік забруднювальних речовин, що підлягають контролю в атмосферному повітрі, переглядають щоразу під час інвентаризації промислових викидів, реконструкції і появі нових підприємств, але не рідше:

1 разу на 2 роки;

+1 разу на 3 роки;

1 разу на 4 роки;

1 разу на 5 років.

 

63. Під час визначення приземної концентрації домішки в атмосферному повітрі відбір проб проводять на висоті:

+1,5-3,5 м від поверхні землі;

2,5-4,5 м від поверхні землі;

2,0-5,0 м від поверхні землі;

1,0-3,0 м від поверхні землі.

 

64. Разові проби, а потім і концентрації забруднювальних речовин визначаються у разі:

+тривалості відбору 20-30 хвилин;

тривалості відбору 30-40 хвилин;

тривалості відбору 40-50 хвилин;

тривалості відбору 50-60 хвилин.

 

65. Середньодобові проби, а потім і концентрації забруднювальних речовин, визначають:

коли відбір проб здійснюють безперервно протягом 24 годин;

коли відбір проб здійснюють дискретно, через рівні інтервали часу протягом доби (відбирають декілька, але не менш чотирьох, разових про;

+коли відбір проб здійснюють безперервно протягом 24 годин або дискретно, через рівні інтервали часу протягом доби (відбирають декілька, але не менш чотирьох, разових про;

коли відбір проб здійснюють безперервно протягом не менше 8 годин у світлі години доби.

 

66. Забруднення природних вод – це:

+процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;

процес зміни їх властивостей, що може шкідливо впливати на людину і обмежувати її можливості цільового використання води;

поява у воді фізичних, хімічних і біологічних інгредієнтів, що обмежують можливість цільового використання води;

процес зміни структури води під дією фізичних і хімічних речовин.

 

 

67. Сапробізацію викликають:

+органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

 

68. Токсифікацію викликають:

органічні нетоксичні забруднення;

+органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

 

69. Причиною евтрофікації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

+мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі (ацидифікація);

радіонукліди (нуклідизація).

 

70. Причиною ацидифікації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

+кислі дощі;

радіонукліди.

 

71. Причиною нуклідизації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

+радіонукліди.

72. Пункти спостережень першоїкатегорії розміщують:

+на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

 

73. Пункти спостережень другоїкатегорії розмішують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

+на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

 

74. Пункти спостережень третьоїкатегорії розміщують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

+на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

 

75. Пункти спостережень четвертоїкатегорії розміщують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 208 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПОДУШКА ОВЕЧКА | За територіальним поширенням розрізняють надзвичайні ситуації загальнодержавного, ____________, місцевого, об’єктного рівнів. | В оцінюванні екологічного ризику виділяють наступні основні підходи: інженерний, модельний, ___________ та соціологічний. | На раптові (1), які швидко поширюються (2), які поширюються з помірною швидкістю (3), швидкісні (4,) квазіповільні (5), повільно поширюється (6). | Нормами радіаційної безпеки встановлюють три категорії осіб, які зазнають опромінювання: А (1),С(2), Б(3), Д(4), В(5), Е(6). | Оболонку називають епігеосферою. | Геосистема досягла свого вищого ступеня розвитку, перебуває в стані рівноваги, найбільшою мірою відповідає даним умовам. | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 3 страница | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 4 страница | МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Це антропогенний ландшафт, який виникає в процесі використання земель у сільському господарстві.| Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 2 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.089 сек.)