Читайте также: |
|
немає правильної відповіді.
157. У програму абіотичного моніторингу включають:
контроль абіотичного стану польовими методами;
+геофізичні та гідрометеорологічні спостереження;
спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових;
немає правильної відповіді.
158. У програму біотичного моніторингу включають:
геофізичні та гідрометеорологічні спостереження;
+спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових;
контроль абіотичного стану польовими методами;
немає правильної відповіді.
159. Біологічний моніторинг – це:
визначення коефіцієнтів розмноження деяких видів та розмірів їх популяцій;
+контроль стану навколишнього природного середовища за допомогою живих організмів;
визначення видового складу, приріст біомаси тощо;
немає правильної відповіді.
160. Фоновий моніторингу НПС полягає:
+у забезпеченні спеціальних і високоточних спостережень за всіма складовими НПС, а також за характером, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин;
у визначенні коефіцієнтів розмноження деяких видів та розмірів їх популяцій;
у визначенні, методичних підходах і практиці моніторингу на всіх рівнях;
немає правильної відповіді.
161. До складу атмосферного повітря входять основні гази:
азот – 74,08 %, кисень – 24,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,3 %, водень – 0,05, ксенон – 0,01 % та ін.;
+азот – 78,08 %, кисень – 20,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,03 %, нeoн – 0,01 % та ін.;
азот – 74,08 %, кисень – 24,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,3 %, гелій – 0,01 % та ін.;
немає правильної відповіді.
162. Термін забруднення атмосфери означає, що в повітрі присутні:
надмірні концентрації шкідливих газів, які утворюються під час роботи теплоенергетичних установок і тваринницьких ферм;
+різноманітні гази і частинки твердих або рідких речовин, які шкідливо впливають на живі організми, погіршують умови їх проживання або наносять матеріальні збитки;
різноманітні гази і частинки пилу, що заважають дихати живим організмам і наносять матеріальні збитки людям;
немає правильної відповіді.
163. В Україні наукові та методологічні основи організації мережі спостережень за станом атмосферного повітря забезпечує:
+УкрНДІГМ і підрозділи Міністерства екології і природних ресурсів України;
УкрНДІМЕСГ і підрозділи МНС;
Держспоживстандарт і МОЗ;
немає правильної відповіді.
164. Основна мета моніторингу за станом атмосферного повітря полягає у забезпеченні зацікавлених державних і громадських органів:
+систематичною інформацією про рівень забруднень атмосфери і прогноз їх змін;
інформацією про планування і розміщення промислових підприємств та визначення їх санітарно-захисних зон;
методами оцінювання збитків, що наносять сільському господарству, лісам, тваринництву, будівлям і спорудам;
немає правильної відповіді.
165. До природного забруднення атмосфери відносять:
+мінеральний, opгaнiчний і кocмiчний пил;
механічні і хімічні забруднювальні речовини;
газоподібні забруднювальні речовини;
немає правильної відповіді.
166. Оксиди сірки (SOx) утворюються:
+під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;
під час спалювання горючих сумішей з надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;
під час неповного згоряння палива;
немає правильної відповіді.
167. Оксиди азоту (NOx) утворюються:
під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;
+під час спалювання горючих сумішей із надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;
під час неповного згоряння палива;
немає правильної відповіді.
168. Поліциклічні ароматичні вуглеводні і бенз(пирен утворюються:
під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;
під час спалювання горючих сумішей із надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;
+під час неповного згоряння палива;
немає правильної відповіді.
169. Основними речовинами, які забруднюють атмосферу й рекомендовані ВООЗ для обовязкового визначення є:
+тверді частинки, оксиди вуглецю (CO), діоксид сірки (SO2,) і оксиди азоту (NOх);
зола, дioкcид вуглецю CO2 і N2O4;
аерозолі, свинець (Pb), Oзoн (О3), фpeoни;
немає правильної відповіді.
170. Інтерполяція даних використовується, коли:
+є набір значень показника, визначених у певних точках, а треба знайти його значення в інших точках;
потрібно провести ідентифікацію параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;
потрібно визначити значення функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась;
немає правильної відповіді.
171. Інтенсивність осідання бенз(а)пирену складає:
до 1,8 кг/км2 на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;
до 0,18 кг/км2 на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;
+до 18 кг/км2 на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;
немає правильної відповіді.
172. Виділяють три градації дальності перенесення забруднювальних речовин у атмосфері:
локальний – до 1,0 км, мезомасштабний – 1,0-10,0 км та дальній – більше
10,0 км від джерела викидів;
+локальний – до 10 км, мезомасштабний – 10-100 км та дальній – більше
100 км від джерела викидів;
локальний – до 20 км, мезомасштабний – 20-200 км та дальній – більше 200 км від джерела викидів;
немає правильної відповіді.
173. Стаціонарний пост призначений:
+ для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних забруднювальних речовин;
для регулярного відбору проб повітря за необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах;
для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;
немає правильної відповіді.
174. Маршрутний пост призначений:
для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних речовин;
+для регулярного відбору проб повітря за необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах;
для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;
немає правильної відповіді.
175. Пересувний підфакельний пост призначений:
для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних забруднювальних речовин;
для регулярного відбору проб повітря за необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах;
+для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;
немає правильної відповіді.
176. До пріоритетного списку забруднювальних речовин в Україні віднесені:
+свинець та його сполуки, бенз(а)пірен, формальдегід;
кадмій та його сполуки, фенол, етилбензол;
залізо та його сполуки, водень хлористий, бензол;
немає правильної відповіді.
177. У разі визначення приземної концентрації домішок в атмосферному повітрі відбір проб проводять на висоті:
0,5-1,5 м від поверхні землі;
2,5-4,5 м від поверхні землі;
+1,5-3,5 м від поверхні землі;
немає правильної відповіді.
178. Проби і концентрації забруднювальних речовин залежно від режиму відбору підрозділяють:
+на разовіі середньо добові;
на безперервні і дискретні;
на сердньо добові і середньомісячні;
немає правильної відповіді.
179. Під якістю води розуміють:
+характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
немає правильної відповіді.
180. Під виснаженням вод розуміють:
характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
+скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
немає правильної відповіді.
181. Під засміченням вод розуміють:
характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
+надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
немає правильної відповіді.
182. Забруднення природних вод – це:
характеристика хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;
скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;
надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;
+процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;
немає правильної відповіді.
183. Самоочищення – це:
+сукупність гідродинамічних, біологічних, хімічних і фізичних процесів, які призводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді;
процеси фільтрації і седиментації водних об’єктів, які призводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді;
осідання суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;
немає правильної відповіді.
184. Хімічне забруднення води – це попадання у водойми:
органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;
+розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш’яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;
суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;
немає правильної відповіді.
185. Фізичне забруднення води – це попадання у водойми:
органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;
розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш’яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;
+суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;
немає правильної відповіді.
186. Біологічне забруднення води – це попадання у водойми:
+органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;
розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш’яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;
суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;
немає правильної відповіді.
187. Збільшення біомаси синьо-зелених водоростей і скорочення видової різноманітності є:
біоіндикатором теплового та неорганічного забруднення водного середовища токсичними забруднювальними речовинами;
+біоіндикатором теплового, радіаційного, органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами;
біоіндикатором органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами;
біоіндикатором теплового, радіаційного та неорганічного забруднення водного середовища нетоксичними забруднювальними речовинами.
188. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 1 категорії:
+розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;
встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;
встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;
немає правильної відповіді.
189. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 2 категорії:
розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;
+встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;
встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;
немає правильної відповіді.
190. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 3 категорії:
розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;
встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;
+встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;
немає правильної відповіді.
191. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 1 категорії проводять:
+у місцях скиду забруднювальних речовин;
у забруднених районах морів та океанів;
у відносно чистих водах (фонові спостереження);
немає правильної відповіді.
192. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 2 категорії проводять:
у місцях скиду забруднювальних речовин;
+у забруднених районах морів та океанів;
у відносно чистих водах (фонові спостереження);
немає правильної відповіді.
193. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 3 категорії проводять:
у місцях скиду забруднювальних речовин;
у забруднених районах морів та океанів;
+у відносно чистих водах (фонові спостереження);
немає правильної відповіді.
194. Спостереження за нафто- і хлорвуглеводнями в морських і океанічних водах проводять:
+на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
біля поверхні, 10 м і біля дна;
біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
195. Спостереження за СПАР і фенолами в морських і океанічних водах проводять:
на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
+біля поверхні, 10 м і біля дна;
біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
196. Спостереження за важкими металами в морських і океанічних водах проводять:
на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
біля поверхні, 10 м і біля дна;
+біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
197. Зоопланктон відбирають сіткою:
на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;
біля поверхні, 10 м і біля дна;
біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;
+в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.
198. У пунктах 1 категорії спостереження здійснюють:
+за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);
5-6 разів на рік за повною програмою;
2-4 рази на рік за повною програмою;
немає правильної відповіді.
199. У пунктах 2 категорії спостереження проводять:
за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);
+5-6 разів на рік за повною програмою;
2-4 рази на рік за повною програмою;
немає правильної відповіді.
200. В пунктах 3 категорії спостереження здійснюють:
за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);
5-6 разів на рік за повною програмою;
+2-4 рази на рік за повною програмою;
немає правильної відповіді.
201. Об’єктний (детальний)рівень моніторингу геологічного середовища включає:
+систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;
міські, районні системи моніторингу;
оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;
немає правильної відповіді.
202. Локальний рівень моніторингу геологічного середовища включає:
систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;
+міські і районні системи моніторингу;
оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;
немає правильної відповіді.
203.Регіональний рівень моніторингу геологічного середовища включає:
систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;
міські, районні системи моніторингу;
+оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;
немає правильної відповіді.
204. Постійними пунктами ґрунтового моніторингу вибрано:
+природні об’єкти, еталонні об’єкти високого рівня сільськогосподарського використання ґрунтів (держсортдільниці), звичайні господарства;
сільськогосподарські території обладнані спеціальними контрольними приладами;
землі природоохоронного призначення;
немає правильної відповіді.
205. Стан ґрунтів достовірно діагностують за наявності:
інформації про зміни структури землекористування, сівозміни і тип господарства (інтенсивне, екстенсивне, біодинамічне тощо);
+інформації про зміни структури ґрунтового покриву, трансформації земельних угідь, оцінювання темпів зміни основних показників (гумусу, рН, ємності катіонного обміну, забрудненості, біологічної активності тощо);
інформації про зміни структури і забруднення ґрунтів, земельних угідь, природоохоронних територій тощо;
немає правильної відповіді.
206. У слабо забруднених ґрунтах:
+вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;
перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;
вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);
немає правильної відповіді.
207. У середньо забруднених:
вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;
+перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;
вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);
немає правильної відповіді.
208. У сильно забруднених ґрунтах:
вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;
перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;
+вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);
немає правильної відповіді.
209. Ґрунти вважають забрудненими, якщо:
+концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;
концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення;
концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;
немає правильної відповіді.
210. Рівень забруднення ґрунту вважається небезпечним, якщо:
концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;
+концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення;
концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;
немає правильної відповіді.
211. З метою встановлення інтенсивності надходження ВМ в ґрунт проводять відбір проб снігу:
+з площі 1,0 га складається з 20-40 точкових проб;
з площі 0,1 га складається з 10-20 точкових проб;
з площі 0,5 га складається з 20-40 точкових проб;
немає правильної відповіді.
212. Екологічна інформація характеризує об’єкти:
+розподілені у просторі й є просторово-орієнтованою інформацією;
розташовані в атмосфері, гідросфері та педосфері;
розподілені рівномірно між складовими біосфери;
немає правильної відповіді.
213. Методи аналізу результатів моніторингових досліджень включають:
оптимізацію отриманих показників стану довкілля з їх гранично-допустимими значеннями;
визначення основних статичних характеристик: медіани, моди, ексцесу, коефіцієнту асиметрії тощо;
+порівняння показників стану довкілля з їх гранично-допустимими значеннями та визначення їх максимуму і мінімуму;
немає правильної відповіді.
214. Інтерполяція даних – це:
+порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування, що дає можливість наближено описати залежність певного параметру від однієї чи декількох координат;
головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;
прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.
215. Апроксимація – це:
порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
+ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;
прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.
216. Екстраполяція – це:
порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;
+прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.
217. Під прогнозуванням змін стану довкілля розуміють:
+процес, який здійснюється з метою одержання імовірнісних суджень про характер і параметри явищ і впливів, що розглядаються у майбутньому;
порівняно простий спосіб розв’язання задач моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
інтерполяцію шляхом апроксимації заданої залежності поліномом n -го порядку;
немає правильної відповіді.
218. Метод експертних оцінок:
відносять до найбільш об’єктивних способів прогнозування дуже складних процесів, без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
+відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;
відносять до методів прогнозування, для яких існують адекватні формалізовані моделі без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
немає правильної відповіді.
219. Метод математичного моделювання:
+ґрунтується на методах теорії подібності і дозволяє кількісно досліджувати процеси і явища, які важко піддаються вивченню на фізичних моделях;
відносять до найбільш об’єктивних способів прогнозування дуже складних процесів без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;
відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;
немає правильної відповіді.
220.До автоматизованих інформаційних систем моніторингу довкілля відносять:
пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-2”;
+пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-10”;
пост спостереження за станом атмосферного повітря “Пост-2”;
немає правильної відповіді.
221. До методів ландшафтно-екологічних досліджень відносять:
+метод площинного картографування всіх деградаційних процесів безпосередньо на дослідній території;
порівняльно-географічний метод картографування деградаційних ознак всіх компонентів ландшафту;
статистичн-картографічний метод дослідження деградаційних процесів;
немає правильної відповіді.
222. Суть картографічного моделювання під час екологічних досліджень полягає:
у поєднанні традиційних прийомів укладання і використання карт з новими прогресивними досягненнями кібернетики, біотехнологій і нанотехнологій;
+у поєднанні прийомів географічного картографування з сучасними вимогами практичної роботи в галузі екологічних досліджень і охорони природи;
у поєднанні прийомів екологічного картографування з сучасними ГІС-технологіями;
немає правильної відповіді.
223. До числа екологічних включають карти, предметом відображення яких є:
співвідношення геосистемних та екосистемних позицій в природокористуванні;
+взаємовідношення суспільства і природи оцінені з біоцентричних та антропогенних позицій;
вплив автомобільного транспорту на стан атмосферного повітря і поверхневих водних об’єктів;
немає правильної відповіді.
224. У галузі екологічного картографування виділяють чотири напрями:
+біоекологічний, антропоекологічний, геоекологічний та картографування екологічних ситуацій;
біоцентричний, антропоцентричний, геоекологічний та біофізичний;
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 127 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 2 страница | | | Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її … . 4 страница |