Міністерство аграрної політики та продовольства України 1 страница

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

" ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ"

Київ

"Аграрна освіта"

Тести з дисципліни «Екологія людини»

1. Термін «екологія людини» запропоновано:

американським ученим Харланом Берроузом;

+ американськими дослідниками Робертом Парком і Ернестом Берджесом;

російським екологом Влаілем Казначеєвим;

українським природознавцем Володимиром Вернадським.

2. У центрі уваги досліджень екології людини як науки, перебуває:

навколишнє середовище;

+ людина;

побут людини;

здоров'я населення.

3. Об’єктом дослідження екології людини є:

+ антропоекосистема;

людина;

навколишнє середовище;

атмосфера.

4. Метою екології людини є:

інформування суспільства про процеси і явища в природі;

збереження довкілля;

+ гармонізація взаємодії людей між собою і навколишнім середовищем;

дослідження екологічних аспектів харчування.

5. Екологія людини як наука виконує такі функції:

виховну та просвітницьку;

теоретико-пізнавальну та інформаційну;

соціально-економічного контролю та практично-перетворювальну;

+всі вищезазначені відповіді правильні.

6. Етологія – це наука про:

+ поведінку живих істот, у тому числі людини;

вплив чинників довкілля на етнос;

вплив чинників довкілля на функціонування людського організму;

отруйні, токсичні й шкідливі речовини.

7. Екологія людини як наука пов’язана з такими галузями знань, як:

демографія та економіка;

соціологія та філософія;

біологія та медицина;

+всі вищезазначені відповіді правильні.

8. Антропоекосистема – це:

сукупність організмів і умов їх існування, що утворюють систему взаємозалежних явищ і процесів;

+ екосистема, в якій здійснюється життєдіяльність людини, соціальної групи;

ділянка поширення життя на Землі;

сукупність усіх чинників середовища в ареалі, за яких можливе існування певного виду.

9. Елемент, який не входить до антропоекосистеми:

демографічна поведінка;

забруднення довкілля;

+політична ситуація;

міграційний тиск.

10. Рівні дослідження антропоекосистем – це:

+локальний, регіональний, глобальний;

місцевий, державний, міжнародний;

локальний, державний;

планетарний, материковий, національний.

11. Період зміни території антропоекосистеми – це:

кілька років;

кілька десятиліть;

+тривалий історичний проміжок часу;

всі вищезазначені відповіді не правильні.

12. Правильне формулювання однієї з аксіом екології людини:

+основним біологічним чинником фізичного виживання людини у змінюваних умовах є адаптація;

основним біологічним чинником фізичного виживання людини у змінюваних умовах є спадковість;

основним біологічним чинником фізичного виживання людини у змінюваних умовах є стан здоров'я.

всі вищезазначені відповіді не правильні.

13. Оберіть показник, який не характеризує спільноту людей:

популяційне здоров'я;

+рівень забруднення довкілля;

середня очікувана тривалість життя;

смертність.

14. До основних методів досліджень екології людини належать:

інженерний, модельний, експертний, соціологічний;

анкетування, екстраполяції, інтраполяції, верифікації;

+оцінювання, моделювання, антропологічного таксонування, прогнозування;

теплофізичні, сенсорні, органолептичні;

15. Прогностика – це:

+ наука про наукове прогнозування;

наука про антропоекологічне прогнозування;

наука про наукове передбачення стану навколишнього середовища;

наука про створення прогнозів.

16. Універсальним показником, який агрегує параметри якості населення є:

передчасна смертність;

+ популяційне здоров’я;

життєвий потенціал;

соціально-трудовий потенціал.

17. Середня очікувана тривалість життя – це:

кількість майбутніх років життя групи людей певного віку;

період, упродовж якого спільнота людей ефективно виконує свої функції;

кількість років, що у середньому має прожити певна популяція людей;

+ кількість років, що у середньому має прожити певне покоління.

18. Людина розумна (Homо sapiens) з'явилася на арені життя:

140–280 тис. років тому;

+100–150 тис. років тому;

50–35 тис. років тому;

30–10 тис. років тому.

19. Відповідно до молекулярно-генетичних досліджень прабатьківщиною людини є:

Північний Китай;

Південно-Східна Європа;

+Африка;

Південна Азія.

20. Перша екологічна криза в історії людства відбулася:

в епоху раннього палеоліту;

+в епоху пізнього палеоліту;

у мезоліті;

в епоху неоліту.

21. Сумарне енергоспоживання людством за сучасних умов становить близько:

1000 х 10¹⁴ кДж/рік;

2000 х 10¹⁴ кДж/рік;

3000 х 10¹⁴ кДж/рік;

+5000 х 10¹⁴ кДж/рік.

22. На початку середнього палеоліту кількість жителів планети досягала:

100–200 тис. осіб;

+ 200–300 тис. осіб;

300–400 тис. осіб;

400–500 тис. осіб.

23. Неолітична революція – це етап розвитку людського суспільства, який характеризує:

+ перехід від полювання і збирання до землеробства;

перехід від збирання до риболовлі;

перехід від землеробства до господарської діяльності;

перехід від землеробства до скотарства.

24. Основними тенденціями гомінізації були:

прямоходіння;

збільшення об’єму мозку;

адаптація до трудової діяльності;

+ усі зазначені вище фактори.

25. В епоху феодалізму кількість енергії, споживаної однією людиною, становила:

1,1х10² кДж/добу;

1,1х10³ кДж-добу;

1,1х10⁴ кДж/добу;

+ 1,1х10⁵ кДж/добу.

26. Генофонд – це:

+ закодована в молекулах ДНК генетична пам'ять популяції, що передається із покоління в покоління у процесі природного відтворення населення;

точна кількість генів у людини;

властивий усім живим організмам спосіб кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів;

природний ресурс, на якому ґрунтується потенціал суспільства.

27. Середній розмір гена у людини:

0,5–1 тис. пар нуклеотидів;

+1–3 тис. пар нуклеотидів;

5–10 тис. пар нуклеотидів;

100 тис. пар нуклеотидів.

28. Приблизна частота спонтанних мутацій у статевих клітинах людини становить:

1 х 10^-2–1 х 10^-3;

1 х 10^-3–1 х 10^-4;

+1 х 10^-5–1 х 10^-6;

1 х 10^-7–1 х 10^-8.

29. Захищеність генофонду від несприятливої дії комплексу соціальних та екологічних чинників – це:

генетичний моніторинг;

екологічна безпека;

+ генетична безпека;

популяційна безпека.

30. Чинники, що підвищують частоту виникнення мутацій порівняно зі спонтанним рівнем, називаються:

канцерогени;

+ мутагени;

алергени;

тератогени.

31. Постійне спостереження за динамікою параметрів генетичного вантажу, онкологічною захворюваністю, іншими адаптивними
ознаками – це:

екологічний моніторинг;

медичний моніторинг;

+ генетичний моніторинг;

санітарний моніторинг.

32. Тип популяції «ізолят» характерний для:

мисливців;

збирачів;

примітивних землеробів;

+ усіх зазначених вище.

33. Випадкові флуктуації частот генів у поколіннях – це:

міграція генів;

+ дрейф генів;

генетичний моніторинг;

генетичний код.

34. Систему шлюбів у ізольованих популяціях, де з часом всі індивідууми стають родичами, називають:

+ інбридингом;

аутбридингом;

природним добором;

мутацією.

35. У сучасної людини об’єм головного мозку становить:

500 см³;

1000 см³;

+ 1500 см³;

2000 см³.

36. Рівень енергетичних витрат організму, що зберігається за нейтральної температури навколишнього середовища у стані спокою, після закінчення травлення спожитої їжі – це:

додатковий обмін;

+ основний обмін;

загальний обмін;

середній обмін.

37. Ендоекологічний статус – це:

+ пристосування організму впродовж багатьох поколінь до певного набору харчових продуктів;

пристосування людини до умов середовища, які сформувались еволюційно;

норма біологічної реакції на комплекс умов навколишнього середовища;

визначення відповідності нормам стану навколишнього середовища.

38. Харчові продукти, частка яких найбільша в структурі харчування людей світу – це:

коренеплоди і бульбоплоди;

м'ясо, риба, молоко, яйця;

+зерно;

олія, масло, цукор;

фрукти, овочі, горіхи.

39. Палеопатологи відзначають такі хвороби у первісної людини:

сальмонельоз, теніоз, ботулізм;

+остеомієліт, некроз, рахіт, карієс зубів, артрит;

грип, рак, атеросклероз, трихінельоз;

ерготизм, кретинізм, гіпосидероз.

40. Найдавніша землеробська цивілізація в Європі – трипільська культура – розквітла на землях України в межиріччі:

+Бугу і Дністра;

Бугу і Дніпра;

Дніпра і Дністра;

Прип’яті і Дніпра.

41. Харчовий раціон неолітичного хлібороба складався з рослинних продуктів:

на 10–20 %;

на 30–40 %;

на 50–60 %;

+на 80–90 %.

42. Найбільший розпал епідемій чуми в історії людства спостерігали:

у ХІІ ст.;

у ХІІІ ст.;

+у XIV ст.;

у XV ст.

43. До поширення «хвороб цивілізації» призвело застосування у харчовому виробництві таких технологічних прийомів:

бланшування, варіння, смаження;

+очищення, дистиляція, рафінування;

заморожування;

пастеризація. стерилізація.

44. Науку, яка навчає, як створити умови, що повністю забезпечують потреби різних верств населення в оптимальному харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров’я, економічному становищу та екологічній ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки, називають:

нутріціологія;

дієтологія;

+екотрофологія;

етнографія.

45. Стан «прихованого голоду» у людини зумовлює недостатність поживних речовин:

білків;

ліпідів;

вуглеводів;

+вітамінів і мінеральних речовин.

46. У раціоні переважної частини населення України переважають:

+ліпіди і вуглеводи;

білки і ліпіди;

білки і вуглеводи;

вітаміни і вуглеводи.

47. У харчуванні населення України вирізняють такі дефіцити:

поліненасичених жирних кислот;

повноцінних тваринних білків;

більшості вітамінів і мінеральних речовин;

харчових волокон;

+усіх зазначених вище нутрієнтів.

48. До незасвоюваних вуглеводів належать:

+целюлоза, пектини, лігніни, камеді;

глюкоза, фруктоза;

лактоза, сахароза;

крохмаль, глікоген.

49. Нормальна кислотність шлункового соку людини:

0,3–1,0 рН;

+ 0,8–1,5 рН;

1,5–2,1 рН;

2,0–2,5 рН.

50. Показник, що характеризує стан середовища існування людини:

життєвий потенціал населення;

коефіцієнт сумарної оцінки здоров’я населення;

+індекс техногенного навантаження на урбанізовану територію;

соціально-трудовий потенціал населення.

51. Взаємопов’язаний комплекс особливостей виробничої діяльності, демографічної структури та розселення, трудової кооперації, традицій споживання і поділу благ – це:

господарська адаптація;

система традицій;

+система життєзабезпечення;

система виживання.

52. Екологія харчування – це:

наука про способи виробництва екологічно чистої харчової продукції;

+ розділ екології людини, що вивчає особливості харчування населення різних кліматично-екологічних зон;

аналіз екосистем із погляду обміну речовин та енергії;

надходження в організм харчових продуктів і подальша їх обробка.

53. Харчова продукція, вироблена без використання пестицидів, іонізуючої радіації, ГМО, мінеральних добрив, антибіотиків, гормональних препаратів – це:

екологічна їжа;

+ органічна їжа;

рафінована їжа;

наноїжа.

54. Харчові продукти, одержані із різних харчових речовин, заздалегідь виокремлених із природної сировини або отриманих спрямованим синтезом із мінеральної сировини, з додавання харчових добавок, вітамінів, мікроелементів – це:

біологічно-активна їжа;

генетично-модифікована їжа;

модифікована їжа;

+ штучна їжа.

55. Розрізняють такі види штучної їжі:

синтетична;

комбінована;

аналоги харчових продуктів;

+ усі зазначені вище варіанти.

56. Найбільші площі для вирощування трансгенних культур відведено у таких країнах:

США, Китаї, Канаді;

+ б)США, Аргентині, Канаді;

Іспанії, Франції, Португалії;

США, Німеччині, Канаді.

57. Перші трансгенні продукти розробила компанія:

«Нестле»;

+ «Монсанто»;

«Авентіс»;

«Кока-кола».

58. Продукти, які містять у своєму складі фізіологічно/біологічно активні інгредієнти, що заповнюють дефіцит незамінних складників у харчуванні людини, називають:

повноцінними;

+ функціональними;

біологічно активними;

оптимальними.

59. Утрати життєвого потенціалу – це:

+ кількість недожитих років життя у середньому одним індивідом чи спільнотою людей на певній території;

середня кількість індивідів, які передчасно померли;

кількість років, які може прожити спільнота людей на певній території;

середня кількість нещасних випадків, які закінчились летально.

60. Смертність і народжуваність вимірюють:

у відсотках;

+ у проміле;

у осіб/рік;

у тис. осіб/рік.

61. Демограф А. Сундберг запропонував такі типи вікової структури населення:

прогресивний і регресивний;

+ прогресивний, стаціонарний, регресивний;

прогресивний, типовий, регресивний;

прогресивний, інтенсивний, регресивний.

62. Найбільше населення віком 60 років і старше проживає:

+ в Японії;

в Італії;

у Німеччині;

у Швеції.

63. Люди віком 60 років і старше становлять найменшу частку у віковій структурі населення:

України;

Польщі;

+ Ірландії;

США.

64. Систему взаємозалежних дій чи вчинків, спрямованих на зміну або збереження демографічного стану спільноти людей, називають:

репродуктивною поведінкою;

+ демографічною поведінкою;

шлюбною поведінкою;

поведінкою самозбереження.

65. Виділяють такі типи репродуктивної поведінки:

дітна, бездітна;

багатодітна, малодітна;

+ багатодітна, середньодітна, малодітна;

багатодітна, середньодітна, малодітна, бездітна.

66. Міграційна поведінка – це:

цілеспрямовані дії людини, зосереджені на збережені територіальних меж проживання;

переміщення людей через межі тих чи інших територій або кордони країни з метою зміни свого місця проживання на тривалий час;

переміщення людей через межі тих чи інших територій або кордони країни з метою зміни свого місця проживання назавжди;

+ переміщення людей через межі тих чи інших територій або кордони країни з метою зміни свого місця проживання назавжди чи на тривалий час.

67. Безупинне поновлення поколінь людей – це:

характеристика народжуваності;

+ відтворення населення;

плідність;

природний рух населення.

68. Загальний коефіцієнт народжуваності – це:

відношення кількості народжених осіб впродовж календарного року до середньорічної кількості населення;

+ відношення кількості осіб, народжених живими, впродовж календарного року до середньорічної кількості населення;

відношення кількості народжених осіб впродовж календарного року до кількості померлих;

відношення кількості народжених осіб за добу до середньорічної кількості населення.

69. Фертильний вік жінки становить:

14–35 років;

+ 15–49 років;

16–45 років;

18–40 років.

70. За кількістю дітей у родині, визначають такі типи відтворення населення:

просте, розширене;

розширене, звужене;

+ просте, розширене, звужене;

просте, розширене, складне.

71. Виділяють такі історичні типи відтворення населення:

архетип, неотип;

+ архаїчний, традиційний, сучасний;

застарілий, сучасний, модерновий;

класичний, новітній.

72. Природний рух буває:

стабільний і нестабільний;

+ позитивний і негативний;

активний і неактивний;

рівномірний і нерівномірний.

73. Спеціальний коефіцієнт народжуваності – це:

+кількість народжених дітей за рік на 1000 жінок фертильного віку;

відношення кількості осіб, народжених живими, впродовж року до середньорічної кількості населення;

сума повікових коефіцієнтів народжуваності;

середня кількість народжень у однієї жінки за все її життя.

74. Правильне визначення сумарного коефіцієнта народжуваності:

відношення кількості осіб, народжених живими, впродовж року до середньорічної кількості населення;

+коефіцієнт, який розраховується для гіпотетичного покоління, становить суму повікових коефіцієнтів народжуваності і характеризує середню кількість народжень у однієї жінки за все її життя;

кількість народжених дітей за рік на 1000 жінок фертильного віку;

кількість новонароджень у певній сукупності людей на 1 тис. осіб населення за 1 рік.

75. Укажіть визначення репродуктивної поведінки:

система взаємозалежних дій чи вчинків, спрямованих на зміну або збереження демографічного стану спільноти людей;

+система дій і стосунків, які опосередковують народження чи відмову від народження дитини в шлюбі або поза шлюбом;

цілеспрямована дія людини на самозбереження протягом усього життя;

дії, пов’язані з відтворенням населення.

76. Щорічний приріст населення на Землі приблизно становить:

40 млн осіб;

+80 млн осіб;

100 млн осіб;

1 млрд осіб.

77. Стійка спільнота людей, що історично сформувалася на певній території, має відносно стабільні особливості культури і психіки – це:

раса;

національна меншина;

+ етнос;

сім’я.

78. За Л. Гумільовим, період існування етносу триває:

100–500 років;

500–1000 років;

[phone] років;

–2000–3000 років.

79. Український етнос типологічно охоплює:

основний етнічний масив, етнічні групи;

+ основний етнічний масив, етнічні групи, субетнічні групи;

основний етнічний масив, субетнічні групи;

основний етнічний масив, етнічні групи, національні групи.

80. Психологічна особливість, не притаманна українській нації:

перевага емоцій над волею та інтелектом, запальність і відхідливість;

сентиментальність, чутливість, ліризм;

+переважання загального над особистим;

миролюбність, відсутність нахилу до насильницької експансивності, терпимість.

81. Соціопсихічний тип, який превалює в расовій структурі українців:

динарський;

+остійський;

понтійський;

нордійський.

82. Комплекс типових якостей і психологічних особливостей етнічної групи, яка має спільні територію, мову, культуру, звичаї, символи, що вирізняють її серед сусідніх народів – це:

ментальність;

+ національний характер;

державність;

національність.

83. Психологічні особливості, які притаманні українському народові, окреслив:

Григорій Ващенко;

Юрій Липа;

Федір Туманський;

+ Яким Ярема.

84. Зазначте частку українців у національному складі населення України:

приблизно 60%;

приблизно 70%;

+приблизно 80%;

приблизно 90 %.

85. Термін екофільність означає:

+ любов до природи;

любов до життя;

любов до традицій;

любов до землі.

86. Інтегральний показник, що характеризує споживання населенням матеріальних та духовних благ і ступінь задоволення потреб у цих благах у певний момент розвитку суспільства, називається:

+рівень життя;

спосіб життя;

якість життя;

стиль життя.

87. Сукупність типових видів життєдіяльності людських спільнот називають:

рівень життя;

+спосіб життя;

якість життя;

стиль життя.

88. Комплексна характеристика економічних, політичних, соціальних та ідеологічних чинників, що визначають становище людини в суспільстві, називається:

рівень життя;

спосіб життя;

+якість життя;

стиль життя.

89. Первинним соціальним осередком, де розпочинається соціалізація людини, є:

школа;

трудовий колектив;

колектив друзів;

+сім’я.

90. Україна за запасами місцевих водних ресурсів належить до країн:

незабезпечених;

+ малозабезпечених;

середньозабезпечених;

достатньо забезпечених.

91. На середньостатистичного українця припадає така кількість житла:

12,2 м²;

+ 22,2 м²;

32,2 м²;

42,2 м².

92. Свідома система дій і відносин, що визначають якість індивідуального і сімейного здоров’я, називається:

здоровий спосіб життя;

активний спосіб життя;

+ поведінка самозбереження;

система охорони здоров’я.

93. Сукупність матеріальних і юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-економічних і соціально-політичних прав членів суспільства – це:

економічні гарантії;

+ соціальні гарантії;

юридичні гарантії;

екологічні гарантії.

94. Кількість часу і розподіл його за видами діяльності називається:

розпорядком дня;

плануванням;

+ бюджетом часу;

навантаженням.

95. Індекс людського розвитку характеризує:

+ступінь задоволення потреб людини та рівень забезпечення її прав;

ступінь задоволення ресурсами для нормального життєвого рівня;

економічні та соціальні свободи;

ступінь самовираження.

96. Україна належить до країн з таким рівнем розвитку людського суспільства:

дуже низьким;

низьким;

+ середнім;

високим.

97. Соціально-економічний процес зростання ролі міст у розвитку суспільства називають:

глобалізацією;

активізацією;

+ урбанізацією;

екологізацією.

98. До міських популяцій тварин відносять:

голубів;

водоплавних птахів;

гризунів;

+ усіх зазначених вище.

99. У сучасних урбанізованих мегаполісах виокремлюють підсистеми:

+природну, соціальну, технологічну;

районну, міську, квартальну, вуличну;

промислову, житлову, комунальну;

соціальну, економічну, екологічну.

100. В Україні кількість міст-мільйонерів становить:

3;

+ 5;

7;

9.

101. Ступінь антропоекологічної комфортності визначають:

за рівнем соціального добробуту;

за рівнем екологічної безпеки;

за рівнем інформаційного забезпечення;

+ за всіма зазначеними показниками.

102. До соціально-психологічних проблем урбанізації належать:

шумове забруднення, утилізація відходів, забруднення повітряного середовища;

+культурна неоднорідність, професійна диференціація, рольове спілкування, просторова відокремленість членів суспільства;

перетворення біосферної компоненти;

висока потужність інформаційного поля міста.

103. Середньорічна температура в місті порівняно з сільською місцевістю вища:

на 3,5–4,0°С;

на 2,5 –3,0 °С;

на 1.5–2,0 °С;

+на 0,5–1,5°С.

104. До екологічних функцій сільської місцевості належать:

виробництво сільськогосподарської продукції і частково її перероблення;

заготівля лісу, лісове господарство;

+складування побутових і промислових відходів міст;

розміщення будинків відпочинку, літніх таборів, дачних ділянок.

105. Спосіб життя в сільській місцевості громадян, які працюють у сільськогосподарському виробництві, у вільний час орієнтовані на домашнє господарство, мають середній рівень механізації домашньої праці, використовують особистий транспорт – це:

традиційний сільський;

традиційний сільський з елементами міського;

+перехідний від традиційного сільського до міського;

сільський приміський.

106. На здоров'я сільських жителів найпомітніше впливають:

радіонукліди;

гормональні препарати;

антибіотики;

+отрутохімікати.

107. Хвороби, які загрожують здоров’ю людей через контакти із сільськогосподарськими тваринами:

+бруцельоз, лептоспіроз, туберкульоз;

кліщовий енцефаліт, туляремія, сказ;

холера, гепатит, сальмонельоз;

ботулізм, стафілококове отруєння, афлатоксикоз.

108. Велика частка ручної праці у тваринництві спричинює такі професійні хвороби:

ерготизм, теніоз, мітилізм;

+нейроміозит, тендовагініт, періартрит;

подагра, цистит, силікоз, екзостоз;

остеохондроз, стенокардія, хвороба Альцгеймера.

Дата добавления: 2015-08-21