Читайте также: |
|
суб’єкт;
+об’єкт, суб’єкт, явище та інформація;
ризик, об’єкт, суб’єкт, явище, інформація;
об’єкт;
ризик та непевність.
12. Ризик – це:
коли людина збирається зробити щось небезпечне;
+кількісна характеристика небезпеки;
якісна і кількісна характеристика небезпеки;
якісна характеристика небезпека;
коли людину очікує небезпека.
13. Правильне визначення ризику – це:
іонізуюче опромінення;
+усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками;
вартісне визначення шкоди;
дезорганізувальний вплив на суспільство.
14. Прийнятий рівень ризику у світовій практиці становить:
1/1000;
106;
10-4;
+10-6;
1/100.
15. Галузь, у якій найвищий рівень ризику щодо життя та здоров’я
людини – це:
+вугільна;
машинобудівна;
легка;
транспорт;
сфера обслуговування.
16. Ризик, якого не буває за ступенем допустимості – це:
надмірний;
+гранично прийнятий;
знехтуваний;
гранично-допустимий;
прийнятий.
17. Ризик, якого не буває за масштабом – це:
державний;
регіональний;
+сільський;
місцевий;
об’єктовий.
18. Ризик, який не властивий в політиці – це:
колективний;
масштабний;
+добровільний;
невизначений час прояву наслідків;
важко піддається оцінюванню.
19. Вартісний засіб визначення шкоди:
+у грошовому еквіваленті;
у людських втратах;
у втратах земель;
у втратах тварин;
немає правильної відповіді.
20. Ризик, який не властивий в побуті – це:
індивідуальний;
передбачуваний;
добровільний;
+невизначений час прояву наслідків;
консервативний.
21. Типи аналізу, які не відносять до аналізу небезпек:
попередній аналіз небезпек;
системний аналіз небезпек;
причинно-наслідковий аналіз небезпек;
аналіз дерева подій;
+адміністративний аналіз.
22. Потреби, які не є складовими життя і діяльності людини:
фізіологічні;
сексуальні;
духовні;
+природні;
соціальні;
особистісні.
23. Екзистенціальні запити – це:
потреба у самовираженні;
+потреба у безпеці свого існування;
належність до колективу;
повага з боку інших.
Фактор, що найбільш впливає на здоров’я людини:
стан довкілля;
+спосіб життя;
стан медичного обслуговування;
спадковість.
25. Досягнення науково-технічного прогресу на здоров’я людини:
впливають тільки позитивно;
впливають виключно негативно;
не впливають;
+вплив неоднозначний, є позитив та негатив.
26. У людини є такі основні аналізатори:
руховий, тактильний, нюховий, вестибулярний, вісцеральний, слуховий, смаковий;
механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори, вісцеральний;
+тактильний, нюховий, вестибулярний, зоровий, слуховий, смаковий;
руховий, тактильний, нюховий, вестибулярний, вісцеральний, зоровий, слуховий, смаковий, мозковий.
27. Закон Вебера-Фехнера – це:
+інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника;
інтенсивність відчуттів обернено пропорційна інтенсивності подразника;
інтенсивність відчуттів та інтенсивність подразника не корелюють між собою;
аналізатор має здатність пристосовувати поріг відчуття до інтенсивності дії фактора.
28. Адаптаційна властивість аналізаторів – це:
здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;
здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;
інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;
+здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.
29. Психофізіологічні процеси, які дозволяють аналізувати ситуацію і забезпечувати адекватну поведінку:
мислення, пам’ять;
+мислення, увага, пам’ять, спостережливість;
обережність, увага;
інтуїція.
30. До дистресу більш схильні у разі довготривалих надзвичайних ситуацій:
інтернали;
флегматики;
меланхоліки;
+екстернали.
31. До властивостей мислення не відносять:
критичність;
глибину;
послідовність;
+пасивність;
швидкість.
32. Емоційна пам`ять – це:
запам’ятовування технологічних процесів;
+збереження відчуттів;
збереження і відтворення слів;
інформація про навколишнє середовище.
33. Пасивна увага – це:
вольове зусилля зосередження на об’єкті;
+сприйняття інформації без вольового зусилля;
розподіл уваги між об’єктами.
34. До чинників зниження життєдіяльності не відносять:
конфлікти;
+оздоровчу фізичну гімнастику;
наркотики, алкоголь;
втому, перевтому.
35. Відсоток травм за статистичними даними з вини потерпілих:
10%;
20-40%;
+60-80%;
90%.
36. Навколишнє середовище за перебуванням людини можна умовно поділити:
на антропогенне, виробниче;
на антропогенне, біотичне;
на біотичне, абіотичне;
+на природне, виробниче, соціальне.
37. Забруднювальні речовини за впливом на організм поділяють:
на стійкі, середньостійкі, нестійкі;
на прямого, непрямого впливу;
на навмисні, супутні, аварійні;
+на мутагени, канцерогени, тератогени, токсикогени.
38. За ступенем дії на організм шкідливі речовини поділяють на ___ класи:
2;
3;
+4;
5.
39. Стійкі забруднювальні речовини не руйнуються в природному середовищі протягом:
1-2 міс;
4-6 міс;
6-8 міс.;
+2 та більше років.
40. До надзвичайно небезпечних відносять шкідливі речовини з ГДК:
+до 0,1 мг/м;
до 1 мг/м;
до 5 мг/м;
до 0,05 мг/м.
41. Хімічні забруднювальні речовини атмосферного повітря в містах обумовлюють у першу чергу захворювання систем організму:
+органів дихання;
органів кровотворення;
ендокринної системи;
нервової системи.
42. Біологічні забруднювальні речовини питної води обумовлюють в першу чергу інфекційні захворювання систем організму:
органів дихання;
органів кровотворення;
ендокринної системи;
нервової системи;
+шлунково-кишкового тракту (холера, вірусний гепатит).
43. Санітарно захисна зона – це:
+ділянка землі навколо підприємства, яку створюють із метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людей, які проживають поряд;
ділянка землі навколо підприємства, яку створюють для захисту виробничого об’єкта;
ділянка землі навколо озера;
всі відповіді правильні.
44. Шкідливий фактор призводить:
до смерті;
+до захворювання та зниження працездатності;
до ризику;
немає правильної відповіді.
45. ГДК у безпеці життєдіяльності, охороні праці – це:
глобальна демократична кооперація;
+гранично-допустима концентрація;
головна діюча концентрація;
градус Кельвіна (К°).
46. До підгрупи біологічних факторів входять:
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо);
макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та макроорганізми;
мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності;
+мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності, макроорганізми.
47. Згідно з Класифікатором надзвичайні ситуації поділяють:
+на техногенні, соціальні, природні;
на соціальні, природні, тектонічні, техногенні;
на природні, метеорологічні, техногенні;
на техногенні, природні, антропогенні;
на природні, техногенні.
48. Масове поширення захворювань серед людей на певній території – це:
епізоотія;
+епідемія;
епіфітотія;
епіфлородемія.
49. Масове поширення захворювань серед рослин на певній території – це:
епізоотія;
епідемія;
+епіфітотія;
епіфлородемія.
50. ЛД100, ЛД50 означає:
+летальна доза відповідно для 100% чи 50% особин;
легальна дія відповідно на 100% чи 50%;
лужна доза відповідно 100% (повн та 50% (на половину) характеризує кислотно-лужний баланс середовища;
латентна дія, що характеризується 100% чи 50% затримкою передачі імпульсу.
51. До природних надзвичайних ситуацій відносять:
аварії;
+епідемії;
моральне насильство;
крадіжки;
немає правильної відповіді.
52. До техногенних надзвичайних ситуацій відносять:
збройні напади;
+руйнування будівель;
землетруси;
зсуви.
53. До соціально-політичних надзвичайних ситуацій відносять:
+збройні напади;
викиди сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);
викиди радіоактивних речовин;
зсуви.
54. До біосоціальних небезпек відносять:
+туберкульоз;
викиди сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);
моральне насильство;
бомжування.
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 214 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Називають процес, що призводить до втрати ґрунтом родючості під впливом водної чи вітрової ерозії, засолення, підтоплення, заболочення тощо. | | | Шантаж, шахрайство пов` язані з _______ насильством. |