Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Теорема.

Читайте также:
  1. Теорема. (Достаточные условия экстремума).
  2. Часть I. Горькая теорема. 1 страница

Якщо ми маємо (n+1) частковий розв’язок лінійного однорідного рівняння n –го порядку, то ці розв’язки обов’язково лінійно залежні.

Доведення:

L(y)= y(n) + p1y(n-1) + … + pny = 0 – маємо (n+1) частковий розв’язок цього диференційного рівняння.

Розглянемо перші y1, y2,…, yn, якщо вони лінійно залежні, то тоді і (n+1) лінійно залежні. Тобто 0*yn+1 + α1y1 + α2y2 +… + αnyn = 0

Якщо y1, y2,…, yn –не є лінійно залежні, то вони утворюють ФСР, тоді будь-який інший буде виражатися через нашу систему. Тобто yn+1= β1y1 + β2y2 +… + βnyn

Значить система з (n+1) розв’язку – лінійно залежна, що і треба було довести.

Теорема:

Якщо два лінійних однорідних рівняння n-го порядку

y(n) + p1y(n-1) + … + pny = 0

y(n) + r1y(n-1) + … + rny = 0

мають спільну однорідну систему розв’язків, то вони тотожні між собою, тобто

pi=ri i=1,…n

Доведення:

Припустимо, що вони не тотожні.

(p1-r1)y(n-1) + … + (pn-rn)y = 0 – поділимо на (p1-r1)

Отримаємо рівняння (n-1) порядку

y(n-1) + … + qny = 0

Кожен із цих розв’язків, що складає ФСР є розв’язком рівняння, що ми отримали, отже за попередньою теоремою між y1, y2,…, yn існує лінійна залежність, а тоді існує αi: α1y1 + α2y2 +… + αnyn = 0, а це суперечить тому, що розв’язки ФСР лінійно незалежні, тобто pn = rn

Якщо ділити на (p2-r2), то все одно прийдемо до p2=r2. Так по індукції pn=rn. Отже рівняння співпадають.

Наслідок: ФСР однозначно визначає лінійне однорідне рівняння зі старшим коефіцієнтом, що дорівнює 1.

Доведення.

Нехай y1, y2,…, yn – ФСР. Розглянемо визначник, де у – невідома функція.

Розкриваємо по елементам останнього стовпчика:

Отримаємо рівняння зі старшим коефіцієнтом, що дорівнює визначнику Вронського, складеному для ФСР, а тому він не дорівнює 0. А тому поділимо на нього і отримаємо потрібне рівняння.

Похідна визначника дорівнює сумі визначників, в кожному із яких замість елементів одного рядка записано похідні цього рядка.

Отже

p1(x) = -W’(x)/W(x)

Коли ми знаходимо похідну від визначника Вронського, тоді кожний з визначників, крім останнього, буде дорівнювати 0, тому що буде мати два рівних рядки. Тому у чисельнику виразу p1(x) стоїть похідна визначника Вронського.

dW/w =-p1(x)dx

ln|w| = -∫ p1(x)dx + lnC

w = C* e-∫ p1(x)dx

w(x0) = c

w = w(x0)* e-∫ p1(x)dx


Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 83 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Примитивный автоматизм | Современный автоматизм | Стереотипы должны быть священными | Існування загального розв’язку | Теорема Арцела | Доведення теореми Піано | Особливі точки | Інтегруючий множник | Рівняння, які не розв’язані відносно похідної | Визначник Вронського |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Фундаментальна система розв’язків| Пониження порядку лінійно однорідного диференційного рівняння

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)