Читайте также:
|
|
Родина, традиційно дуже шанований у нашій країні соціальний інститут, на сучасному етапі значною мірою втратила свою цінність. Тому усвідомлення ролі родини у розвитку підростаючого покоління повино привести до зростання важливості сім'ї, адже саме в родині в дитини формуються моделі майбутнього життя, які залежать від батьків та близького оточення.
Дитина з народження засвоює сімейні цінності, ту атмосферу, в якій вона виросла, та переносить ці стереотипи на свою власну сім'ю, в майбутньому, і на суспільство в цілому. Тому сім'я є незаперечною цінністю, транслятором національних і людських традицій,етичних норм та в цілому культурної спадщини (Краченко Т. Особливості виховання та соціалізації дитини в сучасній сім'ї / Т. Кравченко. // Шкільний світ. - 2003. - №12.)
Перетворення людського індивіда на особистість відбувається у процесі соціалізації, яка є процесом входження дитини в соціальне середовище, що включає в себе засвоєння мови, норм і правил поведінки, моральних цінностей. Вплив сім'ї на її молодших членів, а також зміст і характер цього впливу пов'язані з деякими психологічними механізмами соціалізації дитини в сім'ї. По- перше- це підкріплення. Заохочуючи певну поведінку дитини, караючи її за порушення тих чи інших правил, батьки впроваджують у її свідомість певну систему норм. По- друге- це ідентифікація: дитина наслідує батьків, орієнтується на їх приклад. Знаючи внутрішній світ дитини, реагуючи на її проблеми, чи, навпаки, ігноруючи те й інше, батьки тим самим формують особистість в цілому. Сім'я є провідним чинником соціалізації особистості, оскільки є персональним середовищем її життя та розвитку (Спіріна Т. П. Сім'я як провідний інститут соціалізації дитини // “Сучасна сім'я та соціальні інституції: шляхи партнерської взаємодії”: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції., м. Київ, 17 травня 2012. - К., 2012. С. 5-8).
На жаль, сімейні цінності втрачають свою важливість в сучасному суспільстві, що безпосередньо впливає на мікрорівень соціалізації дитини.
Неналежне виконання або невиконання сім'єю соціальних функцій призводить до депопуляції населення та погіршення виховання підростаючого покоління, наслідком якого є зростання дитячої бездоглядності та безпритульності, дитячої та підліткової злочинності, дитячої проституції, а також зростання соціального сирітства (Мироненко В.П. Сім'я як головний інститут соціалізації дитини / В.П. Мироненко. //Юридична наука. - 2013. - №2. с.52)
Суспільні кризи, проявом яких є розмивання цінностей, негативно позначаються на тому образі світу і тих ціннісних орієнтирах, які формуються в молодого покоління. Серед пріорітетів молоді - прагматизм, орієнтація на матеріальні цінності, кар'єру соціальний статус, споживацьке ставлення до навколишніх.
Протягом останніх років на формування готовності сім'ї до реалізаціїї її виховного потенціалу вплинули наступні тенденції: зміна стандартів поведінки та сімейних цінностей протягом життя одного покоління призводить до повної або часткової переоцінки досвіду сімейного життя, який має старше покоління; зменшення кількості дітей у сім'ї, орієнтація на одну дитину; збільшення кількості та труднощів побутових проблем, зайнятість батьків послаблюють можливості їх впливу на дітей; економічні проблеми, з якими зіткнулися більшість сімей внаслідок економічної кризи, спонукають батьків шукати додаткових заробітків або й роботу, пов'язану із зміною місця проживання, що спричиняє обмеженність батьків у часі для спілкування з дітьми, зменшує можливість спільного дозвілля і відпочинку, а у випадку трудової міграції одного або обох батьків часто призводить до розриву внутрішньо сімейних зв'язків (Кушаков В.Ю. Загальна структура ціннісного світу сучасної української молоді / В.Ю. Кушаков. // Підпр. Господ. І право. - 2003. - №12. - С. 65-69). Все частіше народження дитини відкладається молодими парами на більш пізній час, оскільки вони насамперед прагнуть здобути освіту, зробити кар'єру й досягти економічної незалежності. Неспроможність батьків налагодити контакти з дітьми, створити сприятливі умови для їх сімейного виховання, призводить до роз' єднання представників старшого і молодшого покоління, негативно позначаючись на формуванні та розвитку зростаючої особистості (Соляник М. Г. Роль сімейного виховання у повноцінному розвитку дитини. М.Г. Соляник. // Педагогічні науки. - 2011. - №15. - С. 126).
Як стверджує видатний український педагог В. Сухомлинський найважливішим в процесі становлення особистості дитини є період від року до семи-восьми років. Саме в цей період закладається фундамент особистості-формуються основні мотиваційні, інструментальні та стильові риси, первинні етичні поняття та категорії, здатність бачити прекрасне навколо себе. У свідомості дитини виникаєрозуміння власних можливостей та свого місця в системі суспільних відносин. Дитина поступово входить у суспільне середовище, формується як особистіть, яка постійно розвивається.
Ми можемо спостерігати зміну важливості сімейних цінностей, де спілкування, спільна діяльність та проведення вільного часу батьків з дітьми, стає екранізованою. Вербальне, “живе” спілкування витісняється сучасними гаджетами (комп'ютер, мобільний телефон і т.д.), віртуальне середовище витісняє реальне (Кашкарьова Л. Р. Ставлення сучасної української молоді до “вічних” соціальних цінностей [Електронний ресурс] / Л.Р. Кашкарьова - Режим доступу до ресурсу: http://vuzlib.com/content/view/141/84/.) Безвідповідальне ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, несприятливі матеріальні та побутові умови, насильство у сім'ї,жорстокість у вихованні,ув'язнення батьків,а також бідність,безробіття,зловживання батьками алкоголем та нарко- тичними засобами стають причинами розвитку “сімейної кризи”.Важливе місце, як негативний чинник у належній соціалізації дитини займає надмірна опіка(гіперопіка) та переорієнтація батьків від сімейної сфери до інших, наприклад професійної, що має на меті матеріальне збагачення.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 248 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Освоєння культури: соціалізація та інкультурація | | | Соціальні служби як агент змін соціокультурного середовища |