Інтерпретація результатів дослідження фахівців

В рамках написання дипломної роботи, нами було проведено експертне опитування шляхом напівструктурованого інтерв’ю з працівниками Відділу соціальної роботи Личаківського району ЛМЦСССДМ, працівниками БФ «Карітас – Львів УГКЦ» та настоятилем Спільноти Блаженного Филипа Рінальді – Родинний дім «Покрова».

Вибірка формувалася методом доступної вибірки. Нами було відібрано представників:

-Відділу соціальної роботи Личаківського району – 2 особи;

- БФ «Карітас – Львів УГКЦ» - 2 особи;

- Родинний дім «Покрова» - 1 особа.

Під час проведення дослідження було дотримано усіх етичних норм. Саме дослідження проводилося в приміщеннях організацій. Респонденти були попереджені про те, що інтерв’ю буде записуватися на паперовий носій та буде розшифровуватися для написання дипломної роботи.

Опитування експертів відбувалося з використанням опитника. Гайд експертного опитування, див. Додаток Б.

Кожен працівник на запитання “Ваш заклад працює з дітьми та сім'ями, які опинилися в складних життєвих обставинах?” відповів, що так. Можна зробити висновок про те, що з сім'ями працюють як державні так і недержавні організації.

На запитання “ Які завдання при роботі з даною категорією дітей Ви виконуєте?” працівники ЛМЦСССДМ зазначили, сприяння у задоволенні соціальних потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, планування та визначення методів допомоги, надання соціальних послуг, забезпечення за необхідності соціального супроводу. Працівники БФ «Карітас – Львів УГКЦ» с прияють покращенню якості життя дітей, молоді та сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Працівники Родинного дому «Покрова» допомагають дітя відчути себе вдома, між тими людьми, які їм бажають добра, дбають про будь-які їхні потреби, за їхнє навчання і виховання, за їх християнський зріст.

На основі висловлювань експертів, щодо даного запитання можна зробити загальний висновок про те, що робота усіх працівників спрямована на підтримку дітей та їхніх сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

На запитання “Розкажіть, будь ласка, про Вашу діяльність пов'язану із процесом соціалізації дитини” ми отримали відповіді: працівники ЛМЦСССДМ проводять соціальну роботу з дітьми шляхом їх виявлення, обліку та вивчення потреб, планування та визначення методів допомоги, надання соціальних послуг, забезпечення за необхідності соціального супроводу; проводять у сім’ях, серед дітей та молоді за місцем проживання інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя шляхом поширення соціальної реклами і проведення консультацій. Респонденти зазначають, що соціальні послуги, які надаються Центром, є державними і здійснюються на безоплатній основі. Працівники БФ “Карітас” проводять соціально-педагогічну роботу з дітьми, яка побудована на довірі та добровільності, і пропонує підопічним можливості для розвитку, віднаходження власних позитивних ресурсів для подолання складних життєвих смитуацій. Орієнтують свою роботу на потенціал та ресурси дітей, підтримці, заохочують їх до активної позиції у житті, створюють умови для того, щоб діти відчули себе повноправними членами громади та суспільства. Працівники Родинного дому «Покрова» здійснюють свою діяльність через превентивну (запобіжну) систему виховння, яка є проявом любові, доброзичливості та довіри вихователя до вихованців.Береться до уваги цінність, гідність та свобода молодої людини її неповторна індивідуальність і створюються всі умови, які б сприяли гармонійному, всебічному розвитку здібностей та ресурсів дитини.

Можна зробити висновок зі сказаного експертами, що всі фахівці розуміють, які потреби існують у дітей та знають як їх вирішувати.

Серед чинників, які впливають на процес соціалізації особистості дитини всі фахівці відзначили: сім'я, школа, друзі, однокласники, родичі, організації, в яких здійснюється соціальне виховання, діяльність, інтернет,телебачення. Експерти вважають, що усі вище зазначені чинники впливають на процес формування особистості дитини.

Всі респонденти на питання “Які з названих Вами чинників займають першочергове місце у процесі соціалізації особистості дитини?” відзначили одинакові чинники, а саме, в першу чергу — сім'ю, яка відіграє кардинальну роль в соціалізації особистості дитини, задовольняючи її потреби в емоційному захисті, довірі, первинній інформації про соціальний світ і світ природи, про конкретні події, факти, взаємини, що є характерними для сучасного періоду функціонування людського суспільства. А також школу, яка дає дітям глибокі та різносоронні знання і без якої вони не зможуть стати культурними людьми, оскільки інтелектуальний розвиток грунтується на розумінні ними законів природи і суспільства.

Отже, школа і сім’я - два суспільних інститути, на яких покладено обов’язок виховувати особистість. Визнаючи школу провідною ланкою у розвитку особистості треба зазначити, що без єдності зусиль з сім'єю, ефективність цього процесу буде низькою. Адже саме сім'я найбільше впливає на її всебічний розвиток: укладом спільного життя, побутом, працею, традиціями, звичаями. Саме в сім'ї дитина засвоює такі загальнолюдські поняття, як добро і зло, правда і кривда, корисне і шкідливе, тобто її морально-етичні принципи на яких споконвіку ґрунтується досвід народу.

На запитання: “Як Ви оцінюєте традиційні взаємини сучасної сім'ї, стосунки між батьками і дітьми? Як в подальшому, на Вашу думку, ці взаємини відображаються на розвитку дитини?” ми отримали відповіді: працівників ЛМЦСССДМ - характер дитини формується у дитини до 10 років і слід не забувати, що діти дуже швидко засвоюють нову інформацію, в тому числі і спосіб поведінки та манери спілкування своїх батьків та найближчого оточення. Крім цього, враховуючи стрімкий розвиток суспільства, вагоме місце посідає і брак спілкування та взаєморозуміння. Працівники БФ “Карітас” зараз батьки, які заклопотані побутовими та іншими справами не мають часу для того, щоб приділити його своїй дитині, коли їй це потрібно, добиваються того, що коли дитина виростає, вона починає жити вже своїм життям, не має часу доля того, щоб приділити його батькам. А це все через те, що діти навчилися жити і добиватися усього самі, тому і не потребують допомоги батьків. Працівники Родинного дому «Покрова» у свою чергу зазначили: батьки виховують дітей не лише словом, переконанням, а й своїм власним прикладом, своєю поведінкою. Діти, особливо на ранніх ступенях свого розвитку, намагаються повторювати вчинки і дії дорослих, що їх оточують. Ось чому поведінка батьків – це основний вирішальних засіб виховання дітей в сім’ї. Якщо батьки прагнуть виховати своїх дітей правдивими і чесними, а самі в їх присутності говорять неправду, то ефективність їх виховного впливу значно знизиться. Якщо батько або мати намагаються виховати в своїх дітей такі якості, як дисциплінованість і організованість, ввічливість і повагу до старших, а самі не мають цих якостей, то їх виховна робота не дасть потрібних наслідків.

Проаналізувавши отримані відповіді експертів можна стверджувати, що сім'я впливає на людину протягом усього її життя. Але особливо велика її роль на початку життєвого шляху. Саме в цей період закладаються моральні і психологічні основи особистості, відбувається залучення дитини до світу соціальних цінностей і відносин. Підтвердженням цього є такі українські приказки: яка вода, такий млин, який батько, такий син; які мамка й татко, таке й дитятко.

“На Вашу думку, чи в сучасних умовах зазнає трансформації соціокультурне середовище, що впливає на розвиток особистості дитини?” працівників ЛМЦСССДМ вважають: вважають, що зайва батьківська турбота, звільнення дітей від постійних обов'язків у сім'ї, відмова від надання допомоги дорослим і малим - все це є основою для формування моральної глухоти та егоїзму. Працівники БФ “Карітас”зазначають, що батьки зараз думають над тим як забезпечити щасливе майбутнє дитині, забувають про те, що для неї крім матеріального забезпечення важливе місце займає спілкування, спільний відпочинок та діяльність проведена із рідними. Працівники Родинного дому «Покрова»: Глобальні соціокультурні процеси все більше впливають на трансформацію українського суспільного життя. Проблеми взаємозв'язку і взаємозалежності процесу духовного розвитку дитини і середовища її існування обумовлені принциповою зміною економічних, політичних, соціальних і духовних передумов, в яких особистість розпочинає розбудовувати (конструювати) свій життєвий шлях, набувати соціальний досвід, формувати усталений світ соціокультурних цінностей.

Отже, формування особистості дитини у значній мірі визначається конкретними параметрами впливу соціального середовища, його характеристиками, що повинні враховувати органи державної влади та громадські організації. Ми можемо говорити, що зміни в суспільстві, які відбулися, дали нам прискорену фізіоло­гічну дорослість (акселерацію), значну поінформованість, більш ви­соку матеріальну забезпеченість батьків частини дітей, збільшення кількості малодітних сімей, високий освітній рівень батьків і їх високу со­ціальну активність. Все це негатив­но вплинуло на виховний процес у сім'ї. Успішність сімейного виховання значною мірою визначається актив­ністю участі кожного з батьків у вихо­ванні, частотою їх спілкування з діть­ми і характером взаємовідносин між ними.

На запитання: “На Вашу думку, як саме впливає на виховання дитини, сформованість у батьків сімейних цінностей та рівень готовності до сімейного життя?” ми отримали відповіді: працівники ЛМЦСССДМ стверджують, що сім'я створює ґрунт морального виховання, у ній дитина засвоює норми поведінки, розвиває свої внутрішні почуття, як гарні так і погані. Також експерти зазначають, що кожні батьки впевнені, що саме вони знають, як правильно виховувати їхню дитину. На жаль, дуже часто, саме ця впевненість створює велику прірву між батьками та дітьми. Працівники БФ “Карітас”зазначили, що 70% складає щасливе майбутнє дитини за умови свідомого батьківства. Оскільки свідоме батьківство, саме за себе говорить про те, що люди вже мають певний достаток та навички, а також підготовлені для виховання дитини. Працівники Родинного дому «Покрова» зазначають, що дитина завжди копіює модель поведінки батьків, та при сварках в більшості випадках перебирає комплекс вини на себе.

Проаналізувавши отримані відповіді експертів можна стверджувати, що сімейне виховання має найбільший вплив на особистість дитини. Саме від того, яке виховання буде у сім'ї, залежить все майбутнє дитини, бо виховувати з самого початку завжди легше, аніж потім намагатися перевиховати вже сформовані задатки та звички, риси характеру.

“Як, на Вашу думку, можна суттєво вплинути на процес соціалізації особистості дитини?” працівники ЛМЦСССДМ вважають насамперед постійне спілкування. Від того, як воно складається і розвивається, залежить її психологічний мікроклімат у сім'ї, формуються особистість дитини, її інтереси. Також експерти даної організації виділяють зв'язки, які об'єднують дитину з батьками й визначаються родинними почуттями, спільним проживанням, характером і змістом спілкування, формами організації життєдіяльності (побутова праця, дозвілля). Працівники БФ “Карітас”зазначили, що почуття батьківської любові у батька і матері та відповідне ставлення дитини надають їхнім взаємовідносинам глибокої емоційності й довіри. Також важливе місце займають внутрішньо сімейні взаємини, які ґрунтуються на взаєморозумінні і взаємоповазі; стиль сімейного виховання: ставлення батьків до дитини, характеристика контролю за її діяльністю, висунення вимог, форми заохочення і покарання. Працівники Родинного дому «Покрова» зазначають: любов до дитини, піклування про її виховання та гармонійний розвиток є провідниками соціалізації і проявляються у взаємоприязні між вихователем та дитиною, довірі.Вчитель повенен говоити з учнем мовою серця, щиро любити молодь і подбати про те, щоб вона його любила. Це передумова успішності усіх виховних заходів.

Не можливо не зазначити те, що виховання у сім'ї сприяє формуванню у дітей здібностей повноцінно сприймати, глибоко відчувати і розуміти прекрасне в природі, вчинках людей, у побуті, мистецтві, що можна здійснити в процесі читання літератури, відвідування театрів, музеїв, організації знайомства з мистецтвом, розвитку творчості у дітей. На нашу думку, найголовніше місце у вихованні особистості дитини займає позитивний приклад батьків, їх авторитет, характер стосунків у сім'ї. Якщо відносини між батьками характеризуються взаємною любов'ю, відповідальністю один перед одним, довірою, взаємоповагою, взаємодопомогою, любов'ю до дітей, то усі члени сім'ї залюбки поділяють радість, переживання.

На запитання “Яка соціальна робота проводиться Вашим закладом, що сприяє процесу соціалізації особистості дитини?” працівники ЛМЦСССДМ: консультування, влаштування у навчальні заклади, залучення до безкоштовних заходів, організація дозвілля, скерування у відповідні організації, надання психологічних консультацій. Працівники БФ “Карітас”: індивідуальна консультація та підтримка, базові життєвонеобхідні послуги(кухня, пральня, одяг, душ, інша допомога); групова робота, що містить виховну функцію і допомагає дітям здобути новий соціальний досвід завдяки контакту з іншими людьми, а на основі цього — розвиватися, здобувати нові соціальні навички; цілеспрямований соціально-педагогічний супровід дітей, молоді та батьків, який спрямований на мобілізацію їх власних ресурсів, розвиток здатності самостійно організувати своє життя. Працівники Родинного дому «Покрова» зазначили, що вони дають дитині любов, довіру, радість, створюють родину атмосферу, визначаємо індивідуальність кожної дитини. Крім того акцент робиться на всебічний розвиток дитини громадські прикмети характеру, альтруїзм, гуманність, патріотизм.

Відповіді респондентів говорять про те, що різні організації по-різному надають допомогу у вирішені проблем. Кожна структура має власний напрям роботи, який є важливим та в комплексі добре працює, що в свою чергу взаємодоповнює одна одну.

На запитання ”На Вашу думку, чи пребування дитини в Вашому закладі змінює соціокультурне середовище розвитку особистості дитини?” всі працівники відповіли “Так”. Спільним у всіх респондентів є те, що діти бачать надію на краще майбутнє, відчувають приналежність до соціуму, вдячність і бажання самостійно забезпечувати власний добробут.

На запитання “Як Ви вважаєте, для повноцінного розвитку дитини є достатньо лише соціалізації чи необхідною є також інкультурація?”, респонденти відповіли, що ні в якому разі не можна ці два поняття розділяти. Процеси соціалізації та інкультурації протікають одночасно, і без входження в культуру людина не може існувати і як член суспільства. Соціалізація та інкультурація формує соціокультурну адекватність особистості і навпаки, девіантність проявляється у людей при порушенні соціалізації, а також у випадку руйнування, відмирання соціально-культурних норм в суспільстві.

На запитання “Які характерні зміни в розвитку особистості дитини Ви спостерігаєте після влаштування її в БФ «Карітас – Львів УГКЦ» та Спільноту Блаженного Филипа Рінальді – Родинний дім «Покрова»?” респонденти відповли: впершу черг відкритість, самостійність, покращилася успішність, навчаються та розвиваються, займаються різною діяльністю, а основне, що живуть із вірою, любов'ю та надією в серці.

На запитання “Які методи виховання, на Ваш погляд, найбільш ефективні?” спеціалісти ЛМЦСССДМ виділяють, методи переконання, які покликані формувати свідомість дитини, судження, погляди, переконання, ідеали. До них належать: роз'яснення, повчання, порада, бесіда, приклад, розповідь, застереження, читання, дискусія, тобто такі методи, які здатні забезпечувати цілеспрямований вплив на свідомість особистості з метою формування в неї позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно корисної діяльності або ж подолання негативної поведінки. Щоб виховати у дитини повагу до праці, людей, звичку працювати, необхідні: спільна з батьками праця, постійні доручення, які мають важливе значення для членів сім'ї (купівля молока, хліба, прибирання). Працівники БФ “Карітас” вважають, що важливе місце займає спільна модель роботи центру і батьків. Діти перебуваючи у центрі з 8 до 8, де їх доглянуть, нагодують, з ними пограються та зроблять уроки. Батьки за цей час мають змогу вирішити свої справи, знайти та влаштуватися на роботу, навести порядок у домі. Крім того, як зазначають працівники, не зважаючи від того в якій ситуації та з якими проблемами стикнулася сім'я від неї не відвертаються і їх не засуджують, а навпаки, допомагають, підтримують, що вони не єдині в такій ситуації та наголошують на тому, що з любої кризи завжди є вихід. Також проводяться збори, на які запрошуються батьки, де дітки готують для них ранки. Ці збори дозволяють повірити батькам, що їхня дитина чогось варта, її хвалять та дозволяють повірити у неї та й у себе зокрема. Спеціалісти стверджують, що при роботі із батьками та дітьми, вони роблять акцент на гідності кожної людини. Працівники Родинного дому «Покрова» зазначили Запобіжну систему, яка вбачає основне завдання вихователя у тому, що він повинен запобігати провинам. Треба оточити молодь такою дбайливою опікою і такою чистою атмосферою, щоб вона не мала спроможності робити щось зле. Превентивна система не залишає вихованцям часу і не дає їм нагоди порушити етичні засади і правила доброї поведінки.

На основі висловлювань експертів, щодо даного запитання можна зробити загальний висновок про те, що основи моральної культури дитина засвоює у сім'ї, спостерігаючи за стосунками між членами сім'ї. Дуже важливо виховувати в сім'ї культуру поведінки, що вимагає засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, норм взаємин між людьми, для чого потрібно прищеплення навичок поведінки: турбуватися про членів сім'ї, розуміти їх стан, уміти зберігати свій час та час інших; поважно ставитися до оточуючих людей, виявляти доброту, чесність, сердечність, скромність, сміливість.

На останнє запитання “Яку альтернативу Ви бачите у роботі з сім'єю? Що б Ви запропонували для покращення роботи з сім'єю?” експерти ЛМЦСССДМ зазначили, що необхідно створити центр з підтримки сім'ї, в якому спільно могли б перебувати батьки та діти та для них надавалися відповідні профілактичні та ресоціалізаційні послуги. Основна мета цього центру, те що батьків і дітей не розлучати, бо скільки ми не переконуємось, але ні один заклад не в змозі замінити батьків. Працівники БФ “Карітас” вважають, що необхідно запровадити курси “свідомого батьківства”, а також дати батькам можливість зрозуміти, що вони хороші і мають право на зміну. Підказати та показати батькам іншу модель виховання та взаємодії з дитиною. Важливим моментом є те, щоб батьки самі хотіли щось змінити. Працівники Родинного дому «Покрова»: 1) предшлюбні науки; 2)збір молодих сімей.

За отриманими відповідями респондентів можна сказати, що соціальні служби надають велику кількість послуг для сім'ї та дітея, як опинилися в складних життєвих обставинах. Всі організаціїї співпрацюють з дітьми на добровільній основі та спрямовані на допомогу у вирішені проблем. Всі послуги є безкоштовними.

Підтвердження та спростування гіпотез

Опитавши фахівців ми отримали дані на основі яких можемо стверджувати, що розвиток особистості дитини безпосередньо залежить від належного функціонування сім'ї — підтвердилась. Провівши дослідження ми визначили, що сімейне виховання дає дитині всю гаму почуттів і уявлень про життя. Його сила й значення незрівнянні з жодним іншим, навіть з дуже кваліфікованим вихованням у дитячому садку чи в школі. Отже, формування вільної особистості дитини можливе тільки там, де дитина визнається найвищою цінністю, а основними засобами виховання є добро, ласка, любов, повага і взаєморозуміння.

Гіпотеза, про те що зміна соціокультурного середовища має істотний вплив на процес формування особистості дитини - підтвердилась. Соціокультурне ціннісно-нормативне середовище сьогодні зазнає значних змін під впливом глобальних процесів. Процес соціалізації особистості виконує подвійну функцію пристосування: з одного боку, він сприяє адаптації особистості до життя в суспільстві, а з іншого — відповідає за відтворення самого суспільства як системи соціальних інститутів, соціальних груп, гарантуючи заміщення носіїв основних соціальних статусів. Основними факторами, що впливають на процес соціалізації дітей та призводять до негативних наслідків як на мікро-, так і на макрорівнях, є падіння рівня життя, посилення майнової нерівності, декларування високих стандартів споживання, зміни в ідеології, ціннісних орієнтаціях, механізмах трансляції елементів культури, розвал системи доступних дозвіллєвих дитячих закладів.

Гіпотеза про те, що соціальні служби є агентами впливу на процес соціалізації дитини - підтвердилась. Провівши дослідження ми визначили, працівники як державних так і не державних соціальних служб — спрямовані на вирішеня проблем та покращення якості життя дітей шляхом надання різних послуг.

Висновки до Розділу ІІІ

Відповідно до завдань та мети третього розділу ми провели опитування за допомогою напівструктурованого інтерв’ю та анкетування. Зібрали та опрацювали отримані результати, метою якого було з'ясувати роль сім'ї та соціальних служб в процесі соціалізації особистості дитини.

Отже за результатами проведеного нами опитування ми виконали всі поставлені перед нами завдання: дослідили вплив сім'ї як фактора соціокультурного середовища на процес соціалізації дитини; виявили основні проблеми формування особистості дитини в умовах родинного виховання; визначили основні завдання та напрямки роботи державних та недержавних соціальних служб з дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах; з'ясували основні проблеми процесу соціалізації та інкультурації у дітей, що влаштовуються в державні та недержавні заклади соціального захисту дітей; дослідили діяльність державних та недержавних соціальних служб як агентів змін соціокультурного середовища.

Провівши дослідження ми визначили, що сімя є першочерговим фактором соціокультурного середовища, що впливає на процес соціалізації особистості дитини. Сім’я є першоосновою суспільства, тим соціумом, у якому найбільшою мірою виявляються індивідуальні особливості кожного із батьків, їхніх дітей, інших членів родини, реалізуються потреби, формується поведінка і розвиток особистості, тобто відбувається самопізнання, самоактуалізація та соціалізація її членів. Саме ці фактори істотно впливають на зміст виховання особистості дитини, педагогічну культуру батьків, визначають певні його тенденції.

Ми дослідили, що в родинному вихованні дитини основні проблеми її формування проявляються у готовності батьків до виховання дитини, рівнем загальної та педагогічної культури, можливостями їх реалізації (зокрема матеріальні та побутові умови, структура і тип сім’ї, наявність вільного часу, форма його проведення, сімейна субкультура тощо), характером взаємостосунків і ступенем взаємоузгодженості батьків у питаннях виховання, їхніми індивідуальними особливостями – темпераментом, моральними якостями, комунікативними здібностями, станом здоров’я, віком, а отже й загальним та власним досвідом виховання дітей, ціннісними орієнтаціями та їх ієрархією. З погляду на означене вище, саме ці аспекти є визначальними, щодо формування культури батьків, виховання дітей.

Державні та недержавні соціальні служби, що працюють з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, виконують низку завдань, серед яких: покращення психологічного та матеріально-побутового рівня життя дітей, допомагають адаптуватися до складних життєвих умов, роблять акцент на духовному та моральному вихованні, організовують спільний відпочинок та дозвілля, сприяють здоровому способу життя, роблять усе для того, що дитина відчула “клімат сім'ї, допомагають покращити успішність по навчанні. Завдяки цьому діти отримують важливі комунікаційні вміння, вчаться бути частиною команди, відповідальності, адаптації до складних умов життя, мотивації до змін.

В процесі соціалізації та інкультурації у дітей, що влаштовуються в державні та недержавні заклади соціального захисту основними проблемами виступають: відсутність розуміння та підтримки від сім'ї та близьких, не задоволені основні базові потреби, які стосуються життєво необхідних послуг(кухня, пральня, душ, одяг). Також вони не хочуть або не можуть самостійно вирішити свої життєві труднощі, отримати належне виховання та опіку, в ре зультаті чого діти страждають, стають ізольовані, не мають мотивації до навчання, потрапляють у небезпечні для життя та здоров'я ситуації, піддаються негативному впливу вулиці, а з часом опиняються під загрозою бути виключеними із суспільства та не в змозі забезпечити собі повноцінне майбутнє. Однією з основних проблем инаявності в нашій країні великої кількості соціально незахищених дітей є брак належного сімейного виховання.

Ми визначили, що роль державних та недержавних соціальних служб як агентів змін соціокультурного середовища створюють ефективні послуги, що сприяють вирішенню проблем з якими стикаються діти. Фахівці соціальної сфери надають дитині безпеку та прийняття, працюють з внутрішніми ресурсами дитини, та її потребами, вчать їх самостійно справлятись з власними проблема. Показують альтернативну модель дозвілля, спілкування, ведення побуту, догляду за собою. Роблять акцент на тому, щоб дитина відчула сім'ю та підтримку інших.Також соціальні служби не зможуть допомогти сім'ї подолати складні життєві обставини, якщо вони самі не будуть докладати до цього зусиль. Кожна соціальна службамає свою специфіку роботи з дітьми та надання послуг, але всі вони працюють на добровільній основі, з метою покращення якості життя дітей.

Узагальнивши, можна підвести підсумок про те, що система соціального захисту передбачає часткове задоволення матеріальних потреб сім'ї та не зорієнтована на задоволення психологічних потреб дитини та її батьків. Ми можемо спостерігати зміну важливості сімейних цінностей, де спілкування, спільна діяльність та проведення вільного часу батьків із дітьми, стає екранізованою. Надмірне завантаження батьків та їх прагнення забезпечити дитині щасливе майбутнє призводить до зниження можливостей батьківського впливу на дитину. Тому слід не забувати, що такі цінності, як сімейна вечеря, прогулянки, відпочинок, спільна діяльність та спілкування є головними умовами гармонійних стосунків між батьками та дітьми, а також головними умовами успішного виховання.

Дата добавления: 2015-08-18