Актуальність дослідження

Цінність людини проявляється не тільки по її вчинках та справах, але й в тому як вона працює над собою, як самовдосконалюється, пізнає свої можливості та як використовує їх у своєму житті та діяльності.

Все життя людини проходить через вибір певної діяльності та способу життя. Організація способу життя спричинена певними соціокультурними умовами. При врахувані майже рівних потреб у суспільстві, кожна особистість характеризується своїм індивідуальним способом їх втілення, тому поведінка людей різна і залежить від багатьох факторів. Свідомий (і несвідомий) вибір способу життєдіяльності пролягає через процес соціалізації особистості індивіда.

Слід відмітити, що процес соціалізації охоплює всі сфери життя людини та впливає на подальше формування її особистості. Процес соціалізації є сформованим від народження, коли важливим умовами виступає сім'я, близьке оточення, дитячий садок чи школа.

Сучасна соціокультурна ситуація вимагає формування й розвитку у дітей якостей ініціативного, самостійного суб’єкта, здатного усвідомлювати й відстоювати власні права та обов’язки, творчо й активно будувати свої відносини в різних сферах життєдіяльності, якісно виконувати завдання професійної діяльності.

Сучасні соціальні служби мають соціально спрямовані мету й завдання, що сприяють соціальному захисту, адаптації та становленню учасників, реалізують соціально-педагогічні програми. Діяльність соціальних служб охоплює різні сфери: освіту, працевлаштування, дозвілля, політику, культуру, соціальну підтримку тощо; впливає на всі сфери суспільного життя особистості, в тому числі і на професіоналізацію особистості.

Актуальність обраної теми полягає у тому, щоб виявити безцінні можливості для формування у дитини поваги до праці і людей, виховання почуттів і емоційної культури дитини. Також не менш важливим є те, що сучасна українська сім'я переживає не кращі часи. На її функціях негативно позначаються такі негаразди, як зубожіння населення, житлові проблеми, деградація системи традиційних виховних цінностей, безробіття тощо. Наша держава виявляє всебічне піклування про добробут сім'ї, моральне здоров'я. У сім'ї зростають майбутні громадяни нашого суспільства. Відповідальність за те, якими вони будуть несуть дорослі, насамперед найближче оточення — матір і батько.

Ми вважаємо, що доцільно було б провести дослідження ролі сім'ї та соціальних служб в процесі соціалізації особистості дитини, а також виявити основні проблеми та помилки, яких допускають батьки при вихованні дітей та виявити методи успішного виховання дітей, дослідити вплив умов соціокультурного середовища на процес формування особистості та роль у цьому процесі соціальних служб.

Тема дослідження: дослідження ролі сім'ї та соціальних служб в процесі соціалізації особистості дитини в сучасних умовах.

Об'єкт дослідження: професійна діляльність працівників державних та недержавних соціальних служб, які безпосередньо працюють з дітьми та діти.

Предмет дослідження: роль соціальних працівників у зміні соціокультурних умов з метою впливу на соціалізацію дитини.

Мета дослідження: з'ясувати роль сім'ї та соціальних служб в процесі соціалізації особистості дитини.

Завдання дослідження:

- дослідити вплив сім'ї як фактора соціокультурного середовища на процес соціалізації дитини;

- виявити основні проблеми формування особистості дитини в умовах родинного виховання;

- визначити основні завдання та напрямки роботи державних та недержавних соціальних служб з дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах;

- з'ясувати основні проблеми процесу соціалізації та інкультурації у дітей, що влаштовуються в державні та недержавні заклади соціального захисту дітей;

- дослідити діяльність державних та недержавних соціальних служб як агентів змін соціокультурного середовища.

Час проведення дослідження: квітень – червень 2014 року.

Гіпотеза 1: Розвиток особистості дитини безпосередньо залежить від належного функціонування сім'ї.

Гіпотеза 2: Зміна соціокультурного середовища має істотний вплив на процес формування особистості дитини.

Гіпотеза 3: Соціальні служби є агентами впливу на процес соціалізації дитини.

Методи дослідження: експертне опитування за допомогою напівструктурованого інтерв’ю. На нашу думку, саме цей метод дасть можливість отримати більше інформації, а ніж кількісні методи, за допомогою котрих це зробити на багато важче. Також, при використанні цього методу дослідження, досліджувана група може бути не великою, але при цьому результат матиме вагоме значення.

Наступним методом, який ми застосовували є метод анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Воно має досить значні переваги серед інших методів дослідження в тому, що при ньому вплив інтерв’юера на респондента мінімальний, що підвищує об’єктивність, якість і надійність дослідження. На нашу думку, анкетування може застосовуватися в дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв’язання потрібна інформація про явища суспільної та індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотиви, настанови, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціальних груп, а також про об’єктивні соціальні факти: організацію праці та побуту, освіту і кваліфікацію, матеріальне стимулювання.

Вибірка: ми будемо опитувати експертів, які працюють у соціальній сфері та дотичні до роботи з дітьми та сімями. Ми обрали 2 працівників Відділу соціальної роботи Личаківського району ЛМЦСССДМ, 2 праццівників Благодійного Фонду «Карітас –Львів УГКЦ» та 1 настоятеля Спільноти Блаженного Филипа Рінальді – Родинний дім «Покрова», для того щоб дослідити цю проблему з різних сторін. Та методом анкетування опитаємо дітей. Будуть опитані діти, які перебувають у Благодійному Фонді «Карітас –Львів УГКЦ», а також у Спільноті Блаженного Филипа Рінальді – Родинний дім «Покрова» віком від 9 років до 16 років.

Слід звернути увагу на те, що похибка правдивості відповідей дітей, порівняно з представниками інших вікових груп, залишається найвищою.

Робочий план дослідження та його етапи:

1. Етап підготовки до польового дослідження

1.1. Обговорення і затвердження програми дослідження.

1.2. Складання запитань, що будуть використовуватись при проведенні анкетування та інтерв’ю.

1.3. Знайомство з експертами, та домовленість про час та дату проведення інтерв’ю та анкетування.

2. Етап польового дослідження

2.1. Проведення польового дослідження (зібрання якісної інформації в процесі проведення інтерв’ю, а також анкетування).

3. Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій

3.1. Аналіз результатів дослідження.

3.2. Доопрацювання та затвердження висновків і рекомендацій за підсумками дослідження.

Дата добавления: 2015-08-18