Читайте также:
|
|
Знайдемо розв'язок СЛАР з двома невідомими
(4.1)
Коефіцієнти та вільні члени , , будемо вважати заданими.
Помножимо перше рівняння на ≠0, друге на (– )≠0 і додамо рівняння:
,
тоді
. (4.2)
Аналогічно помножимо перше рівняння на (– )≠0, друге на ≠0 і додамо рівняння:
, (4.3)
тобто
. (4.3)
Різниці добутків у формулах (4.2), (4.3) можна записати у вигляді визначників другого порядку:
, , .
(4.4)
Зазначимо, що визначники утворюються з визначника , заміною елементів першого та другого стовпця відповідно стовпцем вільних членів.
Означення. Визначник (4.4) , складений з коефіцієнтів при невідомих системи (4.1), називається визначником системи (4.1).
Таким чином формули (4.2), (4.3) набувають вигляду
(4.5)
Оскільки система (4.5) є наслідком системи (4.1), то її розв'язок, якщо він існує, є розв'язком і системи (4.1).
При розв'язуванні системи (4.5) можуть виникнути три суттєво різні випадки:
1) Якщо ≠0, то система (4.5) має єдиний розв'язок:
(4.6)
який є розв'язком системи (4.1)
Формули (4.6) називають формулами Крамера.
2) Якщо =0 і при цьому хоч один із визначників відмінний від нуля, то система(4.5) розв'язку немає. Отже, і система (4.1) — несумісна.
3) Якщо =0, =0, =0, то система (4.5) має безліч розв'язків.
Доведення. Оскільки при =0, =0, =0
(4.7)
то із співвідношень (4.7) маємо
. (4.8)
Позначимо кожне із співвідношень (4.8), через :
тоді
Підставимо ці значення у друге рівняння системи (4.1):
. (4.9)
Скоротивши на t, одержимо перше рівняння системи (4.1). Отже, система рівнянь невизначена, тобто має безліч розв'язків, що і потрібно було довести.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Приклад. | | | Приклад. |