Тема 14. Синтаксичні норми СУЛМ у професійному спілкуванні.

План:

1. Синтаксичні норми.

2. Основні структурні одиниці мовлення.

3. Особливості ділового тексту.

Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східного наріччя. Основоположником вважають Т.Г. Шевченка.

Синтаксичні норми – це система певних синтаксичних правил, дотримуючись яких, ми зберігаємо і поповнюємо культуру мовлення (передбачають зразки побудови словосполучень, речень, способи поєднання слів і речень).

Основні структурні синтаксичні одиниці мовлення: словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле.

Синтаксичними називаються форми, які виражають зв’язки між словами. Порядком слів у реченні називають взаєморозташування у ньому членів речення. Зміна порядку слів призводить до зміни синтаксичної ролі слова у реченні та змісту загалом.

Інтонація служить засобом як для смислового виділення слів і словосполучень речення, так і для оформлення самих речень.

Вираження стрункості викладу, чіткості й логічності документа досягається за рахунок синтаксису, точніше – через бездоганне дотримання тих правил, які для ділового стилю є обов’язковими. У діловому стилі використовуються речення розповідного характеру. Питальні й окличні речення зустрічаються досить рідко.

Особливості ділового тексту:

1. В реченні переважає прямий порядок слів.

- підмет стоїть перед присудком;

- узгоджене означення стоїть перед означеним словом, неузгоджене – одразу ж після нього;

- вставні слова вживаються на початку речення.

2. Типовими для ділових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Вони дають змогу чітко логічно підпорядковувати частини висловлюваної думки, а водночас економніше висловлювати її, беручи на себе функції підрядного речення.

- звороти вживаються на початку речення;

- для передачі часового, причинового, умовного значення дієприслівникові звороти заміняють підрядними реченнями;

3. При укладанні документів слід звернути увагу на присудок.

- у документах присудок переважно має форму теперішнього часу;

- поширені пасивні конструкції з дієсловами на – ться, які вказують на позачасові дії;

- у ролі присудка досить часто вживаються інфінітивні конструкції;

- вживається наказова форма дієслів.

4. Документ лише тоді логічно бездоганний, коли в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. До однорідних членів речення висуваються жорсткі вимоги:

- у ролі однорідних не виступають слова, що виражають родові (ширші) та видові (вужчі) поняття;

- не можна будувати однорідного ряду з близькими за значенням словами;

- не вживати як однорідні ті слова, що виражають різнопланові поняття;

- якщо при однорідних членах є узагальнююче слово, то воно повинне стояти у тому ж відмінку, що й однорідні члени речення.

Узгодження підмета з присудком у ділових паперах:

- якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчуються на одиницю (21, 31, 151, 1991 і под.), то присудок вживається в однині;

- якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчується на два, три, чотири, то присудок вживається в множині;

- якщо у складі підмета є числівник п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, то присудок ставиться чи у множині, чи в однині, залежно від контекстового значення підмета;

Офіційно-ділові стосунки вимагають уживання присудка лише в множині.

Дата добавления: 2015-08-05