Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 1. Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.

Читайте также:
  1. ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: СИМВОЛІЧНИЙ АСПЕКТ Мамонтова Е. В.
  2. Економічні функції держави в сучасній ринковій економіці.
  3. За формою реалізації ці функції мають дорадчий та експертний характер.
  4. Культура усного ділового мовлення. Орфоепічні норми сучасної української мови
  5. Літературна мова. Норми. Стилі
  6. Орфоепічні норми української мови. Культура усного ділового мовлення
  7. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЕТИКЕТУ ТЕЛЕФОННОЇ РОЗМОВИ.

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

 

 

Опорні конспекти

з предмету «Українська мова за професійним спрямуванням»

 

Підготувала викладач

Наливайко К.О.

 

 

Суми – 2010

Зміст :

1.Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.

2.Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час ведення дискусії.

3.Специфіка мовлення фахівця.

4.Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.

5.Етика ділового спілкування. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання.

6.Структура ділового мовлення. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.

7.Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічі, переговорів, прийомів та по телефону.

8.Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.

9.Спеціальна термінологія та професіоналізми.

10.Типи термінологічних словників відповідно до фаху.

11.Складні випадки слововживання. Вибір синонімів. Пароніми та омоніми.

12.Орфоепічні та орфографічні норми сучасної української літературної мови. Орфоепічні та орфографічні словники.

13.Морфологічні норми СУЛМ.

14.Синтаксичні норми СУЛМ у професійному спілкуванні.

15.Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.

16.Укладання документів щодо особового складу.

17.Текстове оформлення довідково-інформаційних документів.

18.Особливості складання організаційних та розпорядчих документів.

 

 

Тема 1. Вступ. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.

План:

1.Державотворча роль мови.

2.Функції мовлення.

3.Стилі мовлення.

 

В Україні державною є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя; сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. Щоб оволодіти нормами сучасної літературної мови, треба глибоко вивчати її лексичний склад, фонетичну систему, граматичну будову і стилістичні властивості. Досконале знання мови є важливим показником розумового розвитку людини та її культурного рівня.

Про те, що мова є явищем суспільним, засвідчують її функції. Так, основними функціями мови є комунікативна і мислетворча, які мають виразний соціальний характер.

Комунікативна функція (від лат. communicatio – «спілкування» ) – функція спілкування. Мова й створена для того, щоб спілкуватися, а спілкування можливе лише в суспільстві. Як доказ комунікативної придатності жестів та міміки можна навести пантоміму. Допоміжними засобами спілкування можна якоюсь мірою назвати музику й живопис, проте якими б досконалими вони не були, замінити мови не можуть. А от спілкуючись за допомогою мови, усі люди приблизно однаково розуміють висловлене.



Мислетворча функція мови – функція формування й формулювання думки. Мислення (думка) не тільки виражається словом, але й здійснюється в ньому. Не випадково один із найвидатніших мовознавців ХІХ ст. Гумбольдт назвав мову «органом, який творить думку».

Із мислетворчою функцією пов’язані когнітивна (від лат. cognitus – «знання, пізнання»), або гносеологічна (від гр. gnosis – «знання, пізнання»), тобто пізнавальна, й акумулятивна (від лат. accumulatio – «нагромадження») функції. Мова зберігає всі інтелектуальні здобутки попередніх поколінь, фіксує досвід предків.

Деякі часткові функції, наприклад, інформативна, або референтна (від лат. referens "такий, що повідомляє"), пов'язані з обидвома головними. Інформація спершу осмислюється (формується і формулюється), а відтак передається.

Усі функції, як правило, реалізуються не ізольовано, а в різноманітних поєднаннях, бо кожне висловлювання здебільшого є багатофункціональним. У кінцевому результаті всі функції працюють на комунікацію, і в цьому сенсі комунікативну функцію якоюсь мірою можна вважати провідною.

Загрузка...

Літературна мова становить систему стилів. Структура, кількість, характер і співвідношення їх змінюються з розвитком суспільства. Під стилями літературної мови розуміють її різновиди, які обслуговують різноманітні сфери суспільного життя. Усна форма літературної мови має лише один стиль – розмовний. У писемній мові виділяють: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній стилі.

Публіцистичний стиль (від лат. publicus- суспільний) – це функціональний різновид літературної мови, який використовується в газетах, періодичних громадсько-політичних виданнях, агітаційно-пропагандистських та інших засобах масової комунікації.

Науковий стиль обслоговує сферу науки, призначенням якої є передача наукової інформації аргументовано і доказово, що зумовлює відбір і широке використання науково-термінологічної лексики, слів та інтернаціоналізмів.

Офіційно-діловий стиль обслуговує сферу стосунків ділових (місцевого, галузевого, державного діловодства) та юридично-правових, виробнично-економічних і дипломатичних.

Офіційно ділові папери (протокол, заява, акт, анкета, характеристика, закон, указ, договір, міжнародний пакт, комюніке, нота) відзначаються чітким і лаконічним викладом змісту, факту; однозначністю формулювань, несуперечливою аргументацією викладеного в документі. У зв’язку з цим в офіційно-діловому мовленні спостерігається стандартизація в оформленні документів, штампи (слухали... ухвалили- у протоколі; ...уповноважений заявити... – у ноті; ми, що нижче підписалися...- в акті); використання слоїв з нейтральним значенням і відмова від займенниково-вказівних слів – він, вона, вони. (у юридичних протоколах).

Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі:

Законодавчий – використовується в законотворчій сфері ті реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.

Дипломатичний – використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Реалізується в конвенціях (міжнародних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах та ін.

Юридичний – використовується в юриспруденції. Цей підстиль облуговує й регламентує правові та конфліктні відносини (між підприємствами, організаціями, установами та ін.)

Адмыныстративно-канцелярський – використовуэться у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві. Реалізується в офіційній кореспонденції (листах), договорах, контрактах, заявах, автобіографіях, характеристиках, дорученнях, розписках та ін.

Стиль художньої літературивиділяється за функцією естетичною, яка накладається на комунікативну функцію. Усі жанрові різновиди художньої літератури – епос, лірика, драма та інші – характеризуються емоційністю, експресивністю, естетичною мотивованістю мовних засобів, образністю.

Уснорозмовний стиль виявляє себе як усне літературне мовлення та розмовно- побутове на наддіалектному і діалектному рівнях української мови.

Конфесійний стиль (від. лат. confessio –визнання, сподівання) виник як стильове запозичення у зв’язку з прийняттям християнства у Київській Русі. Культові книги почали перекладати з грецької мови старослов’янською і використовували в релігійних обрядах, додаючи окремі українські вимовні і граматичні риси.

Сфера поширення конфесійного стилю – культові установи: церкви, монастирі, скити, теологічні навчальні заклади, молитовні будинки, релігійні громади, віруючі родини.

Головне призначення конфесійного стилю – допомагати віруючим у спілкування їхніх душ з Богом, зберігати і продовжувати культові ритуали, об’єднувати віруючих одним почуттям щиросердної віри в Бога.

Отже, конфесійний стиль сучасної української літературної мови (всупереч колишнім заборонам і нинішнім конфесійним незгодам церков) зберігає основні риси класичної сакральної мови: урочистість, канонічність словоформи конструкцій, сталість жанрів (Біблія, Євангеліє, проповідь, молитва, псалом) тощо.

Епістолярний стиль. Сфера використання епістолярного стилю мови не має чітко окреслених меж – це побут, інтимне життя, виробництво, політика, наука, мистецтво, справоведення.

Основне призначення епістолярного стилю – обслуговувати заочне, у формі листів, спілкування людей у всіх сферах їхнього життя. Листи (від гр.epistole-лист, звідси епістолярний) – це писемно- оформлені монологи, звернені до певної особи чи осіб.

Крім листів, до епістолярного стилю відносять щоденники, мемуари, записники, нотатки, календарі.

 

Контрольні питання:

1.Розповісти про державотворчу роль мови.

2.Дати визначення двох функцій мови.

3.Які ви знаєте основні стилі мовлення?

 

Список використаної літератури:

1.Зубков М.С. «Сучасна українська ділова мова». – Харків: «Тогрін», 2005 р.;

2.Коваль А.П. «Ділове спілкування: навчальний посібник». – К.: «Либідь», 1992 р.;

3.Максименко В.Ф. «Сучасна ділова українська мова». – Харків: «ТОРСІНГ ПЛЮС»,

2006 р.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 1578 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Проведение проверки и оценки производства | Процедура признания результатов сертификации импортируемой продукции | Тема 3. Специфіка мовлення фахівця. | Які вміння формуються в процесі навчання? | Тема 5. Етика ділового спілкування. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. | Тема 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. | Тема 9. Спеціальна термінологія та професіоналізми. | Тема 10. Типи термінологічних словників. | Тема 11. Складні випадки слововживання. Вибір синонімів. Пароніми та омоніми. | Орфографічні норми СУЛМ. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Порядок работ по признанию результатов сертификации импортируемой продукции (приложение Б стандарта)| Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час ведення дискусії.

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.011 сек.)