Припустимі значення середньої по висоті осадової

частини відстійника концентрації твердої фази в осаді.

4.2. Основними умовами нормальної роботи освітлювачів зі замуленим осадом є:

- нагромадження в робочих камерах стабільного і щільного шару замуленого осаду (досягається підбором оптимальних доз реагентів і безперебійною подачею їх в оброблювану воду);

- відсутність частих і різких коливань навантаження на освітлювачі безупинна і рівномірна подача на них води (інтервали в роботі освітлювачів не допускаються; часті зупинки і зміни в режимі подачі води приводять до засмічення розподільних систем і виносу осаду з освітлювачів);

- відсутність у воді пухирців повітря;

- відсутність шламу в розподільних, збірних системах і конусних частинах.

З метою одержання великого хлопу із сильно розвитою поверхнею і скорочення часу його формування рекомендується у освітлювачах зі зваженим осадом використовувати контактне завантаження у виді кварцового піску, що вводиться в зону реакції освітлювачів. При цьому поліпшуються показники їх роботи: збільшуються масова концентрація зваженого осаду, гідравлічна крупність і об'ємна вага хлопу. Завантаження з кварцового піску доцільні при мутності води не більш 150 мг/л. Воно дозволяє збільшити їхню продуктивність на 15...20 %.

Робота освітлювачів зі зваженим осадом при осветления мутних вод із застосуванням флокулянта ВА-2 забезпечує швидкість освітлення у 1,5...1,8 рази більшу, ніж із застосуванням сірчанокислого алюмінію. При цьому в рівних умовах виходить осад більш високої концентрації (у два-три разів). Шар осаду висотою 1 м, отриманий при уведенні флокулянта ВА-2, забезпечує більший ефект очищення, чим шар висотою 2,5 м, утворений сірчанокислим алюмінієм. Застосування флокулянта ВА-2 для інтенсифікації роботи освітлювачів зі зваженим осадом при очищенні води, що має високу кольоровість, неефективно.

При завантаженні освітлювача піском щільністю 2,5...2,65 г/см³ збільшення швидкості фільтрування неприпустимо, тому що пісок буде взмулюватися.

5. Фільтрувальні спорудження повинні забезпечувати доведення якості оброблюваної води за органолептичними показниками до вимог ДСТ 2874 — 82.

При експлуатації фільтрувальних споруджень персонал зобов'язаний:

- забезпечувати рівномірний розподіл води між фільтрами і на кожнім фільтрі;

- підтримувати задані швидкості фільтрування, спостерігати за приростом утрат напору і якістю фільтрату;

- підтримувати на швидких фільтрах максимальний рівень води;

- вчасно відключати спорудження для промивання і спостерігати за її якістю; вчасно заповнювати водою промивні баки;

- стежити за станом засувок, гідро- і електроприводів, приладів автоматики, промивних насосів і іншого устаткування;

- вести систематичний облік роботи фільтрувальних споруджень з відповідними оцінками в журналі;

- забезпечувати належний санітарний стан фільтрувального залу;

- перевіряти горизонтальність розташування фільтруючих матеріалів і стан завантаження.

При роботі фільтрувальних споруджень дотримують періодичності контролю їхніх робочих параметрів:

- швидкість фільтрування і втрати напору — 2...4 годин;

- інтенсивність і тривалість промивання, а також витрата води на промивання — 15...30 діб;

- ступінь розширення завантаження при промиванні, таблиця фільтруючого шару, горизонтальність поверхні завантаження і гравійних шарів, залишкові забруднення в завантаженні — 1 місяць;

- гранулометричний склад завантаження — 1,5 місяців.

5.1. Фільтруючі завантаження.У процесі експлуатації уточнюють властивості фільтруючих матеріалів, склад і висоту шарів завантаження (табл. 6, 7, 8, 9). При необхідності допускається заміняти завантаження фільтруючими матеріалами, з урахуванням вимог ДНіП 2.04.02-84 і ДСТ 2874 — 82. Перед завантаженням фільтруючі матеріали промивають і сортують по фракціях за допомогою сит чи гідравлічного класифікатора. Матеріали укладають шарами. Не допускаються відхилення в оцінках окремих ділянок шарів більш 5 мм. Горизонтальність шарів, що укладаються, перевіряють за рівнем води, що напускається в спорудження після укладання кожного шару.

Таблиця 6

Фізико-хімічні властивості зернистих фільтруючих матеріалів.

Таблиця 7

Швидкості фільтрування і характеристика фільтруючого шару швидких фільтрів

Таблиця 8

Висота підтримуючих шарів швидких фільтрів.

Таблиця 9

Характеристика шарів завантаження повільних фільтрів.

Промитий пісок подають на фільтр по похилому лотку в розрідженому стані (чи ж насипом) суворо горизонтально, для чого на стінці фільтра рекомендується наносити горизонтальні риси, що відповідають висоті кожного шару. Горизонтальність завантаження перевіряють за дзеркалом води. Пісок укладають щільно, без порожнеч, з легким трамбуванням (особливо біля стін). Висоту шару піску приймають вище розрахункової на 8...10 см з урахуванням ущільнення й усадки в процесі роботи фільтра.

Після завантаження і попереднього промивання фільтр хлорують водою, що містить 100...200 мг/л активного хлору, при тривалості контакту 8...10 годин. Розчин хлорного вапна вводять при заповненні фільтра водою. Фільтр хлорують також після ремонтних робіт, після тривалого вимикання його з експлуатації, а також у профілактичних цілях при виявленні значного забруднення фільтруючого матеріалу.

5.2. Швидкі фільтри. Швидкісний режим фільтрування вибирають з урахуванням місцевих умов на основі техніко-економічних показників роботи фільтрувальних споруджень: витрати і якості вихідної й оброблюваної води, тривалості робочого циклу, витрати води на промивання і періодичності її проведення, необхідності застосування реагентів перед фільтрувальними спорудженнями. Робочу швидкість фільтрування встановлюють з таким розрахунком, щоб у будь-який період року при забезпеченні необхідного ефекту очищення води вироблялося не більш трьох промивань за добу. Кількість промивань погоджують із графіком роботи очисних споруджень за їхньою продуктивністю і кількістю фільтрувальних споруджень, що знаходяться на даний момент у роботі.

Швидкість фільтрування на швидких фільтрах (табл. 7) слід підтримувати постійно протягом усього фільтроциклу. У разі потреби її змінюють поступово і ні в якому разі не ривками. У роботу фільтр включають зі швидкістю фільтрування 2...3 м/годину, після чого поступово протягом 15 хвилин її збільшують до заданої.

Сталість швидкості фільтрування і рівномірність роботи фільтра забезпечуються автоматичними регуляторами швидкості. При відсутності автоматики її регулюють вручну за показниками приладів, що вказують (і реєструють) швидкість фільтрування і втрати напору у фільтрі. Пристосування для виміру і регулювання швидкості фільтрування перевіряють, знижуючи рівень води на фільтрі при відкритій засувці на трубі, що відводить фільтровану воду, і одночасно збільшуючи надходження води на фільтр. Правильність роботи регуляторів швидкості фільтрування і контрольно-вимірювальних приладів перевіряють не рідше одного разу в півроку. Установлені швидкості фільтрування фіксують в оперативному журналі не менш одного разу в зміну, а також при змінах витрати води.

На водоочисній станції враховують роботу фільтра і визначають стан, при якому він виводиться на промивання. Зупиняти фільтр на промивання рекомендується при напорі на ньому менше розташовуваного на 0,3...0,5 м.

Фільтр промивають фільтрованою водою. Інтенсивність промивання залежить від крупності зерен завантаження, температури води і системи фільтрів (табл. 10).

Таблиця 10

Параметри промивання водою завантаження швидких фільтрів.

При безреагентній схемі очищення (табл. 11) фільтр варто включати в роботу зі швидкістю фільтрування 0,1...0,2 м/годину, а при реагентній (табл. 11) — 2...3 м/годину з подальшим плавним, без ривків, збільшенням її до заданої протягом 15...20 хв. ФПЗ можуть працювати як з постійною, так і з перемінною швидкістю фільтрування. Керування ними виноситься на пульт оператора. Закінчення фільтрування і початок промивання визначаються досягненням граничних утрат напору без погіршення якості фільтрату або витіканням часу захисної дії завантаження, що виражається в погіршенні якості фільтрату.

Контроль за процесом промивання зводиться до спостереження і виміру її інтенсивності і тривалості, динаміки виносу забруднень, загальної витрати води і тривалості всіх операцій, зв'язаних із промиванням, висоти розширення завантаження, якості і повноти промивання. Інтенсивність промивання залежить від крупності завантаження, температури води, конструкції ФПЗ; звичайно її приймають 8...15 л/(с м²).

Тривалість промивання визначають у процесі експлуатації періодичною (один раз за квартал) побудовою кривої динаміки виносу забруднень. Для побудови кривих відбирають проби промивної води щохвилини з початку промивання і знаходять вміст зважених речовин. Точка кривої, у якій спостерігається перехід у майже горизонтальну лінію, і буде являти собою тривалість промивання. В усіх випадках тривалість повинна складати не менш 3 хв.

Для спостереження за станом нижньої границі завантаження і визначення границі шару, що розширився, у передній частині ФПЗ влаштовують оглядові люки, закриті кришкою з оргскла. Завантаження раз у квартал рекомендується обробляти хлором (при забрудненні з'єднаннями алюмінію) чи сірчистим газом (при забрудненні з'єднаннями заліза чи марганцю). Ці забруднення обумовлюють збільшення розміру гранул і злипання їх у грудочки, що приводить до погіршення роботи ФПЗ.

Таблиця 11

Розрахункові параметри фільтрів, що рекомендуються, із завантаженням, що плаває, при фільтруванні води на господарсько-питні нестатки.

5.3. Повільні фільтри. При експлуатації повільних фільтрів необхідно дотримувати наступні основні вимоги.

Перед заповненням фільтра видаляють воду, що нагромадилася в ньому при завантаженні гравієм і піском. Заповнення водою роблять знизу нагору для витиснення повітря з пір піску. Воду подають через камеру регулятора швидкості фільтрування до досягнення висоти її над поверхнею піску 30 см, після чого фільтр заповнюють зверху. Одночасно з водою при заповненні у фільтр уводять розчин хлорного вапна для дезінфекції.

В експлуатацію фільтр пускають, плавно збільшуючи швидкість фільтрування до розрахункової протягом пускового періоду t_п (рис. 1). Швидкість фільтрування залежить від концентрації зважених речовин С_взв у вихідній воді. При вмісті зважених речовин до 25 мг/л рекомендується для усіх фільтрів підтримувати швидкість 0,2 м/годину одне виключеному на очищення фільтру - до 0,3 м/годину, при вмісті зважених речовин понад 25 мг/л — відповідно 0,1 і 0,2 м/годину.

Рис.1. Освітлювальне дозрівання повільного фільтра.

1 - одношаровий фільтр; 2 - двошаровий фільтр; 3 - норматив ДСТ 2874-82

Висоту шару води над поверхнею завантаження приймають 1,5 м. Фільтри повинні працювати безперервно без зупинок протягом доби.

На промивання фільтр виводять після вичерпання їм муломісткості (10...30 діб). Промивання закінчується в регенерації верхнього шару завантаження (на глибину 150…200 мм) механічним чи гідравлічним способом. При механічному способі видаляють забруднений шар з наступним промиванням піску, при гідравлічному - змивають забруднення верхнього шару з одночасним розпушуванням гідравлічними розпушувачами, вода до яких подається від спеціального насоса чи напірного бака. Витрата води — 9 л/с протягом 3 хв. на кожні 10 м довжини фільтру.

При експлуатації контактних освітлювачів контролюють висоту шарів, крупність завантаження (табл. 12) і швидкість фільтрування, що повинна підтримуватися постійною (4...6 м/годину) протягом усього робочого циклу.

У процесі експлуатації повинна бути складена таблиця, по якій можна визначати оптимальні дози коагулянту для різної мутності і кольоровості за всіх часів року.

Тривалість промивання встановлюють у процесі експлуатації досвідченим шляхом за кривою зміни концентрації забруднень у промивній воді з часом. Освітлювач промивають до моменту, коли крива концентрації після швидкого падіння переходить у майже горизонтальну лінію. Промивання виконують очищеною чи неочищеною (із джерела водопостачання) водою. Промивання неочищеною водою допускається в тому випадку, коли мутність джерела не перевищує 10 мг/л, а коло-титр дорівнює 1000. При промиванні неочищеною водою перші після промивання порції проясненої води скидають у стік. При промиванні проясненою водою перші порції скидають у стік тільки в тому випадку, якщо при розведенні їх у загальному каналі чистої води не може бути витримана її стандартна якість. Інтенсивність і тривалість промивання варто приймати по табл. 13.

Таблиця 12

Характеристика шарів завантаження контактних освітлювачів

Таблиця 13

Режими промивання контактних освітлювачів

6. Експлуатація споруджень і установок зі знезаражування води повинна забезпечувати доведення її якості за мікробіологічними показниками до вимог ДСТ 2874-82.

6.1. Хлораторні. При знезаражуванні хлором повноту реакції його з забруднюючими воду речовинами визначають за вмістом залишкового вільного хлору, який після 30-хвилинного контакту з водою повинен бути не менш 0,3 і не більш 0 5 мг/л. При вмісті вільного хлору менш 0,3 мг/л визначають залишковий зв'язаний хлор, концентрація якого повинна знаходитися в межах 0,8...1,2 мг/л після 60-хвилинного контакту з водою. У випадку відхилення концентрацій вільного і зв'язаного залишкового хлору від зазначених меж дозу добавки у воду хлору слід відкоригувати. Для дозування хлору застосовують вакуумні хлоратори (табл. 14). При одно- двох робочих хлораторах повинний бути один резервний, при трьох і більш робочих хлораторах — два резервних.

Таблиця 14

Дата добавления: 2015-07-20