Культура 19 століття

19 століття - це період класики для Нового часу. У цей час європейська культурне життя досягає найвищого розквіту і досконалості. У людей того часу так само складається враження про те, що мрії та цілі європейської людини починають поступово збуватися.

З точки зору основної ідеології 19 століття продовжує розвиток найбільш прогресивних ідей Відродження, Реформації, суспільно-політичних подій 18 століття. У 19 столітті панує раціоналізм, наука визначає головні шляхи розвитку суспільства, зміст освіти. Європейська культура вважається зразковою для тих народів, які тільки вступають на шлях економічного розвитку (Індія, на початку 19 століття - США).

Для культурного життя 19 сторіччя визначальними були головні події століття минулого, 18-го.Цими подіями були: промисловий переворот в Англії, війна за незалежність на Півночі Америки, Французька революція. Ці події визначають початок культурного розвитку в 19 столітті, загальні настрої оптимізму і віри в людський розум, у прогресивний розвиток суспільства на основі промислового розвитку. Цей етап оптимістичній віри закінчується на початку ХХ століття, разом з початком Першої світової війни в 1914 році.

Три головні особливості культурного розвитку в 19 столітті такі:

• Ліберальна демократія - це форма державного устрою, при якій влада в державі належить виборним, колегіальним органам (парламент в європейських країнах, сейм у Польщі, Дума в Росії початку ХХ століття)

• Експериментальна наука - наукове знання розвивається на основі спостережень за природою; результати спостережень і нові гіпотези перевіряються дослідним шляхом, в умовах лабораторій. Таким чином виникають нові дані, нові знання про природу.

• Індустріальний розвиток - продовження промислового будівництва, виникнення нових фабрик, заводів з видобутку й обробки природних багатств (вугілля, руда, газ і нафта). Індустріальний розвиток починається в 17-18 століттях,але в 19 столітті воно стає масовим і охоплює всі європейські країни.

В Європі починається модернізація, тобто зміна, оновлення основного способу праці, основного способу виробництва. Потрібно підкреслити, що для суспільства 19 століття вихідним типом господарства була праця на землі. Модернізація в 19 столітті починалася з розвитку промисловості, технічних винаходів, пошуку нових джерел енергії (пар), нових енергоносіїв - вугілля, нафта, газ. На шляху модернізації докорінно змінювалася звичне життя: росли міста, збільшувалася міське населення, з'являлися нові соціальні групи - купці, підприємці, фабриканти і заводчики. Ці соціальні процеси змінювали звичний уклад життя,формували нові цінності і нові ідеали.Одночасно зростало і зубожіння частини населення, збільшувалася кількість пролетарів-робітників і пролетарів-селян.

В середині 19 століття в більшості міст Європи та Північної Америки відбувся промисловий переворот. Промисловий переворот - це якісний стрибок у галузі техніки, яка стрімко рухається до нових відкриттів. Найбільш важливі винаходи в галузі техніки: пароплав, пасажирська залізниця (1825), паровий дирижабль (1852), двигун внутрішнього згоряння (1876), автомобіль (1885), аероплан (1890), малюнок і кінематограф братів Люм'єр (1895), електричні батареї Вольта (1800), генератор, телефон,радіопередавач. Згідно з підрахунками, в 19 столітті було зроблено майже в 8 разів більше відкриттів, ніж за попередні століття разом узяті, починаючи від 8 століття до н.е.

Нова техніка змінила швидкість і ритми життя. Тепер людина могла набагато швидше дістатися до будь-якої точки земної кулі, отримувати різноманітну інформацію завдяки газетам, радіо і телеграфного зв'язку.

Війна за незалежність на території Америки закінчилася прийняттям Декларації незалежності (4 липня 1776 року).З цього часу ідеї свободи особистості та захисту її прав від різних форм соціального гніту стали швидко поширюватися в різних країнах світу. Таким чином нова цивілізація вийшла за межі однієї держави і почалося формування світової культури як певної цілісності.

В кінці 19 століття багато європейських країн вже розробили конституції, в яких визначалися права і свободи громадян, особливості виборного права.

Таким чином, технічний прогрес, успіхи соціальних рухів на захист прав окремої людини стверджували оптимістичний погляд на світ. Пріоритет європейської культури, європейських цінностей був очевидним, безсумнівним. Філософи та історики різних європейських країн вивчали особливості культурного розвитку минулих століть, прагнули знайти зв'язки між минулим і сьогоденням, відшукати закони суспільного розвитку, за якими можна було б будувати «світле майбутнє».

Одна з особливостей мислення людей 19 століття - історизм. Інтерес до історичних наук надзвичайно зріс. Це пояснювалося тим, що в 19 столітті протягом життя одного лише людини руйнувалися багатовікові держави, стародавні традиції, виникали нові елементи в усіх сферах життя. Не викликав сумнівів факт, що історична життя розвивається, несе з собою зміни. Важливо було знайти причини цих змін, і на основі знання історичних законів спробувати передбачити майбутнє. Так у Франції виникає історична школа, вчені історики (Тьєррі, Гізо) намагаються вивчати рух народних мас до свободи, яке, на думку вчених, більш важливо і цікаво для історії, ніж завойовницькі походи королів.

У наукових дисциплінах пріоритетне значення придбали фізика і хімія. Розвивалися такі науки, як термодинаміка, електрофізика, електрохімія,

Проте повної відмови від релігії не відбувається, навпаки, релігія набуває нових форм, про що свідчить релігійний ентузіазм мас, розвиток принципів релігійної терпимості, тобто шановливого ставлення до людей інших віросповідань. Виникає дуже багато теологічних дискусій, суперечок на релігійні теми. У дискусіях зміцнювалася віра, модернізувалася релігія і церква, багато богословів набували світову популярність. У цілому вже в кінці 19 століття релігійна віра в масах не слабшала, не дивлячись на те, що освіта сприяло розвитку кругозору, загальної культури людей, Навпаки, протиріччя індустріальної цивілізації лише залучали до релігії нові маси віруючих.

Дата добавления: 2015-07-20