Тема 15. Екскурс в світову політичну думку в її історичній ретроспективі. Особливості формування і трансформації розуміння ключових політичних понять.

Маючи певне уявлення про політичні явища, процеси та феномени, а також, з’ясувавши зміст ключових політологічних категорій, маємо змогу відслідкувати, як саме відбувалося становлення та модифікація політичних категорій, наповнення їх контекстом у відповідності до тенденцій, що мали місце в різні історичні епохи. Знання тенденцій та особливостей становища, за якого формувалася та чи інша політична концепція, виникала і поширювалася в масах політична ідеологія, є необхідною умовою формування завершеного уявлення про політичну сферу як невід’ємну сферу людського буття.

Інакше, знання історії політичної думки сприяє кращому розумінню, як минулих та сучасних політичних ідей і теорій, так і реального змісту сучасних політичних процесів, закономірностей і тенденцій їх розвитку. Безперечно, таке знання необхідне для кожного члена спільноти, аби він залишався суб’єктом політики, а не постійно перетворювався на “реципієнта” чужих ідей, об’єкта маніпуляцій та “донора” дешевої робочої сили і сліпої підтримки.

Вважається, що зародження основних політичних ідей відбулося в стародавньому світі. Особливо актуальним для західно-європейського світогляду є досвід політичної діяльності та вчення представників античності: Сократ, Платон, Аристотель, стоїки, скептики, кініки в свій час сформували, якщо і не цілісні політичні концепції, то певні принципи, якими послуговуються в політичній сфері і до нині. А представникам Стародавнього Риму (Цицерон) вдалося глибоко прослідкувати зв’язок політики та права.

Звичайно, говорячи про стародавній світ не можливо обійти увагою політичні вчення представників Стародавнього Сходу, зокрема Конфуція, Мо Цзи. Безумовно, політичні вчення також можна виокремити з сакральних текстів, що лягли в основу релігійних вчень та доктрин, зокрема індуїзму, буддизму, іудаїзму, християнства, тощо.

Мало дослідженою є філософська, а особливо політична та політологічна думка середньовіччя, зокрема західноєвропейського. Хоча в згаданій сфері по собі залишили потужну спадщину “стовпи” християнства та мислителі вільнодумства, які постійно перебували в боротьбі з домінантною традицією. Серед інших тут варто згадати Фому Аквінського, Марсилія Падуанського, Авіцену.

Разом зі зміною епох на арені політичної думки з’явилися представники Відродження, які надали поштовх до витворення сучасного контексту політичної науки. Зокрема, Нікколо Макіавеллі, Жан Бодуен, Томас Мор, Томмазо Кампанелла. Особливо знаковими для формування сучасної політичної парадигми є Т. Гоббс та Дж. Локк.

На формування новітнього підходу до розуміння політичних явищ та феноменів мали значний вплив представники німецької класичної філософії, особливо І. Кант, а на витворення марксистської теорії – Гегель. Проте найбільш широкого розгалудження політичні вчення набули за нової та новітньої доби. Тут ми маємо справу з класичним лібералізмом, критично-утопічним соціалізмом, марксизмом, елітизмом, тощо.

Завдання та запитання для самостійної роботи та самоконтролю.

1. Що ви розумієте під поняттям „ генеза політичних ідей”?

2. У чому полягає новаторська суть Платона й Аристотеля у контексті розвитку політичних ідей?

3. Заповніть таблицю з історії розвитку світової політичної думки:

№/№	Основні етапи розвитку полі-тичних вчень	Особливості та характерні риси	Найвідоміші представники
1.	Стародавнього Сходу
2.	Давні Греція і Рим
3.	Середньовіччя
4.	Доби Відроджен-ня та Просвіт-ництва
5.	Нового часу

4. Фундаментальним принципом політики, за Аристотелем, є принцип рівноваги. У чому його сутність і хто здатний його забезпечити? Чи є актуальним принцип рівноваги для сучасного українського суспільства.

5. „Природний стан є станом свободи, в якому кожен сам розпоряджається собою і своїми вчинками як йому заманеться. Він зв’язаний тільки законом природи і незалежний від чиєїсь волі. Природний стан – стан повної рівності, проте стан повної свободи не є станом свавілля...” – писав Дж. Локк. Прокоментуйте це судження засновника класичного лібералізму та визначте його сутність.

6. Підготуйте повідомлення на тему „Ідеї правової держави у працях І. Канта”.

7. „Всі люди, які володіють хоч найменшою часткою влади, повинні мати високе довір’я”, – зазначав Е. Берк – основоположник класичного консерватизму. Чи ви поділяєте таку точку зору і наскільки „почуття відповідальності” характерне для української політичної еліти?

Дата добавления: 2015-07-20