Тема 14. Політичні процеси. Сучасне політичне становище в Україні та світі. Геополітика.

Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, що характерезується динамікою змін в просторі та часі. Вирізняється своїми якісними показниками: 1) він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу; 2) відображає реальну взаємодію суб’єктів політики, яка здійснюється в результаті дії багатьох різнорідних внутрішніх та зовнішніх факторів; 3) показує, як індивіди, соціальні групи, політичні інститути з усіма своїми характерними традиціями, стереотипами та цілями взаємодіють між собою та з державою, реалізуючи свої специфічні соціальні функції; 4) являє собою сукупність дій інституалізованих і неінституалізованих суб’єктів політики щодо реалізації своїх специфічних функцій у сфері влади і, в кінцевому підсумку, забезпечуючи розвиток або занепад політичної системи.

Будь-яка спільнота характерезується низкою наявних (політичних) процесів, що притаманні її існуванню або, якщо говорити про суспільство, його політичному життю. Відповідно сукупність наявних політичних процесів в суспільстві та особливості їх протікання є взаємопов’язаними та взаємовизначальними політичним становищем, що притаманне суспільстві та державі.

Політичне становище – це низка обставин, що притаманна політичному життю суспільства та існуванню держави і які визначають особливості та водночас характерезують це суспільство. Одним з головних факторів, що певним чином визначають політичне становище суспільства є її геополітичне становище або геополітика, яку провадить держава і яку провадять до неї інші суб’єкти світової політики.

Геополітика – політологічна концепція, що вбачає в політиці (головним чином зовнішній) тієї чи іншої держави засадничу, визначальну роль географічних факторів: просторове розташування країни, розмір тереторії, наявність чи відсутність (обмеженість) природних ресурсів, клімат, кількість і густоту населення.

Існує також досить цікавий підхід до осмислення геополітики в розрізі належності політичного утворення (держави) до, так званих морських чи сухопутних держав. Відповідно мова може йти про те, які джерела могутності та принципи організації політичного життя домінують в політичному утворенні: талассократії чи теллурократії.

Для талассократичних держав часто притаманна ідеократія – (гр. влада ідеї) протиставляння владі матеріального, ринкової системи влади ідеалів та переконань. В ідеократичних державах ієрархія суспільства та стимуляція виробництва спираються не на економічні чинники. Часто з талассократичними державами сполучено поняття автаркеії – самодостатності.

Завдання та запитання для самостійної роботи та самоконтролю.

1. Вичленіть основні принципи гарантування національної безпеки сучасної держави, занотувавши їх:

а)_____________________________________________________

б)_____________________________________________________

в)_____________________________________________________

г)_____________________________________________________

д)_____________________________________________________

Що таке „національні інтереси”?

2. Визначте пріоритетні національні інтереси України, занотувавши їх:

а)_____________________________________________________

б)_____________________________________________________

в)_____________________________________________________

г)_____________________________________________________

д)_____________________________________________________

е)_____________________________________________________

є)_____________________________________________________

3. Основними принципами міжнародного права є:

· мирне співіснування;

· суверенна рівність держав;

· рівноправність народів та їхнє право самостійно визначати свою долю;

· ____________________________________________________

· ____________________________________________________

· ____________________________________________________

· ____________________________________________________

5. Україна є об’єктом чи суб’єктом міжнародної політики? Аргументуйте свою відповідь.

6. Відомо, що греко-римський світ (античність) поступився романо-германському світу, який у сучасну епоху почав занепадати. Хто, на вашу думку, повинен і може прийти до майбутньої гегемонії в Європі?

7. Чи можна стверджувати, що в наш час завершується глобальний соціально-історичний цикл, який означає перехід до майбутнього примату духовних цінностей і провідної ролі духовно-орієнтованих народів?

8. Із огляду на перспективу, яка з видів демократій – ліберальна, плебісцитна, авторитарна – має шанс домінувати в Україні?

9. Із точки зору Г.Кіссінджера, сьогодні в світі діють шість основних „центрів сили” – США, Європа, Китай, Японія, Росія, Індія. До яких із них має тяжіти Україна і чому?

Література

1. Гаджиев К.С. Политическая наука. – М., 1995.

2. Головатий М.Ф. Професія – політика. – К., 2000.

3. Мангейм Дж.Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования. – М., 1997.

4. Политический процесс: Основные аспекты и способы анализа. – М., 2001.

5. Рікер П. Навколо політики. – К., 1995.

6. Тавадов Г.Т. Политология. – М., 2000.

Дата добавления: 2015-07-20