ВИСНОВКИ. Кредит – це форма руху грошового капіталу, який надають на умовах повернення

Кредит – це форма руху грошового капіталу, який надають на умовах повернення, забезпечення, строковості та платності. Кредитні відносини передбачають наявність, з одного боку, тимчасово вільних грошових капіталів, власники яких готові позичити їх на відповідний термін під процент, а з другого — підприємців, які бажають тимчасово використати їх у своїй виробничій діяльності.

Джерелами кредиту можуть бути: капітали осіб, які не схильні займатися підприємництвом і живуть на процент; заощадження населення; капітали осіб, які займаються підприємницькою діяльністю; бюджетні залишки; вільні капітали підприємств, амортизаційні фонди; капітали, які переходять від підприємства до підприємства у формі товарного кредиту; капітали, утворені за рахунок випуску банкнот тощо.

Кредит є дуже важливою складовою розвитку сучасної ринкової економіки. В економічних процесах кредит функціонує у різних формах. Залежно від форми, в якій кошти передаються кредитором позичальнику, розрізняються дві форми кредиту — товарний і грошовий. Залежно від суб’єктів кредитних відносин, їх організації та цільового призначення позичок кредит поділяється на ряд видів: банківський, державний, комерційний, споживчий, міжгосподарський, міжбанківський, лізинговий, міжнародний, іпотечний та ін. Важливою характеристикою кредиту, крім форми і виду, є його функції.

До основних функцій кредиту належать:

- перерозподільна;

- грошова (емісійна);

- контрольна.

Роль кредиту як економічної категорії характеризує конкретні прояви його функцій в даному соціально-економічному середовищі. Кредит об’єктивно служить необхідним джерелом формування основних та оборотних коштів господарюючих суб’єктів, значна роль кредиту і в розширенні виробництва і в сфері грошового обігу – готівкового і безготівкового, у забезпеченні науково-технічного прогресу та обслуговуванні інноваційного процесу; кредит використовується як один із дійових інструментів розвитку процесів інтеграції національної економіки в світову економічну систему. Функціонування національної економіки як ринкової системи тісно пов’язане з таким поняттям, як кредитна система. Саме від того, яким чином побудована кредитна система і залежить ефективність функціонування кредитних установ.

Кредитна система - сукупність кредитних відносин, що існують в країні, форм і методів кредитування, банків та інших кредитних установ, які організовують і здійснюють такого роду відносини.

Роль кредитної системи полягає в тому, що вона підтримує високу норму народногосподарського накопичення, сприяє розв'язанню проблеми реалізації товарів і послуг на ринку, розвитку галузей промисловості і будівництва, міжнародної торгівлі, що, в свою чергу, сприяє розвитку виробництва. Завдяки кредиту скорочується час на задоволення господарських і особистих потреб.

Існують дві ланки кредитної системи: банківські установи - банки, і парабанковскі установи.

Банківська система - це сукупність різних видів банків та банківських інституцій у їх взаємозв'язку, що існує в тій чи іншій країні в певний історичний період. За своєю структурою банківські системи різних країн істотно різняться. Разом з тим є низка ознак, які властиві всім банківським системам, що функціонують у ринковій економіці. Це передусім дворівнева побудова. На першому рівні – центральний банк, на другому – комерційні та спеціалізовані. Нині у всьому світі спостерігається тенденція до зростання ролі небанківських фінансово-кредитних установ та послаблення ролі банків на грошових ринках.

До спеціалізованих небанківських кредитно-фінансових установ належать: кредитні спілки, позиково-ощадні асоціації, інвестиційні компанії, фінансові компанії, страхові компанії, ломбарди, пенсійні фонди.

Кредитна спілка — це неприбуткова громадська організація, що діє на кооперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень.

Кредитні спілки складають конкуренцію комерційним банкам у таких сферах:

- кредитування домогосподарств для задоволення споживчих і соціальних потреб;

- залучення внесків фізичних осіб на депозитні рахунки;

- кредитування фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності;

- кредитування особистих селянських домогосподарств.

Кредитні спілки поступово нарощують обсяги кредитування. При цьому, відчувши на собі всю складність роботи в кризових умовах, спілки проводять більш зважену кредитно-депозитну політику та більше уваги приділяти формуванню резервного капіталу. Такий підхід надасть можливість підвищити ефективність роботи спілок та забезпечити високу якість надання доступних фінансових послуг для населення України.

Найбільш гострими проблемами, що стримують подальший розвиток кредитної кооперації в Україні на сучасному етапі є:

- низький рівень капіталізації та нестійкий фінансовий стан частини кредитних спілок, відсутність механізму підтримки їх фінансової стабільності;

- недостатня поінформованість населення про діяльність кредитних спілок, їх послуги та можливості;

- недосконалість законодавства, що регулює діяльність суб'єктів системи кредитної кооперації, зокрема існування невиправданих обмежень щодо надання фінансових послуг їх членам та юридичним особам;

- високі відсоткові ставки за кредитами та порівняно незначні строки кредитування;

- недосконалість існуючих механізмів захисту прав кредитних спілок та гарантування їх вкладів.

Вагомим конкурентом банків на фінансово-кредитному ринку є ломбарди.

Ломбард — це небанківська кредитно-фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений термін і під відсоток, зберігання речей та надання супутніх послуг, пов'язаних з діяльністю ломбарду.

Результати проведеного аналізу діяльності ломбардів свідчать, що ломбарди були і залишаються одним з найбільш стабільних фінансових інститутів для фізичних осіб: вони орієнтовані на видачу дрібних та короткострокових кредитів, виконують функцію соціально-економічних стабілізаторів в умовах будь-яких економічних змін.

В Україні процес становлення небанківських фінансових установ ще не завершився, продовжується процес вдосконалення інституційної структури небанківського фінансового посередництва.

Для стимулювання подальшого розвитку небанківських фінансово-кредитних інститутів необхідно здійснити низку заходів, першочерговими серед них є:

- створення цілісної нормативно-правової бази для всіх видів фінансових інститутів;

- розроблення й ухвалення на державному рівні інтегрованої цілісної довгострокової стратегії їх розвитку, створення міцнішої, ефективнішої клієнтської бази проведення податкової реформи для мінімізації негативного впливу податків тощо.

Реалізація зазначених пропозицій позитивно вплине на розвиток фінансової

інфраструктури в Україні, сприятиме підвищенню ефективності її використання, дасть змогу успішно реалізовувати інтереси суспільства та забезпечувати ефективну стратегію розвитку кредитної системи України та національної економіки в цілому.

Дата добавления: 2015-07-26